Зіновій Шкутяк: «Коаліції не буде»
Після того, як в суботу партія «Наша Україна» обрала своїм головою Президента України Віктора Ющенка активізувалися розмови про зміни як у цій партії, так і в пропрезидентській фракції. В понеділок ці зміни почали втілюватися в життя – на зустріч Президента з фракцією НУНС прийшло майже 60 депутатів і абсолютна більшість з них підтримали ініціативу Віктора Ющенка щодо кандидатури спікера парламенту від фракції Івана Плюща. Така незвична для НУНС консолідація аж ніяк не свідчить про те, що вся фракція саме так і проголосує, проте шанси таки є.
Про зміни у фракції НУНС та у партії «Наша Україна», а також про перспективи обрання Івана Плюща головою Верховної Ради в інтерв’ю «Главреду» розповів депутат від НУНС, заступник голови партії «Наша Україна», колишній мер Івано-Франківська Зіновій Шкутяк.
Зіновію Васильовичу, яким чином, на вашу думку, фракція зуміла так консолідовано підтримати Івана Плюща як кандидата на посаду голови Верховної Ради він НУНС?
Наша політична сила демократична, тому абсолютної одностайності під час голосування за нашого кандидата в спікери не було. Але абсолютна більшість депутатів, які прийшли на зустріч до Президента, підтримали Івана Степановича. Цьому є кілька причин. Перше – економічна криза відсовує на другий план всі політичні питання. З чисто політичної точки зору до Івана Степановича, як людини позапартійної, у нас є багато питань. З іншого боку, в умовах економічної кризи Іван Плющ є компромісною кандидатурою, яка, на погляд фракції, може консолідувати парламент, а через парламент, можливо, і суспільство.
Скільки людей були присутні на зустрічі у Президента і скільки з них підтримали кандидатуру Івана Плюща?
Я не рахував. Зала була повна, тож я думаю, що там було не менше 50 людей, а то й більше. І абсолютна більшість присутніх підтримали кандидатуру Плюща. На мій погляд, десь чотири п’ятих присутніх голосувало «за».
Кого ще пропонували висунути кандидатами в спікери від фракції НУНС?
Висували ще дві кандидатури. Першим претендентом був В’ячеслав Кириленко. Він вже одного разу відмовився від спікерства. Відмовився він і цього разу, розуміючи необхідність консолідації фракції. Далі була пропозиція про кандидатуру Юрія Костенка. Але до голосування по Костенку справа не дійшла, враховуючи, що це питання стояло в порядку денному після результативного голосування по Плющу.
Фракція продемонструвала консолідовану позицію. Кажуть, що домовились так само вчинити в Верховній Раді. Чи всі, хто проголосував за висунення кандидатури Плюща сьогодні, проголосують за нього в сесійній залі?
Знаєте, наша фракція достатньо демократична і гарантувати щось дуже важко. Але я сподіваюсь, що ті, хто був сьогодні присутній на зустрічі у Президента, будуть розуміти, що суспільство за ними слідкує. Якщо вони погодилися висунути Івана Плюща в спікери, то мають чинити послідовно і в парламенті й виконати рішення більшості фракції.
Коли можна очікувати голосування по спікеру в парламенті? Вже зараз говорять, що завтра депутати знову розійдуться до четверга. Тобто на переговори між фракціями потрібно ще кілька днів?
Все залежить від того, як зараз підуть переговори. Кожен зараз вийде зі своїми кандидатурами, питаннями і пропозиціями. Я все ж таки думаю, що обрання спікера можливе і завтра. Є варіант, що питання вдасться вирішити протягом всього тижня... До кінця тижня результат точно буде.
Більшість фракції сьогодні показала консолідовану позицію. Як це сталося, невже тільки економічна криза всьому причина?
Не тільки економічна криза, хоча вона була одним із аргументів. Я думаю, тут все таки спрацював фактор того, що Віктор Ющенко має дар переговорів з людьми. Головним чинником було те, що Президент був присутній на зустрічі з фракцією і пояснив всю серйозність ризиків та проблем для України. Ми розібрали ситуацію, варіантів виходу із неї є не так багато, тож із усіх них ми обрали оптимальний, який і був запропонований Ющенком. Його уміння говорити з людьми і вміння переконувати зіграло свою роль.
Рік тому була подібна зустріч, на ній Івана Плюща теж висували кандидатом в спікери, але тоді від цієї ідеї відмовилися. Чи не вважаєте ви, що тоді, не висунувши Плюща в спікери, ви припустилися помилки?
Тоді була абсолютно інша ситуація. Не було економічної кризи, ще ніхто не знав про «2 вересня». Коли ми йшли на вибори, то пояснювали людям, що утворимо демократичну коаліцію з БЮТ. Ми ж не знали, що буде 2 вересня, коли БЮТ зрадить коаліційні домовленості. Сьогодні ситуація відмінна від тої, коли ми обрали Яценюка.
Яценюк був спікером для демократичної коаліції. Спікером якої коаліції буде Іван Плющ?
Він не буде спікером якоїсь коаліції, Плющ буде спікером усього парламенту. Коаліції не буде. Її можуть створити, але зараз про це не йдеться зовсім. Мова йде про голову парламенту, який жодним чином не прив’язаний до створення коаліції. Будь-які 226 депутатів можуть обирати спікера.
Іван Плющ може набрати 226 голосів?
Може. А як не набере, то не буде спікером.
Хіба ще немає ніяких домовленостей з цього приводу?
Я так розумію, що домовленості з цього приводу тільки сьогодні розпочнуться. Про що було раніше домовлятися, коли його ще ніхто не висунув?
В суботу відбувся знаковий з’їзд партії НСНУ. Нарешті, «Наша Україна» обрала свого неформального лідера Віктора Ющенка офіційним головою партії. Яких якісних змін в партії варто очікувати після призначення нового голови?
Якісні зміни можуть визначати програмні зміни, яких поки що немає, тому про них поки що говорити рано. Але я думаю, що при голові партії Вікторові Ющенку наші програмові засади будуть більш результативно впроваджуватися й ефективніше використовуватися. Саме в ефективності діяльності я бачу якісні зміни в партії. Авторитет і вплив Віктора Ющенка буде позитивним для партії.
Вже в суботу говорили, що партія стане більш дисциплінованою, більш консолідованою. І от вже сьогодні ми бачимо результат «на лице» – більшість фракції консолідовано голосує за підтримку Івана Плюща. Чи можна вважати сьогонішнє голосування одним з перших наслідків суботнього обрання Віктора Ющенка головою партії?
Я думаю, так. Деяка частина нашого суспільства, в тому числі й ми, народні депутати, часом не бачимо, що за демократією має бути дисципліна і порядок, демократія має бути дієвою. Бо деколи демократію підмінюють розмовами. В даному конкретному випадку було демократично ухвалено запропоноване рішення. Тобто рішення не тільки демократично обговорюється, але й приймається.
Як було ухвалено рішення призначити Віктора Ющенка головою партії? Це було спонтанно чи ви знали про таку ініціативу перед початком з’їзду?
Цю пропозицію вніс В’ячеслав Кириленко. Її було поставлено на голосування, і з’їзд її практично одноголосно підтримав.
Ви знали про цю ініціативу за день, за годину, за п’ять хвилин до висунення пропозиції Кириленком?
У нас кожен член партії має право висловити свою думку. Він висловив свою думку, його люди підтримали.
На з’їзді йшлося про масштабні кадрові зміни у політраді партії. Як ви вважаєте, яким буде її новий формат і за яким принципом будуть обиратися її члени?
Треба сказати прямо – у нас статут ніхто не міняв, а в ньому всі питання, що стосуються політради, описані досить чітко. Ми ще перед з’їздом на засіданні президії партії ухвалили рішення рекомендувати з’їзду зменшити кількість членів політради десь до ста сорока – статут це дозволяє. Бо перед тим політрада стикалася з проблемами і з кворумом, і з доїздом... Так що зараз, я думаю, робота ради партії стане більш дисциплінованою.
Кажуть, що декого з партійців хочуть виключити за незадовільну дисципліну, називаються навіть конкретні прізвища...
Все трошки не так. Президент сказав, що треба налагоджувати дисципліну, і це зрозуміло, тим більше, що суспільство зараз перебуває у такому розбурханому стані. Але він не сказав, що треба когось виключати. Він сказав, що не можна бути членом партії і весь час йти проти більшості. Все-таки люди мають визначатися, якщо їм ця політична сила не пасує. Ті, у кого були якісь проблеми з загальнополітичною і партійною дисципліною, повинні будуть визначатись в першу чергу.
А про те, що буде якась чистка, – про це не йшлося і цього не буде, я можу вам це точно сказати.
Ходять чутки, що кандидатами на виключення є люди, які зараз є фінансовими донорами «Нашої України». Якщо їх виключать, партія заллишиться без фінансування...
(сміється) Чомусь у нас суспільство довели до того, що воно думає, що всі питання вирішують лише гроші. Повірте мені, якби всі питання вирішували лише гроші, нас би, Україну, її патріотичну частину були б стерли вже давно з лиця землі. Не в тому суть питання, а в тому, що ми повинні повернути довіру людей. Гроші – це є десяте питання у процесі партійного будівництва. Перше питання – це як запропонувати суспільству реальні кроки для того, щоб воно нормально розвивалось.
Протягом останніх півроку до партії «Єдиний центр» перетікла значна частина людського потенціалу «Нашої України»...
Та ви що, смієтесь? Про що ви говорите? У Івано-Франківській області до «Єдиного центру» перейшло п’ять осіб, які ніякого значення для партії не мали. При тому, що «Наша Україна» для Івано-Франківської області багато років була на перших позиціях.
Як ви вважаєте, яка доля чекає на «ЄЦ» після того, як Президент очолив вашу партію?
Я не хочу навіть говорити на цю тему. Нехай вони самі вирішують, якою буде їхня доля.
Чи можливий зворотній процес, коли ті, хто раніше пішов з «Нашої України» до «Єдиного центру», повернуться до вашої партії?
У нас немає групового прийому в партію. Якщо хтось з них захоче повернутись, він має право написати заяву, і місцевий осередок, до якого він звернеться, дасть з цього приводу свої висновки. Не може бути такого, щоб ціла партія кудись поверталася, тим більше, ви самі розумієте, той, хто цю ідею, так би мовити впроваджував, повинен понести політичну відповідальність.
Партія ставитиме перед Президентом питання про відповідальність ініціаторів створення «Єдиного центру»?
Жодних питань ми ставити не будемо. У нас є ухвалені рішення, ми будемо вести свою політику. Іншими партіями ми не займатимемося.
Після того, як Президент очолив партію і зросла ймовірність обрання спікера, події начебто увійшли до конструктивного русла. Питання дострокових виборів відійшло на другий план чи воно досі актуальне?
Між обранням Президента головою нашої партії і достроковими виборами немає жодного зв’язку. Найбільша проблема зараз – це економічна криза, і ми повинні займатися нею. Якщо ми на якомусь етапі побачимо, що політична криза заважає вирішенню економічних питань, то повинні будемо вирішувати цю кризу. Тобто на даному етапі ми займатимемося економічною кризою, а далі – життя покаже.
Сьогодні активно обговорюється питання про те, чи порушив Президент Конституцію, ставши головою партії «Наша Україна», адже в Основному Законі передбачено, що глава держави не може очолювати об’єднання громадян...
В якій статті Конституції це передбачено?
В 103-й...
Я такої статті Конституції не знаю, хай мені її хтось покаже. Але я знаю одне: Президент має право, навіть повинен мати політичну силу. У нас суспільство вже демократичне і розвинуте. В цілому світі Президент представляє певну політичну силу. У нас також.
