В’ячеслав Коваль: «З’їзд Руху проголосує за союз з БЮТ»
Більшість регіональних осередків й народні депутати В’ячеслав Коваль, Олександр Чорноволенко та лідер партії Борис Тарасюк вже «погодилися» на спільний з БЮТ похід на вибори. Водночас, троє депутатів-рухівців - Ярослав Кендзьор, Роман Ткач та Іван Стойко разом з очолюваними львівською, івано-франківською та тернопільською обласними регіональними організаціями стали на сторону Президента й намагаються завадити перекочуванню Руху до Тимошенко.
Конфлікт зрів останні кілька місяців, але остаточно виплеснувся на поверхню вчора, коли на позачерговому з’їзді Народного Руху відбулися фізичні сутички прибічників та противників союзу з БЮТ. Про ситуацію навколо з’їзду Руху та перспективи розвитку партії «Главреду» розповів народний депутат від НУНС, заступник голови Народного руху В’ячеслав Коваль.
В’ячеслав Станіславович, в неділю відбувся з’їзд Народного руху України, на якому були скандали бійки і протистояння між прихильниками і противниками союзу з БЮТ. Розкажіть, чому насправді рухівці так оскандалились?
За рішенням центрального проводу Народного руху від 12 листопада політрада вирішила провести позачерговий з’їзд партії в неділю. На ньому було заплановано розгляд питання політичної, а головне, економічної ситуації в державі. Економічна криза в державі у нас набирає обертів, а політична ситуація не найкраща. Наша партія мусила сказати своє слово. До речі, ми першими мали програму державотворення України, а в 1996 році ухвалили програму боротьби з бідністю.
Ми хотіли винести ці питання на обговорення з’їзду, визначити платформу Руху, з якою він би міг вийти до урядових структур стосовно подолання економічної кризи. Крім цього, ми мали визначити програму діяльності Руху, адже у вересні наступного року святкуватимемо 20 річницю утворення.
Тобто, плани у нас були такі, але за командою з Банкової три обласні організації – Львівська, Івано-Франківська та Тернопільська вирішили заперечити проведення з’їзду. При чому, це вони зробили не через дискусії, а через блокування входу до приміщення зібрання. Із запізненням, проте з’їзд ми таки розпочали.
В результаті дії керівництва партії в останні кілька місяців підтримали більше 2/3 делегатів. Фактично, делегати підтримали позицію по збереженню демократичної коаліції в парламенті, та ідею, що політику треба робити відкрито, а не тим візантійським способом, який зараз практикують на Банковій.
А що було під час засідання, коли з’їзд таки розпочався? Кажуть, що була бійка?
Представники трьох вже названих крайових організацій не знайшли нічого кращого, як заблокувати сцену й трибуну. Ніякої бійки, в прямому значенні слова, не було. Мала місце якась штовханина, а ті, хто блокували трибуну, не цуралися й кількох міцних слівець в адресу присутніх. Думаю, були спеціально підготовлені люди, і завдання у них було одне – зірвати з’їзд. Таке завдання Банкова поставила перед трьома депутатами від Руху – Кендзьором, Стойком і Ткачем.
Робилося це з метою, щоб потім говорити, що з’їзду не було, й партія не хоче йти з тими чи іншими політичними союзниками. На цьому і спекулювати можна було б. Але з’їзд провели. Ми заслухали доповідь голови партії, після чого було безліч дискусій та перерв. Під час перерви ми провели нараду центрального проводу у приміщенні Спілки письменників, щоб визначитись, як діяти далі. Розуміючи складність ситуації, ми вирішили поставити на голосування питання недовіри голові партії Борису Тарасюку. Перед цим було багато спекуляцій, що голова втратив довіру, нібито він продає Рух і його вже не підтримують в обласних організаціях. Голосування по довірі було логічним. Я, як заступник голови партії, поставив це питання на голосування.
«За» висловлення недовіри голові НРУ Борису Тарасюку проголосував 1 делегат. «Проти» висловлення недовіри проголосували 172 делегати з 256. Реально, більше 2/3 підтримали керівництво партії та її курс.
Як так вийшло, що тільки один делегат був за відставку? Адже були аж три делегації, які підтримували цю ініціативу.
Люди були накручені просто напередодні. Делегати з областей завдяки необ’єктивній інформації голів обласних організацій приїхали з певними негативними настроями. Коли ж дійшла справа до відставки і Борис Тарасюк виступив зі звітом, то тільки одна людина захотіла його відставити. Реально було три делегації, які були настроєні проти нього, проте ж вони складали абсолютну меншість на з’їзді та партії. Звісно, керівникам цих трьох крайових організацій буде дана адекватна оцінка.
За що ж їх карати?
За спробу зірвати з’їзд, за брехливу інформацію, яку вони надавали в ЗМІ до з’їзду та й зараз. Ці ж депутати на чолі з Кендзьором розказують, що у нас були якісь підставні делегати, когось туди не пустили та якісь галицькі організації проігнорували...
В їхніх діях є логіка, адже названі вами депутати передбачали, що на такому дивному позачерговому з’їзді будуть проштовхувати питання співпраці Руху з БЮТ. Хіба ж не так?
Ну цей з’їзд же не був виборчим! На ньому не планувалося говорити, а тим більше голосувати за співпрацю з БЮТ. В партії йде дискусія щодо її майбутнього. Президент ще не відмінив указ про дострокові вибори, а тільки призупинив його дію. Фактично, українські партії готуються до виборів, в тому числі і НРУ шукає своє майбутнє і своїх союзників. Це абсолютно нормальна ситуація, коли в партії проводять спокійну дискусію й визначають своє місце в майбутніх виборах.
Ви кажете, що більше двох третин партії підтримують позицію дії і плани керівництва. Тобто, коли Борис Тарасюк поставить питання іти на вибори з БЮТ, то більшість проголосує «за»?
Думаю, так. Фактично, голосування за довіру чи не довіру Тарасюку є голосуванням за довіру керівництву і його планам. Так ситуація, мабуть, і розвиватиметься.
Але ж є позиція чи не найпотужніших обласних організацій – Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської, яка полягає в підтримці Президента , а не БЮТ. Тобто, попри проведений з’їзд, який підтримав Тарасюка, розкол назріває?
Ну чому розкол? Кожна партія переживає певні періоди у своїй історії, коли голова обласної організації починає почувати себе уїзним князем. Цими головами організацій маніпулюють, як маріонетками, смикаючи за ниточки. Всі розуміють, що на Банковій хочуть залишити НРУ поза виборчим процесом і щоб він не йшов ні з ним у блоці, все заради цього робиться.
В політичних партіях є статут, і його треба виконувати. Більшого порушення, ніж протидія виборчому процесу, немає. Ми фактично перебуваємо у виборчому процесу, а тому дуже швидко дамо оцінку тим, хто перешкоджає нашій участі у виборах.
Яка можлива процедура зняття з посад голів обласних організацій?
Звільнити з посади голови місцевого осередку може місцева організація, а може і центральний провід партії. А у випадку, коли обласна організація протидіє рішенням керівних органів партії, то центральний провід може ухвалити рішення про призупинення діяльності цілої обласної організації. Більше того, питання виключення з лав Народного руху теж можливо ухвалювати на центральному проводі через протидію партійця виборчому процесу і завдання шкоди цілій партії. Яке остаточне рішення по партійцях, які зараз чинять всі ці безчинства, ще не знаю точно, але все буде дуже суворо.
Якщо справа дійде до зняття з посад голів тернопільської, львівської та івано-франківської обласних організацій, то як будете чинити – через рішення крайової організації чи через ухвалу центрального проводу?
Я думаю, що втрутиться центральний провід. Після такої ганьби для Руху, я не думаю, що керівний орган відсторониться і не ухвалить жорстких санкцій. Більшість керівників обласних організацій з обуренням вчора дивилися на те, що творилося під час з’їзду. Три регіональні керівники у нас уявили, що можуть шантажувати всю партію. Такого ми не допустимо.
Уявімо ситуацію, що виборчий процес почався. НРУ ухвалює рішення йти з БЮТ, а три регіональні організації виступили проти цього. Більше того, місцеві партійці в названих трьох областях підтримують своїх лідерів, хоча центральний провід позбавить їх посад. Що тоді?
Нічого незрозумілого не буде. Є чітка процедура – в областях, які не підкоряються керівництву, створюються організаційні комітети, які беруть на себе всі повноваження. Більшої порушення статуту як протидія рішенням партії в період виборчого процесу просто немає.
Я зараз задаю одне питання до керівників названих трьох крайових проводів – кого на останніх виборах підтримали мешканці Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей? Звичайно, БЮТ. Які підстави бути проти нашого походу на вибори з БЮТ, якщо таке рішення ухвалить партія?
Коли буде відбуватися виборчий з’їзд партії, коли остаточно вирішите з ким іти на вибори?
Скоро. Як тільки Президент розсекретить інформацію, коли ж таки будуть вибори, то відразу буде й наш виборчий з’їзд. У нас в неділю був перший етап з’їзду, і його не закрили. На другий етап з’їзду вже запланували вибори керівних органів партії. я не виключаю, що цей етап буде поєднаний з виборчим з’їздом. Все буде залежати від ситуації і рішення центрального проводу.
А хто входить до центрального проводу? Там є люди настроєні проти союзу з БЮТ?
Провід складається з 51 людини. Туди входять голови усіх обласних організацій і члени політради, голова партії і його заступники. Також туди обирають 10 авторитетних в партії людей. Думаю, якщо на розгляд майбутнього з’їзду поставлять питання союзу з БЮТ, то його підтримають.
