Бац-бац і мимо…
Ще вчора вранці проект ухвали про відкликання спікера, зареєстрований напередодні «регіоналом» Владиславом Лук’яновим, здавався не більш ніж безглуздим жартом, черговим приводом «біло-блакитних» попіаритися. ЗМІ подали інформацію про реєстрацію проекту Лук’янова в іронічному ключі – автор цього документа запам'ятався широким колам громадськості як той, що вкрав картку спікера під час затвердження Юлії Тимошенко на посту прем'єра, тому серйозних ініціатив від нього чекати ніби й не доводилося.
Проте вже перше голосування із цього приводу показало: ініціативу Лук’янова сесійний зал сприймає цілком серйозно – «за» проголосувало аж 220 депутатів.
У повному складі за відставку спікера голоси віддали комуністи і «литвинівці», практично повністю виклалася Партія регіонів, плюс кнопки «за» натиснули за відступників з почилої у Бозі демкоаліції Ігоря Рибакова і Юрія Бута. Окремо стоїть голос «за» від «самооборонця» Олександра Омельченка.
«Яценюк подав заяву про відставку, і я як людина і народний депутат повівся правильно, проголосувавши за її задоволення. Людина ж попросила…» – статечно пояснював свій крок у кулуарах парламенту екс-мер Києва.
Заява Арсенія Петровича «за власним бажанням» – окрема інтрига в цій історії. Її спікер справді подав ще 17 вересня. Тоді він посилався на норму коаліційної угоди, яка передбачала прем'єрові і спікерові подати у відставку у разі розвалу більшості. Говорили, що цей крок спікер зробив по намовлянню Банкової і мав подати приклад Юлії Тимошенко, яку тоді активно «просили» з крісла глави Кабміну. Плюс красивий демарш спікера неминуче повинен був зіграти на руку Яценюку в суто іміджевому плані – мовляв, дивіться, я за крісло не тримаюся.
Так чи інакше, перша спроба внести питання про відкликання спікера вчора провалилася, і фракції «регіоналів» і «литвинівців» попросили перерву. За цей час «регіонали» зуміли максимально мобілізувати свої резерви, і після відновлення засідання попросили Яценюка поставити питання про повернення до голосування за відкликання спікера ще раз. Той не зміг відмовити своїм недругам і отримав на табло дуже невтішний для себе результат – 229 «за». Змовникам, що вирішили відправити спікера у відставку, допомогли голосами члени партії «Єдиний центр».
Після того, як число «229» з'явилося на табло – стільки карток проголосувало за включення питання про відкликання спікера ще раз – Яценюк помітно рознервувався.
«Рішення ухвалено. Я прошу рахункову комісію готувати бюлетені, і голосуватимемо», – сказав спікер.
Такий розвиток подій категорично не влаштовував «регіоналів». 229 голосів «за» відставку спікера зовсім не конвертувалося в 229 живих депутатів, що перебувають під куполом і готові за це проголосувати. Тому Олександр Єфремов нагадав про те, що на підтримку проекту Лук’янова його партія зареєструвала проект ухвали про зміну способу голосування за відкликання спікера – з таємного на відкрите, картками.
«Ухвала роздана? Вона є на руках?» – запитав спікер. «Є!» – дружно відповіли «регіонали». «Немає!» – так само дружно почала кричати «нашоукраїнськая» частина Ради.
«Спочатку розмножте, роздайте», – звернувся Яценюк до «регіоналів» і оголосив перерву на півгодини.
Ситуація для спікера складалася зовсім невтішна. Було зрозуміло, що в залі наявні більш ніж достатньо карток, щоб відправити Арсенія Петровича у відставку, проте живих депутатських душ явно бракувало. Проект ухвали про те, щоб голосувати за відставку Яценюка картками, проігнорувати було неможливо. Перерва нібито для того, щоб розмножити цей документ, виглядала всього лише як зволікання спікера з неминучим залишенням свого крісла.
У кулуарах парламенту не приховували своєї розгубленості «нашоукраїнці». Ще напередодні парламентарії від НСНУ і «Єдиного центру» провели зустріч з Президентом, на якій глава держави прямим текстом говорив про те, що його фракція мусить горою стояти за нинішнього спікера.
«Я переконаний, що ця позиція («Єдиного центру». – Ред.) не проконсультована з Президентом. Це – ганебна для нашої фракції змова», – емоційно віщав у кулуарах Ради «нашоукраїнець» Андрій Парубій.
«Хтось у команді наших партнерів грає нечесно, – говорив поряд «бютівець» Андрій Кожем’якін. – Наступний крок після відставки спікера – відставка уряду». Те, що відбувалося в сесійному залі, явно стало сюрпризом для білосерцевих. Зміна спікера не входила в плани пропрем'єрської фракції, але піти проти реальних 229 карток, що є у розпорядженні недругів Яценюка, було складно.
«Наша фракція так просто не здається. Поганий той політик, який не має запасного плану», – багатозначно підсумував Кожем’якін.
Запасний план «бютівців» виявився простим – вони просто заблокували трибуну і президію Ради, пояснивши: голосувати за відставку спікера будуть виключно бюлетенями, як і записано в регламенті.
На протести «регіоналів» з вимогою поставити на голосування ухвалу про зміну способу голосування Яценюк уваги не звертав. «Давайте проведемо процедуру по-людськи», – звернувся до депутатів спікер, для якого блокування трибуни «правдошукачами» з БЮТ, схоже, зовсім не стало сюрпризом, – «Навіщо ви женете хвилю? Все згідно із законом!». Ранкове засідання парламенту закрилося, і депутати (окрім бойової ланки БЮТ, що блокувала трибуну і підступи до президії) розійшлися на перерву.
«Ми не проти голосування бюлетенями – але для цього нам потрібно підготуватися до нього завчасно, відкликати депутатів з відряджень. Все буде готово до четверга», – розповідав тим часом журналістам «регіонал» Олександр Єфремов.
Такий варіант розвитку подій абсолютно не влаштовував спікера. Йому було вигідно провести процедуру таємного голосування негайно, будучи упевненим, що потрібних 226 депутатів для висловлення йому недовіри не знайдеться. Після перерви він оповістив: «Я наполягаю на процедурі голосування. Бюлетені готові, кабінки виставлені» (насправді, звичайно, кабінки стояли на своєму звичайному місці, в кутку кулуарів, а бюлетені не могли бути готовими, оскільки їх форму не ухвалила рахункова комісія – але звучав спіч спікера дуже упевнено). «Я вимагаю негайно зібрати рахункову комісію, вимагаю процедуру голосування».
Попри досить бурхливі протести «регіоналів» з місць – до трибуни їх елементарно не підпускали «бютівці» – Яценюк оголосив годинну перерву для засідання рахункової комісії. «Якщо за годину (рішення. – Ред.) рахункової комісії не буде, поставимо на голосування зміну способу голосування», – несподівано обнадіяв Яценюк парламентаріїв наприкінці.
Супротивники спікера пожвавилися – голоси в рахунковій комісії розподілилися між альянсом колишніх коаліціантів (БЮТ і НУНС) та опозиціонерами порівну – по десять. Тому, – вважали змовники – зібрати кворум «лічильники» не зможуть, і засідання їх комісії не відбудеться. А спікер ніби й дав слово – значить, голосувати за його відставку все ж таки можна буде картками.
Проте цим розрахункам не судилося реалізуватися. Десять членів рахункової комісії зібралися в кабінеті на третьому поверсі парламенту і… спокійно провели своє засідання, на якому затвердили форму бюлетенів для таємного голосування. Виявилось, що в регламенті Ради геть відсутня норма про те, що рахункова комісія для свого засідання повинна мати якийсь певний кворум.
А далі все пішло як по маслу. Спікер дав вказівку негайно почати голосування і сам перший узяв бюлетень, який тут же продемонстрував журналістам, – Яценюк проголосував за свою відставку, твердо знаючи, що недоброзичливцям його голос не допоможе – достатньої кількості людей для зняття спікера у них не було.
Збентежені «регіонали» для вигляду посперечалися в кулуарах з торжествуючими «бютівцями» і відмовилися брати участь у цьому сумнівному з погляду легітимності голосуванні. Їхній приклад наслідувала і переважна більшість екс-демкоаліціантів. У результаті виявилось, що бюлетені для таємного голосування узяли всього лише 108 депутатів, а це означає, волевиявлення депутатів не відбулося.
Яценюк з виглядом переможця зійшов на трибуну, демонстративно «штовхнув» свого першого заступника Лавриновича – мовляв, чого ж ви не поставили на голосування ухвалу про зміну способу голосування, адже мали повне право? – і закрив пленарне засідання до ранку.
Втім, легкого життя спікерові чекати не доводиться. «Регіонали», які зазнали абсолютно несподіваної для них, нелогічної поразки, лише розсердилися через вчорашню невдачу. «Він не буде спікером, однозначно», – заявив «Главреду» один із лідерів Партії регіонів Борис Колесніков.
До відставки Яценюка «регіонали» вирішили підступитися з іншого боку: вони зареєстрували проект про усунення спікера від ведення засідань на три дні – за порушення ним регламенту. Але за нього, звичайно, ще потрібно проголосувати – і зовсім не факт, що допустять таке голосування «бютівці», рішуче налаштовані захищати спікера.
Проте відставка спікера – це всього лише один з елементів масштабнішого плану, розробленого нинішніми опозиціонерами. Річ у тому, що Верховна Рада без спікера діяти, по суті, не може: його заступники можуть вести засідання, можуть підписувати ухвали, що приймає парламент, але не мають права ставити свій підпис під проголосованими в залі законами і відправляти їх для останнього підпису Президентові.
«Обрання наступного спікера дозволить визначити контури нової коаліції», – не приховують «регіонали». І судячи з того, хто саме бажає приступити до обрання наступного спікера, контури цієї більшості вималювалися досить чіткі. Партія регіонів, комуністи, Блок Литвина в сумі не мають 226 голосів, достатніх для панування в сесійному залі, але саме в цьому моменті спрацьовує золота акція «Єдиного центру» Віктора Балоги.
Коаліція, сформована ними, звичайно, буде сумнівною з погляду конституційності, але вона, принаймні, дозволить їм проводити свою політику в парламенті. Наприклад, відправити уряд Тимошенко у відставку в будь-який зручний для змовників момент. Або проголосувати за виділення коштів на вибори, коли слушний для цього час наступить для всіх учасників антиурядової операції. Але спершу, звичайно, неформальній більшості потрібно обрати нового спікера. І саме це зараз перетворилося для них на завдання номер один.
Осібно можна поміркувати про роль у цій комбінації Президента. Так, формально ніхто з його партії «Наша Україна» у вчорашній комбінації участі не брав. Так, на понеділковій зустрічі Президент пообіцяв Яценюку своє заступництво.
Але в «помаранчевій» фракції упевнені: на самостійну гру на такі великі ставки Балога і його «Єдиний центр» не зважилися б. «Президент «зливає» Яценюка. Якби він хотів зупинити цей процес, він би відразу ж поставив Балогу на місце», – кажуть «нашоукраїнці» в кулуарах парламенту.
Є у фракції і романтики, які вважають, що Президент не в курсі гри, затіяної головою його Секретаріату. Але чітким сигналом для багатьох парламентаріїв стала відсутність будь-яких коментарів Віктора Ющенка з приводу вчорашніх подій. Президент провів вівторок у Польщі («Класика двірських переворотів. Щойно глава держави виїжджає за кордон...», – говорив із цього приводу Яценюк), де анулював запланований сеанс спілкування з українськими журналістами, які неминуче поставили б Ющенкові питання про ставлення до антияценюківської акції.
«Я гарантую, до 15 березня вибори відбудуться!» – голосно переконує «бютівців» Борис Колесніков. І справді, зараз Яценюк виглядає приреченим: антиспікерська більшість у Раді сформована. План змовників простий: зняти Яценюка, поставити свого спікера (ним, як очікується, може стати Іван Плющ або Володимир Литвин), почекати до падіння рейтингів Юлії Тимошенко (а інакше і бути не може – їх з'їсть криза, з якою уряд, зважаючи на повну відсутність підтримки в парламенті, боротися не зможе) і призначити нові вибори, після яких нарешті сформувати бажану «ширку» і призначити свого повноправного прем'єра.
Врятувати Яценюка і уламки розваленої демкоаліції зараз може тільки перманентне блокування БЮТ трибуни (сил «Нашої України» для фізичного опору явно замало) і напружені переговори, які могли б зламати сценарій недоброзичливців спікера.
І в цій ситуації вирішальним може виявитися слово Президента, що повернувся вчора в Україну. Якщо вчорашні події в парламенті – це його гра, то Яценюк справді приречений. Якщо ж Балога насправді зважився на власну гру за спиною глави держави, то Ющенко буде змушений робити вибір: або він із Балогою і його друзями з Партії регіонів, або він відновлює ситуативний альянс із Тимошенко. І вибір цей потрібно буде зробити вже сьогодні.
