Врятувати рядового Губського
Як на мене, фотки леді Ю з лівійським диктатором у напіввійськовому наметі вийшли навіть кращими, ніж ті гламурні знімки трирічної давнини, де Юлія Володимирівна дарує тоді ще сенатору Обамі стародавню книгу. Усе таки є чуйка у Тимошенко на правильні знайомства.
І на правильні заяви. «Ми розглядаємо Лівію не тільки як надійного та перспективного торгівельно-економічного партнера, а й як політично впливову державу», – заявила прем’єр о 16 годині в середу. Рівно за дві години її повторила Раїса Богатирьова, що секретарює в РНБОУ: «Ми розцінюємо Лівію не тільки як надійного та перспективного торгівельно-економічного партнера, а й як політично впливову державу на Африканському континенті, в арабському та мусульманському світі, на світовій арені».
Тож цей випадок мусить увійти в аннали не як приклад тупості команд обох можновладиць, а як взірець повного розуміння між гілками влади. Чи як спроба з боку Раїси Василівни все ж домогтися того, аби прем’єр відвідувала таки засідання Ради Національної безпеки.
Утім, бажання Юлії Тимошенко ігнорувати засідання Ради можна зрозуміти. Бо на кожному з них на неї чекає новий «сюрприз». То обговорюють державну зраду, яку начебто вчинила прем’єр. То виконуючий обов’язки голови СБУ викриє «мафію» і рейдерів у БЮТівській фракції.
А минулого тижня взагалі закрутилося таке! Депутат Київської облради Володимир Федосєєв написав Президенту листа, де розповів про діяльність на Київщині організованого злочинного угрупування під керівництвом депутата від БЮТ Богдана Губського. Віктор Ющенко миттєво забезпечив охорону для Федосєєва, а також озадачив Генпрокурора у 10-денний термін знайти підтвердження історій, викладених у листі.

БЮТ, звісно, відреагував заявами про політичне переслідування. Сам Богдан Губський (хто призабув, нагадаю, колись на рівні з Суркісом, Медведчуком та Згурським член «чудової сімки» СДПУ(О) розказав про «дурдом на Фрунзе» і пообіцяв довести свою бізнесову цноту в суді.
Воно, звичайно, можна. Бо ж у Верховному Суді під головуванням Василя Онопенка можна довести не те що «поголеність рильця» пана Губського, а навіть незайманість Ксюші Собчак.
Та Юлії Володимирівні від того не легше. Вона ж то знає, що підбір команди, на відміну від геополітичних контактів, – не її сильна сторона.












