Чи готові школярі до тестування: морально і матеріально?
Ніхто не сперечається, впровадження зовнішнього незалежного тестування – одна з небагатьох реформ у вітчизняній системі освіти. За словами Ігоря Лікарчука, директора Українського центру оцінювання якості освіти, в цьому процесі продумано все до дрібниць. Але ніхто не застрахований від форс-мажорних ситуацій. Спробуємо розібратися в деяких тонкощах цього спланованого процесу – тестуванні 2009 року.
Процедурні питання
Отже, почнемо саме з того, що, як вже наголошувалося, до 1 листопада 2008 року всі виші зобов'язалися оповістити свої правила прийому, в яких має бути вказаний список тих предметів, сертифікати з яких доведеться принести кандидатам на «студентство» разом з документами. На роздуми і оцінювання власних сил випускникам дається місяць – 1 грудня Центр починає реєстрацію для участі в зовнішньому незалежному тестуванні, яка триватиме до 3 березня 2009 року.
Але все було б ідеально, якби українські виші впоралися з поставленим завданням вчасно. Громадська мережа «Опора» досліджувала сайти 180 вишів України III-IV рівнів акредитації (університети та академії). На них вони прагнули відшукати ті самі нові Правила прийому. Виявилось, що станом на 3 листопада їх оприлюднили всього лише 23 українські виші. Таким чином, якщо тенденція «неоприлюднення» документа-орієнтиру для абітурієнта 2009 року зберігатиметься, то принцип рівного доступу до інформації вишів України буде порушено.
Також з 1 листопада до 1 грудня триває реєстрація всіх охочих взяти участь у пробному тестуванні. Така реєстрація здійснюватиметься тільки в Інтернеті. «Іншого варіанту ні отримання, ні обробки даних сьогодні ми запропонувати не можемо, – каже Ігор Лікарчук. – Це пов'язано з тим, що за участь у тестуванні треба платити гроші».
Виникає питання: а чи всі майбутні абітурієнти мають доступ до усесвітньої павутини? Очевидно, ні. Але пан Лікарчук переконаний, що такі припущення – неправильні.
«Пробне тестування не передбачає гарантій рівного доступу, – каже він. – Якщо сумніватися, чи в усіх є доступ до Інтернету, то з таким же успіхом можна замислитися, чи всі здатні заплатити за участь, чи всі зможуть дістатися до місця проведення тестування? При цьому треба розуміти, що пробне тестування – необов'язкове. Нещодавно ми провели безліч зустрічей, у тому числі й у сільських районах, і ніколи не виникало питання доступу в Інтернет. Офіційно він повинен бути в кожній школі, де є комп'ютерні класи. Тим більше, всі органи управління освітою зобов'язали школи забезпечити доступ в Інтернет для реєстрації. Крім того, Інтернет є на пошті, в Інтернет-клубах і кафе. Звичайно, якщо людина прийде в регіональний центр із заявою або надішле її поштою, то ми їй не зможемо відмовити».
Виходить так: майбутній абітурієнт в Інтернеті реєструється, потім отримує квитанції, самостійно роздруковує її, оплачує і надсилає дані квитанції назад.
Якщо тестування в травні-червні відбуватиметься за бюджетні гроші, в листопаді – за гроші випускників. Адже, за словами Лікарчука, на пробне тестування вони не можуть витрачати жодної державної копійки. Але для його проведення вони повинні найняти людей, яким треба платити. До речі, про гроші. Ціна пробного тестування в кожному регіоні встановлена різна. За оцінками директора Центру, поки що вартість кожного коливається від 50 до 70 гривень. Водночас, за словами Віталія Журавського, заступника голови Київської міської державної адміністрації, вартість участі в пробному зовнішньому незалежному оцінюванні знань для столичних випускників становить 48 гривень. Але в будь-якому разі 40% суми іде на податки.
Припустимо, що всі охочі знайдуть можливість зареєструватися. Далі процедура передбачає участь у самому тестуванні. В ідеалі з двох предметів. Звичайно, випускник може замахнутися і на п'ять, але тоді він в аудиторію все одно увійде двічі – ще три тести він складатиме самостійно, оскільки отримає лише зошит, бланк відповіді і кодифікатор. І все тому, що пробне тестування передбачає не перевірку рівня знань, а лише знайомить з процедурою проведення. Ось тому результати тестування ніхто і не перевіряє. Хоча при цьому треба розуміти, що технологія проведення тестування з української мови та літератури, математики, фізики або хімії відрізняється від процедури проведення тестування з іноземної мови.
Потім починається реєстрація учасників зовнішнього незалежного оцінювання. «Ми внесли істотні зміни до порядку реєстрації порівняно з минулим роком, – каже директор Українського центру оцінювання якості освіти. – Попередній досвід нас навчив, що реєстрація для проходження зовнішнього тестування повинна бути більш персоналізованою. Були випадки, коли для реєстрації приводили цілі шкільні класи, групи з ПТУ. Така примусова масовість – одна з причин того, чому потенційні учасники не приходили в пункти тестування. Але при цьому ж були витрачені гроші на підготовку і організацію. Цього року реєструватимемо кожного особисто. На персональній картці помістять навіть зразок почерку учасника тестування, адже він повинен написати фразу: «З обов'язками і правами учасника ознайомлений». Це 27 букв українського алфавіту. Можливо, такий підхід нам стане в пригоді, щоб не виникали ситуації, як торік, коли доводилося ідентифікувати почерк за допомогою Інституту судових експертиз».
На цій самій картці буде і код доступу до своєї персональної сторінки в Інтернеті на сайті Центру. Саме на цю сторіночку надходитиме вся інформація – від запрошення на тестування до отримання результатів. До речі, учасник тестування має право заблокувати свою сторінку, тоді на неї не зможе зайти ні він, ні хтось інший.
Ще один нюанс, про який «Главред» писав раніше. Цього року зовнішнє тестування може зараховуватися як підсумкова державна атестація в школі. І саме у зв'язку з цим фактом виникає деяка плутанина. Причому плутаються директори шкіл і вчителі. Наприклад, кожен учень цього року може здати п'ять тестів, але один з них – обов'язковий – українська мова і література. При цьому під час підсумкової державної атестації в школі кожен учень повинен скласти п'ять іспитів, з яких два обов'язкових, – історія або математика. Багато директорів плутають, кажучи учням, що вони повинні здавати обов'язково тест із мови та літератури, а також із математики або історії. А якщо припустити, що тест з історії учневі не потрібен, то навіщо його писати? Він може скласти звичайний обов'язковий іспит у школі. Директори іноді кажуть: «Дякувати богові, що з'явилося тестування, йдіть його і здайте, менше мороки буде з іспитами». У зв'язку з такими розмовами в Центр дедалі частіше почали звертатися зі скаргами, що учнів примушують писати тести. В центрі такого розвитку подій теж злякалися – якщо всі учні підуть здавати по п'ять тестів, то їх розрахунки не виправдаються (заздалегідь планується, що кожен учасник тестування захоче написати 3,5 тестів), і зошитів для тестування вистачить не всім. Ось тому треба проводити наочні розмови з керівниками шкіл.
Секретні матеріали
Тим часом інтенсивно триває робота зі складання тестів. Директор центру ще раз повторив, що в тестах не буде завдань, орієнтованих на випускників спеціалізованих шкіл. Наприклад, в українських школах використовується сім різних програм з української мови: для ліцеїв, для фізико-математичних, для спеціалізованих шкіл тощо. При цьому існує так звана інтегрована програма. Якщо творчість письменника вивчається у всіх семи програмах, то її включають у тести, якщо тільки в шести, то – ні.
Незабаром повинні розпочати друк тестів з української мови та літератури, тих, які використовуватимуться під час «бойового» тестування в травні 2009 року. В цілому, планується надрукувати понад два мільйони тестових зошитів із різних предметів, адже існують підрахунки – в середньому кожен учасник тестування реєструватиметься на 3,5 тестів (у зв'язку з тим, що можна писати не три тести, як минулого року, а п'ять). Минулого року робився розрахунок з позиції 2,5 тестів на одну людину, і він виявився оптимальним.
На 6 травня намічено перший тест – з історії України, а 5 червня – останній – з хімії. До 22 червня будуть надіслані відомості в школи для оцінювання за 12-бальною шкалою, щоб вони були зараховані як результати підсумкової державної атестації, а до 29 червня – учасники дізнаються результати. Ці самі результати у вигляді спеціальної бази даних отримають і виші, щоб ті могли ще раз перевірити сертифікати.
Ще одна особливість нинішньої тестової кампанії – відсутність додаткової сесії незалежного тестування. Принаймні поки що таке не планується. У період з 20 по 29 червня взяти участь у незалежному тестуванні зможуть тільки ті люди, які зареєструвалися в належний термін, але з не залежних від них причини не змогли взяти участь у тестування вчасно (хвороба, трагедія в сім'ї тощо). У Центрі сподіваються, що це буде обмежена кількість людей.
І останнє питання – фінансування. Успіх проведення зовнішнього тестування залежить і від вчасного виділення бюджетних грошей. Сьогодні питання поки що не в сумі, а в коливаннях курсу долара. Як повідомив «Главреду» Ігор Лікарчук, зараз фінансове питання вирішується, але поки щось певне сказати важко. «Коли долар був п'ять гривень, одне тестування коштувало б державі 50 гривень».
Ясна річ, що всім, хто хоче стати студентами, доведеться здавати зовнішнє тестування. А щоб все пройшло успішно, важливо володіти інформацією. Тому публікації в «Главреді» на цю тему стануть регулярними.
