ПР втрачає Севастополь?
У світлі майбутньої виборчої компанії чи не найбільшою проблемою севастопольських «регіоналів» є плани їхнього впливового однопартійця Ріната Ахметова налагодити в Севастополі перевалку коксівного вугілля для своїх металургійних підприємств.
Про такі наміри донецького бізнесмена стало відомо практично відразу після того, як наприкінці 2006-го група «Метінвест» через свою кіпрську компанію «Metalukr Holding Limited» придбала у ліванського бізнесмена Рафіка Дау одне з найбільших підприємств Севастополя – ЗАТ «Стивідорну компанію «Авліта», що спеціалізується на перевалці зерна і продукції металургії. А вже в 2007-му почалися роботи з підготовки виробничих потужностей до прийому вугілля. Зокрема, розпорядженням КМУ №488-р від 26 червня минулого року компанії Ріната Ахметова були передані в оренду частина акваторії порту і земельна ділянка під будівництво 150-метрового глибоководного причалу для прийому суден водотоннажністю до 140 тис. тонн типу Сарі Size. Паралельно з цим компанія приступила до розробки проектної документації універсального перевантажувального комплексу (УПК) потужністю 8,5 млн. тонн на рік, з яких 4 млн. тонн це вугілля.
Зрозуміло, севастопольці далеко не в захваті від таких перспектив, заявивши, що вони не мають наміру дихати вугільним пилом. Проти перевалки вугілля висловився і депутатський корпус Севастопольської міської ради на чолі з Партією регіонів. Голова ради Валерій Саратов поспішив запевнити громадськість, що така позиція залишиться незмінною. І, можливо, це питання ще довго лишалося б в економічній площині, коли б не перші в історії України торішні дострокові парламентські вибори.
В умовах «виборчих перегонів-2007» плани донецького бізнесу перепрофілювати «Авліту» під перевалку вугілля виявилися більш ніж недоречні для самих «регіоналів». Незважаючи на домінуюче становище в політичному житті Севастополя, у біло-синіх з'явилися реальні перспективи втратити частину голосів виборців. До того ж підвищити свій рейтинг на вугільній темі одразу ж поспішили місцеві організації ПСПУ, БЮТ і НСНУ, спонукавши севастопольців взяти участь у серії акцій протесту. У ситуації, що склалася, щоб заспокоїти громадськість напередодні виборів, керівництво компанії «Авліта» було змушене зробити заяву про те, що в найближчі три роки підприємство займатиметься тільки зерном і металом.
У нинішньому році ситуація ризикує повторитися, але вже в більш незручній для «регіонів» формі. У 2008-му компанія Ріната Ахметова оголосила про завершення роботи над проектом терміналу і готовність вкласти в його реалізацію близько 850 млн. гривень. При цьому «Авліта» заявила, що має намір здійснювати перевалку вугілля за найпередовішими технологіями. Проте місцева громадськість їй не повірила.
Проведена відповідно до чинного законодавства громадська екологічна експертиза розділу «Оцінка дії на навколишнє природне середовище (ОДНС)» матеріалів техніко-економічного обґрунтування будівництва універсального перевантажувального комплексу в Севастополі дала висновок, що «проект розроблено з грубими порушеннями вимог природоохоронного законодавства, чинних нормативних документів. Вплив проектованого об'єкту на навколишнє природне середовище оцінюється як неприпустимий, а сам проект відхиляється від реалізації». Серед іншого особливу стурбованість екологів, науковців і представників громадських організацій викликав той факт, що розробники проекту будівництва вугільного терміналу не врахували техногенно-екологічну обстановку на території, де передбачається створення перевантажувальних потужностей. Зокрема, в безпосередній близькості від місця пропонованої споруди перевантажувального комплексу функціонують радіаційно-небезпечний об'єкт – ядерний реактор Севастопольського національного університету ядерної енергетики і промисловості, а також вибухопожежонебезпечні об'єкти – головна нафтобаза ЧФ РФ, військовий арсенал і склади боєприпасів Міноборони Російської Федерації та України. «Вже ця обставина цілком виключає можливість спорудження УПК на території Північної сторони міста Севастополя», – говориться у висновку.
Разом з цими специфічними питаннями місцевих жителів також турбує і той факт, що відстань від об'єкту, що являє собою підвищену екологічну небезпеку, до найближчих житлових будов становить близько 150 метрів за мінімально допустимої величини санітарно-захисної зони, згідно з державними санітарними правилами і нормами для морських і річкових портів ГСанПиН 7.7.4-046-99, 1000 метрів, а також те, що вугільний пил шкідливий для здоров'я і в ньому можуть міститися токсичні речовини.
Стурбованість громадськості місцеві «регіонали» підтримали. «Жодна норма, яка є в законодавстві щодо санітарних захисних норм, щодо екології, з погляду концентрації пилу, здана не буде. І зробити це неможливо, тому що сьогодні в місті 20 екологічних організацій, які тримають це питання на контролі», – заявив голова міської ради, лідер севастопольської організації Партії регіонів Валерій Саратов. Крім того, своїм рішенням від 14 жовтня поточного року міська рада вирішила «не погоджувати розміщення об'єктів для організації перевалки вугілля в акваторії Севастопольських бухт до проведення екологічних експертиз цих об'єктів».
Тим часом у кулуарах міської ради говорять, що така позиція місцевої ПР ситуативна. Як у лавах депутатського корпусу біло-синіх, так і в самій міській організації Партії регіонів є два табори – супротивники і прихильники будівництва терміналу. Причому останніх – меншість. Частково тому позиція представницького органу по відношенню до планів донецького бізнесу виглядає лояльно-протестною. Проте в умовах майбутніх дострокових парламентських виборів для партії в цілому на перше місце виходить питання електоральної підтримки. А тут ситуація докорінно інша порівняно з 2007-м.
На тлі втоми від політичної нестабільності сьогодні місцеве населення набагато серйозніше ставиться до перспектив перетворення Севастополя в ледве не головний вугільноперевалювальний комплекс країни. Якщо торік ця тема хвилювала переважним чином жителів міських районів, розташованих у безпосередній близькості від терміналу, то наразі вона турбує всіх городян. Очевидно, що цього не можуть не знати місцеві «регіони», як, очевидно, і того, що цього не можуть не бачити і їхні політичні опоненти. Вже сьогодні категоричне «ні» вугільному терміналу Ахметова заявили місцеві БЮТ, СПУ, ПСПУ, НСНУ і ряд проросійських організацій. За словами лідерів останніх, зараз для них темою №1 стає не стільки НАТО, скільки вугільний термінал. Разом з простим людським бажанням зробити місце свого існування комфортним і безпечним, політична доцільність диктує представникам цих сил необхідність боротьби за електорат – кому для перемоги в парламентських виборах, кому для перемоги в муніципальних, які також не за горами. Іншими словами, об'єктивно складається ситуація, коли ПР як ніколи близька до втрати значної частини своїх прихильників у Севастополі, вимушено жертвуючи ними на догоду бізнес-інтересам своїх впливових однопартійців.
У ситуації, що склалася, в умовах гострої критики з боку представників проросійських сил про невиконання Партією регіонів колись даних передвиборних обіцянок, щоб утримати прихильність виборців, місцеві «регіонали» вирішили повернутися до експлуатації традиційного для Севастополя, як, втім, і для Криму, так званого «російського питання». Приводом для цього стало відоме рішення Нацради із телебачення і радіомовлення за №1738 від 1 жовтня 2008 року, що зобов'язує провайдерів програмної послуги припинити ретрансляцію іноземних програм, що потребують адаптації до українського законодавства. Стосовно цього документа, неспокій севастопольських «регіонів» викликала можливість зникнення з сітки віщання місцевого оператора кабельного телебачення російських телеканалів. На практиці це вилилося у рішення позачергової сесії Севміськради від 31 жовтня поточного року, яким операторів і провайдерів програмних послуг депутати зобов'язали «не припиняти ретрансляцію телепрограм і каналів в об'ємі станом на 29.09.2008». Ще раніше своїм рішенням президія Севастопольської міської ради пригрозила власникам кабельних мереж, що у разі невиконання цього рішення, комунальні підприємства міста (РЕПи) припинятимуть «дію дозволів на право користування майном комунальної власності операторами і провайдерами для розміщення телекомунікаційного устаткування».
Втім, «регіонали» заявили, що незалежно від подальшого розвитку ситуації, знайдуть спосіб вирішити виниклу «проблему» шляхом встановлення колективних антен супутникового телебачення на будинки і під'їзди городян. Проте вся боротьба ще попереду: у компанії Ріната Ахметова – за зелене світло перевалки вугілля через порт Севастополь, у його соратників і однопартійців – за голоси севастопольців, а у самих городян – за своє безхмарне (як у прямому, так і в переносному розумінні цього слова) майбутнє.
