Коли повернеться кредитний рай?
Хто винен
З одного боку, Україна є невід’ємною частиною світової економіки та віддзеркалює всі її основні тенденції. З іншого, навіть страшна світова криза другої половини 1990-х суттєво не вплинула на добробут наших громадян.
Сьогоднішня ситуація трохи інша. Весняний обвал курсів багатьох змусив задуматися про надійність традиційних валютних заощаджень. А зміна правил гри на ринку банківських кредитів, закріпила думку, що вітчизняна фінансова система переживає важкі часи.
Слід зазначити, що банки дійсно відчутно скоротили обсяги кредитування. Так, у травні кредитний портфель банківської системи зріс всього на 1%. Надалі ця цифра дещо збільшилася й до серпня становила порядку 3%. Для порівняння – минулого року середня сума щомісячного приросту дорівнювала 6%. Найближчим часом, за оцінками експертів, навряд чи варто чекати суттєвої зміни ситуації. Найімовірніше, що цей показник стабілізується на такому рівні, як минулого літа – 2,5–3% на місяць. Аналітик центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що це цілком прийнятний показник. Принаймні, у нинішній економічній ситуації: «Справді, є певне уповільнення. Але в цілому динаміка залишається позитивною. Більш того, у статистиці йдеться про відсотки. Але в абсолютних величинах зростання видається досить значним. Це через те, що за рік збільшилася база, з якої ці відсотки вираховують. Паніки тут бути не повинно. Навпаки, ми одержуємо можливість відсіяти так звані «погані» кредити, яких на сьогодні немало».Тобто, гірше вже не буде. Але й на поліпшення сподіватися навряд чи можна. У банків уже немає колишнього ентузіазму на ринку кредитування. Та й населення не так активно як раніше прагне брати позики.
Чинники впливу, на думку керівника інформаційно-аналітичного центру Форекс-клуб Миколи Івченка, паритетно діляться на зовнішні й внутрішні: «По-перше, слід враховувати інфляцію, брак ресурсів як усередині країни, так і закордоном. Учергове посилив вимоги Нацбанк, різко підвищивши резерви по кредитах без первинного внеску. Сьогодні вони становлять практично 100%. А тому такі кредити практично зникли з ринку. У будь-якому разі потрібний первинний внесок від 10% до 30%. По-друге, на початку минулого року Нацбанк ввів резерв із залучання ресурсів з-за кордону. Раніше це було не потрібно, потім ввели резерв 4%, сьогодні він становить 20%. Отже, комерційні банки також змушені підвищувати відсоткові ставки. Звичайно, буде якась частина населення, готова брати кредити й на нових умовах. Але кількість таких людей невелика. Хоч би тому, що в зв’язку з інфляцією прибутки населення зменшилися».
Кризова логіка
Треба сказати, що таку політику фінансового регулятора цілком можливо пояснити метою загального оздоровлення вітчизняної економіки. Просто тому, що значна частина українців за останні роки звикла до «легких кредитів». А тому, відверто жила в борг. У самому факті кредитування, звичайно ж, немає нічого крамольного. Але далеко не всі громадяни засвоїли просту істину – борги потрібно віддавати. Причому робити це слід своєчасно й з відсотками.
Крім того, завдяки кредитам населення активно скуповувало переважно дорогі імпортні товари. Тим самим додатково збільшуючи дефіцит торгового балансу й додатково стимулюючи інфляцію.
Свій внесок у спільну скарбничку робили й ринкові спекулянти. Так, перша половина 2000-х ознаменувалася стрімким зростанням цін на ринку нерухомості. У результаті виникла схема за якою для купівлі житла приверталися недорогі кредитні ресурси. Пізніше квадратні метри реалізовувалися за більшими цінами, а банку поверталася позика в повному обсязі. Але перенасичений ринок, врешті-решт, дав збій. Попит на нерухомість знизився, а зростання цін уповільнилося. Частина куплених квартир просто «зависла» у перекупників. Отже, спекулянти відчули проблеми з поверненням позик. Банки відреагували миттєво, надавши таким операціям статус ризикових і піднявши відсоткові ставки. Далі проблеми мали будівельники й девелопери. Більшість будівельних майданчиків зупинили роботу. Коло замкнулося.
Учасники фінансового ринку й аналітики серйозно заговорили про те, що не за горами час, коли зростання неплатежів стане критичним й економіка втратить керованість. За оцінками рейтингового агентства Standard & Poor’s на початку 2008 року проблемні кредити становили до 75% всього портфеля українських банків. Справедливості ради потрібно зазначити, що оцінка цього показника за версією НБУ була куди скромнішою – 1,3%. У серпні в Standard & Poor’s відзначили суттєве оздоровлення української кредитної системи, наголосивши, що частка проблемних позик становить від 35% до 50%. НБУ, у свою чергу, підвищив показник до 1,6%.
Це позначилося й на ринку нерухомості. За останні півроку ціни, якщо й не знизилися, то припинили постійне зростання. Забудовники дуже акуратно підходять до здійснення нових проектів. Реальну можливість отримати кредит на будівництво мають тільки ті, у кого є не лише вільна ділянка землі. Тепер потрібний і чіткий план реалізації нерухомості. А ще краще – підписані контракти з майбутніми користувачами. В основному ж більш-менш легкий доступ до позикових грошей сьогодні мають хіба що аффільовані структури.
У будь-якому разі, ніхто не може заперечити, що політика Нацбанку щодо обмеження кредитування зіграла свою позитивну роль. Але, як пояснив аналітик компанії «Простобанк консалтинг» Олександр Сєдих, діями лише Національного банку в подоланні кризи не обійтися: «Тут є дві сторони медалі. Адже головна мета Нацбанку все-таки не оздоровлення економіки, а боротьба з інфляцією. Якщо він бореться з інфляцією, то обмежує кредитування. У Нацбанку немає мети отримати самостійний прибуток. Він діє жорсткіше, об’єктивніше й у нього більше важелів впливу. У результаті, укладається менше контрактів, які передбачалося здійснити саме за допомогою кредитування. Як наслідок сповільняться темпи зростання економіки».
Кредитні перспективи
Як би там не було, але більшість прогнозів економістів зводиться до одного – незабаром чекати пониження відсоткових ставок не варто. Навіть більш того, є висока ймовірність, що до Нового року ставки по кредитах можуть подорожчати. У гривні до 1,5%, в доларах і євро на 1%.
Після Нового року аналітики все ж таки чекають певного відкату назад. Але повернутися до ставок хоч би на докризовому рівні ми зможемо не скоро, вважає Олександр Сєдих: «Я думаю, що це може вібутися навіть не наступного року. Ми аналізували ставки по кредитах у гривні. На початок року вони становили близько 16%–16,5%. Зараз 21,5%. Тобто підвищення становило 5%. У валюті близько 2,5%. Це дуже багато. Ми повернулися до рівня 2006 року. Вирівняти ситуація стане можливим тільки до кінця 2009 року. Та й то, якщо ситуація буде стабільною та позитивною як в Україні, так і на міжнародному фінансовому ринку».
Причому стабільності потрібно досягти не тільки на фінансовому ринку. Високий рівень політичних і соціальних ризиків також робить чималий внесок до інфляційних процесів. Рівень відсоткових ставок є віддзеркаленням диспропорцій на внутрішньому ринку. Величезні соціальні виплати, витрати на нескінченні вибори. Тобто, абсолютно не банківські чинники.
У той же час, навіть зараз більшість банків можуть похвалитися цілою чергою охочих отримати кредит. Їх кількість не зменшується, отже, економічні агенти готові до високих ставок. У цьому випадку, з якою метою банки будуть їх опускати? Це не в останню чергу відбувається через високу прибутковість українського ринку. Причому, ці показники знаходяться поза офіційною статистикою, вважає Василь Юрчишин. «Та й громадяни повинні бути повністю впевнені в тому, що інфляція не перевищить 10%. У будь-якому разі, стабілізація відбудеться не раніше другого кварталу наступного року», – додає експерт.
Що робити?
Тим, для кого послуги банку – насущна необхідність, краще все ж таки зачекати. Якщо питання стосується автокредитування, з 1 січня ціни у будь-якому разі повинні знизитися. До цього часу Україна повністю перейде на умови СОТ.
Якщо говорити про кредитування нерухомості, то поспішати також не варто. Ціни сьогодні стабілізувалися. Але у будь-яку мить може відбутися здешевлення. У той же час, зміна ставок навіть на 1% суттєво впливає на суму виплат. Час – гроші.
Щодо депозитів, тут ситуація сприятлива. Ставки ростуть. І до кінця року можна непогано заробити. Якщо порівнювати з інфляцією, то ставки коливаються близько 20%. Інфляція становитиме 16%. Тобто, у будь-якому разі ви залишаєтеся в плюсі. Краще звернути увагу на довгострокові внески. Оптимальний термін – 1 рік. Або короткострокові – на 3 місяці. Банкрутство банків у цій ситуації можливе. Але це навряд чи матиме стосунок до великих фінансових установ. Велику суму розумно розбити до 50 тисяч гривень, яка страхується фондом гарантування внесків. Вкладати в першу 20-ку й у банки, у яких є іноземний капітал. Різниця в півпроцента в цьому разі не є вирішальною. Тут, як кажуть, платиш за спокій. А він вартий ризику.
