Меджліс на роздоріжжі
Перша звісточка про можливий перегляд співпраці Народного Руху України і Меджлісу кримськотатарського народу пролунала 27 вересня на минулій нараді голів регіональних меджлісів, голів районних відділень кримської краєвої організації НРУ і депутатів райрад, що входять до складу фракцій "Курултай-Рух". Представником центрального Руху на зустрічі був заступник голови партії В’ячеслав Коваль. Питання – чому на нараду не прибув сам Борис Тарасюк – занепокоїло навіть місцевих «рухівців». Загальний настрій наради: незадоволення ставленням сил демократичного табору до розв’язання проблем в Україні взагалі і в Криму зокрема. Проте акцент все ж таки було зроблено на діях керівництва НРУ. «По суті, відбулася відверта, в місцях – коли стосувалося позиції представників Народного Руху в органах виконавчої влади – досить жорстка розмова», – підбив підсумки зустрічі перший заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров. Практичним підсумком зустрічі стало рішення внести до договору між Рухом і Меджлісом пункти з конкретнішими зобов'язаннями сторін.
Договір про політичне партнерство між Меджлісом і НРУ, складений у 1997 році, передбачав обопільну підтримку представницького органу кримських татар і Руху і неодноразово продовжувався, внаслідок чого Курултай кримськотатарського народу закликав підтримувати на виборах у Верховну Раду України ту силу, з якою йшов Рух. Так завдяки партнерству голова Меджлісу Мустафа Джемільов на останніх парламентських виборах отримав мандат народного депутата, а глава кримського осередку НРУ Леонід Пілунський пройшов у Верховну Раду автономії.
Тепер з'явилася обопільна необхідність конкретизувати зобов'язання сторін. Так, Меджліс хотів би внести до договору певний перелік законопроектів з вказівкою можливих термінів їх ухвалення. «Це має стати своєрідним програмним зобов'язанням як Руху, так і його політичних партнерів по коаліції», – зазначив Рефат Чубаров. Власне, законопроектів два, і нардепи від Меджлісу намагаються провести їх вже роками. Вони стосуються питань відновлення права депортованих і статусу кримськотатарського народу.
Народний Рух, у свою чергу, хотів би врегулювати ситуацію зі списками: згідно з зобов'язанням Меджлісу, депутати, що пройшли у Верховну Раду Криму, проте пізніше отримали крісло в Раді міністрів АРК (мова йде про віце-прем'єра Азіза Абдуллаєва, главу Рескомнацу Сервера Салієва та главу Мінпраці Раєта Сеттарова), повинні були здати депутатські мандати. В результаті в кримському парламенті окрім Леоніда Пілунського опинився б іще один представник НРУ. Ці зобов'язання не були виконані.
Проте головний підсумок минулої наради негласний. Це попередження Народному Руху: якщо виникнуть домовленості з новими політичними силами, Меджліс не обов'язково рухатиметься у фарватері партії, а також маячок Президентові і прем'єрові про готовність до діалогу. Нарада відбулася незабаром після того, як у пресі пролунала інформація про готовність Народного Руху приєднатися до БЮТ. Остаточно це питання має вирішуватися на з'їзді партії, що не заважає ЗМІ і політикам вже сьогодні говорити про вливання НРУ в блок Тимошенко.
Основна вимога до майбутніх партнерів, яку декларує Меджліс, – це підтримка законопроекту «Про відновлення прав депортованих», який виносився в український парламент ще в 2004 році. Мустафа Джемільов і Рефат Чубаров ставали народними депутатами впродовж кількох скликань, проте малоймовірно, що таке станеться цього разу: у списках «Нашої України» Чубарова навряд чи набагато пересунуть з торішнього 102-го рядка, а БЮТ і без того має достатньо підтримки на півострові, щоб віддавати Меджлісу відразу два мандати. Але є вірогідність того, що цього разу до Києва вирушить не Джемільов, а Чубаров.
Першою на маячок Меджлісу відгукнулася Юлія Тимошенко, яка 6 жовтня зустрілася з Мустафою Джемільовим. На зустрічі обговорювалися проблеми повернення на півострів кримських татар, що продовжують залишатися в місцях заслання, питання бюджетних асигнувань на облаштування депортованих і законопроект «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою», про яку говорилося вище. «Глава уряду повідомила голові Меджлісу, що фракція БЮТ готова підтримати проголосований у 2004 році, але ветований екс-президентом України Л.Кучмою аналогічний за назвою закон з тими поправками, які запропонує представницький орган кримськотатарського народу. Понад те, було досягнуто домовленості, що будуть переглянуті у бік збільшення передбачені проектом державного бюджету України на 2009 рік об'єми коштів, що направляються для облаштування депортованих», - повідомили в прес-службі Меджлісу про підсумки зустрічі.
БЮТ вже зробив сигнал кримськотатарському електорату 11 вересня, коли Кабмін схвалив проект закону про відновлення прав депортованих, підготовлений Державним комітетом у справах національностей. У Меджлісі відразу ж заявили, що це всього лише яскрава пустушка, яка не має реального наповнення. Проте якщо БЮТ і Меджліс не домовляться, то для першого з них законопроект буде істотним приводом заявити у виборчих перегонах, що прихильники Тимошенко на ділі прагнуть вирішити проблеми кримських татар.
Сьогодні ймовірність того, що Меджліс вирішить влитися разом з Рухом у БЮТ, досить велика. Інакше кримський штаб Тимошенко знову може вдатися до тактики перетягування в свої прихильники окремих кримськотатарських громадських діячів. Проте хто буде таким діячем – сказати непросто. У БЮТ за різних часів були налагоджені відносини і з колишніми віце-прем'єрами Едіпом Гафаровим і Лентуном Безазієвим, і з організаціями «Міллі Фірка» і «Койдешлер», і з головним кримськотатарським опозиціонером Надіром Бекіровим, проте сьогодні ці відносини зійшли нанівець. Займатися пошуками нових діячів, опозиційних Меджлісу, не дозволяє швидкоплинність кампанії. Не виключено, що БЮТ спробує відновити контакти з Бекіровим і з організацією «Койдешлер» Ібраїма Воєнного.
Опозиціонери Меджлісу сьогодні не в найкращій формі. Безазієв і Гафаров зникли з політичного та інформаційного поля. Позиції Надіра Бекірова були ослаблені ще перед минулими перевиборами, і цього року спад тільки продовжився. Досить галасу наробила громадська організація «Міллі Фірка», колишні представники якої виступили зі зверненням до Президента Росії Дмитра Медведєва, прем'єр-міністра Володимира Путіна і глави Республіки Татарстан Мінтімера Шаймієва з проханням захистити кримських татар та інші нечисленні етноси Криму «від геноциду» з боку українських властей. Але і вона опинилася в стані розколу.
Остаточну відповідь – яку силу підтримають на перевиборах більшість кримських татар – можна буде дати лише після з'їзду Курултаю, який і визначатиме політику Меджлісу. Проте перед цим своє бачення майбутньої співпраці має озвучити Президент.
