Тимошенко робить крок назад?
Як це було
Сьогоднішній політичний день почався ще вчора. Спочатку Юлія Тимошенко після закінчення засідання Кабміну заявила, що приймає всі ультиматуми нашоукраїнців – і все заради того, щоб отримала право на життя оновлена демократична коаліція.
Цей меседж Юлія Володимирівна вчора ж закріпила ефіром на «5 каналі». Сорок п'ять хвилин, проведених прем'єром (вся в білому) в студії «Каналу чесних новин», частина з яких супроводжувалася титром «Українське відродження?», насправді скоріше нагадували безкоштовний сеанс передвиборної агітації. Свій уряд Тимошенко вже традиційно назвала чи не найкращим у історії України, в економіці нашої країни настає «прекрасне відродження», а на газових переговорах у Москві українська делегація вперше розмовлятиме з росіянами на рівних. Щодо поточної політичної ситуації Тимошенко ще раз повторила ранкові тези: дострокові вибори – це зло, а заради збереження демкоаліції БЮТ піде на все, тим більш на таку дрібницю, як скасування законів, не вподобаних Банковою...
Сьогодні вранці всі без винятку «бютівці» випромінювали впевненість у тому, що наказ їхнього лідера буде виконано і «неправильні» закони спочинуть з миром. Тимошенківці не приховували, що донині вважають ветовані Ющенком закони потрібними країні і скасовуватимуть їх лише для того, щоб угамувати Банкову, позбавити її підстав для розпуску парламенту вже цієї п'ятниці.
«Ми готові до того, що список вимог до нас розширюватиметься», – говорили в кулуарах члени БЮТ. – «Але ми, якщо того захоче «Наша Україна», готові включити в проект резолюції щодо Грузії навіть вимогу розстріляти Путіна».
О десятій ранку Яценюк традиційно відкрив засідання і оголосив перерву до одинадцятої – щоб сформувати парламентський порядок денний. Ця перерва мала стати знаковою: якби вдалося ухвалити проект, запропонований потенційними коаліціантами, – БЮТ, НУНС і Блоком Литвина, – це стало б сигналом того, що переговори між ними мають усі шанси виявитися успішними.
Під час перерви атмосфера в залі та кулуарах стояла напружена: бютівець Андрій Сенченко розповів журналістам і колегам-депутатам про інцидент з відльотом Юлії Тимошенко до Москви з аеропорту «Бориспіль». «Це – спроба Секретаріату Президента зірвати візит прем'єра до Москви», – обурювався Сенченко. Депутати-«регіонали» перемовлялися між собою: «Якщо це правда, то це вже навіть не смішно. Це сумно».
«Тимошенко цього не забуде. – пророкував у кулуарах парламенту Нестор Шуфрич. – Якщо коаліція таки не буде створена, то Ющенко згадуватиме сьогоднішній день щоранку і щоночі».
Бютівці в цей час щосили намагалися триматися молодцями і стверджували, що, попри інцидент у Борисполі, всі вчорашні заяви прем'єра залишаються в силі.
Утім, і об 11-й засідання Ради не почалося – «слабкою ланкою» виявився Блок Литвина, який відмовився брати участь у голосуванні за запропонованому «демкоаліціантами» порядку денному – тобто щодо скасування законів, ухвалених спільними голосуваннями БЮТ і Партії регіонів. «Ми не голосували за ці закони – тож нам немає потреби брати участь у їх скасуванні», – заявив журналістам Володимир Литвин.
«Позиція Литвина зрозуміла – він не хоче бруднитися, а якщо вже й входити в якусь коаліцію, то тільки чистим», – розповів «Главреду» один з нашоукраїнців – «Поки ми не завершимо повністю своїх розборок з БЮТ, вони будуть просто спостерігачами».
Голосувати ж силами всього двох фракцій нашоукраїнці і бютівці побоювалися: запасу голосів у екс-«демкоаліціантів» не було і цей задум мів обернутися провалом. Проте вибору вони не мали – лідер фракції БЮТ Іван Кириленко зібрав своїх підопічних у залі парламенту і емоційно переконував їх обов'язково проголосувати за себе і «за того хлопця».
Нарешті о 12:30 засідання відкрилося. За скороченою процедурою фракції БЮТ і НУНС один за іншим скасували ухвалені тією «щонайширшою» коаліцією, що так і не склалася, закони про Кабмін, про тимчасові слідчі комісії, СБУ та КСУ, а також взяті за основу закони про референдум і держслужбу.
Минуло десь із півгодини – і з найрезонанснішими результатами місячної співпраці Партії регіонів і БЮТ було покінчено.
«Пропонується оголосити про політичні консультації відповідних трьох фракцій, які, ймовірно, можуть створити коаліцію», – оптимістично заявив Яценюк.
І тут же, натякаючи на те, що бютівці з нашоукраїнцями сьогодні таки змогли зіспіватися і без Блоку Литвина, повів далі: «Хоча, за наслідками голосування видається, що не виключено і повернення до старого формату». Після цього засідання Ради було закрито, а потенційні коаліціанти розпочали підготовку до нового раунду переговорів.
Як виявилося, навіть результативні голосування і задоволення частини вимог «Нашої України» не полегшили хід цих консультацій.
Спочатку від участі в переговорах технічно «відсікли» Блок Литвина. Відразу після закінчення пленарного засідання литвинівці пішли на засідання своєї фракції, а коли воно завершилося, Володимир Литвин розвів руками: «Нас не запрошували на ці консультації, а коли нас не запрошують – ми не йдемо».
У кабінеті у спікера парламентери від БЮТ і НУНС засиділися до вечора, і, як повідомив за підсумками консультацій бютівець Андрій Портнов, продуктивного діалогу знову не вийшло. Далі буде...
Що сьогодні відбулося під куполом на Грушевського насправді?
По-перше, сьогодні було юридично оформлено розрив відносин стратегічного партнерства між Блоком Юлії Тимошенко і Партією регіонів. Їхній роман, що почався рівно місяць тому, від початку мав закінчитися створенням коаліції, що об'єднує 330 народних депутатів, внесенням змін до Конституції і переформатуванням усього політичного життя країни. Проте – цього не сталося.
Віктору Януковичу не вдалося відстояти свою лінію на зближення з БЮТ, як результат – лінія партії почала коливатися і «Регіони» випустили свою синицю з рук.
Першим результатом провалу комбінації «Регіонів» став сьогоднішній вихід з лав партії Тараса Чорновола. «Ми! Ми «кинули»! – вигукував він у кулуарах парламенту – Два тижні тому переговорний процес (між БЮТ і Партією регіонів – Авт.) був припинений. А потім ми почали їх підставляти. Спочатку – це заява про те, що Партія регіонів в новій коаліції має претендувати на пост прем'єр-міністра, потім – ця провокація з російською мовою в проекті закону про держслужбу. Ми чекали, що БЮТ зірветься першим, і в результаті вийшло, як у сороміцькій коломийці:
«Світів місяць, світив ясний
За хмару сховався
А я думав, що я перднув
А я таки всрався»
«Мені насправді начхати на БЮТ. Але в результаті ми розіграли цей абсолютно ідіотський пасьянс на користь Президента», – вів далі Чорновол. – «У цій партії можуть далі залишатися тільки ті, хто весь час бере під козирьок і говорить «Так точно!», а я так не можу».
Решта «регіоналів», що виходять із залу пленарних засідань здебільшого з похмурими лицями намагалися залишатися оптимістами хоч би на словах.
«Я хотів би висловити щирі співчуття БЮТ – силі, що не має політичного обличчя, політичної позиції і політичного майбутнього», – говорив Олександр Єфремов.
Натомість бютівці у відповідь на співчуття Єфремова лише всміхалися. «Після цього з ними за стіл ніхто не сяде», – стисло прокоментував «Главреду» підсумки коаліціади, що не відбулася, один з високопоставлених членів БЮТ.
Другим наслідком сьогоднішнього дня є тактичний виграш Президента і «Нашої України». Їм таки вдалося нав'язати БЮТ скасування актів, що обмежують повноваження глави держави, і формально вийти переможцями з битви з «бютівскими зрадниками».
Проте, і це – третій результат сьогоднішнього засідання – свою перемогу отримав і Блок Юлії Тимошенко.
Мета бютівців – збереження за своїм лідером поста прем'єра і недопущення нових парламентських виборів – частково досягнута. Так, Президент сьогодні опівночі дійсно отримає право розпустити Раду. «Але хотілося б мені почути, як він пояснить цей крок виборцям», – говорить «Главреду» один із тих нардепів, які в БЮТ ухвалюють рішення.
Багато депутатів упевнені: Банкова прагне розпустити парламент, а далі діяти за обставинами: або, правдами чи неправдами, «накручувати» електоральні бали «своїх» виборчих проектів або зривати вибори, наприклад, через низький відсоток явки виборців на дільниці (у достроковому голосуванні, згідно з законом, має взяти участь більше половини електорату), або «підвішуючи» ситуацію в країні, кілька разів переносячи дату виборів окремими указами.
«Якби ми сьогодні не проголосували за скасування цих законів, Ющенко б залишився ночувати у Львові, а завтра вранці підписав би в західній столиці України указ про розпуск Ради – це був би такий собі сильний символічний крок», – переконаний один із впливових бютівців.
Сьогоднішнім голосуванням БЮТ наче показав усьому українському народу, що розкаявся у гріху співпраці з «регіоналами» і одночасно дав зелену дорогу відтворенню старої, умовно-«помаранчевої» коаліції. І тепер, у цих умовах, враховуючи дані соцдосліджень, які свідчать, що українці, в більшості своїй, виборів не хочуть, народ (або, якщо вже пішло відверто, електорат) не сприйме розпуск парламенту у виконанні Президента.
«Навіть якщо ми виконаємо всі їх вимоги, вони вигадуватимуть все нові ультиматуми, щоб звинуватити нас в недоговороспроможності. Можливо, дійде до того, що вони зажадають від нас засудити монголо-татарску навалу», – ще сьогодні вранці не сумнівалися у винахідливості нашоукраїнців бютівці.
І справді – ближче до вечора зорієнтований на Банкову нашоукраїнець Микола Кульчинський заявив: «Якщо БЮТ щиро бажає мати з нами коаліцію, то вони повинні продемонструвати це шляхом спільного голосування з питання, що прямо стосується нашої національної безпеки – оцінки дій Росії на території суверенної Грузії».
Далі логічний ланцюжок простий: раз немає згоди в такому принциповому питанні – значить немає коаліції, а раз немає коаліції – значить, у Президента розв'язані руки.
Для БЮТ, який планомірно нарощує свою присутність на сході України, підтримка радикальної позиції «Нашої України» – а там, нагадаємо, наполягають на визнанні Росії агресором по відношенню до Грузії – зовсім не на руку.
Показово, що саме в цьому питанні бютівці відступати не збираються. «Ми підтримуємо позицію ЄС, яку на саміті в Евіані підписав і наш Президент!», – стверджує в кулуарах Андрій Портнов.
Радикальніше налаштований його колега по фракції Святослав Олійник: «Питання миру і війни – це більше, ніж рейтинги. І якщо через розбіжності в грузинському питанні нам доведеться йти на вибори, то я буду дуже комфортно почуватися, пояснюючи людям, що ми пішли на вибори для того, щоб не оголошувати війну Росії».
Четвертий результат цього політичного дня – реакція Президента і підконтрольної йому частини політикуму на сьогоднішнє відновлення реальних переговорів щодо формування коаліції. Здавалося б, Віктор Ющенко, який не втомлюється заявляти про те, що він – прихильник демократичної коаліції, мав би вітати сьогоднішні голосування і, принаймні, застерегти своїх підлеглих від різких заяв, що можуть несприятливо вплинути на атмосферу переговорів.
Проте на ділі сьогодні у Львові Ющенко заявив, що не вірить у щирість намірів союзників по коаліції під час сьогоднішніх голосувань. Заступник глави Секретаріату Президента Андрій Кислинський повідав громадськості, що Тимошенко, мовляв, «важливо продемонструвати своїм російським друзям високу вірогідність відновлення демкоаліції, аби виглядати якомога переконливішою у своїх аргументах». І, нарешті, апарат Ради національної безпеки і оборони звинуватив уряд не більш і не менш як у захопленні українського судна «Фаїна» біля берегів Сомалі.
Чи можна після цього називати Президента і його команду переконаними прибічниками коаліції БЮТ–НУНС–(можливо) Блок Литвина? Питання дуже й дуже спірне.
Нарешті, останній висновок з сьогоднішнього пленарного дня, що вірогідність створення в українському парламенті хоч якої-небудь більшості сьогодні оцінюється вище, ніж учора і це, в принципі, непогана новина. Проте, чи потрібна Україні така більшість – питання зовсім не риторичне. «Ми знаємо ціну нашим партнерам», – іронічно зазначає Андрій Портнов. «У очах деяких бютівців я бачу неприязнь до нас, іноді навіть ненависть, – говорить нашоукраїнець Павло Жебрівський. – І найбільш боляче від того, що це стосується не тільки тих, хто прийшов у БЮТ «під рейтинг» Юлії Тимошенко, а й тих, з ким поряд ми стояли на помаранчевому Майдані. І це примушує мене ще раз задуматися про життєздатність нашої можливої коаліції».
