Літак як яблуко розбрату
Предметом для перетягування ковдри стають як традиційні сфери впливу, бюджетно-законодавчі питання, так і об'єкти такі самі матеріальні, як, власне, ковдра. Що ж відбулося в аеропорту Бориспіль? Варто зазначити, що важливим є розгляд цього питання навіть з огляду не лише на політичне тертя, а й на технічні аспекти.
Нагадаємо, сьогодні Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко присвячують свій день поїздкам. Президент – робочому візиту до Львова, на економічний форум, а прем'єр – до Москви, домовлятися про газ.
Окрім технічних вимог і умов у процесі відправки VIP-персон присутній момент офіційних церемоній – якраз на випадок «випадкових зустрічей» в аеропорту.
Насамперед сьогоднішнього похмурого ранку все пішло навскіс з легкої руки прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Порушуючи протокол, український прем'єр не підійшла привітатися до Президента, а прямо вирушила в Зал офіційних делегацій. Якщо припустити, що прем'єр поспішала, то поспішала, як виявилось, даремно, ще й напевно збентеживши Ющенка своєю «непротокольною» поведінкою.
Слідом за тим нерви Президента потріпала повітряна тривога – через хвилин десять після зльоту літак довелося повернути назад, унаслідок технічних неполадок. Після аварійної посадки апарата глава держави пересів на резервний Іл-62 і таки успішно покинув столицю.
Проте інформаційні польоти фактів, думок і домислів тільки-тільки починалися. Прем'єр Юлія Тимошенко з виразом образи і незадоволення поспішила оголосити, що, виявляється, літак Іл-62, що прийшов на виручку Президентові, призначався саме їй. Представники ЗМІ і члени офіційної делегації Кабінету Міністрів були змушені чекати вильоту іншим рейсом, не державним, а приватним чартером.
У результаті прем'єр-міністр зі свитою покинула журналістів у Борисполі, вилетівши окремо. Тим часом можна сподіватися, що до 16:00 за московським часом решта приєднаються до прем'єрки, оскільки на цей час заплановано підхід до преси.
Що ж спричинило у столичному аеропорту настільки комічний казус, який водночас показує несерйозність київської влади?
Згідно з коментарем, який дала прес-секретар Президента Лариса Мудрак, картина виглядає таким чином: сьогоднішнім ранком Юлія Тимошенко не лише забула привітати Віктора Ющенка, а й помилково прийняла літак, призначений для глави держави, за свій. Мудрак заявила категорично: «За правилами безпеки, до вильоту Президента завжди готують два літаки – основний і резервний».
Проте її колега з прем'єрського табору, прес-секретар Тимошенко Марина Сорока піддала миттєвій критиці такий підхід. За її словами, винне підпорядковане Президентові Державне управління справами Секретаріату Президента: «Якщо Секретаріат Президента вважає, що урядовий літак був одночасно резервним для Президента, то це означає, що Державне управління справами не виконало своїх функцій і не надало українській делегації літак для візиту до Москви з метою проведення міждержавних переговорів у Росії, на які були отримані директиви Президента».
Тут вже, як мовиться, в трьох соснах заплуталися. А якщо бути точним – то в п'ятьох. Згідно з офіційною інформацією Державного управління справами («ДУСя»), відомство має в своєму резервному фонді п'ять літальних апаратів. «Як правило, під час поїздки Президента завжди готують 2 літаки», - в унісон із запевняннями Мудрак звучить запевняння представників.
Можна було б припустити злий намір, помилку, допущену протокольними службами Президента і прем'єра. Проте причини слід розглядати в іншому ключі.
Виявляється, ще в березні 2008 року, літаків на балансі ДУСі було не п'ять, а цілих сім. Проте з прекрасної сімки для спецрейсів призначалися лише два аеробуси. Під спецрейсами маються на увазі саме візити перших осіб держави: Президента, прем'єра і голови Верховної Ради.
Преференцій, згідно з офіційними даними, в користуванні літаками не має ніхто з трійці.
Варто зауважити, що дата поїздки Президента до Львова була приурочена до щорічної події, яка проходить згідно з календарним графіком. Чи врахувала цей момент протокольна служба прем'єра, плануючи візит до Москви – невідомо.
Відповідно можна судити про те, хто правий, а хто винен на основі політичної доцільності. Львів чи Москва? Президент чи прем'єр?
Переоцінити вагу переговорів з «Газпромом» важко, проте варто врахувати, що газ газом, а власний економічний розвиток держави – це ще й потенційний внесок у скарбничку енергетичної незалежності.
У Львові сьогодні має відкритися VIII Міжнародний економічний форум «Європейське партнерство – відкриті можливості», до проведення якого Президент доклав свою дещицю зусиль. Якщо врахувати, що в економічних відносинах західні області відстають від Центральної і Східної України, то подія теж виявляється політично важливою, разом з переговорами на «газовій голці».
Керівник соціологічної служби «Український Барометр» політолог Віктор Небоженко вважає, що Юлія Тимошенко віддала літак абсолютно природно, проте не варто з цього створювати інформаційний прецедент: «У світлі обіцянки йти на будь-які угоди з Секретаріатом Президента, самим Ющенком і з НУНС, я думаю, що літак вона теж віддає в порядку домовленості. Хоча це принизливо, коли прем'єр-міністр їде на чартерному рейсі. Водночас, я гадаю, що якби сталася ситуація – і технічна поломка відбулася в літаку Тимошенко, то Ющенко віддав би їй свій літак. Якщо це два літаки в країні – в такій ситуації потрібно допомагати одне одному. А оточенню Тимошенко, я вважаю, слід обрати якусь одну стратегію. Або йти на зближення з Президентом і НУНС, і тоді літак – це дрібниця. Як каже Тимошенко – буря в стакані води. Або з літака робити інформаційний привід для конфліктів, таким чином втрачаючи можливість об'єднання. І взагалі я перший раз за 16 років чую про те, що Президент і прем'єр ділять між собою літаки».
А поки що б'ються в словесних поєдинках, як шуліки, перші особи та їхні соратники з пресс-службами. Б'ються так, що й «крил» на всіх бракує... Першим особам держави, а особливо – їхнім соратникам, які ой як рвуться повстромляти інформаційні палиці в колеса партнерам-опонентам, варто пригадати чудове прислів'я: «Нема чого на дзеркало нарікати – коли пика крива» і поставити собі питання – чому ж це на трьох «ультра-ВІП» персон припадає аж два державні літаки? Іншими словами, чому глава уряду, що потерпіла сьогодні, не поклопоталася про те, щоб кошти на купівлю літака кожному з ВІП-ів були виділені ще на стадії підготовки і затвердження держбюджету? А то народ спостерігає цю трагікомедію і думає – якщо там вгорі чиновники для себе «жмуть» гроші на забезпечення державних потреб, то скільки ж «дерибанять» бюджетних коштів для забезпечення простих смертних?
