Тимошенко крокує по стопах Мороза?

Марта Стрілець, «Главред», 17.09.08 // 16:12

Чи повинна подати у відставку Юлія Тимошенко після розвалу демократичної коаліції?

Це питання сьогодні активно мусирують в українському політикумі, особливо після публічної відставки спікера Арсенія Яценюка, в зв'язці з яким обирали і Тимошенко. Звичайно, прем'єрка може проігнорувати регламент коаліції, який сама ж і підписала. Але тоді виникає питання – чого вартує такий підпис, і чи можуть нові партнери Тимошенко згодом довіряти документам, скріпленим розчерком її пера?

Наприкінці минулого року вся країна спостерігала за тим, у яких муках створювалася демократична коаліція. Очевидну для всіх недовіру партнерів НУНС і БЮТ один до одного намагалися нейтралізувати за допомогою коаліційної угоди, в якій, здавалося б, було прописано все до дрібниць, щоб уникнути взаємного «кидка». І хоча документ урочисто скріпляли підписи «нашоукраїнця» В’ячеслава Кириленка і головної бютівки Юлії Тимошенко, його положення почали з перших днів ігнорувати. Є в цій угоді і регламент, який сторони зобов'язалися виконувати, але, схоже, це стосувалося тільки кадрових призначень, а зовсім не звільнень. Отже вимоги розділу 13 про припинення діяльності коаліції, «наслідком чого має стати подання прем'єр-міністром і головою Верховної Ради заяв про відставку», поки що для прем'єра - пустий звук.

Звичайно, Юлія Тимошенко, роблячи погану міну при поганій грі, все ще вірить у збереження демократичної коаліції навіть після її офіційного розпаду. Буквально вчора вона доводила на телекамери, що, попри «бурю в стакані», уряд працює стабільно. Проте сьогоднішня відставка спікера Арсенія Яценюка, призначеного за квотою НУНС, стала ще одним доказом того, що розбитий глечик демкоаліції вже не склеїти.

Щоправда, на Банковій не тішать себе ілюзіями про те, що услід за Яценюком подасть у відставку і Тимошенко. Зокрема, перший заступник голови Секретаріату Президента Олександр Шлапак заявив, що «ніяких правових наслідків» відставка спікера «не має для Кабінету Міністрів». «Я думаю, що спікер діяв відповідно до коаліційної угоди, яку він вважає для себе чинною. Як вважає для себе прем'єр-міністр – хай сама вирішує», - дипломатично відповів він.

Самі бютівці в кулуарах парламенту не приховували свого роздратування з приводу демаршу спікера. Анатолій Семинога назвав цей крок «піар-ходом», а Андрій Кожем’якін і зовсім заявив, що БЮТ не рекомендуватиме піти Юлії Тимошенко у відставку. Мовляв, після того, як НУНС вийшов із коаліції, бютівці знімають з себе зобов'язання щодо виконання коаліційних домовленостей.

При цьому навіть «регіонали», яких активно приписують до союзників БЮТ по створенню нової коаліції, натякають на те, що прем'єрка таки повинна подати у відставку. Зокрема, Ганна Герман, назвавши рішення Яценюка вчинком, гідним людини, яка поважає домовленості, чекає, що й «інші фігуранти коаліційної угоди» поведуться так само. При цьому її колеги по фракціъ вже у відкриту заявляють, що у разі створення коаліції БЮТ і Партії регіонів крісло прем'єра маэ дістатися їх лідерові Віктору Януковичу. Логіка проста – ПР як найчисленніша фракція на менше (посаду спікера) не погодиться.

Політологи вже дали свої оцінки ситуації, що склалася. Віктор Небоженко у відставці Яценюка бачить дві причини. Перша – прем'єр-міністр. «Якщо спікер парламенту подав у відставку, то так само повинна зробити і прем'єр-міністр. Це безпосередньо пов'язано з Юлією Тимошенко, і справа тут не лише в нормах коаліційного договору БЮТ і НУНС, просто після зміни спікера з'являється необхідність зміни прем'єр-міністра. Якщо змінився спікер, то міняється співвідношення сил у Верховній Раді. Прем'єр-міністр – це результат співвідношення сил у парламенті, а не просто незалежна політична фігура. Думаю, відставка Яценюка - це спосіб тиску на Тимошенко, щоб вона скоріше отримала статус в.о. Коаліція розвалилася, спікер пішов у відставку, черга за прем'єром», - вважає він. Інша причина в тому, що відставка Яценюка стимулює сварку БЮТ і ПР. «Адже таким чином швидше постане питання кандидатури прем'єр-міністра від цієї можливої коаліції. Ця коаліція спіткнеться на кадровому питанні – хто ким буде в зв'язці ПР і БЮТ», - каже Небоженко.

Його колега Володимир Фесенко також бачить у ситуації з відставкою Яценюка політико-правову комбінацію, спрямовану на те, щоб підштовхнути до аналогічного кроку Юлію Тимошенко. «Але думаю, що ця комбінація мало перспективна. БЮТ вже дав зрозуміти, що не гратиме в такі ігри.

Може, таким кроком хотіли підштовхнути до посилення суперечностей між БЮТ і ПР. Їх хочуть змусити вирішувати питання спікера ще до досягнення домовленостей по коаліції», - підкреслив політолог.

Але в українському політикумі заведено, отримавши заповітне крісло, триматися за нього до останнього. Варто пригадати хоч би лідера соціалістів Олександра Мороза, який минулого року щосили намагався утриматися за спікерство, проте дострокові вибори таки показали, що ніяка посада не може бути вічною. Не хотілося б проводити паралелі, але ситуація повторюється з точністю до дрібниць. Залишається тільки сподіватися, що Тимошенко не піде по стопах Мороза, якому співпраця з Регіонами коштувала втрати електорату і досягнення точки неповернення в стіни парламенту. Адже Сан Санич теж вважався сильним політиком. Але в результаті слово «зрадник» з'явилося в словосполученні саме з його прізвищем.

Здавалося б, Юлія Тимошенко нічим не ризикує, адже навіть після відставки вона разом з урядом зможе продовжувати працювати, хоч і в статусі «в.о.», поки нова коаліція (неважливо якого скликання) не сформує новий склад Кабінету Міністрів. Але навіть у такому разі, мабуть, не варто чекати вчинку «політика відповідального і морального».

Версiя для друку