Що сказала Тимошенко
Вона озвучила умови капітуляції для «Нашої України», натякнула на нову коаліцію і пообіцяла змінити Конституцію.
Глава уряду, котра відмовилася вчора коментувати політичну ситуацію у країні на засіданні Кабміну, озвучила свою точку зору із цього приводу у зверненні до народу, яке пролунало о сьомій вечора. Воно, по суті, стало відповіддю на спіч Президента, який вийшов в ефір опівдні.
Головний месідж Тимошенко – миру на умовах Президента, на основі його розуміння «державної лінії» не буде. Прем'єр готова до війни і сповнена рішучості цю війну виграти.
Показово, що глава Кабміну у своїй вчорашній промові демонстративно часто використовувала слово «ми», тоді як Президент обмежувався лише «я». І справді, козир Тимошенко і, можливо, головна передумова для її перемоги – політична самотність Віктора Ющенка. Хоч би як цинічно це звучало, але зараз, здається, здійснилася мрія Президента, озвучена ним, зокрема, одразу після торішніх парламентських виборів – практично весь український політикум таки об'єднався. Шкода лише, що платформою для цього об'єднання стала чітка антипрезидентська позиція.
Усвідомлення тієї сили, яка, можливо, вперше і востаннє, можливо, волею випадку, але все-таки опинилася сьогодні за спиною Тимошенко, зумовило тон її звернення.
Перш за все глава уряду «для галочки» відповіла на конкретні звинувачення на адресу Кабміну та її особисто, котрі пролунали у спічі Президента.
По-перше, за словами Тимошенко, Ющенко не може звинувачувати БЮТ у співпраці з Партією регіонів після всіх підписаних універсалів і високого призначення Раїси Богатирьової. І глядач змушений погодитися з Юлією Володимирівною – якщо бути такою неперебірливою у виборі партнерів дозволено Банковій, то чому триматися якнайдалі від «Регіонів» має Тимошенко?
По-друге, нинішній уряд – чи не найуспішніший в історії України. І крити слова прем'єра знову нічим: вона перша почала повертати ощадбанківські вклади, пенсії та стипендії таки зростають, темпи інфляції протягом останнього місяця сезонно сповільнилися, а Україна справді збирає найбільший за роки незалежності врожай (роль прем'єра у підвищенні врожайності пшениці – предмет окремого дослідження, але проти фактів не попреш).
По-третє, закони, прийняті парламентом позавчора, сказала Тимошенко, не такі вже й антиконтституційні. Як уже писав «Главред», оцінювати їх відповідність Основному Закону повинен, звичайно ж, КСУ, але слова прем'єра про «три уряди і шістьох прем'єрів, які керують, проте ні за що не відповідають», і (чи не дежавю це?) зловісне «оточення Президента», яке безпосередньо впливає на СБУ, впали на благодатний грунт. Лінія Секретаріату Президента, спрямована на огульну критику будь-якого почину уряду, справді могла протягом останніх місяців створити у маленького українця враження того, що головне, чим займаються на Банковій, – заважають працювати уряду. Тому й спроби Кабміну звільнитися від цієї опіки зрозумілі і заслуговують на всілякі заохочення.
Відповівши на звинувачення, що пролунали від Президента, Тимошенко негайно перейшла в атаку. Можливо, мали рацію «нашоукраїнці», які виступили проти того, щоб демкоаліцію було розвалено їхніми власними руками – тепер лідер БЮТ отримала козир, яким користуватиметься за кожної слушної нагоди: формально могильниками демократичної більшості виступив саме Президент і «Наша Україна».
«Я утримувала цю вистраждану коаліцію, боролася за неї з останніх сил, утримувала її від розвалу угодами, гарантіями, домовленостями, всім, чим могла. Але все марно. Президент Ющенко… – сказала Тимошенко і театрально зітхнула. – …убивав її свідомо і послідовно».
Причини такої поведінки Президента Тимошенко називає вголос: президентські вибори. Шансів на перемогу на них у Ющенка вже практично немає, не без злорадності констатує прем'єр. Тому вона пропонує «Нашій Україні» приходити до неї з білим прапором. Вимога «нашоукраїнців» скасувати позавчорашні голосування до уваги не береться – умови зараз ставить Тимошенко.
«У вас є цілих десять днів для того, щоб без ультиматумів, без вимог, без провокацій спокійно повернутися до демократичної коаліції. Жодні голосування в парламенті, жодні рішення, на які ви посилаєтеся, абсолютно не відповідають дійсності і не можуть бути причиною для виходу з коаліції», – ось, по суті, умови капітуляції пропрезидентської сили від Тимошенко.
Втім, повернуться в лоно коаліції «нашоукраїнці» чи ні – питання насправді десяте і прем'єра не надто хвилює. Адже вже починаючи із сьогоднішнього дня Тимошенко збирається «розпочати консультації з усіма політичними силами у парламенті для того, щоб створити систему консолідації, щоб нарешті зупинити суперечки і створити у парламенті та уряді центр стабільності».
Ключовим висловлюванням у цьому пасажі є, безумовно, «система консолідації». Ним Тимошенко відповідає на багато питань про нинішню політичну ситуацію.
По-перше, воно означає, що позавчорашні спільні голосування «регіоналів» та «бютівців» – не просто єдиноразовий тактичний хід. Їхні домовленості системні, і перелік предметів співпраці між двома цими мегасилами лише розширюватиметься.
По-друге, так Тимошенко дає Віктору Ющенку відповідь на погрозу призначити дострокові вибори. Нова виборча кампанія для Президента – з одного боку, шанс переграти ситуацію на свою користь, але з іншого – ризик зазнати остаточного політичного фіаско. Однак за нинішніх умов Ющенко, здається, готовий ризикнути. Та лише вчора виявилося, що ризикувати не готова Тимошенко. Схоже, до її планів вибори найближчим часом не входять.
Тому вона і використовувала «систему консолідації» – не дуже витончений евфемізм для позначення «найширшої» коаліції у складі як мінімум БЮТ та Партії регіонів. Якщо цю більшість буде створено, Президент втратить конституційні підстави для розпуску Верховної Ради і буде змушений змиритися з існуванням більш-менш стійкої антипрезидентської конституційної більшості у парламенті. Адже торішній номер із розпуском Ради за «політичну корупцію» цього року точно не пройде.
Сумніватися в тому, що на таке об'єднання підуть і «бютівці», і «регіонали» (пожертвувавши при цьому своїми рейтингами), не доводиться – наступні планові парламентські вибори заплановані аж на осінь 2012 року, а до того часу мало там що може змінитися…
А може змінитися, наприклад, Конституція України. «Найближчим часом я вийду з грунтовними, цілком продуманими і необхідними для України конституційними змінами. Я вірю в те, що вони консолідують парламент, усі здорові сили», – пообіцяла Тимошенко.
«Главред» уже давав можливість своїм читачам ознайомитися з конституційними напрацюваннями тимошенківців. Мабуть, з того часу у планах БЮТ якщо щось і змінилося, то мало що: маргіналізація фігури Президента, істотне посилення позицій прем'єра, нова виборча система – все це, судячи з усього, знайде відображення і в новому, «грунтовному і цілком продуманому» проекті Основного Закону від БЮТ. Не викликає сумніву й те, що «бютівський» проект з ентузіазмом підтримають їхні нові партнери – «здорові сили» в особі «регіоналів».
Така картина виглядає занадто безрадісно для Президента Віктора Ющенка. Банкова програла цю битву, і ймовірність програшу нею всієї війни виглядає сьогодні досить високою.
У Президента за цих умов вибір небагатий. По-перше, він може спробувати переграти ситуацію за допомогою переговорів з «регіоналами» та «бютівцями». Проте стилістика цих переговорів має радикально відрізнятися від «міжсобойчиків» Віктора Балоги і Бориса Колеснікова. Глава держави повинен нарешті взяти контроль над ситуацією у власні руки і «розрулити» становище без будь-яких посередників.
Другий з можливих сценаріїв – «кризовий», і говорити про можливість його реалізації не хотілося б. Хочеться сподіватися, що чутки про готовність Банкової спровокувати зростання соціальної нестабільності в Україні і виграти маленьку переможну війну, а заразом і зайняти стратегічно важливі позиції на політичному олимпі – це всього-на-всього чутки. І в боротьбі за владу наші політики не забуватимуть про базові цінності і ту саму «державну лінію», про яку вчора говорив глава держави.
щодо політичної ситуації в Україні
Дорогі співвітчизники! Вчора партія «Наша Україна» в односторонньому порядку вийшла з демократичної коаліції, а сьогодні зі спеціальним зверненням до народу виступив Президент України В. Ющенко, який оголосив, що половина його фракції на чолі з ним усе ж домоглася свого і зруйнувала демократичну коаліцію. Причиною цього були названі дві обставини: перша – моя неправильна позиція щодо конфлікту в Грузії і друга – створення коаліції з Партією регіонів та комуністами.
Моя позиція щодо конфлікту в Грузії – чітка, зрозуміла і однозначна, вона повністю збігається з позицією Європейського союзу – визнанням цілісності і суверенітету території Грузії. Моя позиція мирна і не допускає втягування України в будь-які воєнні авантюри, вона і надалі залишатиметься саме такою.
Що ж стосується моєї коаліції і коаліції нашої політичної сили з Партією регіонів і комуністами, то я думаю, що всі люди добре пам’ятають, що не я підписувала меморандум про дружбу з Партією регіонів, не я підписувала з В. Януковичем, комуністами і Морозом Універсал національної єдності, не я вносила В. Януковича на посаду прем’єр-міністра та створювала широку коаліцію. Власне кажучи, не я призначала на посаду секретаря РНБО одного з лідерів Партії регіонів Раїсу Богатирьову, створюючи на РНБО практично другий уряд України.
Тому якщо вже говорити про зраду, треба мати добру пам’ять, щоб пригадати новітню історію України, або бодай Президенту свою власну біографію. Під яким би кутом і з якої точки зору ми б не дивилися на сьогоднішні події, одне зрозуміло без пояснень. На жаль, Президент України В. Ющенко вдруге за один президентський термін зруйнував і знищив демократичну коаліцію, а це надія України на європейський вибір та інші добрі надії, які мали люди. Вперше в 2005 р., коли я намагалася боротись із тотальною корупцією в його оточенні і вдруге це відбувається прямо зараз, прямо сьогодні, коли всі президентські сили Секретаріату Президента кинуто на вбивство демократичної коаліції в Україні.
Я думаю, що ви також слідкували за тим, що демократичну коаліцію і демократичний уряд Президент почав нищити буквально з першого дня їх створення. Такого тиску, такої навали і агресії відносно уряду, себе особисто, всієї команди я не відчувала навіть у період найзапеклішої опозиційної діяльності.
Я мовчала весь цей час і знаю, що ви давали високу оцінку моєму мовчанню. І навіть виробила для себе спеціальний принцип – роби все, що можеш доброго для країни, і не звертай уваги ні на які інтриги.
Я тримала цю вистраждану коаліцію, боролася за неї з останніх своїх сил, утримувала її від розпаду угодами, гарантіями, вмовляннями, всім, чим могла. Але все марно. Президент Ющенко вбивав її свідомо, завзято і послідовно.
Але навіть, незважаючи на все це, уряд нормально працював, працює і, я переконана, буде працювати далі, об’єднуючи навколо себе всі сили політикуму, об’єднуючи всіх поміркованих політиків.
Я хочу просто повідомити вам, що ми за останні 8 місяців тримаємо один з найвищих показників економічного зростання серед інших країн. Я хочу повідомити вам, що ми зібрали вдвічі більший врожай зернових, ніж у минулому році, побили всі рекорди врожаю зернових навіть за часів Радянського Союзу і повернули собі славу житниці світу.
За рахунок боротьби з корупцією та тіньовими схемами уряд додатково отримав до бюджету більше 32 млрд грн, а це значна частина бюджету України для того, щоб віддати ці гроші людям.
Ми побудували в Україні першу транзитну магістраль Харків–Дніпропетровськ за європейськими стандартами і почали створювати Україні добрий імідж транзитної держави.
Крім того, ми зупинили і вже останні два місяці довели до нуля ту інфляцію, яку нам залишили у спадок на рекордному рівні – 17% річних минулого року.
Я можу пишатися як керівник уряду тим, що ми в цьому році на 4 млн тонн збільшимо видобуток вугілля в Україні в той час, коли в минулому році він на 5 млн став нижчим. І ми хочемо зробити все, щоб повернути той рівень видобутку вугілля, який був на початку 90-х років, а це справді серйозні рекорди.
В два рази піднято стипендію студентам, збільшено заробітні плати і пенсії. Шести мільйонам людей, всупереч колосальній протидії Президента, повернено перший транш заощаджень – 1 тис. грн. Демократичним урядом зроблено значно більше, ніж я перерахувала, незважаючи на те, що кожна наша ініціатива, кожен наш проект проходив такий шалений супротив з боку глави держави і його оточення, що доводилося щодня буквально пробивати бетонні стіни і долати бар’єри.
Але знаєте, що найнеприємніше в цій історії? Що чорна справа руйнації демократичної коаліції прикривалася показним патріотизмом, словесною духовністю і показною мораллю. Істина – реальна причина того, що Президент країни Віктор Ющенко оголосив мені особисто та всій демократичній команді війну на знищення – це, на жаль, боротьба за перемогу на наступних президентських виборах 2010 р. Заради перемоги на них, на жаль, вони готові йти до краю, хоча вже й шансів практично немає, їх було втрачено під час цієї абсолютно безглуздої боротьби. Але президентські вибори так затьмарили цим людям очі і голову, що вони навіть не чули моїх запевнень у тому, що я готова поступитися і ще раз підтримати єдиного кандидата від демократичної коаліції на виборах Президента, якщо можна буде добитися нормальної гармонійної роботи і якщо не будуть заважати уряду працювати. Хіба це великі вимоги? Хіба це не нормальна співпраця?
Сьогодні Президент сказав, що в країні встановлено диктатуру прем’єр-міністра. Вікторе Андрійовичу, немає у нас ніякої диктатури, на жаль, у демократичній коаліції на чолі з вами, крім диктатури безвідповідальності і безладу, які я дуже хотіла припинити вчора тими голосуваннями, які відбулися у Верховній Раді. Я хотіла, по-перше, чітко розмежувати повноваження між урядом і Президентом так, як це передбачено в Конституції, а не робити так, що в країні три уряди, шість прем’єрів і всі керують, а ніхто не відповідає за це.
По-друге, я хотіла вчора голосуванням у парламенті нашої фракції відокремити ваше оточення від впливів на Службу безпеки, яка сьогодні, на жаль, перетворилася на репресивний орган проти політиків, яких ви вважаєте своїми конкурентами. І Служба безпеки, на жаль, не виконує своїх головних функцій – не захищає національні інтереси України і не робить все для того, щоб Україна була сильною.
Дорогі співвітчизники, я розумію, що моя розповідь не дуже весела, але все одно я точно знаю, що все буде добре в нашій країні. Україна – сильна держава мудрих, прекрасних людей і в нас неодмінно буде успіх, незважаючи на всі політичні шторми і буревії. Я звертаюся до своїх колег з «Народної самооборони» та Народного руху України, я звертаюся до Юрія Луценка, до Бориса Тарасюка, до Анатолія Гриценка і до всіх інших депутатів «Нашої України – Народної самооборони», які категорично не підтримали своїми голосами розвал демократичної коаліції. Я щиро дякую вам за політичну мужність, гідність і честь, за те, що ви залишилися вірними ідеалам демократії та справедливості, не піддалися провокаціям президентського Секретаріату і найближчого оточення і не підписали заяву про вихід з демократичної коаліції.
А тим, хто підписав руйнацію демократичної коаліції, потрібно було робити такі демарші в той час, коли Секретаріат Президента і Президент особисто руйнували демократичну коаліцію, а не робити демарш руйнації останнього, що залишилось у вас і у вашого Президента.
Я звертаюся до колег і соратників з «Нашої України», не час руйнувати останні демократичні барикади, тому що демократична коаліція може і повинна існувати. У вас є цілих 10 днів для того, щоб без ультиматумів, без вимог, без провокацій спокійно повернутися в демократичну коаліцію. Ніякі голосування в парламенті, ніякі рішення, на які ви посилаєтесь, абсолютно не відповідають дійсності, не можуть бути причиною для виходу із коаліції. Якщо 8 місяців я і наша команда терпіли все і не дозволили собі зруйнувати демократичну коаліцію, то і вам потрібно цінувати її так само, як цінуємо і будуємо її ми.
Я щиро сподіваюся на мудрість і виваженість наших колег по демократичній коаліції. Я вірю, що роботу демократичної коаліції буде відновлено.
Дорогі співвітчизники, я дякую вам за те, що ви вислухали мене. Знайте, що ситуація в Україні абсолютно нормальна, уряд працює, незалежно від того, що його частині Президент дав вказівки покинути роботу уряду, в уряду є кворум і уряд так само сильний, як і був до цих абсолютно непрогнозованих подій. Нас не зупинять жодні авантюри і провокації, ми спокійні і впевнені, в нас цілком достатньо сил та можливостей для того, щоб виконати всі наші зобов’язання, які ми давали всім вам під час виборів.
Я буквально з завтрашнього дня розпочну консультації з усіма політичними силами в парламенті для того, щоб створити систему консолідації, для того, щоб нарешті припинити розбрат, для того, щоб сьогодні в парламенті і уряді створити осередок стабільності.
І я щаслива від того, що сьогодні парламент голосує, як годинник. Вчора прийнято всі без винятку закони для підняття вугільної галузі. Сьогодні ми прийняли всі рішення і зміни до бюджету, які дали можливість підвищити заробітну плату всім бюджетникам, освітянам, медичним працівникам, працівникам культури. Це перехід на Єдину тарифну сітку. І кожен день парламент і уряд прийматимуть ті рішення, яких ви очікуєте.
Крім того, я думаю, що всі ми зачекалися того, щоб нарешті було наведено лад у системі правосуддя, в системі органів місцевого самоврядування, щоб було наведено лад з розподілом повноважень у країні і щоб Президент не був прем’єром за своїми функціями, а прем’єр не був практично на задвірках будь-яких виконавчих функцій, щоб ніколи більше не було такого, щоб хтось не пускав голів облдержадміністрацій на невідкладні наради до прем’єр-міністра. Для цього, щоб посилити права і свободи людей, щоб посилити принцип верховенства права, зруйнувати монополію силових структур і зробити політикум консолідованим і надійним, нам обов’язково потрібні конституційні зміни.
І найближчим часом я вийду з ґрунтовними, абсолютно продуманими і необхідними для України конституційними змінами. І я вірю в те, що і нові зміни до Конституції консолідують парламент, всі здорові сили.
Я думаю, що політикум уже замучив країну достроковими виборами. Потрібно працювати, а не щоразу кидати країну в кризи. І я хочу, щоб ви всі знали, що ви можете на мене покластися, що всі принципи та ідеали, які були чітко оголошені під час нашої революції і які, незалежно від кольору прапорів партій, сприймаються всією країною, вони будуть продовжені і доведені до логічного завершення. Я з вами, як завжди. І я думаю, що у нас з вами все вийде попри всі проблеми і всі негаразди. Будьте в цьому впевнені.
