Севастопольський фронт «Єдиної Росії»
Бажання зберегти свій вплив у Криму, присутність тут Чорноморського флоту і в цілому прагнення через кримський чинник впливати на поведінку України змушує Москву шукати нові форми контролю ситуації в регіоні. Для надання імпульсу і динаміки «роботі на благо вітчизни» місцевих проросійських організацій останнім часом Москва дедалі частіше використовує тезу про незаконну передачу Україні Криму і Севастополя. І хоча найвище керівництво РФ поки що утримується від прямих висловів щодо цього питання, події на Кавказі показали, що суверенітет і територіальна цілісність окремої, тим більше сусідньої з Кремлем держави не перешкода, коли йдеться про амбіції повернути собі статус наддержави.
На сьогоднішній день найактивніше питання про статус Криму і Севастополя, як у самій Росії, так і тут, в Україні, порушують «єдинороси». Найчастіше свої думки із цього приводу висловлюють співголова вищої ради «Єдиної Росії», у миру – московський мер Юрій Лужков, і його колега, член генеральної ради партії, Костянтин Затулін. Вислови цих російських політиків, що наробили багато галасу, можна було б віднести до так званої «особистої думки», коли б не одне «але». По-перше, щоб не підставити перших осіб партії (вони ж лідери держави), в «Єдиній Росії» не звикли базікати будь-що і будь про що. По-друге, ніхто б не почав по лінії російського МЗС загострювати відносини з Києвом кожного разу, коли той оголошував їм заборону на в'їзд до України. А по-третє, попри заступництво такої фігури, як Лужков, навряд чи московські «єдинороси» без санкції найвищого партійного керівництва наважилися б заявити, що відтепер їхня організація вступає у відкриту боротьбу за Севастополь.
Так, зокрема, маловідомим фактом є підписання в Москві 11 липня поточного року угоди «про співпрацю і взаємодію між Московською організацією партії «Єдина Росія» і «Російською общиною Севастополя»» (РОС. – Авт.). Свої візи під документом поставили секретар політради московської організації «єдиноросів», депутат Держдуми РФ Юрій Карабасов і голова РОС Раїса Телятникова. Угода має безстроковий характер і передбачає, що сторони реалізовуватимуть спільні проекти, висловлюватимуть єдину точку зору з тих або інших питань, надаватимуть одне одному допомогу в політичній діяльності, взаємодіятимуть у гуманітарній сфері.
Про реальні ж цілі співпраці найкраще говорять коментарі присутніх при підписанні документа членів «Єдиної Росії». Так, зокрема, депутат Держдуми, член комітету з інформаційної політики, інформаційних технологій і зв'язку Станіслав Говорухін заявив: «Сьогодні ми оточені ворожими державами, окрім Білорусії. І найпершу позицію в цій ворожості посідає Україна, де половина населення росіяни, а дві третини, якщо не три чверті, населення думають російською. І при цьому ми не наважуємося зайняти найжорсткішу позицію щодо України. Знаючи Москву, я упевнений, що вона кине ще більше сил на підтримку Чорноморського флоту і севастопольців. Але наше завдання – переконати федеральну владу нарешті вирішити проблему Криму і Севастополя».
У свою чергу, керівник департаменту зовнішньоекономічних і міжнародних зв'язків міста Москви Георгій Мурадов зазначив: «Наші відносини повинні бути націлені на відновлення історичної справедливості, політичної справедливості, юридичної справедливості та такої справедливості, що відображає той біль, про який говорять усі севастопольці і дуже багато кримчан».
Зі своїми старими-новими працедавцями згодні й у керівництві «Російської общини Севастополя». Крім усього решти, через московських «єдиноросів» тут мають намір добиватися лобіювання на рівні президента і уряду РФ розв’язання питання надання жителям Севастополя російського громадянства. Зокрема, цієї теми торкнулися на зустрічі з Юрієм Лужковим під час травневого візиту московського мера до Севастополя, на якій голова РОС Раїса Телятникова заявила: «Наразі 70% севастопольців, якщо не більше, хочуть, щоб у них було російське громадянство, оскільки передачі Севастополя не було, і передача Криму була незаконна... Ми звертаємося до вас, як до захисника міста-героя Севастополя, поставити це питання в Москві. Ви член «Єдиної Росії», один з керівників партії і дуже авторитетна людина. Ми просимо вас від імені ветеранів, від імені севастопольців, не можна до такої міри передавати Севастополь, передаючи і людей. Ми просимо вас відстоювати Севастополь разом з нами».
Місяць потому аналогічний заклик з боку «Російської общини Севастополя» пролунав і до віце-прем'єра уряду РФ Сергія Іванова, коли той перебував у Севастополі як почесний гість на заходах з нагоди 225-річчя міста. А ще через місяць відбулося підписання згаданої угоди.
Втім, цілі РОС і «єдиноросів» збігаються і в дещо інших аспектах – усуненні політичних конкурентів.
Попри беззастережну перемогу на парламентських виборах у грудні минулого року, головним конкурентом «Єдиної Росії» на полі політичних баталій продовжує залишатися партія «Справедлива Росія». Очолювана головою Ради Федерації РФ Сергієм Мироновим, ця політична сила поставила перед собою амбітну мету – переманити до себе частину лівого електорату і скласти не віртуальну, а реальну конкуренцію «єдиноросам». Зрозуміло, що останні не мають наміру з цим миритися. Що стосується безпосереднього українського вектора, тут «Єдина Росія» не має наміру поступатися ні електоральним ресурсом, ні монополією на володіння умами і серцями росіян України.
Показовим у цьому плані є коментар ініціативи «Справедливої Росії» про запровадження «карти росіянина» Костянтином Затуліним. Беручи участь у роботі XI Міжнародного експертно-політичного форуму «Форос-2008» він зазначив: «Мені не дуже подобається, що «Справедлива Росія» просто злизує те, що вже зроблено в Польщі. Там була «карта поляка», і після цього пішла розмова про «карту росіянина». Я вважаю, не зводячи це до назв, що нам необхідно ширше практикувати подвійне громадянство, і сьогодні відкрити всілякі шлюзи охочим отримати російське громадянство нашим співвітчизникам, які мають на це законне право... Мені здається важливим, особливо з причини того становища, яке складається в регіонах України, щоб ми дали можливість всім охочим, без вимоги про вихід з українського громадянства, отримати російське громадянство. Тим паче, що в Україні весь цей час є люди, які мають американське, ізраїльське, і ніхто їх не переслідує... Я думаю, що нам вдасться переконати уряд і президента в тому, що це необхідно. Принаймні ми звертаємося, ви знаєте, до президента і уряду щодо проблем України, ми чуємо відгуки, ми ведемо діалог з ними, з президентом і урядом. У нас немає підстав вважати, що нас не чують в уряді, і що нас не чує президент Російської Федерації».
У свою чергу, РОС своїм головним політичним конкурентом тут, у Севастополі, бачить не проукраїнську, а проросійську силу – міський осередок партії «Російський блок». Ревне ставлення «Російської общини Севастополя» до місцевого «Російського блоку» обумовлене низкою чинників. Виступаючи не за повернення Севастополя і Криму до складу Росії, а за федеральний устрій України, не маючи підтримки в особі командування ЧФ РФ і багатих спонсорів із Москви, яких має РОС, «Російському блоку» вдається активніше і ефективніше вести «боротьбу» на обраному шляху.
Так, зокрема, на оголошеному в місті зборі підписів за безстрокове перебування Чорноморського флоту РФ у Севастополі політичному опонентові РОС вдається отримувати заповітний розчерк пера городян безкоштовно, на ідейній основі, тоді як новий партнер «Єдиної Росії», щоб показати свою необхідність Москві, змушений купувати «незгодних» з відходом ЧФ за ціною 25 гривень за підпис, як стверджують севастопольці. Вуличні акції «Російського блоку» не такі численні, але проводяться регулярно, та до того ж за участю ветеранів боротьби за ЧФ. У «Російської общини Севастополя» грандіозні акції вдаються тільки під приїзд поважних осіб із Москви. При цьому масовка створюється не за рахунок таланту організаторів, а за безпосередньої допомоги Чорноморського флоту – через своїх підлеглих командири і начальники різного рівня поширюють переконливі прохання і заклики до членів сімей військовослужбовців ЧФ з'явиться в потрібний час в потрібному місці, щоб забезпечити гідну зустріч високих гостей. Афільовані із РОС структури – проросійські організації «Російський вибір» і «Російський молодіжний союз», створюють «гнів народний» переважно за рахунок молоді. А, за свідченнями очевидців, розцінки у них нібито такі – 30 гривень за мітинг, 50 – за денне чергування в наметі протесту.
Підтвердженням «скромних» зусиль «Російського блоку» Севастополя на відміну від «нескромних» і витратних з фінансової точки зору зусиль «Російської общини Севастополя» стало нагородження в липні цього року «за заслуги і особистий внесок у зміцнення держави російської» лідера севастопольського відділення партії «Російський блок» депутата Ленінської районної ради Севастополя Володимира Тюніна орденом «Святого князя Олександра Невського І ступеня». Нагороду керівникові цієї проросійської організації Севастополя вручив лідер «Справедливої Росії» Сергій Миронов. До речі, таким самим орденом російська сторона нагородила і лідера Партії регіонів Віктора Януковича на день його 58-річчя.
Втім, як РОС, так і її місцеві сателіти не можуть змиритися і з тим фактом, що «Російський блок» має своє представництво в органах місцевого самоврядування Севастополя, що дає свої дивіденди в боротьбі за «російський Севастополь». Не маючи будь-яких шансів створити свою політсилу, сьогодні РОС і її соратники, спираючись на спільне минуле тих, хто нині стоїть по різні сторони барикади, в судовому порядку прагнуть повернути собі контроль над севастопольським «Російським блоком».
Зрозуміло, що такий стан справ не відповідає інтересам функціонерів з «Єдиної Росії». Перебуваючи при владі в Кремлі і розігруючи кримську карту, вони неодноразово відзначали, що проросійський рух на півострові має бути консолідованим, а не роз'єднаним. Севастополь тут не виняток. Унаслідок жорсткої конфронтації в середовищі місцевих проросійських сил, в найближчій перспективі така консолідація неможлива. Але грати треба уміти за будь-якої погоди, і Москва це чудово розуміє. Розуміє і діє, роблячи ставку на конкретних слухняних людей. Адже сьогодні їй потрібні ті, хто згоден грати за сценарієм, що отримав апробацію на Кавказі, грати з тією лише різницею, що спектакль буде поставлено на сцені під назвою Крим. Питання тільки в тому, чи зуміє Київ з таким самим успіхом зіграти свою гру на роз'єднаності проросійських організацій Севастополя?..
