Чи погодяться з несподівано, скажемо відверто, щонайширшим доповненням програми приватизації комунальних об'єктів, запропонованим командою Леоніда Черновецького?На ці та багато інших життєво важливих для міста в цілому і для кожного киянина зокрема питань вже завтра можна буде отримати відповіді. Бо завтра в столиці починається новий політичний сезон – вперше після літніх канікул збереться на своє пленарне засідання Київрада.
Півторамісячна перерва в роботі столичних депутатів далася взнаки – на першу осінню сесію винесено понад сотню питань, причому багато з них – дуже дискусійні, наприклад, майже три десятки земляних. До того ж, як з'ясував «Главред» із бесід з деякими депутатами, не виключена можливість доповнення порядку денного вже безпосередньо в сесійному залі. Наприклад, те саме наболіле питання, що вже має суспільний резонанс, про подорожчання проїзду в метро, автобусах, тролейбусах і трамваях може бути внесено, як прогнозують депутати, з голосу – як невідкладне («Главред» детально писав на цю тему в статті «Київ: наступ на гаманець»).
Також, як заявив напередодні сесії перший заступник голови КМДА Анатолій Голубченко, «…ми внесемо пропозицію про виділення ВАТ АК «Київводоканал» 92 мільйони гривень, і я сподіваюся, що депутати проголосують позитивно», оскільки не можна допустити того, що водоканалу доведеться через гострий брак коштів просто відключити Київ від подачі води, нехай навіть на кілька годин на день.
Ну а значне розширення списку об'єктів, які влада має намір віддати на приватизацію, напевно, викличе в депутатському середовищі чималі «бродіння». Навряд чи депутати не пригадають мерові, що ще навесні мова йшла про перелік, який чи не в тричі коротший за той, що «сплив» нині в питанні про внесенні змін до програми приватизації на 2007-2010 роки. Дві сотні об'єктів, у тому числі й стратегічно важливих – як ті ж «Київводоканал», «Київгаз», «Київзеленбуд» тощо – можуть фактично перейти в приватні руки, і територіальна громада столиці втратить всілякий контроль над їх діяльністю. До речі, в зв'язку з цим відразу виникає крамольна думка, а чи не тому так голосно заявляє про своє можливе і швидке банкрутство «Київводоканал», що вже знайшлися ті «приватні руки», які з превеликим задоволенням позбавлять місто впливу на головного і монопольного постачальника води, заволодівши контрольним пакетом акцій підприємства?!
Що стосується питань землі, то, схоже, Київрада і не думає відмовлятися від своєї недоброї, м'яко кажучи, практики продажу не через аукціони. Принаймні кілька земельних ділянок, щодо яких депутатам буде запропоновано голосувати позитивно завтра на сесії, напевно викличуть питання у прибічників законності в дотриманні духу і букви Земельного кодексу України. Хоча й прискіпатися начебто складно: на кожній такій ділянці «щось уже стоїть», наприклад, за адресою Львівська площа, 8б - «бризкальний басейн» (так написано в проекті рішення), по вулиці Московській, 8 – корпус заводу «Арсенал» тощо. І хоча на цих ділянках нові власники мають намір будувати абсолютно нові й прибуткові об'єкти торгівлі та офіси, проте лазівкою в законодавстві, очевидно, вправно скористаються. А добра Київрада їм у цьому допоможе! А лазівка ця, нагадаємо, полягає в тому, що на аукціон не виставляються земельні ділянки, на яких вже є споруди. Ось так Київ і продається «цехами, фонтанами, котлованами, аварійними особнячками»! Втім, за нашими даними, якраз щодо земельних питань у сесійному залі суперечки виникнуть.
До речі, майже традиційно перед початком сесії Київради у будівлі мерії на Хрещатику, 36 мають намір показати себе пікетники – головною ударною силою завтра будуть кияни, обурені усілякими забудовами у своїх дворах, у зелених та історичних зонах столиці. А на підмогу цій ударній силі прийдуть ще й столичні медики – вимагати гарантій у мера щодо фінансування своєї галузі.
Ми попросили представників різних фракцій Київради поділитися своїм баченням початку політичного сезону в Києві та вирішення щонайгостріших питань життєдіяльності міста, які сьогодні бентежать і столичний соціум, і столичний політикум.
Юрій Дмитрук, перший заступник голови фракції БЮТ у Київраді: «Із завтрашнього дня починається реальна робота в Київраді – перед тим ухвалювали лише організаційні рішення, створювали комісії. Цей процес було завершено, і комісії вже напрацювали певні рішення з деяких питань. На 28 серпня їх обсяг вже досить великий.
У цьому скликанні Київська міська рада працюватиме трохи інакше, аніж у попередньому. Насамперед, гадаю, ці зміни будуть продиктовані позицією Блоку Юлії Тимошенко. У нашій діяльності будуть розставлені відмінні від попередніх акценти. Та це було
зрозуміло із самого початку, коли ми задекларували, що братимемо активну участь у всіх комісіях – не лише як члени цих комісій, а й як керівники.
З цього свого принципу ми виходимо і сьогодні. Концепція – дуже проста. Ми вважаємо, що, з одного боку, кияни не можуть чекати, а з іншого боку, ми їх не можемо годувати обіцянками про те, що, мовляв, через деякий час, якщо ви нас оберете і нас буде більшість, то тоді ми почнемо вирішувати ваші проблеми, а сьогодні ми, на жаль, ваші
проблеми вирішувати не можемо, тому що у нас немає більшості. Ми вважаємо, що в минулому скликанні у нас була помилкова позиція - деякою мірою. І виборці не зрозуміли цієї позиції (нагадаємо, БЮТ на дострокових виборах у Київраду отримав на 9 місць менше. – Ред.). Тому сьогодні ми говоримо про те, що БЮТ не просто братиме участь у роботі, а ініціюватиме своє бачення з кожного питання і наполягатиме на включенні в проекти рішень нашої точки зору. У випадку, якщо наша точка зору буде підтримана і взята до уваги, ми голосуватимемо позитивно на самій сесії. Більш того, у нас на сьогоднішній день є упевненість, що більшість наших позицій будуть підтримані іншими фракціями. Від цього в цілому виграє Київ.
Завтра, наприклад, ми, в першу чергу, розглядатимемо ситуацію з
водоканалом. Як ми взагалі ставимося до проблеми дотацій, компенсацій тощо? Ситуація така: спочатку, пригадаймо, був хліб, точніше, питання про дотацію, яку хочуть отримувати хлібні підприємства з бюджету Києва. Після цього – та сама проблема з водою: потрібна дотація з бюджету у розмірі понад 90 мільйонів гривень для «Київводоканалу». Думаю, третіми, четвертими будуть підприємства енергетичної галузі: «Київенерго», «Київгаз» – вони теж скажуть, що їм потрібна дотація з бюджету. Схожа ситуація – з метрополітеном, наземним транспортом. Тобто, мова йде, на наш погляд, про планомірне перекачування грошей з бюджету в акціонерні товариства, які не піклуються про те, як їм виправляти своє становище, а думають лише про підвищення об'єму оборотних коштів. Тому вони просять збільшити тарифи – інших варіантів, зауважте, вони навіть не пропонують!
Але ми пропонуємо кілька інструментів вирішення цієї проблеми «вічних дотацій». Перший – проведення міжнародного аудиту в наших великих монополістів – для того, щоб говорити про певні цифри. Наприклад, «Київводоканал» переконує, що йому потрібно 90 мільйонів. Ми цікавимося – покажіть цифру, від якої ви відштовхуєтеся в своїх розрахунках. А вони нам цю цифру не називають, а кажуть, що ось їм потрібно 90
Мільйонів – і все!
Те ж саме – з наземним транспортом і метрополітеном. Ми поставимо
питання про комплексну програму транспортного розвитку в Києві. Ми знаємо, що є реклама в метро, яка коштує вдвічі-втричі дешевше за реальні ціни, є довгострокові контракти, підписані в чиїхось інтересах. І ми говоримо про те, що не підвищенням тарифів потрібно піднімати об'єм оборотних коштів підприємства. Якщо говорити конкретніше, то потрібно переходити на іншу форму оплати поїздок у метро. Це, в першу чергу – запровадження зональної системи оплати за фактичне переміщення в метрополітені. Така практика існує в Європі, і вона зрозуміла людям. До речі, такі наші підходи абсолютно нормально сьогодні сприймають і інші фракції, і міська адміністрація.
Ще одним з найважливіших буде питання землевідведень і здачі землі в оренду. Згідно з прийнятими недавно змінами в земельному законодавстві передбачається, що оренда і продаж ділянок проводиться тільки за допомогою аукціонів. На цій сесії будуть
затверджені нові правила проведення таких аукціонів. Ми беремо активну участь у цій роботі і впевнені, що земля в Києві продаватиметься і віддаватиметься в оренду тільки через аукціони - окрім тієї землі, яку здавали в оренду раніше, і тієї, яку купували (нинішнє законодавство передбачає можливість викупу землі орендарем). Ми розуміємо, що необхідно поповнювати бюджет, і наша фракція голосуватиме «за» в тому разі, коли оцінка землі відповідатиме ринковим цінам».
Андрій Миргородський, член фракції Блоку Віталій Кличка в Київраді: «Ефективна робота на благо киян – це наш пріоритет. Тому ми не ставимо перед собою мету - бути в глухій опозиції з принципу. У нас є мета розвивати своє місто і робити це максимальними темпами. Якщо щось із нашим розумінням розбігається – ми про це заявляємо. Розповідаємо про те, які є варіанти рухатися вперед інакше.
Як розвиватиметься політична ситуація в цьому сезоні – сказати складно. Принаймні ми свою позицію не змінюватимемо - Блок Кличка побудує гарні відносини з тими партіями і з тими людьми, які ведуть місто в правильному, за нашими мірками, напрямі. Тобто, місто має розвиватися, розвиватися динамічно, розвиватися відповідно до нашого розуміння європейських варіантів розвитку.
Що стосується можливих точок спотикання. Ми проти приватизації комунальних підприємств. У Києві, за нинішніх умов, ця приватизація не принесе нічого доброго. Тобто приватизація – це, в основному, нормально в усьому світі, в Європі, в Америці, проте є й зворотні приклади – в Італії, у Франції багато підприємств, що забезпечують життєдіяльність міста, перебувають у державній власності. Якщо приватизація відбувається цивілізовано – до цього можна ставитися позитивно. Але думаю, що не можна зараз приватизовувати «Київводоканал», «Київенерго», тому що це буде новий важіль шантажу міста. Місто буде вимушено йти назустріч монополістам у будь-якому разі – тому що йому, місту, не буде простору для маневру. Тому сьогодні цього не можна робити! Може, років через п’ять–десять і можна буде повернутися до цієї проблеми. Але не зараз! Якщо підприємства, про які йдеться, залишаються у власності міської громади, то, по-перше, це дозволить владі регулювати цінову політику по відношенню до киян, а по-друге, дасть можливість регулювати бюджет цих підприємств.
Своє бачення у нас і щодо питання про підвищення цін на проїзд у комунальному транспорті - Блок Кличка не голосуватиме за необґрунтовані тарифи. Водночас ми погодимося проголосувати за підвищення цін, якщо під ним буде чітке й раціональне економічне обґрунтування. І, звичайно ж, для метро потрібні дотації. У жодній країні, окрім, здається, Гонконгу, метрополітен не є комерційно вигідним і самоокупним. Проте зараз Черновецький свідомо веде метрополітен до банкрутства, щоб потім його змогли приватизувати. Це – моя особиста думка.
Взагалі, я вважаю, що в Києві, враховуючи середні заробітки, підвищувати будь-які тарифи або ціни – чи то транспорт, хліб, молоко чи комунальні послуги – поки що не можна. Влада, зокрема й наша міська, повинна йти на деякі бюджетні витрати, щоб не було соціальної напруги в країні, і зокрема в столиці».
