А тепер без жартів – Київ може залишитися без води. Ну, не зовсім, але на декілька годин на день – то вже точно! Минулого тижня «Київводоканал» несподівано, але серйозно заговорив про себе, свої нагальні проблеми, попереджаючи власті та киян, що подальше затягування цілком відчутно позначиться на життєдіяльності міста. Погрози відключити водопостачання або мало втішна альтернатива - подавати воду Києву погодинно - спочатку здавалися банальними попереджальними залякуваннями з боку підприємства. Проте, як пояснили представники ВАТ «АК «Київводоканал», компанія перебуває в критичному стані – самі борги і збитки: докотилися до того, що випрошують гроші у Київради на «критичні» витрати, щоб таким чином хоч би «залатати дірки» і «протягти» до наступного року.
Побоювання позбутися всіх зручностей користування водою не можуть залишити байдужими жодного жителя столиці – це стосується кожного. Якщо, не приведи Господи, така загроза виявиться реальністю, це стане прецедентом для міста. Адже саме українська столиця, на відміну від решти регіонів країни, завжди вабила привілеєм городян цілодобово користуватися гарячою і холодною водою.
Як керівництво водоканалу довело підприємство до жебрацького стану, а власті міста при цьому холоднокровно спостерігали за його скочуванням у боргову яму – теж питання і, вочевидь, не таке вже легке. Тема ця - наболіла вже роками, здавалося б, по кісточках розмусолена пресою. Але що насправді стоїть за таким занепадом і фактично банкрутством компанії? Дефіцит грошей у зв'язку із заниженими тарифами і недофінансуванням міської казни, чи ж невміле управління? А можливо, йдеться про свідому політику перетягування підприємства з комунальної власності в приватну? Чи проблема полягає у найзвичайнісінькому - привласненні грошей?
Історію про так зване розорення столичного водоканалу афішували представники ЗАТ «Київенергохолдинг», до складу якого входить підприємство, приблизно місяць тому. На черговому засіданні комісії міськради з питань житлово-комунального господарства (ЖКГ) і паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) розглядалося питання, по-перше, про заборгованість «Київводоканалу» перед «Київенерго». Швидше питання полягало в тому, що енергокомпанія наполегливо зажадала у водного монополіста нарешті розплатитися з боргом, який на сьогодні досяг майже 300 млн. грн. Таких грошей у водоканалу, зрозуміло, не знайшлося, і підприємство серйозно задумалося, що робити.
Звідки ж у стратегічного водопостачального підприємства узялися такі астрономічні борги перед «Київенерго»?
Це «Главреду» пояснив депутат Київради від Блоку Віталія Кличка, а також член постійної депутатської комісії з питань ЖКГ Олександр Клюс. Наскільки йому відомо, колишній керівник «Київводоканалу» Сергій Сердюк свого часу підписав зобов'язання, згідно з яким підприємство визнало свій борг перед «Київенерго» за підігрів холодної води. Проте «Київенерго» так само заборговувало перед «Водоканалом» за використання холодної води, яку треба підігрівати, використовуючи газ!
«Так от «Київводоканал» визнав, що винен 200 млн. грн, а «Київенерго» не визнало, що теж має заборгованість. Ситуація була створена штучно і, підписавши цю угоду, водопостачальне підприємство автоматично стало на шлях банкрутства. І тепер вони (керівництво ВАТ «Київводоканалу». - Ред.) усім махають і кажуть: які величезні борги перед «Київенерго» і… вимагають сотні мільйонів! Дайте нам гроші або буде крах. Але ніякого краху не буде», - заспокоює Клюс. Він застерігає, що справжній крах наступить у тому разі, якщо ЗАО «Київенергохолдинг» продовжуватиме існувати: «Тоді місто втратить контроль над підприємствами, які проводять житлово-комунальні послуги, над їх якістю, кількістю і ціною», - розповів Клюс, який, пригадаємо, в минулому скликанні Київради очолював депутатську робочу групу, що займалася дослідженням ефективності роботи трьох столичних монополістів з «Київенергохолдингу».
Пан Клюс упевнений, що всі підприємства, які забезпечували життєдіяльність Києва, були втрачені ще при владарюванні екс-мера Олександра Омельченка. При ньому виникла ідея створити ЗАТ «Київенергохолдинг», куди увійшли акції «Київенерго», «Київгазу», «Київводоканалу».
«І вийшло, що 61% - це комунальна власність, а 39% дісталося офшорним київським компаніям, які були оцінені всього лише в 150 млн. гривень. Але реальна вартість тільки 12% акцій «Київенерго» - це сотні мільйонів доларів. Так є ще «Київовдоканал», «Київгаз», - каже «кличківець».
Таким чином, на думку Клюса, була створена корупційна схема вилучення з комунальної власності міста комунального майна, і зараз вона починає реалізовуватися. Він вважає, що ЗАО «Київенергохолдинг» необхідно ліквідувати, а «Кивгаз» і «Кивводоканал» - повернути в комунальну власність міста.
Депутат також вважає, що водний монополіст повинен подати до суду на «Київенерго», і змусити АЕК визнати свій борг перед «Водоканалом», після чого можна буде провести взаємозалік на 200 млн. грн. «Треба спочатку визнати законність і незаконність цього боргу. А «Київводоканал» у цьому не зацікавлений, тому цього не робить. Його свідомо ведуть до банкрутства», - каже Клюс.
Навпаки, голова комісії ЖКГ, він же депутат Київради від «Громадського активу Києва», а також голова правління ЗАТ «Київенергохолдинг» Юрій Бондар стверджує, що «Київводоканал» не визнавав ніякого боргу за підігрів води. Більш того, він вважає, що борги підприємств повинна відшкодувати… Київська міськдержадміністрація!
«Київводоканал» нічого не визнавав по газу. Ви щось наплутали. Йде мова про судові розбірки між «Київводоканалом» і «Київенерго» стосовно гарячої води, які досі тривають. «Київводоканал» подав до суду на «Київенерго» ще 5 років тому, - сказав керівник холдингу. І додав: - Один на одного вони подають, хоча до цього процесу необхідно підключити третю сторону – КМДА. Адже все ґрунтувалося на її розпорядженнях, які регулювали саме ці відносини. Ці розпорядження були визнані недійсними і скасовані. Але, згідно з ними, була відпущена холодна вода для приготування гарячої, а розрахунки за цим відпуском не були зроблені у повному обсязі. То з кого треба вилучати? Напевно, з держадміністрації…».
Також житлово-комунальна комісія порушує друге за важливістю питання – про компенсацію «Київводоканалу» з міської казни різних видів збитків. За підрахунками компанії, річний збиток «Київводоканалу» досяг 292 млн. грн. Незважаючи на це, водопостачальне підприємство просить у Київради не більше 110 млн. грн., з яких 92,5 млн. грн - для компенсації різниці між собівартістю послуг з водопостачання і їх тарифами за червень-грудень 2008 року. Також підприємству необхідно виділити 18,7 млн. грн, щоб відшкодувати різницю між фактичним споживанням води населенням і нормами за січень-лютий ц.р., оскільки споживач витрачає у декілька разів більше від норми. Частина членів комісії ЖКГ категорично відмовилася підтримувати це питання. Вони зажадали, щоб усі наведені цифри спочатку досконало вивчила і перевірила бюджетна комісія міськради.
Але бюджетна - здавалося б, профільна відносно фінансування! - комісія Київради, на подив, теж не змогла ухвалити єдиного рішення з приводу дотацій. Зокрема, запротестували бютівці, які обурилися, що «Київводоканал» не надав усіх необхідних документів про діяльність підприємства, через що неможливо перевірити правдоподібність сум, що вимагалися.
До речі, пан Бондар із цього приводу запевняє: «Всі підрахунки були роздані депутатам. Працюють з документами фракції на комісіях – розмножили, відксерили, і всі працюють».
Проте заступник постійної комісії Київради з питань бюджетної політики і соціально-економічного розвитку, депутат від БЮТ Інна Новак наголошує, що потрібно мати повноцінний перелік документів: «Адже треба дивитися цифри, наскільки вони відповідають дійсності. Ви ж розумієте, я можу на папірці написати, що я – Папа Римський!».
Продовжуючи, Новак підкреслює ще одну дивну річ: «Коли я підняла документи, то виявилось, що на початку року «Київводоканал» просив дотацію більше, потім ця сума зменшилася майже на 100 млн. грн. На питання, чому така гра з цінами, в підприємстві пояснили, що розуміють, що їм стільки не дадуть, а друга сума вже украй необхідна. Але ж вони також були недофінансовані на 70 млн. грн минулого року. Так у мене виникло питання: чи потреба в цих грошах у них була необґрунтованою, чи за рахунок цього вони скоротили свої програми, тобто що підприємство зараз не фінансує?»
Бютівка також каже, що якщо постійно не здійснювати поточний ремонт основних засобів, це може призвести до аварій і колапсів.
«У принципі, підприємство в складній ситуації. Ми розуміємо, наскільки це небезпечно для Києва, якщо за технологічними нормами вони в повному обсязі не виконуватимуть програму всіх необхідних робіт з ремонту і реконструкції», - підкреслює Новак.
Тому, мовляв, фракція БЮТ у Київраді і вважає за краще спочатку гарненько розібратися в ситуації, для чого, можливо, ініціюватиме створення спецкомісії. «Треба невідкладно вивчати питання і також прислухатися до підприємства. Але я не розумію, чому воно дотягло до такого стану, коли проблема стоїть дуже різко і терміново?!» - дивується бютівка.
«Відключення від води – реальна загроза. Якщо вартість на очисні засоби зросла у декілька разів, у «Водоканалу» не вистачає грошей, в той же час він у повному обсязі забезпечує водою киян, тоді логічно виходить, що буде скорочено постачання води», - міркує Новак.
Депутати від Блоку Леоніда Черновецького і цього разу не вирізнилися – традиційно виступаючи за виділення фінансової допомоги акціонерній компанії з міськбюджету. Проте такий ентузіазм пригальмував начальник Головного фінансового управління КМДА Віктор Падалка. Він запевнив, що не заперечує проти фінансових відшкодувань «Київводоканалу», але врахувати таку суму при змінах сьогоднішнього дефіцитного міськбюджету на цей рік поки що немає можливості. «Якщо ми напишемо ці гроші на папері, це ще не означає, що їх знайдуть і виділять», - пояснив він.
Гендиректор ЗАО «Київенергохолдингу» одразу ж заявив, що Київрада зобов'язана відшкодувати водоканалу різницю в тарифах згідно з Законом України «Про ціни і ціноутворення на ЖКУ», оскільки саме він ухвалював рішення про встановлення занижених цін. Якщо ж стан бюджету не дозволяє вирішити питання про компенсацію стратегічних підприємств, то міськраді потрібно порушувати питання про приведення тарифів до економічно обґрунтованих.
І тут начальник київських фінансів підтримав свого візаві: «Я думаю, буде економічне обґрунтування тарифів. Це питання треба реально розглядати». Також Падалка признався, що фінуправління чітко розуміє, що міський бюджет не «потягне» таких витрат, адже відшкодування водопостачальній компанії – це всього лише «крапля» порівняно з компенсаціями, які цього року буде потрібно також «Київенерго», «Київському метрополітену», хлібним та іншим підприємствам. Тим більше, якщо враховувати нові розцінки на газ з жовтня цього року. Тобто, місто - у будь-якому разі! - знову повернеться до болючої теми про підвищення цін.
Проте Падалка, так само як і бютівці, обережний: видно, команді Черновецького не дуже хочеться брати на себе відповідальність за таке непопулярне рішення.
«Хай інспекція по цінах (Державна інспекція з питань контролю за цінами в м. Києві. – Ред.) підтвердить розрахунки «Київводоканалу», що це дійсно економічно обґрунтовані ціни, і тоді вже ніхто не говоритиме, що вирішення проблем «Київенергохолдингу» лобіює адміністрація», - каже чиновник. В той же час бюджетна комісія доручила йому після 9 місяців виконання бюджету знайти джерела компенсації. Щоправда, де шукати - поки нікому не зрозуміло, в держбюджеті коштів і без того дефіцит.
Але… Буквально через два дні після засідання бюджетників Києва водоканал наважується діяти безпосередньо – відключає воду в більш ніж 60 медустановах Києва! Відповідальний за господарство столиці та за відсутності мера тимчасово виконуючий обов'язки глави КМДА Анатолій Голубченко досить емоційно прокоментував «Главреду» таке «самоправство» водопостачального підприємства. Він просто трактував такий вчинок гендиректора «Київводоканалу» Філатова як перевищення службових повноважень. І назвав це неповагою до киян, нагадуючи, що лікувальні заклади заборгували насправді копійки – кожен не більше ніж 400 грн., а загалом сума становила 600 тис грн, які власті, щоправда, перерахували наступного ж дня після відключення.
«Але саме ставлення керівника заслуговує на те, щоб його заслухали на сесії Київради. І я спробую добитися, щоб він (Філатов. – Ред.) пояснив, яким чином він збирається відповідати перед киянами, котрі за нього голосували. Адже він відключає лікарні, при тому, що держбюджет винен не такі вже великі гроші – це копійки! Такого допускати не можна!» - вибухнув філіпікою Голубченко.
«Сьогодні висновки Держінспекції з питань контролю за цінами в Києві свідчать про те, що затверджені тарифи є економічно обґрунтованими, а всі вимоги підприємства - необґрунтовані», - зазначив також Голубченко. І тут вже починаєш сумніватися, кому вірити, а кому навпаки. І, напевно, правильно, що ситуацією з «Київводоканалом» зацікавився вже й Антимонопольний комітет, пообіцявши киянам у всьому розібратися і все перевірити ще раз.
У свою чергу керівник «Київводоканалу» і одночасно депутат Київради від «ГАК» Ярослав Філатов заявив, що запитані гроші є тотожністю «…собівартості за послуги - в первозданному і чистому вигляді, без грама рентабельності». Філатов пригрозив, що ситуація досить критична, тому, якщо гроші не будуть знайдені, киянам скоро почнуть включати воду погодинно. «Нічим очищати воду. Столиці загрожує екологічна катастрофа!» - переконував він.
За його словами, 169 млн грн (77 з яких враховано в бюджеті ц.р., а ще 92,5 компанія просить) вистачить тільки, щоб «залатати дірки», тобто сплатити електроенергію і купити реагенти для очищення води. Про модернізацію основних засобів, які зношені і вимагають заміни, або підвищення зарплат нічого навіть і говорити. І це при тому, що середній вік співробітників підприємства – більше п'ятдесяти років, а замінити фахівців поки що ніким – молодим не підходить така оплата роботи.
Крім того, «Київводоканалу» потрібно терміново купувати фільтри для очищення води. Згідно з програмою «Питна вода», Київ вже наступного року повинен перейти на нові стандарти, щоб якість води контролювалася по 50 параметрам. Для цього компанії необхідно узяти кредит на суму 27 млн грн., проте Київрада відмовилася виділяти гроші на погашення відсотків кредиту. Філатов скаржиться, мовляв, «…жодний банк не надає кредиту, коли підприємство в такому плачевному стані».
Пан Бондар вважає, що Київ, зволікаючи з питанням фінансування водного монополіста, не розуміє, що «тягне за собою… бомбу». «Все це - наша страусяча політика – давайте сховаємося, може пронесе. Не пронесе! Москву не пронесло і Київ не пронесе, - нарікає він. І продовжує: - Ми граємося з бомбою, а не з цифрами. Ми пожинаємо плоди, які закладаємо щорічно при затвердженні бюджету. Але коли мова йде про фінансування стратегічних підприємств, ми ріжемо в 3-4 рази, хоча за цими грошима стоїть безпека наших громадян, надання послуг, якість цих послуг».
Варто нагадати, що до «Київводоканалу», окрім водопровідних і каналізаційних мереж, належать також колектори і Бортницька станція аерації, всі блоки якої потребують корінної реконструкції і переоснащення.
Бондар вважає за необхідне, щоб при ухваленні бюджету питання дотацій підприємствам столиці, що надають комунальні послуги, враховувалося в першу чергу, а гроші на соціальні програми розподіляли вже за залишком. Правда, це прямо суперечить політиці чинного мера Черновецького. Леонід Михайлович постійно акцентує на тому, що його політсила, яка практично одноосібно перебуває нині при владі в столиці, спочатку думає про соцдопомогу киянам, але виходить, що питання тієї ж соцдопомоги, але не прямої, а у вигляді дотацій стратегічним підприємствам, не настільки вигідне – мало хто про це пам'ятає і на цьому розуміється. Але, напевно, кияни пам'ятають про головне: градоначальник у своїй передвиборній програмі пообіцяв місту, що, мовляв, за свого керівництва він не допустить ніяких збоїв у життєдіяльності столиці. Отже Черновецькому, повернувшись зі своєї продовженої до 20 серпня відпустки, доведеться впритул зайнятися, скажімо так, знешкодженням тієї «бомби», яку вже закладено під спокій Києва...
