Принаймні так вони самі схильні розцінювати те, що сталося. А всього лише відбулася, на перший погляд, рядова подія: Асоціація риболовів України і Державна екологічна інспекція добилися припинення видобутку піску з Дніпра в Голосіївському районі (між Залізничним і Південним мостами).

Проте причини і наслідки цієї битви, судячи з коментарів екологів, заходять вельми далеко. Виявляється, що мости і острів, які оточують місце водного «кар'єра», перебувають у великій небезпеці – острови можуть піти під воду, а мости в один «прекрасний» момент просто звалитися через ослаблення опор! Долю самого ж підприємства, яке видобуває пісок з Дніпра - ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій імені С. Ковальської», - можуть повторити ще кілька споріднених київських підприємств. А доля ця на сьогодніу проглядається така. Поки що Державне управління охорони навколишнього середовища подало в Генеральну прокуратуру позов на підприємство, що видобувало пісок з цього мальовничого куточка, з вимогою відшкодування тільки екологічних збитків. У разі визнання порушень «Бетон від Ковальської» зобов'язаний буде виплатити державі аж...20 мільйонів гривень.

Про екологічну і технологічну небезпеку видобутку піску з дна Дніпра розповів нам член координаційної ради Асоціації риболовів Олександр Чистяков. За його словами – понад усе постраждав розташований поблизу острів Великий, оскільки його ніби відокремлює тільки невеликий рукав Дніпра від основного русла.

«Через протиправний видобуток піску, - говорить Чистяков, - територія острова Великий скоротилася приблизно на 20 відсотків. Річ у тому, що для Дніпра характерна невелика глибина – від трьох до шести метрів. Тут же – на місці видобутку піску, глибина складає вже більше ніж 20 метрів. Це – мертва рана посеред акваторії, яка затягується за рахунок природного намивання з високих територій – берега, островів, високих ділянок дна».

«У результаті, як наслідки таких процесів, під загрозою опиняється існування острова Великого, а також безпека Південного і нового Залізничного мостів, - заявляє Анатолий Яцик, директор Інституту водогосподарсько-екологічних проблем Української академії аграрних наук. - За нашою інформацією, в цих мостах вже з'являються тріщини, оскільки істотно оголяються мостові опори. Довгий час фахівці не могли зрозуміти цього явища, проте суть полягає в тому, що такі глибокі, істотно глибші за мостоопори, ями, по 20 метрів, не тільки замиваються «верхнім» грунтом, а й переміщаються через течію».

Завод ім. Ковальської відмовляється коментувати такі різкі заяви, вказуючи, що в позові проти них указані лише екологічні збитки, та й ті, на думку керівництва, завищені.

«У нас на руках є рішення Державного управління навколишнього середовища. Проте ми не згодні з багатьма тезами, представленими там. Плюс, звичайно, певну незручність нам створює зупинка земснаряда, - заявляє Сергей Пилипенко – заступник комерційного директора ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій імені С. Ковальської». - Вимоги Держекоінспекції не відповідають чинному законодавству. Що стосується законності наших робіт – у нас на руках є спеціальний дозвіл Міністерства охорони навколишнього середовища на ведення робіт по видобутку піску в цьому місці. Указані географічні координати і назва місцевості – русло Боковик, річка Дніпро. Виданий дозвіл 1 листопада 2007 року. Розмови про те, що ми працюємо незаконно, по суті, є наклепом».

Проте екологи стверджують, що юристи Держуправління по охороні навколишнього середовища довго і копітко готувалися до розглядів. При цьому вони підкреслюють, що не збираються зупинятися на одному об'єкті. За словами Чистякова, в руслі Дніпра в Києві відбувається ще багато таких порушень. Одним з наступних об'єктів, який риболови спільно з екоінспекцією готуються «відвідати», буде піщаний кар'єр в районі станції метро «Лівобережна».

Що стосується причин, з яких саме риболови узялися за охорону природного середовища, то Чистяков пояснює це тим, що « тривалий час вважалося, що браконьєри на Дніпрі – це дідусі в солом'яних капелюхах, проте те, що відбувається насправді, – набагато катастрофічніше. Вимиваючи пісок з акваторії, земснаряд порушує екологічний баланс. Він повністю знищує донну екосистему на довгі роки. Потрібно сім років, щоб дно затягнулося піском, при цьому – за рахунок розташованих поблизу берегів і мілин. Зараз же це – мертва зона, практично ніякої водної фауни між Південним і Залізничним мостом не немає».

До речі, екологічне Держуправління мало намір опечатати земельний снаряд. Постанова про зупинку робіт була прийнята ще 6 серпня, вчора ж планувався показовий «абордаж» плавучої техніки. Проте потенційний бойовик переріс у детектив - земснаряда на місці не виявилося! А труби, по яких прокачувався пісок з водою, були акуратно підведені до берега (це можна помітити на фото з місця події).

Екоінспектор Маріан Якубовський, що представляв державу в цьому конфлікті, не приховував свого розчарування.

«За нашою інформацією, в три години ночі земснаряд ще працював на повну потужність, що було протиправним, оскільки з сьогоднішнього дня його робота повинна була бути завершена, - відзначив Якубовський, - але, мабуть, керівництво заводу дізналося, коли припливе наш катер, і відігнало земснаряд. Сторожі на березі розповіли мені, що земснаряд відплив близько шести ранки в невідомому напрямку».

Керівництво заводу ім. Ковальської вважає, що претензій щодо земснаряду бути не може.

«Вчора ми зупинили роботи по видобутку піску і таким чином дотрималися всіх норм законності, - вважає Сергій Пилипенко. - Якщо рішення судових і слідчих інстанцій буде на нашу користь – ми повернемо земснаряд назад. Поки що ж ми нічого тут не робимо і перейшли на пісок від наших партнерів-постачальників».

За інформацією деяких анонімних джерел, серед працівників заводу ходять чутки, що цей прецедент означає початок боротьби із заводом за земельну ділянку, на якій він розташований. «Вводячи економічні санкції, власті хочуть привести завод до значних збитків, - повідомляє джерело, - щоб потім примусити нас переїхати за межі Києва. А тут хочуть звести житловий масив для працівників і керівництва довколишніх енергетичних об'єктів».

Проте офіційне керівництво підприємства спростовує цю інформацію.

«Ми не ворожимо на кавовій гущі, - хто і за чим і за ким стоїть, - говорить Пилипенко. - Поки що ми вважаємо це вимогами екологічної інспекції, які, на нашу думку, не відповідають чинному законодавству».

Також, судячи зі слів Пилипенка, керівництво впевнене в економічній безпеці підприємства: «Ми – стабільне, законослухняне підприємство. У нас є амортизаційні резерви для непередбачуваних ситуацій. А зупинка видобутку піску на цьому місці, навіть якщо вона буде остаточною – практично ніяк не позначиться на наших показниках. Ми маємо можливість безперебійно отримувати необхідний пісок від наших постачальників. Керівництво нашого заводу не схильне поділяти будь-які тривожні чутки».

Водночас, варто зауважити, що й екоінспекція, і риболови під час рейду неодноразово відзначали, що екологічними збитками все не закінчується. І Маріан Якубовський, і Олександр Чистяков підкреслили, що унаслідок поглиблення дна пошкоджені мостові споруди. Якщо конфлікт навколо «Ковальської» продовжить набирати оберти – екологічні претензії будуть тільки початком.

Загалом ця битва за Дніпро (або битва бізнес-інтересів?) тільки розгорається. До речі, завод імені Ковальської – одне з найбільш відомих підприємств у Києві, лідер серед українських виробників будматеріалів. Менеджмент заводу неодноразово отримував нагороди і високі оцінки – у тому числі і від мера столиці Леоніда Черновецького. Та

Тому, можливо, на прикладі Києва, українські захисники природи вперше спробують показати «приманку» для великих і цивілізованих екологічних перемог...