Володимир Шандра: Ставлення до МНС таке – ми повинні рятувати, а коштами розпоряджаються інші
Народні депутати повернулися до сесійного залу, аби прийняти закон про оголошення затоплених регіонів зоною надзвичайної ситуації й прийняти зміни до бюджету, які б передбачали достатнє фінансування заходів по ліквідації наслідків повені. Президент і прем’єр, одне за одним навідуються в підтоплені області, аби на власні очі побачити, що сталося і що робиться місцевою владою, аби якось помогти людям.
Міністр з питань надзвичайних ситуацій Володимир Шандра займається паводком, так би мовити, за посадою. Працівники МНС з перших днів працюють у постраждалих регіонах - як каже міністр, у режимі рятувальних команд. Шандра стверджує, що рятувальники виконуватимуть свою роботу, що б там не було, але, мабуть не дуже правильною є ситуація, коли, скажімо МНС відповідає за все, не маючи при цьому ні матерально-фінансового резерву, ні чітко виписаних і зведених у єдиний кодекс законодавчих норм, які унормовують діяльність МНС.
«Главред» головрив з міністром з питань надзвичайних ситуацій у день позачергового засідання ВР і визнання затоплених територій зоною екологічного лиха.
Володимире Миколайовичу, як вплине на роботу МНС і ліквідацію наслідків паводку в Західній Україні в цілому затвердження Верховною Радою указу Президента про оголошення окремих територій Вінницької, Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської та Чернівецької областей зонами надзвичайної екологічної ситуації?
Насамперед, це вже дозволило прийняти зміни до бюджету України і виділити додаткові кошти на подолання наслідків паводку. Також це спростить деякі бюрократичні процедури, щоб ці гроші швидше доходили до простих людей і до виконавців, які ремонтуватимуть дороги, відновлюватимуть водопостачання, газопостачання, водозабори і т.д. До того ж, оголошення цих областей зонами надзвичайної екологічної ситуації піднімає актуальність проблеми: якщо раніше деякі політики могли роздумувати, важка там ситуація чи не дуже, то тепер все зрозуміло. Голосування, яке відбулося в парламенті, показує, що народні депутати розуміють важливість проблеми, і ця біда згуртувала Верховну Раду. Дуже шкода, що тільки горе підштовхнуло депутатів до такої консолідації.
П’яти мільярдів, виділених у бюджеті на подолання наслідків паводку, на вашу думку, достатньо? На що в першу чергу підуть ці кошти?
Ми не можемо оцінювати, достатньо цього чи ні. Я звертаю увагу на наступне: МНС повинно рятувати, а коштами розпоряджається Мінекономіки, Мінрегіонбуд… Хоча, звичайно ж, хотілося б, щоб ставлення до МНС як до структури, яка може запобігти надзвичайним ситуаціям, змінилося, щоб ми офіційно на законодавчому рівні могли змінити ситуацію. Нагадаю, це питання піднімалося на засіданні РНБО, і було ухвалене рішення про зведення всіх законів, за якими працює МНС, у єдиний Кодекс цивільного захисту. Цей Кодекс уже розглядається у відповідних міністерствах і відомствах, він напрацьовується, і, сподіваюся, через кілька місяців цей вкрай необхідний документ буде схвалений урядом.
Прийняття відповідного Кодексу дозволить впорядкувати нині чинну в Україні систему цивільного захисту. Ми повинні перейти на європейські норми, і ситуація, що склалася в Західній Україні, це наочно підтвердила.
У межах компетенції МНС – доволі широке коло питань: це і пожежна охорона, і боротьба з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, і стихійні й техногенні катастрофи, багато чого іншого. При цьому очевидно, що системних реформ у міністерстві так і не було проведено: наприклад, тема впровадження служби 112, про яку стільки говорилося, якось затихла...
Чомусь вважається, що МНС має і циклони розганяти, і опади припиняти, і рівень води у річках передбачати, а також рятувати, будувати, відновлювати і так далі. Погодьтеся, ніде і ніхто в світі хмари масштабного циклону не розганяє – хіба що барон Мюнґаузен умів це робити….. На Землі відбувається глобальна зміна клімату, і для реагування на це потрібні глобальні міжнародні проекти, залучення провідних наукових інституцій світу.
Коли кажуть, що це МНС винно в тому, що немає в країні нормальних дамб, то це виглядає доволі дивно. Адже в державі є Мінрегіонбуд, Мінекології, Держводгосп, інші відомства. Не йдеться про те, щоб просто механічно змішати функції міністерств і відомств, а необхідно вибудувати дійсно ефективну систему цивільного захисту, яка б діяла адекватно до загрози катастроф природного характеру. Адже одна справа, коли ми маємо локальну надзвичайну ситуацію – велике ДТП чи навіть вибух будинку, і зовсім інше, коли від стихійного лиха страждають одночасно шість областей, і треба водночас відселити 30 тисяч людей із їхнім майном та господарством!
Прикро, що до МНС завжди ставилися та фінансували за залишковим принципом. І я сподіваюся, що зараз вдасться привернути увагу до фінансового і матеріального забезпечення як міністерства, так і системи цивільного захисту в цілому. Я вважаю, що потрібно налагодити ефективні комунікації між всіма ланками цієї системи – починаючи від місцевих адміністрацій, і закінчуючи керівництвом на чолі з прем’єр-міністром. Крім того, МНС потрібно надати реальні повноваження і можливість діяти оперативно і незалежно. Наприклад, у нас немає оперативного резервного фонду, який би дозволив одразу розпочати роботу у випадку надзвичайної ситуації. Скажімо, у наших російських колег є всі ресурси, в тому числі і фінансовий запас, який дозволяє їм протягом 72 годин діяти автономно, одразу ж підтягнути до місця події всі необхідні засоби, а вже потім – звітувати за витрачені кошти, чи залучати резерви федерального рівня. Ми ж спочатку повинні довести, що це справді надзвичайна ситуація, а потім вже виділяються гроші, рахуються затрати…
З іншого боку, паводок на Західній Україні показав, наскільки не готова держава до подібних стихійних лих...
Бо країна живе політичними змаганнями. Не вистачає ні часу, ні сил для того, щоб замислитися: що таке безпека життя людини, яка живе в зоні техногенних і природних катастроф.
Зважаючи на те, що інфраструктура на грані зношення, через кілька років можуть почати валитися будинки, рватися газові і водопровідні труби і т.ін. МНС якось працює на випередження у цих питаннях?
Ми намагаємося працювати на запобігання, а не тільки на ліквідацію.
Безумовно, слід посилювати державну інспекцію цивільного захисту та техногенної безпеки. Формально вона діє, але законодавство, яке регулює її діяльність, потребує суттєвого вдосконалення. Наприклад, що за виконанням приписів, які дає МНС, повинен бути суворий нагляд.
Вже було сказано, що якби дамби й водозабори свого часу були збудовані так, як слід, і проведено протипаводкові заходи, то масштаби лиха були б незрівнянно меншими. Кажуть, Генпрокуратура активно шукає винних, які двадцять чи тридцять років тому будували ці споруди...
Звісно, аналізувати наслідки таких катастроф і шукати їх причини, завжди потрібно. Інша річ, навіщо: чи для виправлення помилок і створення ефективної системи заходів, чи лише для того, щоб знайти «винного»….
От погляньте: Закарпаття більш-менш нормально пережило цей паводок, хоча це традиційний паводковонебезпечний реґіон. Чому? Тому що до цих проблем там була привернута увага, і системно працювали над нею не один рік. Думаю, якщо систему таких заходів напрацювати й у Прикарпатті, можна було б потроху вибудувати загальну ефективну протипаводковову систему.
З наукової і технічної точки зору я не бачу проблем у тому, щоб побудувати нормальні дамби і мости, але це ж справа не одного дня, не одного місяця і навіть не одного року.
Окрім того, паводок у Західній Україні показав: навіть ті дамби, які є, не були розраховані на таку величезну кількість води. Жодна наука не могла передбачити того, що там сталося: випало до 250 міліметрів опадів за кілька днів! Причому - одразу у кількох регіонах!
Екологи вважають, що однією з причин такого масштабу паводку є масова вирубка лісів в Карпатах. Чи може МНС контролювати ці процеси і, наприклад, забороняти вирубувати ліси для запобігання природним катастрофам?
Відповідно до чинного законодавства, це в межах компетенції Міністерства екології і природних ресурсів. Є Держлісгосп, органи місцевого самоврядування... Я розумію, що на МНС можна повісити ще й вирубку лісів, але кожен повинен займатися своїми справами.
Але виходить, що підрозділи МНС повинні бути практично у всіх сферах, оскільки саме ваше відомство займається ліквідацією наслідків лиха. Чи не правильніше було б запобігати лиху, а не боротися з ним?
Для цього повинна бути відповідна законодавча база. Повторюся, з першого дня своєї роботи на посаді міністра я наполягаю на тому, що треба саме запобігати надзвичайним ситуаціям. Наша ж система реагування розрахована швидше на ліквідацію наслідків.
Наприклад, Верховна Рада прийняла закон про оголошення певних регіонів зоною надзвичайної ситуації. Хоч б копійка пішла на діяльність МНС? Тільки-но мова заходить про фінансові ресурси, підключаються інші відомства, вводиться система субсидування, бо треба будувати мости, дороги і так далі. З МНС у цих питаннях, на жаль, радитися не будуть. Але якщо, не приведи Боже, знову таки щось трапиться, відразу скажуть – а куди, мовляв, дивилося МНС? До МНС зараз ставляться наче до рятувальної команди, не передбачаючи хоча б компенсації матеріальних ресурсів, що були задіяні при ліквідації надзвичайних ситуацій. Ясна річ, будемо звертатися до Мінекономіки, щоб нам із резервного фонду відшкодували хоча б щось... Але, знаєте, постійно простягати руку і просити….
Ви задоволені, що прийняли за основу саме президентський варіант закону щодо оголошення надзвичайної ситуації у Західній Україні – зокрема, щодо системи фінансування? Чи ефективно, що розпорядниками грошей будуть місцеві обладміністрації?
У своєму законопроекті Президент пропонував здійснювати фінансування через МНС. В остаточному варіанті це положення переглянули й дійшли компромісу – щоб гроші йшли через місцеві адміністрації. Важливо, щоб ці кошти буди використані адекватно, ефективно і використовувалися за призначенням.
Які першочергові завдання зараз стоять перед МНС?
Це відновлення водо-, газо- і електропостачання у постраждалих районах. Це відкачування води з будинків і подвір’їв, евакуація хворих, надання психологічної допомоги постраждалим, Безумовно, це дезінфекція колодязів, доставка продуктів і медикаментів. Знову ж таки, виникає питання щодо закупівель продуктів і ліків: ми можемо їх тільки розвозити, але ніяк не купувати. Проблем залишається ще чимало.
Чи допомагає вам у рятувальних операціях ваш попередник – Нестор Шуфрич, який зараз є міністром з надзвичайних ситуацій у тіньовому опозиційному уряді? Він же обіцяв допомогти і словом, і, як кажуть, ділом...
На жаль, поки що ні. Я завжди відкритий до порад і готовий розглянути слушні та фахові пропозиції від будь-кого.
