А поки що держадміністрація вирішила перекрити проїзд постачальникам продуктів, поставивши на варті співробітників УБЕЗ Дніпровського району і встановивши шлагбаум на в'їзді до парку.
Тривога підприємців
Усі можливі в'їзди на територію відпочинку на Лівому березі перекриті. Подейкують, деякі підприємці організували доставку продуктів поки що не повітрям — але річкою Дніпро. Торговці кожен по-своєму почали якось викручуватися, доходить до смішного. Так, Наташі Попсуй вдається проїздити завдяки... бутербродам: «Я пропоную «охороні» бутербоди, годую їх, вони ж там голодні стоять. От так з ними і домовилася. Решта теж якось домовляються, але я не знаю їхньої методики».
При цьому працівники Гідропарку розповідають, що УБЕЗівці, вирішуючи чи пропускати машину, керуються списком, у якому «на дозвіл» числиться не більше десяти осіб. Саме стільки на території парку є великих торговельних підприємств, тож дрібніші підприємці просто вирішили, що їх міська влада чіпати поки не наважується.
У той же час в Гідропарку тільки офіційно працює близько 200 осіб, на території парку встановлено 54 стаціонарні об'єкти торгівлі та 152 малі архітектурні форми (далі МАФи – Ред.), це не враховуючи нелегальних торговців.
«Я вважаю за неправильне застосування міліції. Це ж не картельний орган, а охорона правопорядку. Підприємці хіба злочинці? Це працедавці. Тим паче, що УБЕЗ виставило охорону в рамках розпорядження. Але суд не ухвалював рішення про незаконну діяльність торговців, тому влада перевищила свої повноваження перед народом», – заявляє голова представництва Державного управління підприємництва України в місті Києві Віталій Апостолов.
«Гоніння» на гідропарківців тривають вже другий місяць поспіль. Проводить їх спеціально створена при Київській міськдержадміністрації комісія, яку очолює заступник глави КМДА Володимир Головач. Вона й вирішує долю МАФів не лише в Гідропарку, а й у всіх районах міста. Таким чином, на лівобережній набережній вже встигли закрити приблизно 20 торгових точок, і ще 50-70 підприємств перебувають під загрозою ліквідації.
Торговці стверджують, що для території Гідропарку розробляється якийсь «Генплан», у якому інтереси дрібних і середніх підприємців, що торгують там зараз, вже не будуть враховані.
Окрема тема із землевідводами під МАФи в цій зоні відпочинку. Як стверджує багато хто з підприємців Гідропарку, Київська міська рада відмовляється підписувати з ними договори про оренду земельних ділянок вже впродовож багатьох років. Власник кафе на набережній Лівого берега Анатолій Захарович розповідає, що в Гідропарку суцільні проблеми з оформленням договорів на оренду земділянок. Своє підприємство він спочатку орендував, а пізніше (10 років тому) викупив у Фонді держмайна Дніпровського району. Після цього торговець одразу почав оформлення необхідних документів, які згідно законодавству, мав отримати протягом місяця. Було відкрито кадастрову справу, і, здавалося б, усі профільні органи дали позитивні відгуки, проте сесія Київради після розгляду вирішила відкласти укладення договору про оренду.
«Нас всього 150 підприємців. Серед них приблизно у тридцяти людей є договір на оренду – у когось на 10 років, у когось на 25, а комусь міськрада відклала видачу до ухвалення Генплану Гідропарку. І таких як я, чимало – мінімум людей з 10. Наприклад, підприємство «Колиба» (придбане на міському конкурсі), «Дніпровська хвиля». Прикро, що люди, які працюють в Гідропарку по 20 років, не отримують договорів оренди», – обурюється Анатолій Захарович. – Ми подавали до суду – і роками чекаємо. А контролюючі органи перевіряють, вимагають: давайте, займайтеся землею. Ми пишемо листи в міськраду, в Держкомпідприємництва в Києві, Президентові, прем'єрові і прокурорам. У мене два стоси відповідей: ось вам найближчим часом підпишуть договори – а діла нуль. Під ці заспокійливі заяви ми дочекалися того, що 2006 року багатьох підприємців викликали до Господарського суду. Виявилось, Київрада подала на мене та інші підприємства позови, щоб ми звільнили земельні ділянки».
Аргументи влади
У свою чергу, представникам столичної адміністрації невідомо про те, що нібито Київрада відмовляється відводити землю на умовах оренди.
«Швидше за все, скаржаться ті торговці, хто самовільно поставив свій павільйон чи кіоск, а зараз хоче заднім числом його узаконити. А це самозахват землі, кримінальна дія», – припускає начальник Головного управління з питань торгівлі і побуту КМДА Василь Щербенко.
«Багато хто вважає аргументом – мовляв, я тут торгую п'ять років. Ну і що, що ти тут стояв, можливо, це терпіла місцева чи районна влада, а зараз ця земельна ділянка можливо необхідна для якогось будівництва або ще чогось. І взагалі, міська влада в разі потреби залишає за собою таке право – вилучити землю, хоча і підприємця, як людину, можна зрозуміти – він вклав гроші, працював, звик до цього місця, це його спосіб виживання, а його хочуть цього позбавити. Це погано, але торговці мають дотримуватися чинного законодавства», – говорить Щербенко.
Продовжуючи тему законодавства, чиновник Київської міськадміністрації відзначив, що незадоволення торговців у Гідропарку ще не означає, що місцева влада робить щось не так.
«Жителі столиці масово скаржаться КМДА на роботу торгових закладів у парку, – говорить Щербенко. – У першу чергу, поступають скарги з приводу антисанітарії у кіосках, розміщених у Гідропарку. Більш того — на території зони відпочинку не існує каналізаційних, водопровідних мереж. А підприємці собі дозволяють ще й не прибирати сміття. Це може призвести до захворювання їх же клієнтів. Уявіть собі, якщо намет брудний, немитий сто років від дня існування, там пил і там смажать шашлик, і там його їдять, і там немає туалету. Хіба може існувати такий заклад?»
За його словами, саме тому місцева влада принципово взялася за цю зону відпочинку, щоб привести її в порядок. Для цього ГУ з питань торгівлі і побуту спочатку проведе інвентаризацію усіх МАФів і торгових закладів, що існують у Гідропарку . Впродовж місяця районні держадміністрації мають надати їх реєстр. Скільки кіосків у парку планується знести, поки невідомо.
До речі, перевірки в Гідропарку активізувалися після того, як Київрада ухвалила на сесії 17 липня рішення про заходи щодо впорядкування об'єктів торгівлі в столиці. Тому такі рейди стосуються не тільки парка, а й усього Києва. Справжню «війну» з МАФами київське керівництво аргументує тим, що з наявних понад 7 тис. ларків лише третина працює на законних умовах. Зносять у першу чергу торгові заклади, встановлені без відповідної документації, зокрема, без угоди на оренду земділянки, ордера ГУ контролю над впорядкуванням, паспорта. Заходи з демонтажу кіосків щодня проходять у кожному районі, згідно затвердженому графіку. Окрім цього, проводиться конкурс на найгірший МАФ міста. У цілому за останній місяць зі столиці прибрали понад 200 незаконно встановлених торгових точок.
Говорячи про плани Києва відносно торгових закладів, у рамках рішення міськради перший заступник Черновецького в КМДА Анатолій Голубченко доручив підготувати до 15 серпня проект розпорядження про затвердження єдиного типу МАФів. Зараз Головні управління з питань торгівлі та архітектура узгоджують ці питання. Поки існує сім варіантів зовнішнього вигляду нових кіосків, але, швидше за все, залишать 3-4 основних типових форми. Павільйони єдиного архітектурного виду відрізнятимуться специфікою товарів, які в них продаватимуть. Наприклад, плануються окремі рундуки для преси, квітів, продовольчої продукції. Керівництво обіцяє, що нові МАФи будуть естетичнішими і зручнішими, їх почнуть встановлювати вже в серпні цього року. Така необхідність першочергово торкнеться малих підприємств, у яких закінчився термін оренди земділянки. Нові кіоски також пропонуватимуть встановлювати всім легальним торговцям.
Окрім цього, столична держадміністрація розробляє єдину форму договору з власниками МАФів про дотримання належного стану впорядкування. Тепер стане обов'язковою наявність дозволу санітарно-епідемічної станції, також заклади громадського харчування повинні будуть забезпечити клієнтів вбиральнями. При цьому будь-яку споруду необхідно буде узгоджувати в Головархітектурі. Відзначимо, що зараз безліч МАФів, різноманітних будівель на території Гідропарку не мають відповідної дозвільної документації або взагалі проектів. Обов'язковим також стане документ про землевідведення за рішенням Київради. Договори на оренду землі під кіоски планується укладати не менше, ніж на три роки, оскільки за один рік підприємець встигає тільки облаштуватися.
На встановлення нових торгових точок серед підприємців проводитимуться конкурси. Для цього столичне управління торгівлі готує Положення про порядок розміщення МАФів у місцях, де немає стаціонарної торгової мережі. Наприклад, після вивчення конкретного місця і його можливого споживача фахівці запропонують кіоск конкретного зовнішнього вигляду, після чого буде оголошено конкурс. Переможцем стає той підприємець, якому підійде вартість точки і який запропонує найкращі умови для її встановлення. Торгуючі підприємці також зможуть брати участь у конкурсі.
Що ж планує керівництво міста з приводу Гідропарку? Начальник ГУ з питань торгівлі зізнався: хоча він не в курсі будівельних планів на лівобережній набережній, проте місцева влада неодноразово заявляла про свої побажання мати на території Гідропарку одного власника.
Як розповів головний архітектор Києва Василь Присяжнюк, влада планує побудувати на території зони відпочинку об'єкти спортивно-розважального характеру, а також об'єкти для відпочинку і оздоровлення. Це передбачається в проекті детального плану території (далі ДПТ – Ред.) Гідропарку, замовником якого є Дніпровська райдержадміністрація, а розробником – «Київгенплан».
«Містобудівна рада розгляне ДПТ Гідропарку, тільки-но замовник і проектний інститут нададуть нам його. Думаю, це буде 2008 року. Поки що великих конкретних проектів щодо Гідропарку не існує», – говорить начальник ГУ містобудування, архітектури і дизайну міського середовища
За його словами, після затвердження ДПТ Київрадою місту доведеться вишукати гроші на проведення інженерних підготовчих робіт і на засипання піском певної площі у зв'язку з можливістю підтоплення набережної. Присяжнюк вважає, що проблемою будь-яких будівельних робіт і взагалі найбільш гострою проблемою Гідропарку сьогодні є те, що на його території немає мереж теплопостачання, водопостачання і каналізації.
А підприємці погоджуються з чиновниками з того приводу, що територія парку не облаштована належним чином. Вони й самі готові вкласти свої гроші в її упорядкування, що не раз пропонували.
Головний архітектор Києва зізнався: «Я за те, щоб у Гідропарку будувалися капітальні споруди на багато років, які матимуть повноцінний комплекс об'єктів обслуговування населення». Він не виключив можливості винесення на конкурс або аукціони певних територій лівобережної набережної для отримання оренди земділянок. Натомість принцип затверджених типів МАФів на території Гідропарку діяти не буде. Отже, цілком можливо, що Гідропарк надалі облаштовуватимуть не більше трьох інвесторів, а там, куди приходить крупний капітал – маленькому підприємцеві місця, зазвичай, не знаходиться».
