За короткий термін з'явилися й нові положення про містобудівну раду – дорадчий орган при ГлавАПУ, і новий склад цієї ради, через обговорення якої проходять усі значущі архітектурні проекти, що претендують на втілення. Очевидно, що Леонід Черновецький і його команда, що здобули більшість у Київраді, намагаються створити її і в містобудівній раді Києва. Щоправда, на відміну від сесійної, «містобудрадівська» більшість обіцяє бути абсолютною і незаперечною: 33 з 51.

Нові положення КМДА, що регулюють діяльність містобудради і з'явилися одночасно з оновленим списком, підштовхнули київських архітекторів до написання відкритого листа до столичного мера Леоніда Черновецького, міністра регіонального розвитку і будівництва Василя Куйбіди і прем'єр-міністра Юлії Тимошенко з пропозицією спільного перегляду цих документів.

Що саме так стурбувало бувалих проектувальників у змінах, що сталися в дорадчому органі ГлавАПУ Києва? Адже не таємниця, що рішення містобудівної ради, які приймалися ще в часи екс-головного архітектора Сергія Бабушкіна і екс-мера Олександра Омельченка далеко не завжди йшли на користь місту. Прикладів тому безліч - починаючи від реконструкції Майдану і закінчуючи відомим висотним монстром у Маріїнському парку, на вулиці Грушевського.

З приходом у мерію нової команди і зміною Бабушкіна на Василя Присяжнюка ситуація з узгодженням проектів у черговий раз змінилася. Недаремно питання роздачі земельних ділянок у Київраді та втілення в життя неоднозначних з архітектурної точки зору проектів на території Києва привертають пильну увагу громадськості, силами якої вдавалося хоч якось приборкувати апетити і запити забудовників. Тепер, після пертурбацій у містобудівній раді, на думку членів Київської організації Національного Союзу архітекторів України, робити це стане набагато важче.

Після дострокових виборів Київради і столичного голови, Леонід Черновецький вирішив відновити і надану йому вертикаль влади, зокрема, перетрусити містобудраду. Мета такої ротації - створити безумовну більшість для ухвалення необхідних рішень, за яких містобудрада стає зручним інструментом для столичних властей, що з погляду Черновецького цілком зрозуміло. Власне, рух у цьому напрямі почався ще за Омельченка і Бабушкіна.

Згідно з положеннямм Мінбуду, архітектурно-будівельна рада є дорадчим органом при місцевому органі містобудування і архітектури для професійного колегіального розгляду і обговорення містобудівних, архітектурних та інженерних рішень містобудівної, передпроектної і проектної документації. Тобто будрада міста Києва – це дорадчий орган Головного управління архітектури і будівництва КМДА.

Сама по собі містобудівна рада нічого не вирішує, проте документальне підтвердження того, що той чи інший проект пройшов належне професійне обговорення і отримав певну експертну оцінку, фіксується в протоколі засідання – все-таки, хай напівформальна, але легалізація ухвалюваного рішення. Проходження через містобудраду будь-якого значущого проекту необхідне для отримання узгодження на будівництво: столичні архітектори твердять, що містобудрада була як-не-як, але фільтром, здатним хоч якось уберегти місто від варварської забудови. На їхню думку, контроль громадськості за забудовою міста в умовах непрацюючого Генплану, який повинен бути містобудівною Конституцією міста, вкрай необхідний.

За нинішніми положеннями про містобудівну раду, всі об'єкти, що будуються в місті, фактично розподіляються на ті, що узгоджує одноосібно начальник Головного управління архітектури, тобто особа, що представляє міську адміністрацію, і на ті, що виносять на обговорення містобудівної ради.

У положеннях КМДА про містобудівну раду від 10 липня 2008 року говориться таке:

«Включення питання на розгляд у план порядку денного здійснюється за рішенням голови ради на звернення замовника (забудовника) або, за його дорученням, автора-розробника проекту, а також за пропозицією Київського міського голови, заступників голови КМДА, заступника Київського міського голови – секретаря Київради...

Розгляд об'єктів на раді необов'язковий. Ухвалення рішення про доцільність винесення конкретного питання на розгляд ради є винятковим правом голови ради...»

Власне, нічого поганого в цьому, начебто, й немає: адже логічно малозначимі для архітектурного ландшафту об'єкти погоджувати на рівні районів і підписувати безпосередньо головним архітектором. Інша річ, хто і за якими критеріями тепер вирішуватиме, що піде на узгодження «автоматом», а що – через досить тривалу і, скажімо так, витратну процедуру дебатів і обговорень? Очевидно, що вирішувати це буде головний архітектор міста, голова містобудівної ради і голова ГлавАПУ в одній особі, з огляду на займану ним посаду.

То, можливо, містобудівна рада і зовсім не потрібна? Цілком можливо.

«Загальносвітова система контролю забудови міст будується за принципом критеріїв, які визначаються науковими розробками генеральних планів міст, – своєрідної математичної розрахункової моделі міста, - каже голова Київської організації Національного союзу архітекторів Вадим Жежерін. – Все визначає Генплан, а не воля або бажання однієї людини. Ніде в світі не існує головного архітектора, а є генплан! У нас же комусь вигідно не мати Генплану міста...»

До речі кажучи, Генплан Києва існує: у післявоєнні роки було розроблено чотири таких документа, останній датується 2002-м роком і діє до 2020-го. Інша річ, що цей документ так і не став керівною і направляючою лінією ні для забудовників, ні для чиновників, що володіють дозвільним правом на забудову.

«Генплан – це конституція забудовника, він не пов'язаний зі смаківщиною і тиском адміністративних груп, - продовжує тему архітектор Георгій Духовичний, який свого часу входив у містобудівну раду. – Можливо, містобудрада і не потрібна, коли існують чіткі правила забудови міста. Але вона категорично потрібна, якщо таких правил немає: містобудрада у такому разі стає одним із фільтрів, здатних уберегти місто від втілення в життя «комп’ютерних картинок», що не мають до архітектури жодного стосунку...»

«Містобудрада просто не зможе працювати, якщо публічне обговорення тих або інших об'єктів буде необов'язкове, - упевнений академік Академії архітектура Янош Віг. – Таким чином рада нівелюється думкою однієї людини!..»

Столичні архітектори також спантеличені й персональним складом містобудівної ради, куди, згідно з вимогами типового положення, повинні були б увійти особи, в чиєму професіоналізмі та кваліфікації сумнівів бути не повинно.

У вищезазначеному листі за підписом президента Київської організації Національного Союзу архітекторів України Вадима Жежеріна аналізується: 47% (24 з 51) затвердженого складу ради – це особи, безпосередньо підпорядковані КМДА або залежні від наказів свого керівництва в ухваленні рішень; з 47% (24 з 51) архітекторів, що увійшли до складу ради, принаймні чверть, тобто шестеро, не відповідають вимогам професійного рівня і авторитету; зі складу ради з незрозумілих причин виведено дев'ять архітекторів, що мають багаторічний досвід практичного містобудування.

«Ми вважаємо, що архітектурно-містобудівна рада в остаточно затвердженому складі буде не здатна виконувати свою основну функцію незалежного високопрофесійного дорадчого органу при Головному управлінні містобудування, архітектури і дизайну міського середовища, - говориться в листі. – Наполягаємо на терміновому перегляді персонального складу архітектурно-містобудівної ради за участю професійної громадськості – НСАУ, КОНСАУ, Академії архітектури України і Союзу урбаністів України, врахування позицій яких завжди, зокрема за часів СРСР і КПРС, було обов'язковим...»

Як же, власне, змінилася містобудівна рада і чому Національний Союз архітекторів здійняв таку бучу? Адже, здавалося б, що такого? Так, прийшла «нова-стара» команда, яка жадає «устаканити» кадрові питання, щоб безперешкодно проводити свою політику і реалізовувати свої плани. Чи є підстави говорити про те, що внаслідок здійснених пертурбацій містобудівна рада як явище анігілюється і перетворюється на просту формальність?

Наразі архітектурне “ядро” цієї групи становлять чиновники, що очолюють профільні підрозділи адміністрації і підпорядковані КМДА: це головний архітектор Василь Присяжнюк, його заступник Олександр Вертипорох, начвідділу Главархітектури Віктор Вечерський, начальник комунального підприємства “Центр містобудування і архітектури” Сергій Броневицький, директор одного з інститутів ВАТ “Київпроект” Володимир Воробйов, гендиректор комунального підприємства “Київське інвестиційне агентство” Роман Гладуняк, головний архітектор “Київінвестекспертизи” Віктор Дубок, заступник голови правління АТ “Київпроект” Володимир Чекмарьов, начдепартаменту КО “Центр містобудування і архітектури” Сергій Казарянц, начальник “Київекспертизи” Анатоль Кармінський, заступник начальника управління правового забезпечення діяльності КМДА Олег Крамаренко, в.о. начальника головного управління земельних ресурсів КМДА Юрій Кулаковський, начальник головного управління охорони культурної спадщини Руслан Кухаренко, начальник головного управління економіки та інвестицій Марина Лукашина, директор одного з інститутів ВАТ “Київпроект” Наталія Родичкіна, заступник начальника столичного ДАІ Юрій Федосов, заступник начальника Держуправління охорони навколишнього середовища Ігор Щербак.

За посадою в «адміністративну» групу містобудівної ради, зрозуміло, входять заступники голови КМДА - Денис Басс, Віталій Журавський і Володимир Головач. Природно, тому що перший заступник голови КМДА Басс, що входить у містобудівну раду на правах рядового члена, є негласним куратором цієї більшості в цьому органі за посадою.

До «групи Черновецького» входить, безумовно, і депутат Київради Олексій Євлах, що йшов на дострокових виборах-2008 за списками Блоку Черновецького, а на виборах-2006 – за списками БЮТ: нині він є першим заступником голови Печерської районної держадміністрації і головою постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування і архітектури Київради. У містобудраді є й депутат Київради, що не відбувся, від Партії регіонів, який потрапив у непрохідну частину списку, – Євген Шаломєєв, віце-президент страхової компанії “Кредо-класик”, близький до відомого бізнесмена Ігоря Воронова.

У “містобудрадівську” більшість входять також архітектори, яких, судячи з усього, і мав на увазі Вадим Жежерін, підписуючи відкритий лист властям – люди, чий професійний рівень викликає в архітектурних колах питання: представники проектних організацій “Київагропроект” (Василь Петюр і Світлана Копник) і ТОВ “Архиматика” (Віктор Васильєв і Олександр Попов), головний фахівець Інституту архітектурного менеджменту Сергій Дюжев, заступник начальника департаменту товариства “”Київщина-житло” Борис Коржов, директор ТОВ “Мрія” Марія Сусська.

Жежерін підкреслює, що все ж таки треба було б, щоб введення нових «архітектурних» членів у містобудраду відбувалося після узгодження з місцевою організацією Союзу архітекторів. До речі кажучи, КОНСАУ подавав список рекомендованих членів і цього разу, але його проігнорували. «Ми їх просто не знаємо!» - каже Жежерін.

Проте, більшість у нинішній містобудраді становить 33 людини з 51 і може проводити будь-яке “потрібне” рішення. 18 архітекторів, що вважають себе незалежними, свою незгоду можуть залишити при собі, оскільки вплинути на ситуацію навряд чи зможуть. Деякі - той же Жежерін, наприклад, на знак протесту вийшли зі складу ради.

За інформацією джерел “Главреда”, є ще одна фігура, що впливає на діяльність містобудради при ГлавАПУ, але формально не входить у неї – це зять Леоніда Черновецького, депутат Київради В’ячеслав Супруненко. За інформацією наших джерел, саме до нього найчастіше звертаються, щоб у максимально стислі терміни вирішити всі питання з погодженням проектів.

Як розповіли «Главреду» в одній з девелоперських компаній, яка не побажала світитися, негласна ціна узгодження проекту в ГлавАПУ доходить до мільйона (щоправда, не уточнили, в якій саме валюті). І, мовляв, за половину цієї суми можна зарубати проект конкурента, а за чверть – отримати земельну ділянку, вже віддану іншому забудовникові. Втім, такі дані – на совісті самих девелоперів: перевірити чутки не видається можливим.

На сьогоднішній день «чистка кадрів» торкнулася і рядових працівників Головного управління архітектури. Всі співробітники нині проходять тестування на детекторі брехні: співбесіди тривають по дві години і проводяться на приватній квартирі в Георгіївському провулку, 2. Частина опитаних вже звільнені і перебувають в стані психологічного шоку. Вони також стверджують, що співбесіди проводить спеціалізована фірма, з якою КМДА уклала договір на проведення аудиту Главкиївархітектури і її особового складу. «Главред» направив у КМДА запит, чи укладала КМДА такий договір, але відповіді поки що не отримав.

Члени Національного союзу архітекторів не втрачають надії, що їхній протест проти того, що відбувається в стінах ГлавАПУ, все-таки почує і зрозуміє – насамперед Леонід Черновецький. У архітекторів мало надії і на міністра будівництва Василя Куйбіду, який, на відміну від свого попередника Павла Качура, старанно уникає зустрічей з представниками архітектурного співтовариства.

Про те, що відбувається навколо Головного управління архітектури Києва і містобудівної ради “Главред” говорив із колишніми і нинішніми її членами, включно з «промерською» більшістю в ній. Ось що вони нам розповіли:

Георгій Духовичний, віце-президент Київської організації Національного союзу архітекторів України:

Архітектурна громадськість вже багато років стурбована станом справ у столичній містобудівній раді. Ця стурбованість, на жаль, зростає, і пов'язана вона в першу чергу з абсолютно очевидним падінням професіоналізму київських проектувальників. Перша і найнебезпечніша ознака цього – некомплексне вибіркове проектування Києва. Це неприпустимо для будь-якого міста, і тим більше для столиці з її дуже складним рельєфом. Протягом останніх років на містобудрадах ми спостерігали все частіші спроби провести узгодження проектів без аналізу з їх безпосереднім оточенням. Автори не брали на себе зобов’язань підняти архівні матеріали ГлавАПУ, щоб пов'язати свої рішення з раніше узгодженими, запроектованими і навіть уже побудованими об'єктами! Принцип, який сповідають сьогоднішні інвестори і все частіше нав'язують сьогоднішнім «м’якопластичним» проектувальникам, прямо суперечить професійним традиціям комплексної роботи в міському середовищі. Інвесторів не цікавлять «чужі» проблеми на сусідніх ділянках, за свої гроші вони вирішують виключно власні проблеми. І тут як ніколи важливі принциповість і досвід рецензента кожного члена ради, їхні знання і орієнтація в містобудівному минулому, сьогоденні і майбутньому Києва.

Ми проаналізували новий склад містобудівної ради і порівняли його з тим складом, який був рекомендований КОНСАУ. Положення про містобудраду міста Києва зразка 2003-го, 2007-го і 2008-го років солідарно свідчать, що «членами містобудівної ради можуть бути виключно фахівці високого класу з підтвердженою професійною репутацією і авторитетом». З особового складу в 42 члени містобудради, представленого КОНСАУ, було виключено 9 архітекторів (22%), які, через свій професійний досвід, безумовно володіли баченням будь-якого майданчика як невід'ємної частини міського середовища, що розвивається. Замість них введені люди, про чий досвід, професіоналізм і авторитет ми не можемо сказати нічого – ми їх просто не знаємо. Незрозуміло, чому від двох проектних організацій, як те «Київагропроект» і ТОВ «Архиматика», що ніяк не проявили себе, до складу містодівної ради увійшло по двоє представників.

З 51 члена нинішнього складу містобудради всього лише 18 умовно незалежних в ухваленні рішень архітекторів. А враховуючи, що практично всі архітектори входять у містобудраду «за згодою», тобто їхня присутність необов'язкова, будь-яке питання, що бодай трохи лобіюється, відтепер може бути проголосоване переважною арифметичною більшістю.

Нове положення-2008 про містобудівну раду міста Києва допускає одноосібне узгодження об'єктів начальником ГлавАПУ, але мотивовані критерії відбору таких «щасливців» відсутні. Залишається здогадуватися, а кожен, як відомо, здогадується по-своєму…

Андрій Миргородський, депутат Київради від Блоку Кличка, член ради директорів Української будівельної асоціації:

Поки що важко сказати, які конкретно зміни в містобудуванні обіцяє зміна складу ради. Картина зараз незрозуміла, тому що на першому засіданні ставилися «беззубі» питання – жодної гострої проблеми містобудрада поки що не розглядала. Можна сказати, що архітекторів у складі ради не більш ніж людей, що не мають безпосереднього стосунку до будівництва. Не знаю, можливо, це віяння часу, але мені здається, що такі професійні питання, як якість проектних рішень – це питання не популізму і демократії, а в першу чергу точного дотримання норм і правил. Водночас я не схильний розглядати всі зміни положень про містобудраду, а також її склад виключно негативно - час покаже.

У цій ситуації не можна сказати, що всі ці зміни, так само як і опозиційність Блоку Кличка в Київраді, істотно позначаться на компанії «ХХІ століття», з якою я співпрацюю. Так, до нас є обережне ставлення з боку влади. Але наявність опозиції в Київраді та деякі розбіжності з приводу містобудівної ради – це здоровий процес.

Я розцінюю свою відсутність у списку ради як непорозуміння, і думаю, що цей список розширюватиметься. Кількість архітекторів у ньому однозначно має бути більша, ніж представників інших професій або політиків. Більш того, я не збираюся залишати містобудівну раду, як депутат. По-перше, я маю право на ній виступати, і мої виступи враховуються. По-друге, це моя робота – я член ради директорів Української будівельної асоціації, яка представляє найбільші організації на цьому ринку. А по-третє, я разом з Василем Куйбідою є членом громадської ради при Міністерстві регіонального розвитку і будівництва. Тому у мене у всіх трьох іпостасях є право представляти свою думку в містобудівній раді. Питання включення мене і багатьох інших людей у склад – це, на мою думку, питання часу.

До речі, в багатьох містах - у Москві, Парижі, Чикаго, наприклад, - існують окремі громадські ради містобудування, куди входять політики, громадські діячі. Коли потрібно вирішити якесь дискусійне питання, така рада збирається разом з професійною містобудівною радою.

До такої системи, мені здається, київська влада ще має дійти. У руслі популізму балансу між громадськістю і професіоналами не досягти. Мало того, я категорично проти того, за що виступав Союз архітекторів України – щоб рішення ухвалювалися виключно голосуванням у містобудівній раді. Я вважаю, що це – неправильний шлях. Не всі рішення, які повинен приймати головний архітектор міста, популярні. Вони можуть бути досить болючі в питаннях транспорту та інженерної інфраструктури, власності. У місті має бути людина, яка персонально відповідає за те або інше питання, – в даному разі, головний архітектор. Якщо ж рішення ухвалюється громадською радою, то за нього, по суті, не відповідає ніхто. Я вважаю, що це помилка, похідна від інтенсивного демократичного зростання, і в осяжному майбутньому ситуація зміниться.

Момент лобіювання містобудівних рішень у раді, безумовно, присутній. Адже досі не розроблено чітких правил забудови, немає зонування, яке б розставляло по поличках, що можна, а що – ні. Користуючись цим, різні інстанції трактують будівельні закони по-різному, і тому, незалежно від ситуації, зокрема в містобудівних радах, на жаль, лобіювання у нас в країні буде присутнє завжди. Розставляння крапок над «і» залежить від вищого керівництва країни.

Марина Лукашина, начальник Головного управління економіки та інвестицій КМДА, член містобудівної ради:

Зміни в положенні про містобудівну раду викликані тими завданнями, які стоять перед структурою органів, що займаються містобудівними проблемами. Те ж саме можна сказати і про зміни у складі містобудівної ради. Це обумовлено новим планом стратегічного розвитку, роботою над Генеральним планом. Усі ці зміни абсолютно не обмежують архітектурну громадськість.

У положенні про раду сказано і на практиці реалізовано те, що половина містобудівної ради – це архітектори, містобудівники-професіонали, що розуміють специфіку питань, які розглядаються в раді. Друга половина – це представники органів виконавчої влади, залучені фахівці, що розбираються в суміжних питаннях – землекористуванні, транспортній інфраструктурі, економіці. Але вони теж повинні бути професійно обізнані в питаннях будівництва і архітектури.

Хотілося б, щоб той же Вадим Жежерін, поважаний архітектор, відійшов від своєї позиції ігнорування засідань містобудівної ради, а приходив і використовував цю трибуну для своїх пропозицій, для того, щоб ділитися з нами своїм досвідом. Сподіваюся, що замість критики прийде конструктив. Якщо архітектори щось хочуть – то нехай дають конкретні пропозиції.

Щодо заяв про «допити» в Головному управлінні архітектури, то це перебільшені дані. Сьогодні в багатьох управліннях йде реорганізація, Головуправління архітектури спеціально ніхто не трясе. Просто йде нормальна ротація кадрів, відповідно до розвитку управління, проводяться бесіди. Коли якогось службовця викликають на доповідь, у нього питають, що вже зроблено, яке його бачення подальшої діяльності, які виникають проблеми і що потрібно для того, щоб їх вирішити. Це нормальна менеджерська практика, спрямована на те, щоб структура виконавчої влади прогресувала. Тому мені дивно, що виникають чутки про якісь «допити».

P.S. Коли матеріал був написаний, ми отримали офіційний коментар прес-служби КМДА:

Заступник голови КМДА Віталій Журавський, який відвідав нинішнє засідання містобудівної ради, прокоментував її новий склад: «До оновленого складу містобудівної ради, який засідав сьогодні, увійшло багато нових членів, зокрема і я. Варто зазначити, що кожен проект розглядається публічно із залученням засобів масової інформації. Прісутні також зацікавлені громадські організації та, найголовніше, дуже багато експертів. Таким чином, я думаю, ми вирішимо проблему незаконної забудови», – розповів Віталій Журавський.

Коментуючи критику деяких незадоволених архітекторів, що не увійшли до нового складу містобудівної ради, він зазначив: «Попередня містобудівна рада настільки дискредитувала і себе і звання архітектора в цілому, що продовження її роботи в такому складі було б проти киян та історичної пам’яті міста. Варто згадати лише дозвіл на будівництво на вул. Грушевського, 9. Я впевнений, що новий склад містобудівної ради вже не допустить винесення рішень, які призводять до руйнування історичного обличчя міста чи конфліктів із мешканцями прилеглих територій», – сказав Віталій Журавський.