Чи потоне Рада?
Проте вже сьогодні можна припустити, що ці благі наміри цілком можуть обернутися черговим витком протистояння між Банковою і урядом. Відмінність післязавтрашньої потенційної сутички між ними від попередніх битв єдина – цього разу безпосередніми жертвами розбірок у політичних верхах стануть ні в чому не винні постраждалі від повеней.
Історія зі скликанням позачергової сесії ВР почалася вчора вранці, коли прес-служба БЮТ повідомила про те, що «тимошенківці» зібрали понад 150 депутатських підписів за те, щоб перервати відпустку. За Конституцією цього факту було цілком досить для того, щоб Арсеній Яценюк оголосив про проведення позачергового засідання Ради.
Проте спікер закликав парламентаріїв повернутися до Києва кількома годинами пізніше: по закінченні засідання Радбезу. За його підсумками стало відомо, що Президент своїм указом визнає окремі місцевості у Вінницькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській і Чернівецькій областях зонами надзвичайної екологічної ситуації, – а це означає, що Рада зобов'язана зібратися на позачергове засідання для затвердження цього указу своїм голосуванням.
Таким чином, підписи, зібрані «бютівцями», виявилися ніби й не потрібні – відновлення роботи парламенту було ініційоване за допомогою іншого механізму. З одного боку – чи не однаково, але з іншого – не вдається позбутися неприємного відчуття того, що два центри влади просто конкурували між собою за те, хто ж саме з них поверне депутатів до Києва для допомоги потерпілим.
Втім, хай там як, у четвер перед парламентом постануть два взаємопов'язані питання. По-перше, Рада повинна буде затвердити президентський указ і визнати затоплені райони зонами надзвичайної екологічної ситуації. По-друге, депутати спробують прийняти зміни до бюджету, щоб направити на ліквідацію наслідків стихії необхідні для цього фінансові потоки. Проте схоже, що реалізувати обидва ці завдання парламенту буде зовсім не просто – суто з політичних причин.
Інтрига номер один – чи вдасться на післязавтра зібрати в Раді 226 депутатів, щоб не те щоб ухвалювати якісь рішення, а просто розпочати засідання. На дворі – кінець липня, розпал депутатських відпусток, і левова частка народних обранців перебувають далеко за межами країни. Переривати свою не сказати заслужену, але при цьому цілком законну відпустку поспішать явно не всі.
Керівник Центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв прогнозує, що кворум під куполом таки буде. «Все ж таки мова йде про загальногромадянську, загальноукраїнську проблему. Це – справа політичної честі, обов’язку перед виборцями, – каже він. – Повний склад прогнозувати складно, але, думаю, для обговорення і голосування депутатів буде досить – більше половини складу парламенту на засіданні буде».
Такі оптимістичні оцінки не поділяє директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський. «Думаю, що 226 депутатів не прийдуть. Сам факт ухвалення рішень, я б сказав, малоймовірний», – сказав він у коментарі «Главреду».
Погребинський вважає цілком можливим варіант, коли в позачерговому засіданні не братиме участі Партія регіонів – просто для того, щоб у черговий раз продемонструвати неспроможність номінальної парламентської більшості. «У вас є коаліція, у вас є Президент – ви й відповідайте», – описує він логіку «регіоналів». На його думку, такий демарш «біло-блакитних» не зможе серйозно вплинути на репутацію їхньої політсили – відповідати за наслідки можливого парламентського ступора доведеться табору влади, тобто «бютівцям» та «нашоукраїцям». І справді, на сьогоднішній день Партія регіонів не заявляла про свою позицію з приводу участі в четверговому засіданні – про свої наміри прийти в Раду поки що говорять лише окремі її члени.
Варто також зазначити, що «проблема кворуму» полягає не лише в можливому злому намірі опозиціонерів – зовсім не просто буде доставити під купол тих, що загоряють, та коаліціантів, що рибалять. Втім, проблема можливої відсутності «своїх» Юлію Тимошенко, здається, не особливо турбує – вже сьогодні з властивою їй безпосередністю глава уряду заявила, що один «бютівець» цілком може понатискати кнопки за себе й за того хлопця. І ще за того, того і ще он того. «Ми порахували: один депутат потрібен на п'ять кнопок. Ми стільки й зберемо», – обіцяє прем'єрка. Воістину, Юлія Володимирівна має дякувати апарату ВР за те, що там не встигли реалізувати давню задумку Арсенія Яценюка і встановити в сесійному залі системи забезпечення персонального голосування депутатів. А ще – сподіватися, що таких самих «багатоверстатників» вистачає і у фракції НУНС.
Втім, зібратися під куполом і навіть проголосувати за багато в чому формальне рішення про визнання потерпілих районів зонами надзвичайної екологічної ситуації – завдання порівняно просте.
Набагато більше питань виникне в сесійному залі, коли депутати муситимуть проголосувати за зміни до держбюджету. Прес-служба Кабміну сьогодні донесла, що відповідний законопроект вже напрацьовано і передано на реєстрацію в апарат парламенту. За словами Тимошенко, в урядовому документі закладені «кошти для виплати компенсацій громадянам, постраждалим унаслідок стихійного лиха, відновні роботи, ремонт автодоріг і ліквідацію наслідків стихії».
Деякі подробиці цього проекту повідомив журналістам заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук. Зокрема, згідно з пропозиціями Кабміну, резервний фонд бюджету збільшується майже на 1,5 млрд грн, а обсяг коштів на проведення дорожніх робіт – на 755 мільйонів.
Одним словом, проект правильний, своєчасний, і ніяких заперечень у всіх здорових політсил викликати начебто не має. Проте головну інтригу таїть у собі інша заява Тимошенко – про те, що Кабмін має намір звернутися в бюджетний комітет парламенту з проханням об'єднати цей проект з раніше запропонованими урядом змінами до бюджету. Які, нагадаємо, стали причиною коаліційних негараздів останнього тижня роботи минулої сесії парламенту. Тоді виявилося, що бачення змін до бюджету з боку Президента і Кабміну кардинально відрізняються один від одного, і сесійний зал не змогли пройти ні документ, розроблений на Банковій, ні проект, написаний на Грушевського.
Чого намагається досягти Тимошенко, об'єднуючи зміни до бюджету, пов'язані з ліквідацією наслідків стихії, і «великий» проект бюджетних правок – зрозуміло. В умовах, коли узгодження бюджетних позицій між Секретаріатом Президента і Кабінетом Міністрів, по суті, не відбувається, уряд намагається «під шумок» і разом з об'єктивно необхідними бюджетними правками протягнути через Раду свій проект бюджету, який дуже не подобається Банковій.
Якщо ці два проекти будуть об'єднані, Кабмін розраховує на те, що опиниться в безпрограшній ситуації. Міркування уряду можуть бути такими: депутати не ризикнуть «завалити» бюджетні правки, побоюючись праведного гніву з боку виборців, які досконало не розбиратимуться в хитросплетіннях бюджетних цифр, а з подачі уряду зроблять простий висновок: «Рада відібрала у потерпілих гроші, які хотіла дати Юля». З тих самих міркувань навряд чи зможе заветувати такий проект бюджетних змін і Віктор Ющенко. Таким чином, Кабмін і добру справу зробить – допоможе постраждалим від повені, і себе не образить – отримає «свій» бюджет.
Втім, розрахунки Кабміну можуть і не виправдатися. «Я думаю, що якщо будуть спроби нав'язати парламенту обговорення і голосування за новий проект бюджету, Рада знову опиниться в стані внутрішнього розколу і скандалу, – вважає Андрій Єрмолаєв. – І дуже небажано, щоб це відбувалося саме зараз, тому що політикум не готовий до чергових воєн у нинішній ситуації, та й не потрібно це нікому. Куди більш продуктивно було б зараз зупинитися на внесенні змін (пов'язаних з ліквідацією наслідків стихії. – Ред.) і готуватися до серйозних бюджетних баталій – і комітетів, і фракцій, і уряду – на вересень. Це було б виправдано і розумно».
Але що робити парламенту, якщо Кабмін наполягатиме на спільному розгляді проектів бюджетних змін? Єрмолаєв вважає, що вихід єдиний: напрацювати власний альтернативний законопроект, що стосується виключно фінансування ліквідації наслідків повеней. «Гру уряду можна нейтралізувати, якщо на те є добра воля і «клепка в голові», –підсумовує він.
Проте ні надлишку доброї волі, ні надлишку «клепки в голові» під головним куполом України вже давно не спостерігалося. Тому не варто виключати і найбільш, здається, небажаного варіанту для середньостатистичного українця – коли народні обранці зберуться, обміняються взаємними уколами, заблокують трибуну та президію ВР, пообідають у парламентському буфеті і розлетяться по своїх курортах, забувши про те, що на їхню допомогу сподіваються тисячі співвітчизників, які постраждали від стихії.
Втім, Михайло Погребинський вважає, що нічого трагічного, якщо Рада в четвер так і не прийме бюджетні правки, не станеться. «На те, що потрібно терміново, – вистачить виплат з резервного фонду Кабміну. Я так розумію, гроші в ньому є, і Кабмін може їх виділити без внесення змін до бюджету. А те, що потрібно на відновлення, – то це не горить, можна й у вересні все це зробити», – констатує він.
У сухому залишку ще незавершеної історії про позачергову сесію парламенту і реакцію політикуму на стихійне лихо на Західній Україні – констатація того, що вітчизняні політики не готові полишити свої підкилимні ігри, двоходові комбінації навіть перед лицем страшних випробувань, з якими стикається їх держава. Констатація того, що об'єднуватися народним обранцям все важче навіть для того, щоб хоч раз за каденцію використати шанс справді допомогти цьому самому народу. Того, що політики в цій країні не ростуть і не зростають у державних діячів. І надія на те, що народним депутатам вдасться в четвер спростувати ці висновки, примарна.
