Ейджизм і рецесивний прогрес
Критерієм у таких випадках заведено вважати майновий чинник. Наприклад, у центрі Києва масово закриваються гастрономи і дешеві кафе, а на їх місці відкриваються бутики і дорогі кав'ярні. Проте в сучасній Америці, де основним критерієм, що розділив громадян, став їхній вік - у країні довгожителів багатство і вік тісно пов'язані - розвиток інфраструктур і прогрес у цілому виявилися спрямовані на забезпечення інтересів людей пенсійного і передпенсійного віку. Наприклад, замість облаштування дитячих майданчиків у парках і скверах або навіть підтримки інженерних об'єктів (гребля в Новому Орлеані) американці постійно реставрують пандуси для інвалідних візків.
Або, інший приклад: зарослий молодим чагарником парк упорядковується в лужок, що оглядається з усіх боків, для гри в гольф. Згідно зі статистикою федерації гольфу, в США щодня відкривають новий гольф-корт. Часто гольф-корт публічний, тобто безкоштовний. Але саме проведення часу на газоні з ключками, а також традиції, етикет гри в гольф, костюм гольфіста важко назвати адекватним навіть для категорії «кому за тридцять».
Основним напрямом розвитку автопрому давно стало не поліпшення робочих характеристик автомобіля, а вдосконалення систем комфорту і безпеки. Тим часом модні марки все частіше повертаються до добре забутих, втілених у пластмасі, форм. У культурі: книжки, що розповідають про те, як правильно старіти, стають бестселерами. Недивно, література, розрахована на задоволення потреб і смаку найбільшого покоління, приречена на успіх. Саме в рамках цієї схеми в 60-70-х бестселерами ставали книжки про те, як вживати наркотики, у 80-х – як бігати підтюпцем і сутяжничати, а в 90-х – подавати на розлучення і займатися йогою. Навіть остання комп'ютерна операційна система «Віста» - її кляне кожний, хто використовує комп'ютер для роботи, нарікаючи на безглузді гаджети і гальмуючі систему підтримкою для підключення всіх пристроїв світу, виявилася зручною для пенсіонерів, що опанували сучасні засоби комунікації – адже дізнаватися про погоду і новини «Віста» дозволяє, не відкриваючи браузер.
У свою чергу, антитерористична істерія перетворила індустрію систем сек’юріті на найприбутковіший у період економічної рецесії бізнес – адже параноя і старість завжди йдуть рука в руку. Тепер системами безпеки оснащують заводи, офісні будівлі та житлові комплекси. Власне, розвиток систем не припускає створення і впровадження особливих антибінладенівських пристроїв - мова йде просто про камери стеження, детектори диму тощо; тобто пристосувань, зручних людям похилого віку, і що обмежують право молоді на приватне життя.
Світ, напханий відеокамерами, стає непристосованим для молодих людей, їм просто не залишається місця в новій організації життєвого простору. Людині молодій стає неможливо без зусилля над собою навіть подивитися новини через постійну рекламу старечих товарів і послуг: засобів від імпотенції, безсоння, нетримання сечі, простатиту, а також роликів страхових компаній і пенсійних фондів, що декларують перевагу старечого досвіду над молодіжною заповзятливістю. Наприклад:
На краю абстрактного, але впізнанного американського моста стоїть мужик з приробленими до рук крилами, що нагадують крила Бена Еффлека і Метта Деймона у фільмі Кевіна Сміта «Догма». Мужик стрибає з моста, але всупереч очікуванням перехожих і телеглядачів, не розбивається об поверхню води, а красиво планує. Люди біжать до поручнів моста і кричать «He can fly» («Він може літати!»), захоплено спостерігаючи за продовженням польоту. Але тут ікарівську ідилію перериває крупний план: саркастичний погляд глибоко немолодого рибака, екіпірованого за останнім словом захисту від водної стихії, старичок-рибачок теж спостерігає за польотом. І не може утриматися від коментаря «But he can't swim» («Він не може плавати»). Старий має рацію - крила наївного літуна не витримують такої тривалої роботи і він невблаганно наближається до води, крила ламаються і людина починає тонути... Цю драматичну сцену змінює логотип страхової компанії.
Домінування реклами, орієнтованої на старше покоління, викликає у молодої людини природне відторгнення – молодий глядач вважає за краще перемкнути CNN (походження описаного вище ролика) на один із спортивних або розважальних каналів, щоб не забивати голову проблемами імпотенції і нетримання сечі. Втім, навіть на спортивному каналі глядача може очікувати героїчний профайл чемпіона-параолімпійця або 60-річного чемпіона з техаського покеру.
Американські демографи Вільям Стросс і Нейл Хоу писали: «Покоління бумерів завжди становило цільову аудиторію під час проведення більшості маркетингових досліджень, підлаштовуючи винаходи цивілізації під їх власні звички і зручності».
Результатом цього підлаштовування сьогодні стає брак або відсутність товарів, орієнтованих на молодші вікові групи. Наприклад, цього літа я зустрів на вулиці молодого хлопця, який пристосовував до рами гірського велосипеда бензиновий моторчик на зразок радянського «дешника». У 90-х навіть уявити таке видовище було неможливо. І мова в цьому разі йде не про зубожіння сучасної молоді (хоча при цінах на пальне десятирічної давності в такому засобі пересування не було потреби), а про нездатність сучасного ринку задовольняти потреби людини.
Ейджизм став головною прикметою сучасної Америки. Він проявляється в усіх аспектах людського життя – в сучасній молодіжній моді, що оголяє тіло настільки, наскільки це взагалі можливо, створюванні куцих, завужених до непристойності силуетів, що перетворюють демократичний джинсовий імідж на образ повії, альфонса або агресивного девіанта невизначеної орієнтації. Зате такого роду типажі приємно пестять погляд відставних плейбоїв – учасників сексуальної революції 68-го, а життєлюбній старенькій на їдкого кольору «Бітлі» простіше і приємніше кокетувати з малоліткою на уживаному «Сатурні».
Проте апофеозом сучасної эйджистської цивілізаційної парадигми можна назвати американський госпіталь. Як відомо, в Америці працює складна і багатоступінчата система сертифікації лікарів. Інтернатура, резидентура, і додаткові тренінги (фелоушип) - тобто робота практикуючого лікаря, але майже безкоштовна - можуть тривати до 5-7- років. При цьому всіляка незадоволеність начальства може призвести до звільнення, що для недосертифікованого фахівця рівнозначна поверненню на попередній рівень. Зрозуміло, така система в умовах зростання лікарняної індустрії і браку професійних кадрів дає можливість експлуатації молодих лікарів, своєю жорстокістю гідної чеховського Ваньки Жукова. Наприклад, робочий тиждень такого фахівця триває 60 годин. Ваньку Жукова і американського інтерна споріднює і спільна мета – отримання спеціальності, але класику навряд чи спало на думку, що в майбутньому в ролі Ваньки Жукова можуть опинитися його молоді колеги.
Про жорстоку експлуатацію молодих фахівців написано безліч досліджень і знято декілька документальних фільмів; найвідоміший – спецпроект програми CNN «360 градусів» Санджея Гупти.
Ейджистське суспільство в пізньому СРСР і сьогоднішніх США виникли з різних причин. Якщо в СРСР через нерозуміння проблем і прагнень молодших поколінь старезним керівництвом країни, то в США причиною трансформації суспільства в ейджистське стали дослідження ринку. Тому американський ейджизм жорсткіший. Врешті-решт до ЦК і Політбюро іноді вдавалося достукатися і, наприклад, змусити визнати Джона Леннона співаком прогресивним, а з маркетингом, як відомо, сперечатися марно.
Навіть боротьба за президентський пост Джона Маккейна і Барака Обами, всупереч розхожій думці і, незважаючи на різницю у віці кандидатів, - не боротьба поколінь, а швидше боротьба великої мрії і суворих життєвих реалій все тих самих бумерів.
Такого роду ейджизм не означає повної зупинки прогресу, він лише направляє прогрес у відповідне русло. Тому пріоритетними напрямами сучасної науки стали біологія, медицина і фармакологія. Тим часом зростання кількості громадян, що постійно потребують медичної допомоги, таїть небезпеку тотального банкрутства страхової системи. Щоправда, американські політики вже сьогодні вигадали спосіб розв’язання цієї проблеми. Програма кандидата в президенти Хілларі Клінтон пропонувала запровадження обов'язкового страхування всіх жителів США під загрозою штрафів. Таким чином витрати на дороге лікування немолодих планується забезпечити насильницьким збором грошей з молодих і здорових. Цей пункт програми Хілларі став найуразливішим, але в програмі Барака Обами взагалі не указувалися джерела фінансування доступної медицини для всіх. А одне з місць, на яке претендує Хілларі Клінтон в адміністрації Обами, пов'язане з реалізацією медичної реформи.
Для молодих людей обов'язкове страхування, крім очевидних матеріальних витрат, означає постійний контроль з боку медичних структур. Зокрема, регулярні медогляди, що зводяться, наприклад, до покарання доларом за куріння – курці змушені платити вищу ціну за медичну страховку, і піднаглядне виконання розпоряджень лікарів, які часто виявляються не лише безглуздими, але навіть шкідливими. Американські лікарі люблять прописувати різноманітні ліки не лише з лікувальною, але і з профілактичною метою. Зокрема, препарати, що впливають на психіку людини – психостимулятори і антидепресанти. У США створено навіть теоретичну базу для повсюдного впровадження препаратів контролю над свідомістю. Її поділяють багато авторитетних психіатрів: сучасне місто рясніє різного роду протиприродними подразниками (мобільними телефонами та іншими системами бездротової комунікації, комп'ютерними і телемоніторами, складними акустичними системами тощо), і тотальний психіатричний контроль населення - лише необхідний захід збереження психічного здоров'я нації. Масове призначення антидепресантів можна спостерігати вже сьогодні, що підтверджує, наприклад, успіх роману і однойменного художнього фільму «Нація Прозак».
Прихильники теорії «психічної гігієни» часто посилаються на випадки «розстрілів», що почастішали, в американських школах і вишах. Наприклад, інцидент у Віргінському технологічному університеті. Правда, в більшості випадків учасники подій спостерігалися психіатрами задовго до скоєння злочину, а вбивця з Віргінії Чо Сунь Хві взагалі пройшов курс лікування напередодні скоєння масового вбивства. Отже подібна поведінка швидше може бути викликана не недоглядом медиків, а парадоксальною реакцією на препарати. Але такі заперечення озвучуються лише філософами і журналістами і ніколи – лікарями і фармацевтами.
Прогрес, поставлений на службу інтересам пенсіонерів і інвалідів, і його досягнення хоча і справляють неоднозначне враження, але деколи справді захоплюють. Американцеві Оскару Пістуріусу було відмовлено в праві на участь в Олімпійських Іграх тому, що його протези дозволяють бігати краще, ніж людські ноги. Спортсмен намагався оспорити це рішення, але безуспішно. Натомість він посів 23-тє місце в рейтингу «Людина Року» журналу Time.
Безумовно, нічого окрім захоплення цей винахід американських інженерів викликати не може. Як багато інших – комунікатори виклику швидкої допомоги, прилади для аналізу крові, які не проколюють палець, тощо, але цей шлях розвитку цивілізації, на жаль, важко назвати повною мірою прогресивним.
Далі буде
Читайте також
Рецесивна генеалогія. Частина 2
