США пояснили, як бути з Іраном

У вирішенні іранської ядерної проблеми після кількох років безрезультатних переговорів нарешті з'явилися конкретні варіанти. Їх не так вже і багато, в чому їх перевага. Всього лише два - або співпраця Ірану в ядерній сфері з державами, які мають передові ядерні технології і пропонують таку співпрацю, або конфронтація з міжнародною спільнотою, з неминучою широкою політичною ізоляцією. Право вибору надане Тегерану, передає «РИА «Новости».

Тон задав Держдеп США, коментуючи підсумки зустрічі Верховного представника Євросоюзу з питань зовнішньої та безпекової політики в Європі Хавьера Солани з секретарем Вищої ради національної безпеки Ірану Саїдом Джалілі, в ході якої Тегеран, вірний своїй тактиці, знову не сказав ні «так», ні «ні». «Ми сподіваємося, що іранський народ розуміє, що його лідерам необхідно зробити вибір між співпрацею, яка принесе всім вигоду, і конфронтацією, яка може призвести лише до подальшої ізоляції». Щоб визначитися з вибором, Тегерану відвели два тижні.

У зустріч Солани і Джалілі була спочатку закладена серйозна інтрига. Зустріч пройшла за участю політдиректорів іранської «шістки», які на ділі виступають і авторами пакета пропозицій іранській стороні. Пропозиції ці більше відомі як «пакет стимулів», з якими Рада Безпеки ООН пов'язувала особливі надії. За інформацією, що просочилася в ЗМІ, «пакет стимулів» фактично гарантував Ірану не тільки необхідну кількість ядерного палива у вигляді збагаченого урану, а й постачання сучасних технологій. За однієї умови - в обмін на згортання Іраном своєї програми по збагаченню урану.

Те, що Тегеран не сказав ні «так», ні тверде «ні», не стало несподіванкою. До такої тактики вже всі звикли. Але цього разу випадок особливий. Ірану був запропонований пакет таких стимулів, вище за яких може бути хіба що офіційний дозвіл РБ ООН на створення своєї атомної бомби. До того ж пропозиції були передані офіційно 14 червня, а суть їх була доведена ще на початку травня. Тобто у Тегерана було більше ніж достатньо часу, щоб обдумати пропозиції «шістки». Всі чекали від нього відповіді.

Напередодні ЄС в односторонньому порядку пішов на посилення санкцій відносно провідного (національного) банку Ірану і ряду його офіційних осіб, пов'язаних з іранською ракетною і ядерною програмами, тим самим давши зрозуміти, що Європа чекає від Тегерана конкретного діалогу. Інтриги додало і те, що офіційний Тегеран нібито усунув Ахмадінежада, ярого апологета збагачення урану, від ухвалення подальших рішень по іранській ядерній програмі, а Вашингтон делегував на зустріч Солани і Джалілі заступника держсекретаря США Вільяма Бернса. Появу Бернса на зустрічі було розцінено як знак зміни політики США відносно Ірану мало не на всі 180 градусів.

Приблизно так і сталося. Бернс розвернув переговорний процес з Іраном на прогнозовані 180, але ... у зворотному напрямі. Коли підійшла його черга говорити, він пояснив, що: перше - США серйозні в своїй підтримці пакета пропозицій «шістки»; друге - США серйозні в своїй підтримці єдності усередині «шістки»; третє - США зі своїми партнерами по «шістці» серйозні в тому, що Іран повинен припинити збагачення урану, щоб розраховувати на переговори за участю США. Інакше кажучи, іншого «пакета стимулів» Ірану не буде.

У присутності Бернса на зустрічі Солани і Джалілі був і ще один суттєвий момент. Поява Бернса - це особлива увага до позиції Москви. Будучи послом США в Москві, Бернс неодноразово проводив зустрічі і брифінги з російськими експертами, фахівцями з проблем нерозповсюдження. Бернс добре обізнаний з тонкощами позиції російських експертів в питанні іранської ядерної програми в її ув'язці з необхідністю збереження Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Ясно, що офіційна заява Держдепу США - ультиматум Тегерану. Очевидно, що у США ліміт терпіння вичерпаний. Схоже, що і терпіння інших учасників іранської «шістки» на межі. Судячи з коментарів, всі учасники зустрічі прямо або побічно погодилися з цим ультиматумом. Це і дало, мабуть, необхідну упевненість держсекретареві Кондолізі Райс, щоб поставити питання про ухвалення нової резолюції по Ірану і посилення санкцій у разі відсутності конкретної відповіді зі сторони Тегерана. Вашингтон має намір ініціювати цей процес вже у вересні місяці.

Судячи з усього, Тегеран не чекав такого повороту. Тегеран поки що мовчить. Мовчать всі іранські сайти. Єдиний коментар зводиться до того, що сторони домовилися зустрітися за два тижні. Тегеран вважає цю домовленість вже «кроком вперед». Про це заявили і Саїд Джалілі, і президент Ірану Махмуд Ахмадінежад. При цьому, як зазначили спостерігачі, Тегеран поки що утримується від заяв щодо збагачення урану. Як пояснив ситуацію журналістам Саїд Джалілі, на зустрічі в Женеві, виявляється, про проблему збагачення взагалі не йшлося.

Мабуть, це вже і є перший крок назустріч зі сторони Ірану? Мабуть, у випадках на кшталт іранської ядерної програми і слід починати з кінця: на вибір - або співпраця, або конфронтація?

Версiя для друку