Ви самі собі будете і теорія, і закон, і верховний суд, і мер, і навіть Господь Бог. А ще нічого не бійтеся. По-перше, в цій країні вам справді нічого не загрожує, бо всі, включно з «органами», зайняті залагодженням своїх шлунково-кишенькових справ. А, по-друге, вигляд неляканого усміхненого ідіота завжди вмикає зелене світло. І жодних сумнівів! Ви народжені, щоб узяти цей світ так, як вам захочеться і куди захочеться. Їсти булку намазану стразами і плювати на всіх.
Не вірите? Намарне. Поспостерігайте за молодою перспективною командою київського мера і ви все зрозумієте. Старі ледарі-бюрократи - це цнотливі панночки в порівнянні з тими гарно причесаними хлопчиками. Їм і не снилися проекти, які здатні зреалізувати ті засранці в костюмчиках від Бріоні.
Думаєте, це чергова ахінея? Думайте. Але взяти з ходу столицю, розграбувати її, розкласти по кишенях і вдруге, як ні в чому не бувало, знову нагнути і взяти – це, як на мене, геніально. І що б там хто не казав - у цих хлопців велике майбутнє. Якщо, звісно, їх не зупинити. Якщо ті, кому на все завжди наплювати, нарешті не сядуть і не порахують, за чий рахунок це «велике майбутнє» буде куплене.
Втім можна і не рахувати. А трохи почекати. Все само порахується, надується і розірветься. І тоді нікому мало не здасться.
Дуже добре, що нарешті подорожчав хліб. Це, до речі, ще один подарунок мера вірній йому армії старців. Хай постять. Нажерлися гречки з тушонкою і - баста. Нічого бути такими довірливими. Мозком треба ко-рис-ту-ва-ти-ся, а не тільки носити його в черепній коробці. Та й хліб їсти шкідливо. Він тепер у нас генетично модифікований, а тому немає чого зуби псувати...
Хоча, схоже на те, що вірних мерівців ця дурниця навряд чи зламає. «Главноє, шоб войни не било». Війну витримали і подорожчання хліба витримають. І ще подорожчання метро, і тарифи на електроенергію, і на газ, і на воду і, відповідно, на все решта - з продуктів починаючи і ліками закінчуючи. Хай терплять сивочолі розумники. Самі собі щастячко вибирали.
А те, що мер обіцяв компенсувати малозабезпеченим витрати на дорогий хліб, не що інше як дуже веселий атракціон. Такі собі масові народні гуляння. Бо, виявляється, для отримання компенсації потрібна довідка з відділу соціального забезпечення. Без неї хлібця не дадуть. А довідку взяти бажаючих трохи менше півмільйона, щоб бути точним - то коло 403 тисяч, і всі вони візьмуть і повалять одночасно за черговим папірчиком, і стануть у черги і будуть сваритися, клясти і вмлівати від спеки та нервів. Ну хіба ж не весело? Саме цього шоу Києву і бракувало...
Камеді клаб «курить» в порівнянні з цинічним гумором мерової команди. Бо хіба ж не ціна на хліб була головним козиром передвиборчих обіцянок Черновецького та іже з ним?
Хіба не він слізно запевняв, що жодних подорожчань ні на що в Києві за його правління не буде? Хіба не він божився, що допоможе всім бідним і потребуючим? Допоміг. І ще допоможе. І то так, що з торбами по світу підуть.
Чи може цар не знає, що чинять його підопічні? Знає - будьте певні, що знає. Його підопічні - це гарантія його царювання. Його очі, вуха, ноги і все решта. А він, у свою чергу, запорука їхнього добробуту і збагачення. Все просто - як на Сицилії. Хоча і Сицилія - це все-таки дитячі забавки. Там все скромно і примітивно. А в нас - масштаб, є де розгулятись, є з ким, є на кому. Головне, творчий підхід, нахабство і посмішка...
Отож, посміхайтесь. Усім і завжди. І тоді ви не тільки зможете розпродати велике місто, а й цілу країну і можливо весь світ. Якщо, звісно, вам хтось не встромить з розпачу у спину сокиру. Але то вже інша історія, яка вас зовсім не стосується.
Дерзайте...
