Ну і, звичайно, розглянули питання з розряду «окраса програми» - що робити з хлібом у Києві? Вирішили – більшістю голосів, хоча і дуже непереконливою, всього лише в 61 голос, ціни на хліб у Києві вдвічі підвищили, злиденних і убогих місячною 15-гривневою «хлібною» добавкою облагодіяли, як, втім, і пекарів 37,6 мільйонами гривень компенсації.

Щоправда, деякі депутати в зв'язку з цим назвали такий підхід, як у ситуації з хлібом, гасінням пожежі, і навіть з трибуни (лідер БЮТ Олександр Зінченко) звинувачували міську владу в невмінні господарювати і перманентній необхідності депутатам гасити то в одній, то в іншій сфері ці «несподівані» пожежі. Сьогодні, мовляв, рятуємо пекарів, завтра рятуватимемо енергетиків або «Київгаз». Проте не загасити цю хлібну пожежу загальноміського масштабу, напевно, просто не могли – хліб все-таки всьому голова, народ не зрозуміє, якщо місто з вини депутатів залишиться без головного продукту на столі кожної сім'ї.

Отже Києву тепер уже не хвалитися найдешевшим хлібом в Україні: «Український» коштуватиме 3 грн за буханець (900 г) або 3,33 грн за кілограм; пшеничний – 2,4 за буханець 650 г, або 3,69 за 1кг; батон – 2,5 за буханець 500 г, або 5 грн за 1 кг Щоб не скривдити мало імущих, відразу ж у бюджеті передбачили 36,5 мільйонів гривень на друге півріччя як компенсацію – так звані «хлібні гроші». Отримувати їх зможуть аж 402950 киян!

До речі, хлібні питання Київрада розглядала під хлібо-булочно-коровайний аромат: столичні пекарі привезли до сесійного залу декілька видів своєї продукції, приставили представляти її симпатичних дівчат в українських національних костюмах і запрошували всіх скуштувати щось із цього смачного зажитку. Забігаючи наперед, скажемо, що пекарі в буквальному розумінні врятували депутатів від непритомності: на сесії вирішили не оголошувати перерви, поки не буде повністю розглянутий весь порядок денний, а голодні шлунки задовольнити цим презентаційним хлібцем плюс чай з кавою. Так і зробили – принаймні розгляд земельних питань проходив під дружне плям..., тобто поїдання величезного короваю з квіточками і колосками! Ото ж бо подіяло примирливо – жодного спірного рішення по землі ухвалено не було. Навіть питання про скасування будівництва за найгарячішими адресами – вулиці Лук’янівській,77 і провулку Костя Гордієнка,6 перенесли, мовляв, як би чого не вийшло потім. Втім, по не менш скандальному будівництву – на перетині вулиць Березняківської і Тичини – рішення таки ухвалили: там вже нічого не будуватимуть, розкинеться, ймовірно сквер, як того й хотіли жителі. А жителі, між іншим, простирчали під вікнами Київради весь цей час, і коли їм стало відомо, що рішення ухвалено, почали дружно і радісно скандувати «Дякуємо! Дякуємо! Дякуємо!»

Ну а ще депутати на знесення скандально відомого ТЦ «Троїцький» перед стадіоном «Олімпійський» майже три десятки мільйончиків підкинули, на всілякі там капітальні витрати аж 652 мільйони гривень з хвостиком розщедрилися, ну і на «дрібницю» різну – типу добудови коледжу, дитячої поліклініки, нового центру ранньої діагностики раку.

Правда, при цьому дуже образили забудовників – у черговий раз підняли планку пайових відрахувань для забудовників, причому відразу аж у двічі-тричі, чим викликали бурхливу дискусію в своєму ж середовищі під час обговорення цього питання. На думку, наприклад, депутатів із Блоку Віталія Кличка, різке підвищення пайових відрахувань тяжким вантажем лягає якраз на тих, хто купує житло, і астрономічні ціни на квартири в Києві стануть ще астрономічнішими. Але з іншого боку, на думку, наприклад, першого заступника голови КМДА Дениса Басса, ті, хто будує в столиці котеджі і пент-хауси, повинні віддавати від своїх прибутків місту більше, адже то непорядок – платили ці багачі всього по 100-200 гривень з квадратного метра! До речі, на переконання Басса, завдяки зокрема й збільшенню з першого вересня надходжень до бюджету від пайової участі, на потреби киян додатково в нинішньому році піде ще приблизно 1 мільярд гривень.

До речі, чому всі, незважаючи на політичні кольори, так дружно голосували за додатковий розподіл грошей? Та тому, що це, в основному, була субвенція з Держбюджету, яку Києву виділив Кабмін на так зване виконання столичних функцій, – її збільшено аж на 492 мільйони гривень плюс до цієї суми ще і 35 мільйонів на заходи щодо енергозбереження, загалом вийшло, що в 2008 році Київ отримає трохи більше 1,3 мільярда гривень від уряду. Ось ними, даруйте, і заткнули ті дірки в міському господарстві, які найбільше потребували такої «затички», - в першу чергу, це будівництво метро у бік Теремків і Подільського мостового переходу, реконструкція Московської площі, транспортної розв'язки на Дніпровській набережній. А ще на додаткові гроші в міському бюджеті куплять нові вагони для метро і електротранспорту.

Загалом, «Київрада закрита – всі виїхали на відпочинок!» - таке гасло аж до 28 серпня, першого пленарного засідання третьої сесії Київради, віртуально майорітиме над Хрещатиком, 36. Столичні депутати успішно впоралися з порядком денним своєї фактично першої в новому скликанні справді робочої сесії, коли вирішувалися насущні міські проблеми. Оцінку «успішно» ми застосували не для красного слівця – таких дружних голосувань, коли на табло висвічуються цифри «102», «104», «108», причому по питаннях, що викликали в минулому скликанні суцільно неприйняття опозиції, наприклад земельним, компенсаційним тощо, і не згадати за останні два роки.

Втім, були і винятки. Проти підвищення цін на хліб і компенсацію пекарям з міського бюджету, як вчора і припускав «Главред» у статті «Київрада розколеться на «хлібному питанні?», всією фракцією проголосував БЮТ, по деяких питаннях не голосували «кличковці». Ну і «катеринчуківці», як вже заведено, на сесію Київради не з'явилися – в кулуарах сміялися, мовляв, ніхто так до ладу і не знає, депутати вони чи не депутати, хоча цікаво: на засідання комісій троє «катеринчуківців» ходять, а Роман Ярошенко, наприклад, проводив останнє засідання бюджетної комісії як її голова.