Схвалення закону означатиме, що мешканців старих будинків (і не лише їх) судові органи зможуть виселяти без їхньої згоди.

Законопроект, ініційований прем'єром Юлією Тимошенко, передбачає насамперед зміну поняття "Застарілий житловий фонд".

Зараз цей термін позначає об'єкти житла до п'яти поверхів, окрім садибної забудови, які за технічним станом не відповідають сучасним нормативним вимогам безпечного і комфортного проживання, граничний термін експлуатації яких закінчився або зношеність основних конструктивних елементів яких становить не менше 60 %.

Законопроект № 2437, який пропонується для реалізації, перш за все позначає «застарілий житловий фонд» як «сукупність багатоквартирних житлових будинків і об'єктів соціальної інфраструктури (нежилий фонд) усіх форм власності, які не відповідають сучасним архітектурно-планувальним і санітарно-гігієнічним вимогам, а за технічним станом – експлуатаційним вимогам». Крім того, згідно з текстом закону незастарілі будинки також можуть бути прирівняні до застарілого житлового фонду, якщо вони розташовані «у межах території комплексної забудови, реконструкції кварталу (мікрорайону) і ускладнюють реалізацію такої забудови».

Автори законопроекту передбачають, що у випадку, якщо девелопер житла представить варіант комплексної забудови, який пройде містобудівну комісію, з рішеннями відповідних інстанцій, то можна віддавати будинок «під знос», навіть якщо той виявиться побудованою нещодавно комфортабельною багатоповерхівкою.

Мешканці окремих будинків будуть обмежені в праві залишитися жити в будинках «під знос». Зараз, навіть якщо є один житель, який протестує проти виселення, знести стару або «застарілу будівлю» - проблематично.

У новому ж проекті процедура звільнення «застарілого фонду» спрощена на користь девелоперів. Якщо понад 60 відсотків власників житлових і нежилих приміщень у будинку погоджуються на настанови девелопера, підкріплені певними нормами (про які – пізніше), то інших власників можуть виселяти в примусовому порядку, згідно з рішенням суду.

За нинішньої практики судових розглядів складно розраховувати на те, що судові розгляди закінчаться не на користь девелопера. Хоча, з іншого боку, юридично підковані та настирні жителі можуть істотно затягнути час у судах. Це, як відомо, забудовникові украй невигідно. Проте і забудовник, у разі свого виграшу, може зажадати компенсації. Тим більше в такому випадку закон буде на його боці.

Але мешканцям не варто наразі й занадто побоюватися. Поданий комітетом законопроект депутати поки що пропонують прийняти за основу. У завершальних рекомендаціях комітету щодо проекту документа враховані зауваження депутатів і Кабміну щодо обов'язкового проведення громадських слухань і скасування норми 60 відсотків згодних на переселення власників.

Крім того, комітет містобудування і ЖКГ першочергово розглядає законопроект №0883 «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння будівництву». Там досить чітко прописані норми проведення громадських слухань не лише у разі відчуження «під знос», а й міського генплану, планів територій, містобудівного обґрунтування розміщення об'єктів будівництва.

Судячи з заяв розробників законопроекту, а також представників міських властей, не кажучи вже про міську «опозицію», цього закону чекають всі, проте політичні баталії поки що не дають підстав сподіватися на швидке його ухвалення. Та й чи обов'язковим буде голосування за номер №0883, коли без його затвердження номер №2437 буде набагато більш ласим і зручним для представників будівельного капіталу?

Позитивною стороною «реконструкторського» закону, безумовно, є вирішення проблем «хрущовок» - адже вони спочатку планувалися як тимчасове житло, проте стоять деколи вже понад сорок років. Навіть окремі зразки непомітного «соціального» житла, що будується останнім часом, виглядають ніби привабливіше «хрущовського» економ-класу. Проте з іншого боку, у висновках Головного науково-експертного управління ВР говориться, що недоліками законопроекту є непрозорі й нечіткі схеми компенсації вартості нерухомості та недоцільність викупу квартир у «незгодних» за ринковою ціною. При цьому управління пропонує давати компенсацію, виходячи з ціни за 12 місяців до етапу відселення.

У проекті документа на даному етапі також не розписано, що робити людині, відселеній з гостинки, з компенсаційною сумою на руках – адже площі нижче півсотні квадратів вже давно відійшли в минуле. Переселятися за Київ?

< i> Чи підуть на користь Києву і киянам такі моменти житлово- комунальної реформи? «Главред» поцікавився думкою тих, хто відповідальний за будівництво країни – як законодавче, так і «на місцях»:

Ігор Никонов, президент будівельної компанії «К.А.Н. Девелопмент»:

«Зараз мене, як девелопера, дуже непокоїть «хрущовська» забудова центру міста. Існуюче законодавство дозволяє кому завгодно зробити на ній табличку «нововинайденого пам'ятника архітектури». Подивіться на наслідки радянської епохи! Ось підіть на бульвар Лесі Українки – стоїть у центрі міста хрущовка! Я вважаю, що це просто якесь чужорідне тіло.

На Печерську, та і в інших центральних районах, є певна психологія у представників старшого покоління. Чомусь моїй матері свого часу дали квартиру на Троєщині, тому що вона не була в партійних організаціях. А в покращених «хрущовках» на Печерську, або близько від центру люди отримували квартири тільки тому, що були членами компартії. І тепер вони хочуть, щоб у центрі міста як стояли непривабливі розвалища, так хай і стоять. Я вважаю, що це неправильно! І мені соромно за ці «хрущовки»! Скільки таких будівель, які є просто коробками, а їм присвоюють охоронні статуси «нововинайдених пам'ятників архітектури». У нормальній країні інвестор пропонує людям купити ці квартири за гарною ціною і люди погоджуються. У нас же радянський менталітет ще живе і його характерні носії без розбору стають в «захисну позу».

Юрій Сербін, член комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства і регіональної політики:

«На мій погляд, існуючих законів досить, щоб проводити реконструкцію там, де це необхідно. Але цей законопроект у разі ухвалення допоможе жителям міста та адміністрації більш оперативно вирішувати питання реконструкції. Ніяких примусових виселень не буде! Але якщо людина наполягатиме не виселятися, а в аварійному будинку при цьому 99 відсотків людей страждатимуть, то міська рада має право подати на цю людину до суду, щоб не допустити ситуацію, що у нас будинки почнуть падати.

Важливо, що перед тим, як буде прийнято цей закон, наш комітет винесе на голосування законопроект №0883 «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння будівництву». Там будуть чітко прописані норми громадських слухань. І ніяк інакше, окрім як через громадські слухання, ніхто не матиме права відчужувати майно у мешканців! Тим більше, при остаточному розгляді законопроекту про застарілий житлофонд у комітеті проведення громадських слухань також було враховане.

Не має сенсу голосувати за ці законопроекти пакетом, оскільки їх послідовність врахована комітетом, і законопроект №0883 узгоджений з усіма фракціями Верховної Ради. Тому я вважаю, що лад у цій сфері буде наведено».

Василь Горбаль, народный депутат, куратор фракції Партії регіонів у Київраді:

«Цей законопроект є частиною всього обсягу проектів законодавчих змін, який можна назвати реформою в містобудуванні і житлово-комунальному господарстві. Не хотілося б, щоб Верховна Рада прийняла цей законопроект у відриві від решти. Може бути дискусія щодо самого проекту, але якщо його ухвалять не синхронізовано з рештою, він буде дуже конфліктним. Зокрема, це стосується того законопроекту, який регулює норми проведення громадських слухань – його необхідно прийняти!

Адже у нас дуже часто буває таке, що законопроекти, котрі є невід'ємними один від одного в контексті якихось реформ і містять свої специфічні особливості, приймаються порізно. Один з них прийнятий, а інший – ні, наступає перекіс у законодавстві, і реформа набуває абсолютно іншого характеру. Не можна наступати на граблі! Тому доцільніше, звичайно ж, приймати законопроекти, що стосуються реформ у певній сфері, пакетом».