Володимир Філенко: «За одним з розкладів, роботу ВР блокуватимуть «Регіони», за певних умов – ми» Святослав Хоменко, «Главред» «Бютівець» Володимир Філенко оцінює перспективи найступного парламентського тижня більш ніж стримано.

Нічого нового: Раду заблокують або «регіонали», або колеги Філенка по фракції. У коаліції так і немає 226 голосів для ухвалення будь-яких рішень, а наради, які періодично проводить Арсеній Яценюк, жодного результату не дають.

Розвіює Філенко й чутки про створення в Раді нової більшості на базі БЮТ і Партії регіонів – адже «регіональний» проект змін до Конституції зовсім не підходить «бютівцям». Хоча, – зауважує він, – у окремих питаннях, наприклад, щодо зміни форми державного устрою, домовленості між ПР та БЮТ цілком можливі...

З Володимиром Філенком «Главред» поспілкувався на тему наступного парламентського тижня – останнього на нинішній сесії, ситуацію в Блоці Юлії Тимошенко та демократичній коаліції та про можливу співпрацю «бютівців» з «регіоналами» у ході конституційного процесу.

«37 голосів, які могли б зрадити український народ, у наших партнерів я не бачу»

Володимире Пилиповичу, що нам може принести наступний парламентський тиждень?

Правду кажучи, у мене є відчуття, що він закінчиться нічим. Так виглядає, що, за одним з розкладів, роботу парламенту блокуватимуть «Регіони», яким не все подобається з останніх подій. За певних умов – якщо не прийматиметься  програма уряду, бюджет, ті питання, на яких ми наполягали, – то будемо блокувати ми.

А що саме може так не сподобатись «регіоналам», що вони припинять свою тактику неголосування і заблокують трибуну?

Наприклад, якщо ми внесемо урядову програму, і виглядатиме так, що ми її можемо провести, то як ви думаєте, що вони зроблять? Або якщо ми запропонуємо 30 мільярдів гривень, які уряд назбирав на митницях і через податкову, віддати на соціальні програми, українському народу.

Ви вважаєте, що за таких обставин «регіонали» заблокують трибуну?

Так. Але це мій прогноз, я можу помилятись. Ви ж розумієте, їм чим гірше, тим краще. Якщо є гроші, то по-державному треба було б сідати і домовлятись, в який спосіб ці гроші передати українському народу.

Я розумію, що зараз не треба виносити на розгляд питання мови, ОУН-УПА чи ще чогось. Але ж бюджет – це святе діло парламенту, і його треба приймати. Я думаю, на цьому треба зійтись. Є той же закон про дорожній рух, який в інтересах всього народу, і більшості, і меншості, і його треба приймати.

Останній пленарний тиждень показав, що навіть якщо «регіонали» не блокують парламентську трибуну, то від коаліції толку мало. Зараз ситуація помінялась? Чи є в парламенті 226 депутатів, які були б готові голосувати?

Я думаю, що якби Віктор Ющенко визначився з тим, що він хоче, все було б в порядку, і їх було б більше, ніж 226.

А зараз, у цій конкретній ситуації, ці голоси є?

Ви знаєте цей анекдот – теоретично у нас є два мільйони, а практично...

Тобто теоретично голосів є набагато більше, ніж 226. Інше питання – для того, щоб вони були точно, Ющенко має врешті-решт осмислити, чого він хоче. Сьогодні – четверта річниця Співочого поля, і я думаю, для нього – це додатковий привід замислитись.

Якщо він хоче другий термін і буде в муках шукати його, то ми нічого не матимемо. Якщо ж він згадає про український народ і про державу, то все може бути добре.

Ви вважаєте, що у Ющенка немає шансів на другий термін чи йому ще рано замислюватись про нього?

Я думаю, для того, щоб мати другий термін, треба відпрацювати перший.

Як би ви оцінили результати вчорашньої ради коаліції?

Я не був її учасником, але я знаю, що там, скажімо так, не все було добре. У мене є відчуття, що вона закінчилася знову нічим.

Наступне її засідання заплановано на понеділок. Чи існують якісь передумови, щоб очікувати від понеділкової ради якихось оптимістичніших результатів?

Я їх сьогодні не бачу. Жванія, громадянство, нові проекти Конституції, старі проекти Конституції – пішло-поїхало... Всі всіх дурять.

Вчора після ради коаліції лідер вашої фракції сказав, що ви припините блокування трибуни. З чим пов’язана така зміна поведінки? Кілька останніх пленарних днів ви просто не відходили від трибуни, а зараз, навіть не знаючи порядку денного наступного пленарного тижня, вже обіцяєте не блокувати роботу Ради...

Ну, це через те, що ми вносимо цілий ряд законів, які, з нашої точки зору, потрібні державі і українському народові.

Ходили чутки, що блокування на останньому парламентському тижні було пов’язане з тим, що «регіонали» таки набрали достатню кількість голосів, аби відправити уряд Тимошенко...

Це, як, знову ж таки, у тому анекдоті, теоретично вони їх набрали... Практично ж цих голосів у них не було.

Є таке політологічне правило, що уряд падає не тоді, коли він погано працює – це не стосується нашого уряду, бо він працює добре, – а тоді, коли з’являється новий уряд. І от на завал уряду у них голоси були. А от як уже потім поділити посади, після того, як вони гіпотетично завалили уряд Тимошенко, – вони не домовилися. Вони не домовилися, хто буде прем’єром, хто спікером, хто буде ще кимось.

Врешті-решт, все закінчилось навіть тим, що навіть прикормлена Компартія на своєму з’їзді сказала, що вона не піде в жодну коаліцію. Там знову згадали про злочинних олігархів з Партії регіонів та інших олігархічних фракцій, як вони кажуть. Прозріння таке на них зійшло на Симоненка і Компартію. А це означає, що, очевидно, їм мало запропонували.

Але якщо зараз загроза утворення нової коаліції нібито відійшла, то чи може вона повернутися, скажімо, восени?

Я поки що не бачу 37 голосів у «Нашій Україні – Народній самообороні», здатних піти на «ширку». Що буде до осені – не знаю, але на сьогодні я 37 голосів у наших партнерів, які б зрадили український народ, я не бачу.

А скільки їх є в такому разі? Називаються різні цифри...

Цифри різні називають – від 16 до 24. На якомусь етапі назвали навіть 39. Але це все, ви знаєте, вилами по воді писано. Я, в усякому випадку, їх не бачу.

«Якщо Верховна Рада не буде працювати, то чого ж нам мучити український народ?»

На минулому тижні БЮТ провів свій закритий з’їзд...

Так, я був його учасником.

Розкажіть, чому він був закритим, і що там було такого, що ви вирішили приховати від громадськості?

Нічого особливого там не було. Ви ж розумієте, якби у нас була нормальна судова система, ми б відкрилися і все показали. Ми ж приймаємо рішення згідно з процедурою і чинним законодавством, а потім якийсь Печерський чи Дніпровський районний суд перекреслює Конституцію. Що, ми не були багато разів свідками цього? Тобто ми просто убезпечувались від цього.

А таємниць там не було ніяких. Ну, вигнали ми 152 депутати місцевих рад і одного – Верховної Ради. Так то всі знають. Нам радили це не коментувати, я це і не коментую.

Останній крок у справі Ігоря Рибакова має бути за Центрвиборчкомом, який має визнати обраним наступного депутата з вашого списку. Як ви вважаєте, чи зробить це ЦВК, у якій зберігається більшість за умовними «біло-блакитними»?

Вона б мала це зробити, але, з огляду на політичну заангажованість, моє відчуття, що вона цього не зробить.

І що ви тоді робитимете? Оскаржите її бездіяльність у суді?

Ви знаєте, у нас є єдина можливість – апелювати до українського народу і показувати нашу ефективну роботу і нечесних партнерів та опонентів.

Ви натякаєте на дострокові вибори?

Ну, а якщо Верховна Рада не буде працювати, то чого ж нам мучити український народ?

Але всі кажуть, що дострокові вибори невигідні Президенту, а тільки він має право їх призначити...

Я з цим погоджуюсь.

Тобто ви вважаєте, що він дасть вам можливість апелювати до українського народу?..

Це вже буде його рішення, я ж не можу приймати рішення за Президента. А ми можемо апелювати до українського народу і іншими способами. Скажімо, через «Главред».

Ви здаєтесь досить песимістичним у своїх прогнозах. Це – лише ваш особистий настрій чи такою зараз є загальна атмосфера у вашій фракції?

Ні-ні, це виключно мої настрої... Так, а чому я песиміст? Є ще одне слово – реаліст.

Ходять чутки, що в партії «Реформи і порядок» останнім часом напружились стосунки з партнерами по блоку, аж до того, що ПРП, можливо, вийде з Блоку Юлії Тимошенко...

Це неправда. Я знаю, про що ви запитуєте, нас пробують посварити з-за блоку, але це абсолютно не відповідає дійсності.

ПРП є абсолютно надійним партнером «Батьківщини» і УСДП. Більше того,  ми – фундаментальний партнер. У нас таких настроїв немає, ми свідомі свого вибору. У ПРП продажних депутатів не було ніколи за всю історію. З ПРП ніхто нікуди ніколи не переходив, ні за малі гроші, ні за великі, ні за посади, ми діяли і діємо як команди. А те, що хтось подумав, що ПРП, яка колись була фундаментальною партією блоку «Наша Україна», і тут можна забити кілок, а тоді почав сумніви сіяти через Інтернет-видання, пресу – то я стверджую: це абсолютно не відповідає дійсності.

«Повного співпадіння концепції Конституції БЮТ і Партії регіонів не може бути засадничо»

Чи ознайомлювались ви з презентованим днями проектом змін до Конституції авторства Партії регіонів?

Я ознайомлювався, але не по тексту, а лише в інформаційних повідомленнях. Тому я не можу це коментувати: за деталями, як відомо, криється диявол.

У той же час, якщо говорити про зміни, які стосуються системи державної влади в Україні, то «регіонали» фактично пропонують посилення парламентаризму і послаблення інституту Президента, а це, в принципі, збігається з тезами, які свого часу проголошувала ваша лідерка. Чи зможуть ваші фракції знайти спільний грунт для проведення саме цих змін в життя?

Я цього не можу категорично заперечувати, але передумов для того, щоб ця гіпотеза втілилась у життя, на сьогодні я не бачу. Гіпотетично це можливо, а практично – дуже складно.

А чому? Всі говорять, що консультації між БЮТ і Партією регіонів проводяться у постійному режимі...

Так усі ж з усіма радяться, консультації проводяться – що це, таємниця?

Ви знаєте, я у роки своєї юності був кандидатом у майстри спорту з легкої атлетики, я бігав на середні дистанції. І у нас же не було так, що кожен бігун займав свою окрему доріжку. Для того, щоб стартувати нормально, всі стають на суцільну лінію, і перед тим, як стартер вистрілить, кожен намагається зайняти якомога вигіднішу позицію для старту. Хтось комусь на ногу наступає, хтось комусь ліктем по печінці б’є, хтось ставить плеймейкерів, за якими має намір пробігти собі легенько. От і зараз так.

Всі відчувають або дострокові парламентські вибори, або ж – у будь-якому разі, час не гумка, його не розтягнеш, – рано чи пізно будуть президентські вибори. І от зараз всі на біговій доріжці, забіг довгий, і от вони штурхають одне одного або шукають друзів, за спинами яких потім проскочити. Це все нормально.

Але все одно не зрозуміло, чому ви зараз не бачите гіпотетичної можливості кооперації між БЮТ і Партією регіонів. Ваші консультації зайшли в тупик? Іншими словами, що не так?

Я вам скажу так: по певних формах державного устрою ми можемо домовитись. Але я гарантую, що Партія регіонів внесе у свому проекті дві мови, наприклад, позаблоковість, ще щось. І вони вноситимуть це не як матеріал для реалізації в життя, а тому, що їм треба йти на вибори, як чергову, вибачте, «мульку» для обману свого електорату. Тому повного співпадіння концепції Конституції БЮТ і Партії регіонів бути не може засадничо!

Але ж не обов’язково міняти всю Конституцію. Можна спочатку поміняти розділи про розподіл влади, потім ще про щось. А мову і позаблоковість залишити до кращих часів, сказавши електоратові: мовляв, буде у нас триста голосів – тоді й проголосуємо...

Так-то так, але це не сьогодні. От ви мене звинуватили у песимізмі, а я сказав, що я - реаліст. Тож, за великим рахунком, я думаю, що ми житимемо за чинною Конституцією.

І довго?

В ближчій історичній перспективі – точно.