Коаліція під судом Віталій Червоненко, Святослав Хоменко, журнал «Главред» Ще Платон колись говорив, що закони не повинні бути ані розлогими, ані короткими – головне, аби вони були зрозумілими. Тобто – додамо від себе – не такими, як чинна Конституція України

Якби творці нашого Основного Закону під час написання Конституції час від часу відкривали томик давньогрецького мислителя, усім жилося б набагато легше. От, наприклад, зараз би весь вітчизняний політикум не переймався пошуками відповіді на питання, існує у Верховній Раді коаліція чи ні.

Фабулу нинішнього протистояння нагадувати зайве: регіонали кажуть, що коаліціанти насправді – ніякі не коаліціанти, бо після того, як заяви про вихід зі складу більшості написали двоє депутатів, коаліції не існує. БЮТівці та «нашоукраїнці» у відповідь заперечують: коаліцію, мовляв, формують фракції, а тому, як-то кажуть, «не дочекаєтесь».

Здавалося б, що простіше: відкрив потрібний закон – та й визначив, хто тут правий, а хто ні. Але не все так просто, бо Конституція, на думку депутатів, дає на нього одну відповідь, а регламент Верховної Ради – зовсім іншу. Оскільки вимахування один перед одним текстами цих документів народним обранцям нічого не дало, вони звернулися до Конституційного Суду, і тепер саме його члени повинні ламати голову над загадкою про існування коаліції. Зрештою, «більш останньої» інстанції для вирішення подібних питань в Україні немає.

У цих обставинах «Главред», прагнучи виявити, існує-таки коаліція чи ні, звернувся за роз’ясненнями не на Банкову, не в Секретаріат Кабміну і не до офісів вітчизняних політсил – тим більше, що їхні відповіді на це питання можна було б легко передбачити. Ми зв’язалися з трьома професійними тлумачами Основного Закону у відставці – колишніми суддями Конституційного Суду, і поставили їм запитання, відповіді на які зараз шукають їхні колеги – чинні члени КС.

Ми свідомо не запитували у шановних юристів про політичне підґрунтя справи, про існування коаліції і спекуляцій на цю тему з боку різних партій. Нас цікавило: чи вважають вони нинішню демократичну коаліцію існуючою чи її вже немає; яке рішення з цього приводу може прийняти КС, і коли його можна очікувати.

І от що ми отримали в результаті. Всі опитані нами юристи вважають, що коаліція таки дійсно формується депутатськими фракціями, а не окремими депутатами, тому «втеча» кількох народних обранців зовсім не призводить до смерті парламентської більшості. Більше того, – зауважив один з наших експертів, – КС взагалі може відмовитись розглядати подання регіоналів з огляду на те, що Конституція чітко встановлює: вийти з коаліції може тільки фракція, і аж ніяк не народний депутат.

Якщо логіку колишніх суддів Конституційного Суду підтримають їхні колеги з нинішнього складу КС, доля подання про існування коаліції здається мало не заздалегідь вирішеною. А тому – варіантів розвитку подій в українському парламенті небагато.

Рішення про те, що демократична коаліція таки існує, хай навіть з її складу вийде ще два десятка депутатів, по-перше, остудить пристрасті у сесійній залі – адже забере у регіоналів формальні підстави вимагати відставки уряду чи спікера. Однак, по-друге, воно стане лише констатацією факту: для того, аби надати діяльності уряду та більшості бодай якогось сенсу, коаліціантам необхідно домовлятися з депутами, які наразі до її складу не входять. Адже який сенс у тому, що коаліція існує, якщо вона справді не спроможна ухвалити жодного рішення?

Пікантності ситуації додає той факт, що з 14 липня весь склад Конституційного Суду йде у законну відпустку тривалістю 45 днів. Тобто на роботу судді КС повернуться аж у вересні. Тобто їхнього рішення з приводу подання про існування коаліції слід очікувати не раніше жовтня.

А це, в свою чергу, означає, що перекласти відповідальність з хворої голови на здорову – тобто зі своєї на конституційних суддів – нашим народним депутатам не вдасться. Їм таки доведеться домовлятись і працювати далі. Питання тільки в тому, коли це станеться. Варіантів, знову ж таки, небагато. Якщо б у них була совість – це сталося б уже найближчим часом. Якщо її нема – то вони зі спокійною душею роз’їдуться на свої канікули, тоді у вересні повернуться, до жовтня почекають рішення КС, а лише після цього почнуть чухати голови: домовлятись і працювати чи придумувати якийсь новий привід, аби відкласти роботу на потім.

Чи є у когось сумніви з приводу того, який саме з цих варіантів оберуть наші з вами обранці? Одним словом, до правителів-філософів з ідеальної держави Платона їм далеко. Що, в принципі, і не потрібно було доводити.

Іван Тимченко, суддя Конституційного Суду у 1996–2004 рр., голова КСУ у 1996–1999 рр., дійсний член Академії правничих наук України

З юридичної точки зору, парламентська коаліція зараз існує. До коаліції входять депутатські фракції, індивідуального членства у ній немає. Відповідно, якщо депутати хочуть вийти зі складу коаліції, то вони цього не можуть зробити. Можу навести вам аналогію – це якби громадянин України написав заяву про свій вихід зі складу Організації об’єднаних націй. Але він не може цього зробити – тільки держава є членом ООН.

Тому коаліція зараз існує, бо депутатські фракції існують у тій кількості, в якій це було зафіксовано спочатку, а підписи депутатів з коаліційної угоди не відкликаються. Інша справа, що народні обранці можуть написати заяви про вихід зі складу фракції – це Конституцією передбачено. Але в такому разі їх можуть позбавити депутатського мандата.

Заяву ж про вихід з коаліції до заяви про вихід зі складу фракції прирівнювати не можна. Тобто зараз фракції не можуть позбавити мандатів Рибакова та Бута. Ці депутати про це знають, тому почуваються спокійно.

Однак те, що депутати написали заяви про вихід з коаліції, є непристойним політичним трюком. Голова Верховної Ради не повинен був навіть приймати до розгляду ці заяви, не те що їх зачитувати.

Звертатися до тимчасового регламенту Верховної Ради, який нібито дає право депутатам на вихід з коаліції, не можна. При зверненні до Конституційного Суду тлумачиться зміст саме статей Основного Закону, в нашій ситуації – статей 81 та 83. Норма Конституції тлумачиться безпосередньо, незалежно від законодавства в її розвиток. Якщо так не робити, тоді руйнується положення 8-ї статті Конституції про пряму дію норм Основного Закону.

Зрозуміло, що зараз в парламенті ухвалено тимчасовий регламент. Але якщо якась його стаття суперечить статті Конституції, то не треба спиратися на регламент, – правильно буде поставити питання про неконституційність норми регламенту.

У нашому випадку регламент парламенту не ухвалений як закон, тож його взагалі не треба брати до уваги. Варто читати тільки норми Конституції, які мають властивість норм прямої дії. Тому логічним висновком є те, що коаліція існує, а заяви народних депутатів про вихід з коаліції нічого не варті з юридичної точки зору. А політичні моменти ситуації хай з’ясовують самі політики.

Володимир Вознюк, суддя Конституційного Суду в 1996–2005 рр., заступник голови КСУ в 2002–2005 рр., зараз – президент Всеукраїнської незалежної суддівської асоціації

Не знаю, як визначить Конституційний Суд питання існування парламентської коаліції де-юре, але, на мою особисту думку, коаліція зараз юридично існує. Це твердження ґрунтується на положенні Основного Закону про те, що коаліцію формують депутатські фракції. Депутатські фракції не розпалися й продовжують перебувати в коаліції. Індивідуальні заяви про вихід з коаліції не означають, що ці депутати вийшли зі складу своїх фракцій, а отже юридичних наслідків вони не несуть.

Мені важко сказати, чи поділяють мою позицію чинні судді КС. Є думки, що коаліцію складає більшість народних депутатів особисто. З іншого боку, моя позиція ґрунтується на простому граматичному і формально-логічному методі читання Конституції. Використання таких універсальних підходів наводить на думку, що тільки фракції створюють коаліції, а у фракціях їх чисельність не зменшилась. Те, що вони не голосують, – то вже третє питання.

У той же час розгляд даної справи в КС вимагає складної процедури. Спочатку його направлять в секретаріат КС на опрацювання, потім на вивчення в колегію. Конституційний Суд іде на канікули з 14 липня аж до осені. Наразі мені не відомо про плани перенесення цієї дати. Тому не складно підрахувати, що раніше осені КС до розгляду питання по суті приступити не зможе, а отже до жовтня очікувати рішення не варто.

Микола Савенко, суддя Конституційного Суду в 1996–2005 рр., зараз – президент Асоціації суддів України, професор кафед-

ри державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Питання щодо юридичного існування парламентської коаліції після виходу з неї двох депутатів і зменшення її чисельності до 225 є чисто правовим, тому Конституційний Суд може розв’язати суперечку й розглянути відповідні подання депутатів.

Однак в мене є питання, чи насправді є потреба в конституційному тлумаченні. За великим рахунком, у такому тлумаченні немає потреби, адже Конституція чітко визначає, що вийти з коаліції можуть тільки фракції. Проте є політичне бажання перекрутити положення Конституції. В Основному Законі заклали елементи імперативного мандата і зберегли свободу голосувань депутатів. Юридично неправильно стверджувати, що коли немає результативності голосування, то немає коаліції. Де-юре Арсеній Яценюк має рацію – коаліція зараз існує.

Не може народний депутат вийти з коаліції одноосібно. Вийти з коаліції може лише фракція, адже коаліція формується саме з фракцій.

Не знаю, яке рішення все ж таки прийме Конституційний Суд, але найреальнішим є сценарій, аби він постановив, що положення Конституції чітко дають тлумачення підстав розпаду коаліції, відтак потреби в розгляді цього питання Конституційним Судом немає. Тож КС може просто відмовитися від розгляду відповідних подань, при цьому давши зрозуміти, як саме треба читати відповідну статтю Конституції.

Яку саме позицію займе Конституційний Суд, мені сказати складно, проте найреальнішими були б або відмова від розгляду, або визнання коаліції чинною.