Сергій Гриневецький: «Переформатування коаліції буде залежати від того, як тонко спрацює Партія регіонів»
Проте ставати формальними членами коаліції вони аж ніяк не збираються, а розглядати можливість приєднання до переформатованої більшості обіцяють тільки після юридичного розпаду союзу НУНС та БЮТ. В такому разі Блок Литвина сподівається, що переговірники самі прийдуть до Володимира Литвина з пропозиціями. Саме такого висновку можна дійти після інтерв’ю з нардепом-«литвинівцем» Сергієм Гриневецьким.
«Якщо ця коаліція розпадеться, а нової не сформують, то виборам бути»
Сергію Рафаїловичу, ще кілька місяців тому ви казали, що Блок Литвина може увійти до коаліції на рівних з усіма умовах, отримавши посади або спікера, або прем’єр-міністра. Зараз ви стоїте на цій же позиції?
Насправді, ми так не говорили. В 2006 році Партія регіонів створила «антикризову коаліцію» й не змогла утримати ситуацію. В 2007 році утворили «демократичну коаліцію», але не змогли працювати. Тому ми ще раз наголошуємо на зміні системи виборів. Якщо ні, то давайте всі політичні лідери сядуть і поділять посади в державі між усіма фракціями. Генпрокурор буде від комуністів, голова МВС від «Нашої України», міністр оборони від Литвина і так далі.
Чи є ще шанси, що ви допоможете коаліції й на якихось умовах до неї увійдете?
Навіщо допомагати коаліції, якщо вона юридично існує. Вони ж усі кричать, що в них є 228 голосів й демократична коаліція працює. Виходить Кириленко один чи Кириленко інший, або ж Зварич, і заявляють, що у нас є коаліція. Прапор їм у руки й барабан на шию, вперед, хай працюють.
Зараз почали справжнє знущання над регламентом та Конституцією. Хто як хоче, так їх і читає. Конституційний суд сказав, що регламенту у нас немає. В Конституції чітко виписано процедуру формування коаліції. Багато говорять, що до коаліції входять тільки фракції й не можливо вийти з коаліції одноосібно. Говорять, що коаліція зменшує свою чисельність, коли тільки фракція виходить. Так можна і до абсурду дійти. Навіщо тоді до коаліційної угоди додаються списки фракцій, що сформували коаліцію, з особистими підписами народних депутатів. Вигідно читати, що є коаліція – добре, тоді працюйте. Не бачу жодного сенсу нам вступати до нинішньої коаліції у якості третього учасника. Ми готові входити до коаліції на рівних умовах, як партнери, а не заносити комусь хвости. Або хай визнають, що коаліції вже немає, тоді будемо формувати нову й думати, куди входити.
Кілька днів тому ви сказали, що готові вести переговори щодо створення коаліції «загального порозуміння». Хто може увійти до цієї коаліції, з ким ведете переговори?
Переговори можна вести тоді, коли буде визнано, що коаліції вже немає. Якщо сьогодні вона існує, то чого нам туди лізти й з кимось домовлятися. Про що нам говорити? Влада поділена і всі посади поділені. Вони не підтримують наших ініціатив. На минулому тижні внесли законопроект про погодинну оплату праці. Коаліція це заблокувала. Тут стається аварія на шахті ім.. Карла Маркса, і Тимошенко заявляє, що треба вести погодинну оплату праці. Де ж вони були, коли провалювали відповідний закон? Кому в такій ситуації вірити і про що домовлятися?
В такому разі, ви бачите коаліцію Блоку Литвина, Партії регіонів та НУНС?
Повторюю – це буде нова коаліція. Щоб її формувати, треба припинити роботу старої.
Але ж підготовку можна вести вже...
А навіщо? Блоку Литвина не треба ніякої підготовки. Наші посадовці вже погрузли в інтригах. Навіщо нам в них влізати. Ось я нещодавно був на саміті по безпеці в Чорноморському регіоні в Німеччині. Скажу відверто, Європа знімає рожево-помаранчеві окуляри і дивиться на Україну, як на абсолютно не прогнозовану державу.
Що вам мають запропонувати, аби ви погодилися увійти до коаліції?
Так навіть питання ставити не можна. Ми будемо тільки рівноправними партнерами. Треба сідати і домовлятися про все. Щоб не було, як говорив один політик, – «зараз інші часи, треба все переосмислити». Що тут переосмислювати, коли губернаторів не допускають на засідання уряду. Для початку треба вивчити теорію компромісів, а потім дійти до консенсусу.
Якщо ви не увійдете до чинної коаліції, то чи можливо, що будете підтримувати її рішення. Можете стати своєрідними «неформальними членами»?
Подивіться на всі рішення, які приймала коаліція в парламенті. 90% їхніх голосувань були результативними завдяки голосам Блоку Литвина. Ми підтримуємо здоровий глузд, ми відповідальні люди. Там, де коаліція буде пропонувати нормальні рішення, ми їх будемо підтримувати. Якщо це рішення збігається з нашими програмними цілями або реально поліпшує ситуацію в державі, то чому нам бути проти?
Зараз заговорили про ще одні дострокові вибори. Ви допускаєте можливість їх проведення?
Вони можуть відбутися. Якщо ця коаліція розпадеться, а нової не сформують, то виборам бути. Також можуть відправити прем’єра у відставку. Подивиться Тимошенко на ситуацію й скаже – мені не дають працювати. А Тимошенко дійсно не дають можливості працювати. Тобто, вона сама піде у відставку, а коаліція не зможе затвердити нову кандидатуру.
У разі дострокових виборів Блок Литвина опиниться в цікавій ситуації. Адже ви не дуже світилися в парламенті, ні до кого не приєдналися. Електорат вас не помічає й може на нових виборах за вас більше не проголосувати. Не боїтеся, що не потрапите до нового парламенту?
Чому ви так ставите питання? Чому ви вважаєте, що ми не наберемо вдвічі більше голосів? Здоровий глузд у людей починає працювати. Думаю, наші електоральні позиції тільки посиляться. Подивіться на вибори в Києві. Подивіться на дострокові вибори органів місцевого самоврядування на місцях. Там ми маємо успіх. В нинішніх умовах і комуністи, і Блок Литвина можуть посилити свої позиції на дострокових виборах.
Ви не дуже охоче говорите про можливе переформатування коаліції, але все ж таки, на вашу особисту думку, наскільки вірогідне проведення дострокових виборів у цьому році?
Ні одна із домінуючих політичних сил не зацікавлена в цих виборах. Вони не зможуть підтвердити свій попередній результат.
Коаліційні перемовини Партія регіонів таки веде, хто б що не говорив. На вашу особисту думку, скільки все ж таки ще протримається чинна коаліція?
Ми ж бачимо, що Партія регіонів заявила про готовність взяти відповідальність за стан справ у державі. Віктор Федорович про це чітко сказав. Ми почули, що про широку коаліцію була попередня домовленість перед виборами 2007 року. Я розумію, що в цьому багато хто зацікавлений. В питанні переформатування коаліції багато буде залежати від того, наскільки тонко і професійно зараз спрацює Партія регіонів.
Від наступного парламентського тижня варто очікувати чогось цікавого?
Сьогодні важко давати прогноз, ніхто не знає, який порядок денний сформують на погоджувальній раді. Можливо, поставлять питання призначення голови СБУ. Таке теоретично може бути. Можуть знову внести питання звільнення Семенюк-Самсоненко, а це означає продовження блокування. Наступний парламентський тиждень – це дуже далека перспектива. Треба дочекатися 9 години 59 хвилини вівторка, коли спікер зайде до зали. Тільки тоді буде зрозуміло, що відбувається.
«Якщо головою ФДМУ стане представник БЮТ, то сьогодні є Президент, є судова гілка, які можуть зупинити шкідливі приватизаційні рішення»
Ще минулого четверга Володимир Литвин чітко висловлювався, що ваша фракція буде голосувати за відставку Валентини Семенюк-Самсоненко. Якщо це питання знову стане на порядок денний, ви підтримаєте відставку голови ФДМУ?
Так. Це рішення ми прийняли на засіданні фракції. Вже давно на часі вирішити історію, яка вже перетворилася на бразильський серіал. Якщо питання відставки внесуть до порядку денного, то ми проголосуємо «за».
Можливо, у вас вже є домовленість з БЮТ про співпрацю, хоча б у цьому питанні?
Немає в нас ніяких домовленостей, ми з цього приводу не ведемо ні з ким перемовин. Ми знаємо, що домовлятися немає сенсу, від їхніх депутатів нічого не залежить, як хазяїни скажуть, то так і буде. А з цими хазяїнами ми перемовини не вестимемо.
Чим зумовлена ваша позиція щодо Валентини Семенюк, її позицією по Одеському припортовому заводу?
Ні. Сьогодні треба відверто говорити, що квотний принцип формування влади є ганебним. Ми виступали і виступаємо проти нього. Але, якщо вже так сталося, і Конституція та регламент визначає порядок формування коаліції та її відповідальність за роботу, то будь ласка, хай більшість і відповідає за свою роботу. Ну, який стосунок до роботи більшості і її уряду має Валентина Семенюк, яка представляє політичну силу, якої навіть у парламенті немає. Більше того, ця політична сила має зовсім непривабливу «кредитну історію». Тому ми за її звільнення.
Давня ворожнеча Блоку Литвина з СПУ дається взнаки?
Я б не опускався до цієї ворожнечі. Можу сказати одне, на жаль, в державі зруйновано професіоналізм. Відверто скажу, що сьогодні держава знаходиться у стані напівлегітимності. Це почалося з політичної реформи, третього туру виборів Президента, призначення губернаторів без подання Кабінету Міністрів, дострокових виборів, ситуації з генеральними прокурорами, відсутності голови СБУ та формування по квотному принципу ЦВК та КСУ.
Ось навіть в резолюції ПАРЄ від 19 квітня 2008 чітко записано, що «особисті суперечки та змагання за особисту користь, пов’язану з посадами, призвели до спроб використати конституційний вакуум. Асамблея шкодує, що відсутність незалежних противаг дозволяє державним органам відчувати себе понад законом. це серйозно заплямувало репутацію усіх політичних лідерів України».
Але ж дострокові вибори дозволили вам потрапити до парламенту?
Шанси тоді були у всіх. Рішення про дострокові вибори приймалося у зв’язку з політичною корупцією, мало відбутися очищення. Очищення відбулося на 3,96%, які здобув Блок Литвина. Все решта – ті самі гравці. Система влади у нас стала саморуйнівною. Вона ґрунтується на брехні та недовірі. Вихід із ситуації є – ПАРЄ нам рекомендує, що робити (цитує): «Настійливо рекомендуємо якнайшвидше звернутися до системи парламентських виборів, що може становити одну з причин слабкості політичної системи. Пропорційна система з повністю закритими списками і єдиним виборчим округом не гарантує обрання парламенту, що представляє українське суспільство». Нам давали варіант виходу, але його не хочуть чути.
Блок Литвина вже кілька років говорить про необхідність повернення до мажоритарної системи виборів. Пройшло вже півроку роботи парламенту 6 скликання, де результати вашого прагнення змінити пропорційну систему виборів, чому немає результату?
Як немає. Вже зареєстрований законопроект, внесений Сиротою, Шаровим та Гриневецьким про зміну системи виборів.
Чому його не розглядав парламент?
Він внесений до Верховної Ради, його до порядку денного не хочуть включати. Люди, які мають контрольний пакет в парламенті, не хочуть змінювати систему виборів. Більше половини депутатів ніколи по мажоритарці не пройдуть, особливо серед тих, які за гроші потрапляють у список, а потім, ще за більші гроші, йдуть від своєї політичної сили.
Тоді немає сенсу говорити про ці зміни, адже немає ніяких перспектив?
Треба, щоб люди змусили владу увійти в правове поле, прислухатися й вчинити так, як рекомендує європейське співтовариство. Хоча вже всі погоджуються, що на місцевому рівні треба таки повертатися до мажоритарки.
Чому ж це питання стоїть на місці?
Бо спочатку треба розібратися чи є коаліція чи її немає.
Давайте повернемося до питання з Фондом держмайна. Питання продажу Одеського припортового заводу стало надзвичайно важливим для уряду Тимошенко. Ви як ніхто інший знайомий з ситуацією на ОПЗ. Чи треба продавати підприємство, чи краще залишити його в державній власності?
Це підприємство одне з найсучасніших в Україні за технологічними параметрами. Там створено високий рівень соціального захисту працівників. Якщо ми його приватизуємо, то що там поліпшиться? Ніхто не може відповісти на це запитання. Гірше може бути.
Питання приватизації актуальне тому, що є межа рентабельності підприємства у залежності від ціни на газ. Поки що підприємство рентабельне. Ціна на газ дозволяє підприємству отримувати шалені прибутки для себе і до державного та місцевих бюджетів.
Приватизацію треба проводити тоді, коли є програма приватизації, коли чітко визначені стратегічні об’єкти, що не можуть приватизовуватися. Треба залучати до приватизації місцеву владу. Бо приїхала Юлія Тимошенко до Южного і сказала, що 3% від приватизації йде на місцевий бюджет. В той же час я отримую листа від Мінфіну, де чітко сказано, що такого не передбачено.
Президент правильно говорить, що є продуктопровід, є технологічне виробництво, а є причальний комплекс. Так що приватизуємо? Хочуть приватизувати все. Я не проти ринкових відносин, але я за те, щоб приватизація приносила прибутки, а не виводила прибуткові державні активи незрозуміло куди.
Аби ви приймали рішення, то заборонили б приватизацію ОПЗ?
На даний час, безсумнівно, так. Я завжди був противником приватизації в такий спосіб. На ОПЗ, на порти, на судноремонтні заводи, на портові елеватори ще десять років тому дивилися круглими очима. Можу собі поставити в заслугу те, що жодного прибуткового підприємства не запропонував на приватизацію й зберіг їх. Можливо, прибуткові підприємства приватизовувати треба. Але продавати треба тільки так, щоб отримувати від цього прибутки. Зараз я не бачу такої можливості.
Валентина Семенюк виступає проти приватизації ОПЗ, ви виступаєте проти приватизації ОПЗ, а якщо головою ФДМУ стане представник БЮТ, то у цього підприємства шансів залишитися у державній власності буде дуже мало. Де логіка ваших дій щодо звільнення Семенюк?
Навіть якщо головою ФДМУ стане представник БЮТ, то сьогодні є такий інститут, як Президент. Є судова гілка. Це може зупинити шкідливі приватизаційні рішення. Інша справа, що в суді все залежить від ціни питання. Правда у нас подорожчала.
«Точно знаю, що в нинішній ситуації я б не був губернатором»
У вашої політичної сили в активі є два представника виконавчої влади – губернатор Миколаївської області та постійний представник Президента в Криму. То де ви знаходитеся – у владі чи в опозиції?
Ми й не говоримо, що знаходимося поза владою. Ми у владі, але займаємо конструктивну позицію. Блок Литвина і Народна партія на місцевому рівні досить потужно представлена в депутатських структурах. Квотний принцип, що був запропонований після «помаранчевої революції» витіснив всі наші кадри. Але з часом стало зрозуміло, що кадри треба повертати. На середній ланці наших представників вже трохи є. На найвищих щаблях ми поки що повернули двох. Не дуже багато наших голів районних державних адміністрацій, адже там призначення йдуть через Кабмін і Президента.
Ви достатньо довго працювали на посаді губернатора Одещини. Зараз ми бачимо відкрите протистояння між Президентом і прем’єром за підпорядкування голів обласних адміністрацій. Ющенко видав указ, яким заборонив їм приїжджати на засідання уряду без своєї згоди. Ситуація достатньо непроста. Як зараз правильно треба діяти губернаторам, щоб і закон не порушити, і не пересваритися з керівництвом держави?
Не скажу вам, як правильно діяти губернаторам. Вони у більшості призначені по політичним мотивам, а не професійним здібностям. Звільняє їх Президент, тож вони дивляться у його бік і відповідно чинять. У нас зараз дурна ситуація – в центрі в нас створена парламентсько-президентська республіка, а на місця залишилася президентська. Незавершеність конституційної реформи приводить до таких дурниць з губернаторами. Інакше цю ситуацію назвати неможливо. Голови виконавчої влади запрошуються до уряду, а їм говорять, щоб погоджували поїздку. Вони ж сюди не на прогулянку запрошуються або ковзанку. Мабуть, їм треба вирішувати соціально-економічні питання або питання бюджетної політики. Зараз треба дивитися, що в сільському господарстві робиться. А губернатори не можуть з цього приводу з урядовцями спілкуватися.
Як би ви особисто діяли, аби були губернатором?
Я точно знаю, що в такій ситуації я б не був губернатором.
Юлія Тимошенко схильна звинувачувати багатьох очільників областей у саботуванні боротьби з інфляцією. Чи є у губернаторів реальні важелі вплину на цінові процеси? Наскільки адекватно їх звинувачувати?
Якщо губернатора звинувачують за інфляцію в області, то треба подивитися, які в нього повноваження. Конституція чітко вказує, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, податкової та цінової політики. Як він їх впроваджує? – Через механізми виконавчої влади.
У нас же голова обласної адміністрації немає ніякого впливу на призначення інспекції по цінах, начальника міліції, керівника ДСБЕЗ, керівника СБУ, керівника митниці, керівника ДПА, керівника податкової міліції, керівника КРУ – все за централізовано. Так, за Конституцією губернатори відповідають за законність і правопорядок, але це не підкріплене повноваженнями. За такою логікою, губернатор скаже, що мери відповідають за інфляцію в місті, а голова районної адміністрації відповідає за інфляцію в районі. Так і до сільської ради і сільського голови стрілки можна довести. Питання треба вирішувати комплексно через державну регіональну політику, місцеве самоврядування, відносини і розподілом повноважень між місцевим самоврядуванням і виконавчою владою.
