Криваве протистояння представників забудовника з непримиренними жителями, участь у цій лютій сутичці людей у погонах, узяття «полонених»…

Вчора після обіду — різкий коментар про надзвичайну пригоду самого мера Києва Леоніда Черновецького, який, нагадаємо, рівно рік тому вже втручався у конфлікт на Березняківській, 12 і навіть брав участь в облаштуванні на місці припиненого будівництва дитячого майданчика. Сьогодні з ранку висловився з приводу конфлікту і Блок Віталія Кличка, який, нагадаємо, торік теж намагався допомогти жителям Березняківської і навіть вносив на розгляд сесії Київради питання про скасування рішення про землевідведення на цій спірній ділянці.

Треба сказати, що й забудовник, зустрівши такий опір жителів, попросив учора про «перемир'я». Тож за кілька годин після кривавої бійки за сквер і дитячий майданчик керівництво фірми, яка пригнала туди рано вранці будівельників і техніку, нарешті побажало зустрітися із мешканцями. Щоправда, на нейтральній території, у ресторанчику біля озера Тельбін тут же, на Березняках.

Активісти, правда, не дуже розуміли, про що можна говорити в ресторані з людьми, які ще вранці коментували ситуацію більш ніж зневажливо: «Ну треба ж таке, бидло збунтувалося…»

Представники, даруйте, «бидла», по-хорошому йшли приймати капітуляцію, але закінчилася зустріч аж надто несподівано. Співвласник фірми «Будівельно-інвестіційна група №1» («БІГ-1»), громадянин Ізраїлю Карел Волох в об'єктиви трьох телеканалів урочисто оголосив про… 10-денне перемир'я. За його словами, за цей термін він (заздалегідь прибравши свою техніку) збирається провести «дуже інтенсивні переговори», під час яких «буде знято низку непорозумінь і враховано всі побажання жителів, після чого у них уже не буде заперечень проти будівництва».

До речі, про те, що на вулиці Березняківській, 12 «спалахне», Дніпровську районну адміністрацію попереджали як мінімум за день до вторгнення будівельників на дитячий майданчик. Оксана Соколова, член ініціативної групи сусіднього будинку №10, стверджує, що напередодні на громадських слуханнях один з міліціонерів заявив їй: «Даремно ви це все влаштовуєте. Все одно будуватимуть. Ось завтра, наприклад, ми стоятимемо на Березняківській, 12». З розповідей різних джерел випливало, що кілька різних фірм, зібравшись із силами, має намір «вийти на свої майданчики» і діяти, при цьому міліція буде цілком напевно. Мовляв, вибори закінчилися, всі на них неабияк витратилися, час уже й гроші «відбивати».

Тому «показовий виступ» фірми «БІГ-1» березняківці мають право вважати розвідкою боєм, покликаною перевірити і міцність броні місцевої громади, і нові інструменти нейтралізації опору громадськості і влади.

Методи фірми «Кроун», котра рік тому намагалася зайти на сусідній клаптик зеленої зони, справді мутували до невпізнання. Рік тому верхівкою майстерності були мільйонні позови до суду, де у відповідачі записували цілими під'їздами — нібито за перешкоджання будівництву — у зв'язку з чим компанія зазнала величезних збитків. А от ноу-хау 2008 року — рішення суду, яке забороняє будь-кому заважати забудовникові, якому поки що нічого не заважає, оскільки будівництво не розпочалося.

«Пряма фізична дія», тобто побиття мешканців, очевидно, визнали незамінним елементом майбутньої «розвідки», оскільки його вирішили в арсеналі залишити. Тих, хто намагався зупинити вирубування дерев, спочатку методично били, без урахування статі і віку. Потім люди у синій формі, які спостерігали за процесом, одягали на протестуючих наручники і так само без розбору везли за ґрати.

Тому варто розібратися, із чим сьогодні виходять у сквери люди в будівельних касках…

Певна річ, із землевідведенням. Ділянку в оренду виділили 28 жовтня 2004 року строком на 5 років.

У 2006 році отримано позитивний висновок комплексної державної експертизи під №5458. І, звісно, дозвіл на будівництво також з'явився у папці з документами.

Але дозволу на встановлення огорожі у товстелезній папці немає. На думку пана Волоха, це «суцільне непорозуміння» — на сумлінні виключно міської влади, яка не хоче діяти «за законом». Виявляється, є в міській адміністрації два управління, які відмовляються легітимізувати бойові дії окремим забудовникам. Одне управління завідує огорожами, друге — вирубуванням дерев.

Ордерів на вирубування іноземний підданий у колишньому рідному місті теж не отримав, хоча запевняє: був готовий заплатити за всі 70 дерев у сквері до останньої копієчки. Цілих 276 тисяч гривень!

Що стосується резолюції громадських слухань, де мешканці дають згоду на будівництво, то, за заявою колишнього українця Волоха, віднині — це марні розмови. Вони просто… не потрібні. Іноземний інвестор на пальцях пояснює журналістам київські закони: стосовно «поодинокого об'єкту містобудування» громадські слухання не передбачені взагалі. Передбачено лише «інформування населення». Факт, що населення було «поінформовано», фірма Волоха готова відстоювати в суді, надавши відповідну «вирізку з газети».

Решта нюансів «входження на будмайданчик» якщо і відображалися у документах, то хіба що у фінансових. Збитки, які забудовник змальовує не менш як «мільйонними», були покликані демонструвати 12 довгомірних вантажівок із бетонними плитами за підтримки чотирьох кранів і одного бульдозера. Судитися, мабуть, фірма «БІГ-1» збирається дуже серйозно. Приміром, у разі недосягнення компромісу з жителями через 10 днів «перемир'я». У відповідачах, за словами Волоха, опиниться міська влада, від якої і зажадають величезну компенсацію. Цілком може статися, що заради неї всю бучу й зчиняли. Отже, вранішні бої за сквер здійснювалися за принципом «пан або пропав»?

Але головним козирем у рукаві мала стати поява представників виконавчої служби. Дві тендітні дівчини у білому з'явилися на Березняківській, 12, щоб виконати горезвісне рішення Дніпровського районного суду від 3 червня 2008 року.

Парадоксальні речі явив березняківцям їхній районний суд. Його рішенням заборонялося «будь-яким фізичним та юридичним особам перешкоджати ПП «ОнтаріоБудінвест» і ВАТ «Північно-український будівельний альянс» у будівництві багатоповерхового житлового будинку». Дівчата категорично відмовляються пояснювати, чому у будівельників немає ордерів ані на огорожу, ані на вирубування дерев, оскільки їхнє завдання — донести до відома присутніх сенс горезвісної судової заборони. Це… заважання «встановленню огорожі», на що у забудовника немає дозволу, і перешкоджання «вільному переміщенню будівельної техніки», якій до появи перших протестувальників заважали виключно зелені насадження.

До речі, як повідомив начальник ЦГЗ ГУ МВС у Києві Володимир Поліщук пресі, вчорашній уранішній конфлікт — це чергова спроба втягнути міліцію в розбірки між мешканцями і забудовниками. За словами Поліщука, вчора вдень на Березняківській чергували 20 міліціонерів, до яких на ніч, щоб уникнути ексцесів, мають прибути на підмогу ще й «беркутівці».

Що буде далі? На чию користь закінчиться це протистояння — сказати щось напевне поки що складно. Проте вчорашня обіцянка мера столиці, поширена його прес-службою, — питання про забудову на Березняківській, 12 буде винесено на розгляд депутатів на найближчій сесії Київради, а оцінку діям міліції дасть прокуратура — вочевидь, має дати щонайменше надію жителям на те, що беззаконня не повториться...

Фото і відеозйомка автора