Скуті однією кліттю Ганна Іванова, Донецьк, для «Главреда» Потужна аварія на шахті ім. Карла Маркса в м. Єнакієвому Донецької області, що трапилася минулої неділі, стала безпрецедентною в історії шахтарського краю.

По-перше - за масштабністю вибуху, який, за оцінкою голови урядової комісії з розслідування причин аварії Олександра Турчинова, виявився найважчим за всю історію вугільної промисловості країни. По-друге - за наслідками рятувальної операції, в ході якої вже вдалося уберегти більшість тих, кого застав вибух.

Останню новину донеччани розцінили як справжнє диво. На їхню думку, регіон знав так мало щасливих врятувань після трагедій на шахтах, що цей випадок запам'ятається надовго всьому шахтарському краю.

Трагедія на шахті ім. Карла Маркса ДП «Орджонікідзевугілля» сталася о 5.00 ранку 8 червня на горизонті 1000 метрів. За попередніми даними, у виробітку вибухнув метан, що призвело й до потужного обвалу породи. Фахівці вже дійшли висновку, що вибух відбувся на горизонті 500-600 м, але він був такої сили, що зруйнував не тільки шахтний стовбур, яким піднімалися гірники, але й наземні споруди: внаслідок викиду вогню на поверхні було серйозно пошкоджено кілька будівель. Дісталося і робочим, що працювали не тільки в лаві, а й на поверхні.

Першими жертвами трагедії виявилися п'ятеро жінок-клітьових, які регулювали рух кліті, що піднімала гірників. Ці жінки дістали серйозні опіки, і ще в неділю їх доправили в Донецький опіковий центр Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. Гусака, де їм надали необхідну терапевтичну допомогу і зробили операції з пересадки шкіри. За словами директора Інституту невідкладної і відновної хірургії Владислава Гриня, потерпілих привезли до Донецька в украй важкому стані, обумовленому не лише опіками, але й травмами різного ступеня тяжкості, переломами і опіками верхніх дихальних шляхів. «Ми почали дуже потужну протишокову терапію, перш за все, інфузійну, знеболювальну. А сьогодні ми вже перших двох пацієнтів беремо на операції. І, можливо, почнемо сьогодні оперувати й третього пацієнта. Ми видалятимемо у них тканини, що омертвіли, братимемо частину їхньої шкіри для того, щоб виростити їм нову. За такого рівня поразок чекати швидкого поліпшення стану не доводиться», - розповів Гринь.

Відучора Інститут невідкладної і відновної хірургії працює в особливому режимі, який приводиться в дію під час серйозних аварій на шахтах області. Донецькі лікарі готові прийняти потерпілих у будь-який час, хоча, поки що жертв шахти ім. Карла Маркса доправляють у місцеві лікарні м. Єнакієвого.

У цілому, в аварію потрапили 42 людини. 37 із них працювали безпосередньо в шахті, і, як запевняє, керівництво підприємства, займалися не видобутком вугілля, а виключно ремонтними роботами. Буквально напередодні Територіальне управління Держміськпромнагляду в Донецькій області припинило роботи на цій шахті, зважаючи на порушення техніки безпеки, у зв'язку з чим до забою була відправлена лише скорочена зміна, що займалася усуненням неполадок.

Втім, гірники з шахти ім. Карла Маркса, не задіяні в роботі цими вихідними, а також родичі постраждалих шахтарів, запевняють, що незважаючи на всі заборони, на підприємстві все ж таки йшов несанкціонований видобуток вугілля. «Вони брешуть, що там нічого не видобували. Вони посилали їх на смерть», - стверджує Алла Журавльова, дружина одного з гірників, що постраждали в аварії. Її підтримують і інші родичі потерпілих, присутні в коридорах в приміщення штабу. Ситуація - на межі емоційного вибуху: люди звинувачують керівництво штабу в неувазі (людей фактично добу протримали в коридорі, не повідомляючи жодних даних про загиблих і постраждалих) та приховуванні від них інформації. На їхню думку, гірники насправді постраждали саме під час видобутку. 8 червня це саме стверджували й самі шахтарі, які, щоправда, наступного дня після аварії перестали наполягати на цій версії.

Проте в урядової комісії вона сьогодні є однією з основних версій події. Першим про це заговорив голова комісії Олександр Турчинов: «За офіційною інформацією, яку передали комісії керівники об'єднання «Орджонікідзевугілля», на шахті проводили тільки ремонтні роботи. Технологічних робіт не вели. Але у нас є й інша версія - про локальні роботи (по видобуток вугілля. - Ред.). Зараз комісія перевіряє цю версію, перевіряє її і Генеральна прокуратура», - заявив він журналістам у Єнакієвому. Пізніше стало відомо, що Генпрокуратура порушила кримінальну справу за фактом аварії на шахті.

Інша частина фахівців має інше бачення події: вони вважають, що в аварії так чи інакше винне порушення техніки безпеки. Про це, зокрема, заявив голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець: за його словами, причиною вибуху на шахті став черговий прояв системної зневаги безпекою праці у вугільній галузі: «Дивує те, що аварії вже стають системним явищем. Щонеділі десь виникають пожежі, відбуваються вибухи... Мабуть, це вже остання крапля, і слід покласти цьому край», - сказав Волинець журналістам у Єнакієвому і оголосив про намір профспілки закликати уряд цього разу все-таки покарати справжніх винуватців трагедії.

Пізніше на версії про порушення техніки безпеки наголосила і секретар РНБО Раїса Богатирьова, за словами якої, звичайно, минуло ще дуже мало часу, щоб робити висновки про причини аварії, але фахівці вже відпрацьовують кілька версій: «Цих версій кілька. Це як порушення техніки безпеки, так і устаткування, яке могло забезпечувати безпеку, і не спрацювало. Безумовно, розглядається і людський чинник. І всі ці версії мають право на життя, поки не з'явиться основна версія, яка потім буде або спростована або доведена слідством», - зазначила вона.

За словами шахтарів, у цілому, порушення техніки безпеки справді є однією з найпоширеніших причин аварії на шахтах Донбасу. Ця причина стала ключовою і в останній аварії, що відбулася в регіоні 22 травня на шахті «Краснолиманська» (м. Родинське, Червоноармійський район), і в трьох підряд вибухах на шахті ім. Засядька (м. Донецьк) у листопаді-грудні минулого року, і в незліченній кількості інших не таких відомих трагедій, яких тільки з початку поточного року в регіоні було зафіксовано кілька десятків. Більш того, буквально минулого тижня Держміськпромнагляд припинив роботи на 13 шахтах Донецької області (зокрема й на ДП «Орджонікідзевугілля»), на яких повсюдно припускалися найрізноманітніших порушень, проте, як показує практика, цей захід все одно не уберіг шахтарів.

Гірники зазначають, що проблема не стільки в старому устаткуванні, за яким потрібно стежити постійно, скільки в банальному прагненні робочих не втратити гроші: часто шахтарі йдуть на порушення свідомо, «накриваючи фуфайками» датчики різних аварійних показників і не бажаючи переривати виробничий процес навіть тоді, коли рівень небезпеки досить високий. Це і є горезвісний "людський чинник": часто гірникам навіть не дозволяють піднятися на поверхню, якщо не виконано певний план видобутку. При цьому самі шахтарі вважають такий стан справ нормальним – за їхніми словами, техніка безпеки порушується повсюдно, і це, на жаль, звична практика для донецьких шахт. Та і в Україні відсутня практика покарання працівників, що припускаються таких порушень: про покарання як таке мова заходить тільки тоді, коли на підприємствах трапляються трагедії, а в решті випадків порушень ніхто не помічає.

Другий чинник – застаріле морально і матеріально устаткування, поміняти яке у керівництва шахт, особливо державних (а однією з таких є й шахта ім. Карла Маркса), просто не вистачає коштів. Наприклад, на думку Віктора Турманова, голови іншої гірницької профспілки – Профспілки працівників вугільної промисловості, вугільна галузь сьогодні фінансується виключно за залишковим принципом, тому на шахтах немає ні нормальних приладів, ні дієвих програм з дегазації, завдяки яким можна було б уникнути таких серйозних аварій, як та, що сталася в Єнакієвому. Більш того, ті, хто стверджує, що в трагедіях на шахтах винні «невідомі науці газодинамічні явища», теж не так вже й не мають рації: в Україні дійсно немає досліджень природних явищ, що відбуваються на таких величезних глибинах, як горизонти в 800-1000 метрів, проте щоб провести ці дослідження, також потрібні гроші, які держава не виділяє.

Проте мало хто робить висновки з цієї ситуації. На думку того ж Олександра Турчинова, вихід один – щоб аварій стало менше, потрібно… просто закрити небезпечні шахти. І мало кому цікаво, що гірники проти такого рішення – по-перше, на думку багатьох із них, альтернативи вугільній галузі в світі поки просто немає, і вугілля продовжує залишатися одним із найзатребуваніших енергоносіїв; по-друге, закриття шахт боляче ударить і по соціальній сфері тих територій, на яких вони працювали, – маса людей залишиться без роботи, а як їх працевлаштувати, уряд теж не знає. Більш того, закриття шахт – це теж не дешеве задоволення: аби їх правильно законсервувати, потрібні серйозні кошти, інакше таке закриття матиме вельми серйозні наслідки. Один із них – затоплення виробітку, яке поступово підтопить і наземні території. На тій же шахті ім. Карла Маркса в результаті аварії були порушені комунікації, і вода встигла досить сильно затопити виробіток, поки тривали рятувальні роботи. Якщо не буде налагоджено водовідкачувальне устаткування, вода піде далі, і рано чи пізно перед Єнакієвим постане загроза обвалу виробітків і затоплення окремих територій.

Втім, як би там не було, поки що розмови про закриття єнакіївської шахти залишаються лише на рівні планів і припущень. На підприємстві, вочевидь, ще не один тиждень триватимуть роботи з розслідування і встановлення причин аварії, а крім того, ще невідомо, наскільки затягнеться рятувальна операція.

Наразі рятувальникам вдалося підняти на поверхню тіла двох загиблих гірників, доля ще 12 шахтарів невідома. Вважається, що саме ці шахтарі могли опинитися в епіцентрі вибуху – вони якраз сіли в кліть, щоб покинути небезпечний виробіток, але піднятися на поверхню не встигли.

Втім, є надія, що люди, що потрапили на ці горизонти, живі: одному з гірників вдалося самостійно дістатися до рівня в 500 метрів, і рятувальники припускають, що на цих ділянках ще можуть бути живі люди. Зараз рятувальники очистили клітьовий стовбур на 400-450 м вглиб. "Є інформація про те, що десь на глибині 400-450 метрів можна подивитися, що там відбувається, але через технічні особливості руху по цьому стовбуру далі поки що важко побачити, що там. Тому я думаю, коли основні роботи з виведення і підйому людей буде завершено, все одно триватимуть роботи, щоб відновити прохідність стовбура і можливе сполучення по всьому стовбуру, яким піднімали тільки вантажі і яким зараз піднімають людей на поверхню. Є очікування, що і в одному, і в іншому стовбурах перебувають люди. Але це припущення, яке далі має базуватися на підтвердженні під час пошуків ", - заявила Раїса Богатирьова.

Врятовані 24 шахтарі наразі перебувають у лікувальних установах Єнакієвого – за словами фахівців, вони будуть зобов'язані пройти необхідну реабілітацію в лікарнях, навіть якщо зараз почуваються задовільно. Сьогодні їх повинні перевести для подальшого лікування в обласну клінічну лікарню професійних захворювань м. Донецька. Крім того, в Інституті невідкладної і відновної хірургії ім. Гусака АМН України, в Донецькому обласному опіковому центрі лежать четверо робочих, що постраждали на поверхні, стан яких оцінюється як украй важкий. Ще один потерпілий лежить у міській лікарні № 7 Єнакієвого.

Сьогодні на 10.00 заплановано чергове засідання урядової комісії на чолі з Олександром Турчиновим, і, можливо, сьогодні країна дізнається імена інших врятованих гірників, на що щиро сподівається вся Донеччина.