Росія руйнує Великий Договір? Віталій Червоненко, «Главред» Російські депутати рекомендували Володимиру Путіну та Дмитру Медведєву розглянути можливість виходу з Великого Договору між Україною та Росією у випадку вступу України до НАТО. Як не прикро, але такі можливості у росіян є.

Протягом останніх місяців багато російських чиновників різного рангу піднімали питання про можливість виходу Російської Федерації з Договору про дружбу, співробітництво та партнерство (Великого Договору) у випадку вступу України до НАТО. Наводилася 6 стаття цього документу, яка говорить, що «кожна з Високих Договірних Сторін утримується від участі  або підтримання яких би то не було дій, спрямованих проти іншої Високої Договірної Сторони, і зобов'язується не укладати з третіми країнами  будь-яких  договорів,  спрямованих  проти іншої Сторони. Жодна із Сторін не допустить також, щоб  її територія була використана на шкоду безпеці іншої Сторони». У трактовці росіян ця стаття означає, що коли Україна вступить до НАТО, то цим нібито дасть використати свою територію на шкоду Росії зі всіма наслідками.  

Сьогодні Державна Дума Російської Федерації прийняла офіційний документ – звернення до президента та прем’єра Росії про можливість виходу з Великого Договору у разі вступу України до НАТО. Це вже не слова якогось чиновника, це позиція законодавчого органу нашого північного сусіда. На жаль, така позиція росіян підкріплена юридично.

Навіть українські експерти одностайні в тому, що РФ має юридичні можливості в односторонньому порядку вийти з Великого Договору. В цьому документі є дуже цікава стаття, яка передбачає, що дія договору – 10 років. Через десять років він автоматично пролонгується, якщо ні одна зі сторін не заявить про вихід. Таким чином, якщо РФ не менше, ніж за 6 місяців, заявить про небажання продовжити чинність Договору, то він автоматично втратить чинність 25 грудня 2008 року.

За допомогою простої арифметики порахуємо, коли ж настає півроку до дня закінчення дії Договору. Шість місяців перед 25 грудня 2008 року – це 25 червня 2008-го. Тобто, до 25 червня росіяни можуть направити Україні ноту про відмову від пролонгації. Причин для цього вони можуть придумати безліч.

В такій ситуації нам залишається тільки тримати схрещеними пальці за те, щоб до 25 червня росіяни нічого не заявили й Великий Договір отримав ще 10 років чинності. Бо без нього безліч україно-російських проблем, зокрема територіальних, загостряться, а заяви Лужкова здаватимуться дитячими забавками.

Пропонуємо експертний погляд на перспективу існування Великого Договору між Україною та Росією у світлі  сьогоднішнього рішення Держдуми від колишніх міністрів закордонних справ Анатолія Зленка і Геннадія Удовенка, та експерта з україно-російських відносин Анатолія Гуцала.

Анатолій Зленко, екс-міністр закордонних справ України

Анатолій Максимович, сьогодні Держдума запропонувала президенту й уряду РФ розглянути питання про вихід Росії з Договору про дружбу, співробітництво і партнерство з Україною у випадку реалізації плану офіційного Києва по вступу до НАТО. Наскільки серйозно Україні треба сприймати такі звернення?

На мій погляд, це звернення має недалекоглядну перспективу. Таке рішення можна назвати поспішним, не виваженим й недостатньо продуманим. Вважаю, що політики, які розуміють, що таке міжнародні відносини, мають підходити до подібних питань виважено. Треба враховувати як геополітику, так і національні інтереси своєї країни. Подібне звернення можна розглядати як попереднє застереження, яке носить попереджувальний характер для України. Думаю, що воно не матиме подальшого продовження, а офіційна влада Росії не піде за депутатами й матиме інше ставлення до питання.

Чи може Росія вийти з Договору про дружбу, співробітництво і партнерство, якщо Україна вступатиме в НАТО?

Скоро закінчується десятирічний період дії угоди, а там, в статті 40, передбачається можливість однієї зі сторін не продовжити дію угоди. Тобто, одна зі сторін може не менше, ніж за 6 місяців до закінчення дії договору звернутися до іншої з позицією, що не має наміру продовжувати дію договору. Внаслідок цього дана країна припиняє бути стороною Договору й він перестає бути чинним.

Коли останній термін для Росії заявити про свій вихід з Договору?

Договір підписаний 31 травня 1997 року в Києві. Українська сторона ратифікувала його 14 січня 1998 року. Російська ж сторона ратифікувала його майже через рік після України – 25 грудня 1998 року. Тоді була ціла низка  перепитій, доходило до того, що деякі депутати Держдуми рвали український прапор. Договір набув чинності з моменту його повної ратифікації – 25 грудня 1998 року. Тобто, у Росії є час, щоб не пізніше ніж за 6 місяців до 25 грудня 2008 року розглянути питання й направити Україні повідомлення про вихід з Договору. Якщо порахувати, то шестимісячний термін розпочинається 25 червня. Тобто, до 25 червня цього року у Росії є можливість повідомити про вихід з договору. Якщо ж вони цього не зроблять, то угода буде чинна ще 10 років.  

В статті 6 Договору йдеться про те, що «кожна з Високих сторін утримується від участі або підтримання яких би то не було дій, спрямованих проти іншої Сторони і зобов’язується не укладати з третіми країнами будь-яких договорів, спрямованих проти іншої Сторони». Чи можна трактувати вступ України до НАТО як порушення цих статей Договору?

Цю статтю можна тлумачити по різному. Юристи Російської Федерації будуть тлумачити їх по одному, українські – на свій лад. Треба зараз на експертному рівні провести переговори і розібратися, в чому саме є загроза для Росії від вступу України до НАТО. Треба визначити конкретні загрози.

На вашу думку, чи наважиться Росія на вихід з Договору?

Переконаний, що цього не станеться, навіть, якщо Україна вступить в НАТО. Сьогоднішня заява – це скоріше порив люті. В нас є дуже багато моментів, що зближують з Росією. Думаю, що буде знайдена формула наших відносин, які дадуть вийти на нормальне співробітництво навіть за умови нашого членства в НАТО.

Анатолій Гуцал, заступник директора Національного інституту українсько-російських відносин:

Чи варто боятися заяв Росії щодо її можливого виходу з українсько-російської Угоди?

На жаль, це реальність. Боятися не треба, але треба враховувати у своїй політиці у тому числі й такі крайні варіанти. Необхідно прораховувати можливі наслідки й прораховувати контрзаходи.

В Росії є реальні механізми вийти з Договору?

Законодавча база, на яку Росія буде спиратися, коли Україна прийме рішення щодо виводу Чорноморського флоту. Угода по флоту йшла в пакеті про Договір про дружбу і співробітництво. Так що у випадку проблем з договором щодо ЧФ, може бути поставлений під загрозу й великий Договір.

Чи може Росія в односторонньому порядку просто не продовжити чинність Великого Договору з Україною, коли закінчиться десятирічний термін його дії?  

Договір укладався на десять років. Якщо одна зі сторін не пізніше, ніж за 6 місяців до закінчення чинності заявить про вихід з нього, то він автоматично не продовжиться. Те ж саме стосується і угоди по Чорноморському флоту. Україна вже за десять років до закінчення цієї угоди заявила про свій вихід. Так що все серйозно. Якщо в Росії буде вирішено на найвищому рівні про вихід, то вони можуть запустити механізм денонсації. Треба щось думати й не надіятись, що якось пронесе.

Геннадій Удовенко, екс-міністр закордонних справ України:

Зараз тиск на Україну зі сторони Росії посилюється. Своїми діями та заявами вони намагаються залякати аби відмовити нас здійснювати курс на євроатлантичну інтеграцію. В цьому контексті можна говорити про сьогоднішнє рішення Держдуми, про заяви Лужкова в Севастополі та інформаційну кампанію, яка зараз здійснюється проти України на російських каналах. Вони зараз там паплюжать Україну на чому світ стоїть. Антиукраїнські настрої зараз поширюються неймовірними темпами. Жупелом НАТО лякають всіх росіян.

Питання вступу України до НАТО є питанням неблизького майбутнього. Ще невідомо, чи прийме НАТО нас до своїх лав. На мою думку, якби ми таки вступили до НАТО, то це не погіршило б наші відносини з Росією. На жаль, Росія грає на антинатовських почуттях  своїх громадян. Сподіваюсь, що політика Росії буде більш виваженою. Адже звернення Держдуми – це ще просто звернення.

Насправді, не треба сьогодні роздмухувати тему України – НАТО. Бо сьогодні Франція та Німеччина не пустять Україну в НАТО. Наша біда полягає в тому, що ми є заручниками російсько-німецьких і французько-російських відносин. Заради України вони не будуть сперечатися з Росією.

Російські політики вже давно піднімають тему непродовження чинності Великого Договору. Я особисто брав участь в його розробці. Він став результатом великих компромісів українських і російських дипломатів щодо територіальних претензій. Світлої пам’яті Борис Єльцин займав дуже послідовну позицію щодо України. Єльцин стояв на позиції, що Росія не матиме територіальних претензій до нас у майбутньому. Нажаль, сьогодні такої підтримки у нас немає.

Є юридична можливість непродовження дії Договору після закінчення 10 річного строку. Проте, він був наслідком настільки великих компромісів, що його треба плекати і зберігати. Це є в інтересах як Росії, так і України.    

Призначення послом України в РФ Костянтина Грищенка свідчить про те, що ми рекомендуємо людину, яка виважено й толерантно вестиме українсько-російський діалог.