Як учора писав «Главред», новообрані міські депутати вже провели свою першу сесію. Вона була установча – депутати і новий мер, так би мовити, ідентифікувалися, отримали мандати. На тому й розійшлися, навіть не визначивши дату другої, по-своєму знакової, сесії, на якій зазвичай обирають секретаря міськради - одночасно і єдиного заступника міського голови в Київраді. Чутки про те, що нібито вже на першій сесії Черновецький може запропонувати голосування по секретареві – не виправдалися.
До речі, нагадаємо, що вносити на розгляд депутатів кандидатуру свого єдиного заступника - секретаря ради має право, згідно з законодавством, тільки сам міський голова. І ніхто інший! Причому, якщо з якихось причин запропонована головою кандидатура не набере необхідної кількості голосів, тобто половина плюс один голос від загального складу міськради, то, знову ж таки, тільки мер знову і знову вноситиме СВОГО кандидата, може статися – одного й того ж самого.
Звичайно, мер, для того щоб процедура обрання секретаря не перетворилося на сміховисько під назвою «Секретаріада», заздалегідь погоджує позиції різних сторін, заручається підтримкою з боку більшості депутатів цього свого кандидата. А депутатські фракції, зі свого боку, теж пропонують голові «своїх» - а вже справа мера знайти в цьому питанні компроміс.
Нагадаємо також, що обрання секретаря Київради в квітні 2006 року ознаменувалося масовою колотнечею – БЮТ, у якого тоді була найбільша фракція, 41 людина, наполягав, щоб секретаря обрали саме з їхнього середовища, в крайньому разі – це повинна бути більш нейтральна фігура, ніж запропонована Черновецьким. А Черновецький вніс тоді на затвердження сесії члена свого блоку 25-річного, просто навіть життєво недосвідченого, Олеся Довгого. І це при тому, що блок імені мера мав лише 21 мандат, тобто практично удвічі менше, ніж БЮТ.
Кулачний бій, блокування президії та інші відомі в українському політикумі атрибути протесту не допомогли. Довгий був обраний більшістю депутатського корпусу і, не ніяковіючи від того, що йому періодично блокували мікрофон, фізично спихували з трибуни, успішно й до кінця виголосив свою першу промову як спікера Київради. Якщо читач пам'ятає, саме з моменту обрання секретаря Київради у такий ось, кулачно-бійковий спосіб, і бере свій початок відкрите протистояння Черновецького і його команди з Юлією Тимошенко та її командою в столичній представницькій владі. Яке, як відомо, 25 травня цього року закінчилося достроковими виборами Київради і мера столиці.
Тобто ми маємо повне праве говорити про те, що посада заступника київського міського голови – секретаря Київради не просто престижна посада другої людини в столиці України, вхожого в най-най кабінети на Банковій і Грушевського. Це саме та посада, від якої залежить, за великим рахунком, і формування більшості/опозиції, і рівень мирного співіснування різних політсил, і контакт і переговори з вищою державною владою, і багато іншого, без чого місцевій владі нормально працювати за наших конкретно-історичних умов просто неможливо.
Крім того, в умовах Києва, а особливо за такого нестандартного мера, як Леонід Черновецький, та й взагалі за того посадового розкладу в столичній владі, коли мер більше такий собі «весільний генерал», секретар, у принципі, це – все! Це робоча конячка, хоча і з солідними повноваженнями, делегованими йому, звичайно, насамперед самим мером.
Думається, Черновецький, якого, попри неоднозначне враження, що він справляє на публіку, називають «проникливою людиною», сповна відчув за два роки роботи в київській міській владі, що таке «секретар Київради». Напевно, йому було комфортно з таким «спритним» секретарем – якщо слово «комфортно», звичайно, взагалі застосовне до характеристики діяльності на посаді київського міського голови!
На своїй першій після дострокових виборів прес-конференції Черновецький заявив, що стосовно Довгого – він не зрадник, що задоволений роботою секретаря в Київраді п'ятого скликання, що знову пропонуватиме його кандидатуру, навіть якщо доведеться… пожертвувати формуванням промерської більшості!
Тут не вдаватимемося до епітетів – гарний чи поганий був на секретарській посаді Довгий. Процитуємо ще одну оцінку Леоніда Михайловича на адресу свого секретаря Довгого. Вчора в кулуарах першої сесії нової міськради мер буквально сказав так: «Я постараюся абстрагуватися від політичних емоцій. Я вважаю, що… Олесь Довгий був одним із найкращих спікерів, молодих хлопців в Україні».
Але чому «БУВ»?! На жаль, задовольнити цікавість журналістів Черновецький не побажав. «З цією власною думкою я вас покину», - епатажний мер лишився вірний собі.
Щоправда, до цього він все-таки встиг «напустити туману»: мовляв, у Київраді працюють 120 депутатів, з думкою кожного йому доводиться рахуватися, і що всі в Київраді, у тому числі й голови профільних комісій, і секретар Київради, «повинні бути найкращими».
Масла у вогонь у спілкуванні з пресою підлила і Алла Шлапак, яка в минулому скликанні на пару з Денисом Комарницьким очолювала фракцію Блоку Черновецького в Київраді. До речі, Аллу Василівну вважають саме тією жінкою, яка вхожа до Леоніда Михайловича мало не в будь-який момент. З нею, як вона неодноразово розповідала і «Главреду», мер щонеділі, а то й частіше, радиться і з питань діяльності фракції в міськраді, і з соціальних ініціатив блоку, і щодо тем громадських слухань у колонному залі мерії.
Так от, така, здавалося б, обізнана представниця мерської команди вчора заявляла, що, мовляв, у керівних органах фракції змін не буде – Комарницький і вона будуть і в новому скликанні очолювати фракцію. А ось що стосується Олеся Довгого…
По-перше, за словами Шлапак, на засіданні фракції поки що навіть не обговорювали питання про кандидатуру секретаря – планується, що це відбудеться наприкінці тижня.
По-друге, знову ж таки, за її припущенням, фракція, очевидно, розглядатиме не одну, а кілька кандидатур на посаду секретаря, і, можливо, всі їх подасть на розгляд мерові, а вже він потім пропонуватиме когось одного. Про конкретику, звичайно, Алла Василівна не сказала ні слова. Тим паче, що вона зауважила – є, мовляв, час для обдумування, адже законодавство дає міським депутатам місяць на те, щоб вони обрали керівні органи.
По-третє, депутат упевнена, що й інші фракції не втратять такої нагоди – подати міському голові кандидатури представників своїх фракцій на посаду секретаря Київради, і, знову ж таки, там вже тільки мерові вирішувати, який йому і міськраді потрібен секретар і подання на кого саме виносити на суд депутатів.
Цікаво, що вчора ж у кулуарах установчої сесії практично жодного з лідерів політсил, які пройшли в Київраду, не обійшло журналістське питання: хто буде секретарем?! Цікаво в цьому контексті також те, що жодне конкретне прізвище інтерв'юєри не назвали. Як і не висловили, за винятком Віталія Кличка, і цілковитого заперечення кандидатури Довгого. Навіть лідер фракції БЮТ Олександр Зінченко!
До речі, що стосується позиції Кличка, то, знову ж таки в кулуарах, посилилися чутки про те, що Віталій Володимирович так різко заговорив про неможливість повторного терміну на секретарській посаді Довгого після своєї особистої зустрічі з Президентом України Віктором Ющенком. «Чи не пообіцяв часом чогось такого своєму радникові Віктор Андрійович?!» - нашіптували не лише представники преси.
Проте громом серед ясного неба, особливо після того, як сам Черновецький туманно говорив про перспективи Довгого залишитися в секретарях, стали чутки про те, що, мовляв, у блоці Черновецького (а в ньому, нагадаємо, аж 43 депутати, - більше, ніж в будь-якій іншій фракції) немає поки єдності позицій щодо секретаря Київради. Одна частина підтримує Довгого, а інша – Віталія Журавського, нині не лише депутата, а й заступника Черновецького по виконавчій владі. Мовляв, Журавський – це сполучна ланка в команді Черновецького з Партією регіонів, підтримка якої ой як потрібна промерським силам, адже не так все просто може бути з формуванням більшості до мера.
Інтрига в цьому контексті ще й у тому, що Журавський – єдиний із заступників Черновецького по КМДА не склав із себе повноважень депутата Київради. Нагадаємо, що відразу ж після виборів це зробили троє інших заступників, які теж пройшли в міськраду з блоком імені мера – Ірена Кільчицька, Анатолій Голубченко і Денис Басс, хоча законодавство дозволяє одночасно працювати у виконавчій владі і в місцевій представницькій. Виникає питання: чому ж Журавський не взяв прикладу зі своїх однопартійців, які, до речі, свою відмову пояснили тим, що хочуть зосередитися на одній ділянці роботи, а, мовляв, Київрада – це ще один величезний шматок роботи і велика відповідальність.
Більш того, сам мер, мовляв, коливається з визначенням кандидатури на секретаря – досі не визначився, кому ж віддати перевагу. Тому, мовляв, і лунають мерові прогнози щодо посади секретаря розпливчато.
Сам Довгий поки що не схильний до якихось коментарів на цю злободенну тему – вчора він тільки радісно посміхався, обнімався з мером, а журналістам рекомендував не квапити події. Нагадаємо також, що на прийомі в Президента України з нагоди завершення дострокових виборів у Києві та повторного обрання Черновецького разом з мером був тільки Олесь Станіславович.
Ми також узяли бліц-інтерв'ю в одного з наближених до мера представників Блоку Черновецького, радника мера і його зятя - В’ячеслава Супруненка.
< b> Чи вдасться вам створити більшість у Київраді?
Я в цьому не сумніваюся
З ким об'єднуватиметеся?
Не виключаю нікого. Можливо, з усіма.
Хто буде секретарем Київради?
Поки що фракція не вирішила. Як вирішить - так і буде.
Віталій Журавський не склав депутатських повноважень. Як ви думаєте, чим він тепер займатиметься - продовжить вести гуманітарний напрям, тільки тепер ще й у Київраді?
На мою думку, Віталій Журавський і вестиме гуманітарний блок у Київраді.
А є імовірність того, що він може стати секретарем Київради – тому й депутатський мандат не склав?
Я в цьому глибоко сумніваюся. Думаю, він буде ефективніший у гуманітарній сфері.
P.S. До речі, ми спробували узяти коментар по темі і в головного фігуранта інтриги – самого Віталія Журавського. Він не відмовив, пообіцявши дати такий коментар - за 10 хвилин, потім за годину, потім - ще за годину. Так досі й чекаємо…
