«Одеса - Броди» напередодні аверса Валентина Романова, для «Главреда» Зусиллями України і за підтримки міжнародного співтовариства нафтопровід «Одеса – Броди» готується до роботи в проектному напрямі. Використання трубопроводу за аверсним маршрутом покликане засвідчити відданість Києва принципам диверсифікації своїх транзитних можливостей, стати обов'язковим компонентом власної енергетичної безпеки, а також новим змістом співпраці України з країнами Європейського Союзу, Прикаспію і Середньої Азії.

Проте досягнення мети можливе лише у разі, якщо нафтопровід «Одеса – Броди» не буде використаний як елемент політичного протистояння в самій Україні.

Не відразу все влаштувалося

Маючи на меті розвиток власних транзитних можливостей, а також диверсифікацію постачань нафти на свої нафтопереробні заводи, Україна спочатку проектувала нафтопровід «Одеса - Броди» для прокачування каспійських енергоносіїв до Європи. На момент закінчення будівництва в 2002 році 674-кілометровий трубопровід сумарною вартістю 550 млн. грн. дозволяв прокачувати до 14 млн. тонн нафти на рік у напрямі західних кордонів України.

Передбачалося, що проектний напрям маршруту зацікавить європейські уряди і компанії, що прагнуть до забезпечення власної енергетичної безпеки. Проте, попри реверанси потенційних партнерів з постачання і транзиту енергоносіїв, а також підтвердження міжнародної конкурентоспроможності проекту з боку авторитетних аудиторських компаній (наприклад, PriceWaterhouseCооpers), «Одеса - Броди» залишався незавантаженим протягом трьох років. Представники уряду і нафтового бізнесу Польщі не поспішали братися за добудову нафтопроводу до Плоцька, а постачальники з Середньої Азії – за викроювання об'ємів нафти з уже законтрактованої сировини.

Єдиним альтернативним застосуванням нафтопроводу виявилася робота в реверсному напрямі. У 2004 році «Укртранснафта» і російсько-британська «ТНК-ВР» підписали відповідну угоду, що передбачає щорічне прокачування до 9 млн. тонн нафти Urals за маршрутом Мозир – Броди, – МНТ «Південний» впродовж трьох років. Вже в 2004 році по ньому було прокачано 1 млн. 048 тис. тонн нафти, в 2005 р. - 5 млн. 754 тис. тонн, в 2006 р. - 3 млн. 418 тис. тонн., а в 2007 р. – рекордний об'єм нафти – 9 млн. 056 тис. тонн. Таким чином, у цілому за час роботи реверсного маршруту (з кінця 2004 р. по 1 травня 2008 р.) було прокачано 22 млн. 036 тис. тонн сировини, за що Україна отримала у вигляді платежів за транзит і портових зборів 226,3 млн. дол. В кінці 2006 р. сторони задекларували готовність до подальшої співпраці, домовившись про транспортування російських ресурсів тим самим маршрутом (у об'ємі 9 млн. тонн на рік) до 2010 року.

Як видно, реверсний режим роботи нафтопроводу виявився не такий вже й поганий. Особливо в умовах відсутності реалістичних альтернатив його використання.

Новий поворот

Проте пошуки можливостей проектного напряму «Одеса - Броди» нарешті увінчалися успіхом. Підтвердження тому – указ Президента Віктора Ющенка про переведення нафтопроводу в аверсний режим до кінця року, а також рішення Міжнародного енергетичного форуму і Київського саміту з питань енергетичної безпеки, що відбулися 22-23 травня 2008 р. Президент доручив Міжвідомчій робочій групі розробити і подати в тижневий термін план заходів щодо переведення з 2008 року нафтопроводу «Одеса - Броди» в проектному напрямі зі збереженням при цьому рівня доходів від його використання. Форум і саміт забезпечили необхідну міжнародну підтримку нової енергетичної політики України. Зокрема, були підписані: Київська декларація щодо принципів глобальної енергетичної безпеки; Спільна заява щодо Каспійсько-Чорноморсько-Балтійського енерготранзитного простору і Спільна заява президентів Азербайджанської Республіки, Грузії, Литовської Республіки, Республіки Польща і України щодо проекту Євро-Азійського нафтотранспортного коридору.

Саме проект «Одеса - Броди» став одним із головних тем саміту. У своєму вступному слові Президент України В. Ющенко зазначив, що добудова нафтопроводу до Плоцька дозволить вирішити питання забезпечення країн Європейського Союзу каспійською нафтою. Свою прихильність до реалізації проекту підтвердили всі учасники саміту. Зокрема, член Світової ради з енергетики (від турецького національного комітету) Н. Памір заявив, що Єврокомісія і країни ЄС зацікавлені в аверсному використанні «Одеса - Броди».

Проте найбільший оптимізм вселяє позиція Азербайджану. Значущість участі в проекті цього середньоазіатського партнера складно перебільшити. Практика показала, як нелегко будувати відносини зі східними партнерами. Якщо прибуття на саміт не президента Н. Назарбаєва, а віце-міністра енергетики і мінеральних ресурсів Л. Кетебаєвіча дозволяє розраховувати на участь Казахстану тільки в майбутньому, то заяви І. Алієва свідчать про готовність Азербайджану постачати сировину для нафтопроводу «Одеса - Броди». Зокрема, Україна і Азербайджан домовилися про постачання 470 тис. тонн технологічної каспійської нафти для забезпечення роботи трубопроводу в аверсному режимі. Створена українсько-азербайджанська комісія на рівні президентів двох країн покликана підготувати і представити до середини липня 2008 р. технічно-економічне обґрунтування наповнення трубопроводу.

Рішення про аверсне використання нафтопроводу «Одеса - Броди» вже переводиться в практичну площину. НАК «Нафтогаз України» до кінця першого півріччя 2008 р. планує перевести трубопровід у проектний режим для транспортування легкої каспійської нафти. Перша партія нафти за ним буде поставлена з Азербайджану до Чехії транзитом через Словаччину, що не передбачає добудови нафтопроводу. За словами голови правління «Укртранснафти» І. Кирюшина, наразі заплановано проведення технологічного експерименту з постачання нафти на Кралупський НПЗ в об'ємі 40 тис. тонн. Реалізація задуманого не змусить себе довго чекати – «Укртранснафта» готова до проведення експерименту з прокачування каспійської нафти вже найближчими днями.

Це не єдина домовленість на постачання каспійської нафти трубопроводом «Одеса - Броди» в аверсному режимі. І. Кирюшин також повідомив про укладення попередніх домовленостей на постачання каспійської нафти з компаніями MOL (Угорщина) і PGING (Польща). У разі прокачування каспійської нафти нафтопроводом «Одеса - Броди» в аверсному напрямі компанія MOL може отримувати для подальшої переробки до 500 тис. тонн нафти на рік. Як заявив директор департаменту економічного співробітництва МЗС України Корсунський, зараз у процесі роботи перебуває технічно-економічне обґрунтування постачань нафти з Азербайджану по «Одеса - Броди» до Мажейкяйського НПЗ (Литва) для завантаження заводу, що стане можливим після підключення Литви до проекту. За словами уповноваженого Президента В. Ющенка з міжнародних питань енергетичної безпеки Б. Соколовського, планується розробка нової гілки нафтопроводу «Одеса – Броди» на Білорусь, яка йтиме вже паралельно існуючим ниткам «Дружби».

З позиції національних інтересів

Нарешті українська еліта забезпечила довгоочікуваний енергетичний прорив. Без перебільшення – це вінець багаторічних зусиль ряду політичних команд. Сьогодні, як і раніше, використання трубопроводу «Одеса - Броди» в аверсному напрямі повністю відповідає українським національним інтересам. Насамперед мова йде про диверсифікацію джерел постачання енергоресурсів, а також про розвиток власних транзитних можливостей. Саме до цього Київ прагнув протягом багатьох років своєї енергетичної залежності і нереалізованих амбіцій у галузі енергетики.

Реалізація проекту «Одеса - Броди» в аверсному режимі наповнює практичним змістом ідею регіонального лідерства України. Істотне підвищення ролі Києва в системі енергетичної безпеки і енергетичних комунікацій між постачальниками і споживачами енергоресурсів відзначають навіть скептики. Україні вдалося успішно відповісти на запит про формування єдиної енергетичної політики в регіоні. Ініціатива Києва про ефективний транзитний простір безпеки виявилася вимогою часу.

Диверсифікація енергетичного ринку необхідна сьогодні як Європі, так і Азії. Тому практична реалізація проекту «Одеса - Броди» в аверсному режимі дістала таку широку міжнародну підтримку. Етап формальних декларацій вже позаду. Сьогодні Україна здобула реальний шанс дієво інтегруватися в єдиний європейський енергетичний простір, вибудувавши при цьому партнерські і взаємовигідні відносини з країнами - постачальниками енергоресурсів.

У тому числі і з нашим стратегічним партнером – Російською Федерацією. Злі язики вже встигли охрестити підготовлюване аверсне використання трубопроводу «Одеса - Броди» «підніжкою» Росії. Проте не варто плутати грішне з праведним. Ще 16 травня 2008 р. російський уряд ухвалив рішення про вилучення нафти, яка йде маршрутом «Одеса - Броди» в реверсному напрямі і заповнити нею БТС-2. Можливо, це рішення пов'язане зі зменшенням видобутку нафти в РФ, яке відзначає, зокрема, віце-президент Лукойлу Л. Федун. У своєму інтерв'ю для британської The Financial Times від 16 квітня 2008 р. він визнав, що Росія пройшла пік нафтовидобутку і що вже найближчим часом її чекає спад. Думку топ-менеджера російської нафтової компанії підтверджують оприлюднені дані Росстату, які свідчать про спад видобутку нафти в 1 кварталі 2008 р. порівняно з аналогічним періодом минулого року на 0,2%, - до 121 млн. тонн.

Уміння діяти з позицій своїх національних інтересів у рамках міжнародного права має стати постійною характеристикою України. Сьогодні для цього є всі необхідні передумови – можливості власного транзиту енергоносіїв, гарантії про постачання необхідних обсягів сировини, а також запит міжнародних партнерів на диверсифікацію транзитних маршрутів.

Розкачування човна неприпустиме

Ключовим чинником успішного аверсного використання нафтопроводу «Одеса - Броди» є політична стабільність, що безпосередньо визначає стан справ в енергетичній політиці України. Безумовно, добра воля наших партнерів по транзиту і постачанням енергоносіїв, фізична наявність необхідних обсягів, питання фінансування і тимчасових рамок добудови трубопроводу серйозно впливають на ККД всього проекту. Згадані аспекти враховуватимуться на кожному етапі його реалізації, а їх облік стане прогнозованим предметом консенсусу всіх країн-учасниць. Значно більше побоювань викликає питання внутрішньої роз'єднаності українських еліт – чинник, який традиційно визначає ефективність нашої енергетичної політики.

Останні декілька місяців загострення політичного протистояння у владному середовищі лише підсилює висловлені побоювання. Наростаюче політизування української економіки вже призвело до зниження конкурентоспроможності української економіки. За оцінками Швейцарського економічного інституту IMD, протягом останнього року Україна опустилася на 8 позицій у відповідному рейтингу, посівши 54 місце з 55 можливих.

Наростаюче політизування вітчизняної економіки може агукнутися й у сфері енергетики. Це особливо актуально зараз, коли до запуску нафтопроводу «Одеса - Броди» в аверсному режимі рукою подати. Потенційною мішенню для атак може стати, в першу чергу, «Укртранснафта», що є безпосереднім підписантом досягнутої домовленості про постачання азербайджанської нафти на чеські НПЗ. Проте шанс успішного аверсного використання нафтопроводу «Одеса - Броди» - це якраз той випадок, коли національний інтерес повинен запанувати над особистою вигодою в боротьбі за владу і її цінні призи. Якраз зміна менеджменту держкомпанії часто ставала причиною, через яку гальмувалися і навіть закривалися великі проекти.

Сьогодні запит на політичну стабільність в Україні набуває міжнародного формату. Ми так довго говорили про численні геополітичні ризики, що заважають запуску нафтопроводу в аверсному напрямі. Прийшов час убезпечити проект від політичних ризиків, що формують нинішній порядок денний в Україні.

Національній еліті не личить уподібнюватися павукам у банці. Особливо недозволенно перетягувати ковдру за крок від довгожданої мети – диверсифікації постачань енергоносіїв, розвитку власних транзитних можливостей і створення єдиного енергетичного простору з Європейським Союзом.

Автор - експерт ЦСД «Софія»