Це нова Київрада зібралася на свою першу сесію. Установчу.

Жодних питань не вирішували, землю не ділили, власність не роздавали і поправки до міського бюджету не вносили.

Просто заслуховували довгий статистичний звіт голови Київської міської територіальної виборчої комісії Галини Білик. Просто з'явилися один перед одним. Подякували депутатам минулого скликання. Поплескали собі самим під час вручення депутатських посвідчень. Привітали нового мера. З просвітленими обличчями встали під звуки гімну України. Чоловіки галантно роздавали троянди зі своїх букетів рідкісним у залі соратницям. А жінки, яких у новій Київраді, без однієї, два десятки, мимоволі демонстрували, що краса, зокрема й вбрання, - то велика сила!

Новий мер, той самий Черновецький, спочатку радісно помахав тимчасовим посвідченням мера Києва, врученим йому такою блискучо-виблискуючою пані Білик. Потім Леонід Михайлович присягнувся віддано служити Києву і киянам, затим призначив самого себе своїм же розпорядженням виконувати обов'язки мера, далі виголосив «тронну промову» властивою тільки йому колоритною «русько-украйонською» мовою.

А потім – всі просто в колонному залі мерії пили шампанське. На виході із залу найактуальнішим було питання типу «Ну що, підемо тепер «метикувати»?!» Розбіглися моторно – очевидно, «метикувати» хотілося переважній більшості!

Щоправда, без коментарів не обійшлося. Точніше, журналісти не відпустили «просто так» головних і, так би мовити, інтригуючих цікавих персон. Ні мера Черновецького, ні бютівця Олександра Зінченка, якого, до речі, вчора пізно увечері, не без участі Юлії Тимошенко, «призначили» лідером фракції, ні Віталія Кличка, який учора ж пообіцяв особисто Президентові Віктору Ющенку «жорстко контролювати Черновецького», ні Миколу Катеринчука, який хоч і відмовився від мандата депутата Київради, але підтримати своїх п'ятьох «бійців» прийшов.

Різких заяв, відразу скажемо, не було – очевидно, момент не такий. Більш того, сам Черновецький отак майже зворушливо признався, що, мовляв, Юрія Луценка пробачив і заяву свою щодо Луценка з прокуратури забирає. І що з Луценком його, Черновецького, руками «нічого поганого не станеться».

Зінченко розповів, що справа про опозицію і більшість – ще не на часі. Ось, мовляв, коли проголосуємо в Київраді п'ять, шість, а може, і всі десять знакових проектів, тоді й буде видно, що таке більшість, а що таке опозиція. А ще сказав, що фракція «буде гнучкою», що за будь-якого розкладу доб'ється виконання передвиборних обіцянок БЮТ і особисто Юлії Володимирівни киянам.

Кличко, поклавши руку на серце, присягнувся, що він точно знає, що у Олеся Довгого мало шансів залишитися секретарем Київради при мерові Черновецькому.

А Катеринчук, гарно посміхаючись, повторив уже всім відоме – що не може зрадити інтересів своїх соратників по Європейській партії, яку він єдиний і представляє в парламентському блоці НУНС, і перейти працювати в Київраду.

Загалом, все було мирно, чинно й благородно.