До речі, тих «неофітів» так багато не тому, що пройшли якісь політичні сили, котрі раніше не засідали в столичному «парламенті». Абсолютно нова для Київради тільки одна – Блок Миколи Катеринчука.
Просто одні «старожили» - БЮТ, Блок Віталія Кличка, Блок Литвина, «Громадський актив Києва» - гарненько перетасували свої лави. Блок Леоніда Черновецького просто приріс аж 23 депутатами: якщо в минулому скликанні до його складу входив 21 депутат, у нинішньому буде 43 депутати плюс сам мер. Що ж до Партії регіонів, то кількість її представників значно зменшилася – всього лише шестеро «регіоналів» потрапляють у міськраду, але поки що з цієї шестірки «старі» тільки лідер фракції Олексій Омельяненко і Михайло Резникович. Троє з тих, що пройшли, - народні депутати Василь Горбаль, Дмитро Табачник, Інна Богословська – ще перед першою сесією, як, втім, і прогнозували, офіційно відмовилися від місцевого депутатства. Але й серед тих, хто їх замінив, лише один «колишній» - Володимир Дейнега.
П'ятеро новеньких представлятимуть свіжу для Київради силу – проект під Миколу Катеринчука і винятково під вибори 25 травня. Політсила під егідою «найвродливішого» не лише ось так, з першої спроби, «узяла» Київраду, а й залишила позаду НУНС Юрія Луценка, більш-менш розкручену «Свободу» Олега Тягнибока і Блок екс-мера Києва Олександра Омельченка. До речі, очолити фракцію ця п'ятірка довірила не Катеринчуку, а відомому адвокатові Олексію Рєзникову, натомість лідер блоку, судячи з останніх заяв соратників, залишиться в парламенті, оскільки лише він єдиний і представляє у фракції НУНС свою Європейську партію.
До речі, вперше за останні чотири каденції «нашоукраїнці» як самостійна фракція не будуть представлені в Київраді! Хоча очевидно, що багато хто з депутатів, які входили у фракцію «Нашої України» у складі міськради п'ятого скликання, відчули недобре, коли було вирішено, що основу списку НУНС береться складати особисто Луценко. «Нашоукраїнців» можна було знайти в різних «корзинах». У Кличка – до десятка, щоправда, вдалося знову стати депутатами тільки Людмилі Закревській і Дмитру Андрієвському. Під крилом Омельченка зібралися добре знайомі екс-мерові «нашоукраїнці», зокрема, в першій десятці - беззмінний протягом трьох останніх каденцій Київради голова найголовнішої депутатської постійної комісії Володимир Присяжнюк, і депутат із стажем, а в скликанні, що йде, співголова фракції «Наша Україна» В’ячеслав Непоп. Але «омельченківці», як відомо, не пройшли: за них, згідно з останніми даними Київської ТВК, проголосували тільки 26004 виборців, а «прохідним балом» на минулих виборах були щонайменше - 35000.
Не пройшли в Київраду і соціалісти, хоча в минулому складі їхня фракція налічувала шість «багнетів». Причому вони своїх однопартійців у різні політичні «корзини» не розкладали, тому перший і, можливо, останній вдалий досвід соціалістів, коли у них була своя фракція, просто залишиться в історії Київради. До речі, соціалісти отримали мізерно мало голосів виборців – всього лише 3318! Навіть їх одвічним ідеологічним побратимам – комуністам – кияни віддали 25784 голосів. Але КПУ знову пролетіла мимо Київради. І це, в принципі, зрозуміло.
Бо, як і на минулих виборах у березні 2006 року, так і на нинішніх, столиця вважала за краще обирати не тих, хто бере ідеєю, а тих, хто грошима. Навіть «найчіткіші ідейні» - «Свобода» Олега Тягнибока, на яку в Києві, будемо справедливі, є попит, – трішки не дотягли до 3-процентного прохідного бар'єру, хоча, пригадаймо, результати екзит-полів, оприлюднені відразу після завершення голосування, давали шанс засідати в Київраді і «Свободі». Щоправда, в ту першу післявиборну ніч її лідер, відповідаючи на питання «Главреда», дуже скептично оцінив результати екзит-полів: мовляв, на Заході похибка 0,2-0,3 %, а у нас – на рівні прохідного бар'єру, тобто до 3%, тож чи варто довіряти таким «результатам»?!
І не має значення – чи був масовий підкуп виборців на цих дострокових виборах, про що на кожному розі товкмачать політологи і представники політсил, незадоволених своїм результатом на виборах, і категорично заперечують ті, хто не повинен допускати таких порушень.
Має значення інше – в Київраду знову пройшли, скажімо так, небідні й дуже небідні люди. Мало б сенс говорити про те, що місто з офіційно визначеною зарплатою середньостатистичного киянина в 2700 з хвостиком гривень обрало для управління собою… клуб мільйонерів. 90% обраних – це або директори фірм, або голови наглядових рад ЗАТ, ТОВ тощо. А за фахом там - здебільшого юристи, що, в принципі, непогано для парламенту, проте не зовсім те для місцевої ради. Адже в місцевій раді, перш за все, мають добре знати, як вирішити питання реконструкції Бортничівської станції аерації, а не те, як написати рішення про відведення землі в рекреаційній або історичній зоні так, щоб жоден суд не прискіпався! Як свідчить практика, ділити київську землю так, що суди прискіпатися до документів не можуть – юристи в Київраді набили руку чудово, а ось горезвісна станція із задушливими випарами відходів, так би мовити, життєдіяльності столиці як загрожувала Києву екологічною катастрофою, так і загрожує. На жаль!
Потрапили в Київраду і дипломовані економісти – їх без малого три десятки людей. Є в цьому клубі багатих і дуже багатих кілька професійних лікарів (лідер «Громадського активу Києва» Олександр Пабат і бютівець Денис Москаль). Є професійний викладач французької мови (Ігор Баленко з «Громадського активу Києва»). Є й дипломовані викладачі (Алла Шлапак, Алла Семенюк і Лариса Мельничук з Блоку Черновецького, бютівці Олександр Зінченко і Олександр Клюс). Є інженери (таких тільки в ГАКу - половина складу), але… Практично всі вони давно забули про свою професію в дипломах. Тому що 90% юристів, економістів, лікарів, викладачів – це самісінькі як там не є бізнесмени, причому успішні, такі, що потрапляють у всілякі ТОП-50, ТОП-100 вітчизняних мільйонерів. Є й депутати, які в рядок «професія» не вписали нічого, втім, такий депутат один – це заступник директора ТОВ «Ринок-1» Олександр Ліщенко з Блоку Литвина, людина, скажімо так, не кришталево-чистої біографії, судячи з офіційних даних сайту МВС України.
Наприклад, «викладач французької» Ігор Баленко - власник мережі магазинів оптової торгівлі «Фуршет» і спонсор своєї дружини-співачки Ассії Ахат. Статок – на рівні $650 мільйонів.
Економіст Лев Парцхаладзе, член Блоку Віталія Кличка, – голова будівельно-інвестиційної компанії «21 століття». Статок – в межах $0,5 мільярда. Спортсмен Віталій Кличко і меценат Дмитро Андрієвський з цього ж блоку – теж не бідні люди, хоча до Льва Ревазовича, звичайно, ще не дотягли.
Економіст Олег Куровський, бютівець, син нардепа від БЮТ Івана Куровського – фіндиректор батьківської компанії «Житлобуд». Сімейний будівельно-інвестиційний бізнес оцінюється до $200 мільйонів.
«Литвинівець», інженер Валерій Мошенський – засновник і співвласник групи компаній «Планета-буд», відомої не лише благоволінням до неї мера Черновецького і ремонтом мерії, але й масштабним будівництвом і реконструкціями по всій Україні, зокрема в Криму. Статок, як жартує дехто з конкурентів, – «у межах 101-го місця ТОП-100 журналу «Фокус».
Лікар-стоматолог Олександр Пабат, єдиний, як він себе називає, справжній мажор України, - теж мільйонер, самі іномарки якого коштують більше, ніж може заробити за все своє трудове життя той середньостатистичний киянин із зарплатою в 2700 гривень, який голосував за ГАК. Щоправда, статки поки що «замалі» - до $100 мільйонів.
А Олександр Лойфенфельд - що нарешті після кількох безуспішних спроб пройшов хоч у якийсь представницький орган! – з тієї ж політсили під керівництвом Пабата, теж добре «стоїть». Принаймні його статки оцінюють приблизно в $200 мільйонів.
У цьому ж блоці знову є технолог Галина Герега – співвласниця ТОВ «Епіцентр», жінка, яку називають однією з найбагатших представниць слабкої статі в Східній Європі! Точних даних про її особисті статки немає, але цей сімейний бізнес деякі аналітики ринку продажу будматеріалів оцінюють в $300-400 мільйонів.
Звичайно, до рівня самого мера Леоніда Черновецького і його сина, депутата від Блоку імені батька Степана Черновецького, чий статок оцінюють в $1мільярд, всім решті далеченько! До речі, в цьому найчисленнішому блоці з усіх, хто потрапили в Київраду, в мільйонери зараховані й Олесь Довгий, і Олексій Євлах, і В’ячеслав Супруненко, і Анатолій Чуб, і Павло Гречковський… Цей список був би ще більший, якби днями не відмовилися від депутатства Ірена Кільчицька, Анатолій Голубченко і Денис Басс.
Ось таке «наповнення» нової столичної міської ради. Може, ми в чомусь і прорахувалися – члени цього «Клубу мільйонерів» не дуже «світять» свої мільйони. Хоча могли б, як публічні люди, і показати електорату свої декларації про доходи. Ні, навіть не так! Могли б дружно проголосувати на перших же сесіях нової Київради за пропозицію – всім депутатам оприлюднити в ЗМІ свої декларації про доходи, щоб не було в тих самих ЗМІ жодних домислів і, так би мовити, приписок…
