Атракціони-вбивці Софія Романова, для «Главреда» Непоодинокі людські жертви не можуть зупинити машину тотальної «атракціономанії». Як правило, за літній сезон на атракціонах країни щороку гинуть люди. Як довго діти і підлітки України кататимуться не просто на каруселях «секонд-хенд», а на гойдалках, у яких давно закінчився «термін придатності»?

Як правило, у більш-менш занепалому містечку є двійко-трійко своїх «Сюрпризів» і «Вітерців». Усі вони здебільшого древні, які залишилися з часів великого і могутнього Союзу або ж прийшли у вигляді майже гуманітарної допомоги від братів по колишньому соцтабору. Колись вони самі були яскравими, красивими, а головне — надійними. Сьогодні ж стовідсотковою безпекою похвалитися не може ніхто. Тим паче що на практиці з початку сезону вже сталося кілька трагічних випадків. У квітні атракціон «Матриця» став причиною смерті 18-річної мешканки Львова, а на початку травня в Луганському парку «Дружба» через несправність каруселі типу «Центрифуга» загинули дівчина і хлопець, вісім людей були травмовані. Держгорпромнагляд припинив діяльність Кременчуцького науково-виробничого центру «Атракціон», який, власне, і видав дозвіл на використання луганської каруселі-вбивці. Трагедії стали й сигналом для початку дій відповідних служб по всій країні. Але цього разу недостатньо лише звичайної профперевірки із галочкою у відповідних документах.

Під контролем Президента

Так, за дорученням прокуратури міста Києва Територіальне управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці і гірського нагляду по Київській області і Києву обстежувало атракціони у столичних парках: у Центральному культури та відпочинку, Голосіївському ім. М. Рильського, парку культури й відпочинку «Перемога», «Партизанська слава», ТОВ «Парк «Нивки» та інших.

Під час перевірки, звісно, було виявлено численні порушення. Найбільш кричуще — у деяких «суб'єктів господарювання, які здійснюють експлуатацію стаціонарних, пересувних і мобільних атракціонів у Києві», відсутні дозволи на експлуатацію атракціонів! Але хтось же їм дозволив працювати?! Те, що відвідувачі парків розваг не можуть отримати повну інформацію про правила поведінки і користування атракціонами — теж факт. Не кажучи вже про те, щоб усім бажаючим показували необхідні документи. Виявляється, це страшна таємниця за сімома печатками, яку можуть показати хіба що якійсь «особі», та зовсім не простому смертному. Крім того, Державна санітарно-епідеміологічна служба столиці перевірила 42 об'єкти, встановивши, що деякі з них працюють без висновків санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України щодо безпеки використання їх для дітей і проектної документації.

«Ми перевірили вже понад 70 атракціонів, — сказав Георгій Басакін, перший заступник начальника Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці й гірського нагляду по Київській області і місту Києву. — Серед них підвищеної небезпеки у столиці було оглянуто 56 атракціонів, а в області — 21, непідвищеної у Києві — 24. З них закрили у місті підвищеної небезпеки 21, а в області — 4, непідвищеної — лише один. Закрито ці атракціони з різних причин. Щойно неполадки буде усунуто, наш інспектор проведе повторний огляд, і якщо все відповідатиме нормам, атракціон запрацює».

Виявляється, вік атракціону не має істотного значення. Якщо каруселі вже років 30, але вона добре збереглася і, за словами Георгія Басакіна, незалежна комісія, до якої входять найрізноманітніші фахівці, дійде висновку, що вона придатна — вперед! Ось і катають киян та їхніх малюків «Ромашки» й «Сюрпризи», випущені у 60—70-х роках минулого століття.

У Донецьку вже демонтували всі атракціони, котрі становлять небезпеку. За словами мера міста Олександра Лук’янченка, сім нових атракціонів, які придбало місто, перед введенням в експлуатацію обов'язково пройдуть перевірку Держтехнагляду. Перевірять також і всі працюючі атракціони. Слідом за сходом почали закривати атракціони і на заході країни. Лише в Івано-Франківській області припинено експлуатацію семи, у тому числі й «Колеса огляду» в обласному центрі.

У справу «атракціонів-убивць» втрутився навіть Президент. У середині травня Віктор Ющенко доручив прем'єр-міністрові Юлії Тимошенко здійснити позапланову комплексну перевірку технічного й експлуатаційного стану атракціонів, а також посилити контроль за дотриманням правил безпеки під час їх роботи. Але, ясна річ, що у Кабміну навряд чи дійдуть руки до літніх розваг. Залишається сподіватися на місцеву владу. Хоча й та не може сказати, скільки ж усього в нашій країні є великих парків із різноманітними і не завжди якісними атракціонами, якщо тільки у столиці їх більше сотні.

Гірки чи металобрухт?

Якщо більш-менш великі парки у районах Києва або містах-райцентрах контролюються відповідними органами, то пересувні луна-парки, які з'являються наче гриби після дощу, притягнути до відповідальності дуже складно. Тим паче, якщо вони встановлюються де-небудь на периферії. Найстрашніше, що власники таких міні-парків практично взагалі ні за що не відповідають…

Ми спробували поговорити з власником одного з парків, які розташувалися в одному зі столичних районів. Контролери, які обслуговують батут, плаваючих лебедів, спілкувалися з нами без особливого бажання: «Те, що стоїть тут, шкоди здоров'ю не завдасть. Телефон господаря ми не знаємо. Документи всі у нього…» От і вся розмова. А коли ми спробували з'ясувати, що ж буде, якщо хтось, боронь боже, постраждає на їхніх атракціонах, сказали: «Якщо вам щось не подобається, то не катайтеся».

«Всі атракціони відкриті, працюють, — запевнив нас Василь Струсь, директор парку. — Більше по телефону нічого не казатиму. Приїздіть, побачите все самі, покатаєтеся». Ми не ризикнули.

А як же бути, якщо більшість «Літаючих дощок» і «Центрифуг» — імпортного виробництва, яких на батьківщині списали, оскільки закінчився термін експлуатації? А українські «бізнесмени» купують їх там задешево, майже задарма, інколи ввозять до України як металобрухт. Наприклад, нова «Лавка» — один з найпопулярніших атракціонів — коштує близько 120—140 тисяч євро, а той, що був у використанні, — лише 50 тисяч.

На думку Олексія Архіпова, директора вінницького заводу «Аналог», єдиного в Україні виробника атракціонів, причин плачевного стану атракціонного парку України є кілька. По-перше, це те, що парки культури та відпочинку відносяться до Міністерства культури, яке фінансується за залишковим принципом. По-друге, земля, на якій розташовані атракціони, належить до особливої категорії, яка не дає можливості оформлювати довгострокову оренду ділянки, не кажучи вже про викуп. У результаті: практично 25—30 років атракціони не оновлювалися — на це просто не виділялися кошти, парки дотувалися з бюджету і навіть не виходили на самоокуповування. До того ж робота у парках сезонна (як правило, у літній період), через що середньорічний рівень зарплати є вельми низьким, а отже, професійний рівень персоналу парків також. І останнє — за вищезгаданих умов оренди землі відсутній серйозний інвестор (а атракціонна техніка — річ дорога), тож залишається купувати дешеві старі атракціони.

«За нашими спостереженнями, за останні кілька років більшість атракціонів, на яких були жертви, виготовлені, умовно кажучи, у Чехословаччині, — каже Олексій Архіпов. — Ці далеко не нові луна-парки, які відпрацювали своє, підприємці купують за низькою ціною. Причому можна зазначити: подібні атракціони, що залишилися з радянських часів, працюють надійніше, ніж чехословацькі. Ми можемо говорити про їх стан, адже до нас звертаються з питаннями про відновлення і ремонт атракціонів. Зокрема, ми кілька разів бачили атракціон «Лавка». Ознайомившись з конструкцією, ми давали висновок, що він є непридатним для ремонту. Я не кажу, що це погані атракціони, але ідеологія західного виробництва трішки відрізняється від нашої — від початку закладено, що моральне старіння має відбутися швидше, ніж технічне. Тобто вони можуть працювати максимум п'ять років, після чого їх треба замінити».

До речі, сучасні атракціони українського виробництва працюють на гарантійному безкоштовному обслуговуванні 18 місяців, а термін їх експлуатації — 18 років.

Сезон відкрито, перевірки закінчилися, атракціони включені і працюють… Дуже хотілося б, щоб безпека, яку обіцяють власники парків розваг, була не лише на папері. У гонитві за великими і легкими грошима підприємці дуже часто забувають про ціну людського життя. Тож, можливо, було б краще, аби діти, оскільки поки що все-таки вони залишаються головними споживачами цього виду розваг, узагалі залишилися без гойдалок-каруселей, ніж їхні батьки, у найкращому разі, будуть решту життя опікуватися інвалідом. Самі ж чиновники зізнаються, що не можуть поставити біля кожного атракціону інспектора.