Немає сьогодні такого кандидата в мери Києва, який би не обурювався пробками на київських дорогах і, образно кажучи, не запевняв у своїй програмі, що лише він із цим справжнім лихом на столичних дорогах здатний впоратися. Справді, за останні два-три роки ситуація на дорогах Києва настільки загострилася, що буквально з кожним днем пересуватися в місті на чотирьох колесах дедалі складніше, а іноді просто нереально. Пробки – це вже не просто лихо, це майже катастрофа! Кількість автомобілів зростає (сьогодні їх близько мільйона), пропускна спроможність доріг зменшується, а ніякої не те що революції в дорожньо-транспортному забезпеченні, ба навіть невеличкого прориву немає! І якось слабко віриться, спостерігаючи хоч би довготривалу реконструкцію всього лише однієї площі – Московської, що на столицю чекає прорив у найближчому майбутньому. Навіть попри підготовку до Євро-2012.
Звичайно, сьогодні, враховуючи передвиборну кампанію в Києві, немає і браку обіцянок зробити такий «прорив». І що тільки не пропонують претенденти на крісло мера і на мандати депутатів Київради?! Від обіцянок будувати багаторівневі розв'язки та «європейські» дороги з тунелями й естакадами, що приїлися (але ще жодного разу не утілилися в життя після виборів!), до лякаючих автомобілістів обіцянок типу «Звільнимо дороги від приватних авто - всіх пересадимо на громадський транспорт!» або «Плата за паркування змусить автомобілістів їздити в метро!».
Натомість ми, маючи досвід того, як насправді НЕ вирішуються транспортні проблеми, коли вибори закінчуються, провели власне дослідження причин немислимих заторів у столиці, а це означає, підвищеної аварійності на найпроблемніших магістралях.
Об'єктами нашої особливо пильної уваги, в першу чергу, стали столичні мости, які є поки що єдиними сполучними ланками доріг Києва через Дніпро, що поділяють місто на правий і лівий береги. Чому ми написали – «поки що єдиними ланками»? Тому що, як вже розповідав «Главред», у влади з'явилися наміри спорудити автомобільний тунель під Дніпром.
А автомобільних мостів сьогодні в Києві всього лише чотири, і вони страшенно переобтяжені в ранкові та вечірні години-пік. До того ж пропускна спроможність кожного з них дуже відрізняється, і це залежить не лише від потоку автомобілів. Вся справа - в конструкції самого моста і прилеглих до нього розв'язок.
Південний міст
Наймолодший з нинішніх мостів Києва. Але... вже в аварійному стані, вимагає термінової реконструкції! Загальна протяжність всього шляхопроводу близько трьох кілометрів (відстань через Дніпро 1,2 км плюс промислова зона на Видубичах - 1,7 км).
У ранкові години пік з 7:15 до 10:30 міст завантажений у напрямі правого берега. Середня швидкість потоку авто не перевищує 35-40 км/год. Якщо повезе - іноді 60 км/год, але це за умови, що в правому ряду не стоятиме поламана вантажівка, як це частенько буває, або ще гірше – не станеться ДТП, що теж, на жаль, не така рідкісна подія.
До того ж на проспекті Бажана, що примикає до Південного моста, - чотири ряди в одному напрямі, а біля моста – лише… три. Через звуження дороги формується пробка на проспекті (чим думали проектанти – залишається тільки дивуватися!). Багато водіїв, намагаючись уникнути затору, починають об'їжджати проспект через приватний сектор на Осокорках. Вискакуючи біля самого в'їзду на міст, вони неминуче стопорять весь потік машин на проспекті, оскільки водії тих, у свою чергу, змушені пригальмовувати, щоб пропустити лихачів.
Пробка на проспекті Бажана останнім часом, як правило, бере початок від станції метро «Харківська» і повзе до моста.
Крім того, водіям, подолавши проспект, належить проповзти по шляхопроводу через промислову зону до розв'язки на станції метро «Видубичи». А це, у свою чергу, - коридор, з якого нікуди звертати!
У вечірні години пік з 17:00 до 20:45 переобтяжений лівий берег. Пробка з вулиці Саперно-Слобідської. Причина - злиття в'їздів з розв'язки на шляхопровід. Як наслідок - болісна вечірня тягучка з роботи додому.
Міст Патона
Це - найдовший міст через Дніпро - 1,5 км, але він має найкоротші за розташуванням розв'язки – як на лівому, так і на правому берегах. Але при цьому міст має по три смуги руху в кожному напрямі плюс реверсивну смугу, і все це в точності дублюється з розміткою на проспекті Возз'єднання. Тому впродовж всього робочого дня саме міст Патона – найбільший трудівник, він залишається «найрухомішим», середня швидкість потоку машин - 60-70 км/год. у ранкові години пік.
Але при цьому проспект Возз'єднання вранці, не поспішаючи, «повзе» у бік правого берега, починаючи від Ленінградської площі й до самого моста. Причина - в невдалій розв'язці на лівому березі. Через перевантаження Південного моста водії через Дніпровську набережну поспішають на міст Патона. Але не встигають. Машини у великій кількості скупчуються на вузькому під'їзді до моста.
З Дніпровської набережної весь транспортний потік в'їхати на міст не може, так би мовити, фізично, оскільки величезний потік знаходиться і на проспекті Возз'єднання – через це виникає пробка на самій Дніпровській набережній (останнім часом від вулиці Березняківської).
До речі, на цьому перехресті «типу» працює світлофор. Доходить до того, що водії займають лівий ряд зустрічного потоку - як на проспекті, так і на набережній! Спроба ДАІ розвантажити Дніпровську набережну за рахунок блокування крайнього правого ряду на проспекті Возз'єднання, тим самим як би розвантажуючи в'їзд на міст з набережної, на жаль, успіхом не увінчалася, навпаки, це призвело лише до ускладнення на проспекті.
Не варто також забувати, що, крім Дніпровської набережної, до проспекту Возз'єднання з протилежного боку примикає не менш завантажена Русанівська набережна!
Останнім часом у ранкові години пік інспектори ДАІ частенько перекривають з'їзд з моста Патона і Південного моста на Набережне шосе. Робиться це для того, щоб високопоставлені чини доїхали на роботу – на Банкову, Грушевського... Але через це стопориться правий ряд моста, а потім і весь міст на декілька хвилин повністю зупиняється. Як результат – пробка, навіть ні, пробище! Іноді – аж від середини проспекту Юрія Гагаріна, тобто понад два кілометри!
Міст Метро
Найвужчий, всього лише по два ряди в кожному напрямі, але при цьому дуже довгий, якщо врахувати власне шляхопровід - від розв'язки до розв'язки. Середня швидкість під час годин пік – лише 20 км/год. Міст катастрофічно не встигає пропустити основний потік машин з Броварського проспекту.
Враховуємо, що міст прокладено через Дніпро, а шляхопровід міст Метро - Броварський проспект ще проходить і через Русанівську протоку, ось у результаті й отримуємо довжелезний, вузький коридор, яким транспорт не їде, а тільки повзе. Весь день!
На лівому березі найближча розв'язка - на станції метро «Лівобережна» (розворот на Гідропарку до уваги не беремо – він «мертвий», оскільки ним не користуються водії основного потоку авто), на правому березі маємо прямий в'їзд на набережну, але там… розташований світлофор.
До речі, це єдиний міст, під час виїзду з якого нариваєшся на світлофор – дива проектування! Також можна постійно спостерігати тягучку на Набережному шосе при під'їзді до моста Метро, якщо їхати від моста Патона, і таку саму тягучку - при під'їзді до Дніпровського узвозу.
Московський міст
Найкривавіший! Останнім часом «прославився» найбільшою кількістю аварій і ДПТ, часто з трагічними наслідками. Одна з недавніх – в дощовий ранок 16 травня, коли зіткнулися відразу сім машин.
Цей міст за дорожньою розміткою був аналогічний мосту Патона (по 3 ряди авто в кожному напрямі плюс смуга реверсивного руху). Але, як показала практика, реверс - не для наших людей. Деякі водії, попри те, що реверсивна смуга закрита, все одно вискакують на неї і намагаються проскочити. Деяким щастить, а деяким ні - як правило, під час таких порушень найчастіше відбувається лобове зіткнення авто.
У підсумку через одного «екстреміста» страждають сотні безневинних - це й учасники ДТП, і решта водіїв і пасажирів, що стоять часто-густо в багатогодинній пробці. Тому було ухвалено рішення - прибрати реверс і поставити центральний відбійник, а дорожню розмітку перекреслити і пустити авто по 4 ряди в кожному напрямі.
Після встановлення відбійника ситуація щодо «лобових» ДТП стабілізувалася.
Московський шляхопровід (міст через Дніпро плюс міст через Десну ) - не найкоротший за розташуванням розв'язок одна відносно одної. Розв'язка на лівому березі (Керченська площа), розв'язка на правому – в принципі, відразу з'їзд на вулицю Героїв Сталінграду. Сумарна довжина цього коридору, яким належить проїхати водієві, близько трьох км. Самим коридором від розв'язки до розв'язки крім мостів служить проспект Генерала Ватутіна на лівому березі. Якщо не рахувати повороту на вулицю Бальзака, то, в принципі, звернути водіям нікуди. Дороги-дублери, очевидно, у нас – дуже далеке майбутнє.
У будні, якщо не відбувається ніяких подій, коридором можна рухатися досить-таки стабільно й швидко. Щоправда, середня швидкість потоку в завантажений час – всього лише від 20 км/год., в непіковий - до 70 км/год. і навіть більше, іноді швидкість сягає 95 км/год., а в крайньому лівому ряду - і до 120 км/год. О вечірній порі з 17:30 до 20:30 потік з черепашачою швидкістю тягнеться на лівий берег - при цьому майже повністю стоїть Московський проспект, іноді, особливо взимку, в сніг, починаючи вже від Кирилівської церкви.
Ось ДТП на Московському проспекті - у напрямі в'їзду на Московський міст. На вигляд - начебто нічого серйозного. Але… Як наслідок - проспект «стоїть»!
Понад те, співробітники ДАІ на місце аварії швидко дістатися не можуть фізично, оскільки самі стоять у пробці. Більш того, як нарікали в бесіді з нами самі ДАІшники, за кожним районом закріплені всього лише кілька авто, що виїжджають на оформлення ДТП, а в одному районі аварій, як правило, відбувається декілька. Оформлення ж лише одного ДТП забирає від 50 хвилин до 1,5 годин.
В найближчому майбутньому планується відкрити ще два мостових переходи. Поки що вони залишаються в режимі будівництва - основний транспортний потік Києва змушений тягнути, так би мовити, щоденну лотерею на вільний міст. І найобразливіше, що виграшних номерів з кожним днем, через щоденне зростання кількості машин, стає дедалі менше.
Існує думка, що введення в експлуатацію хоч би одного з нових мостових переходів найближчим часом кардинально ситуацію з трафіком у столиці не змінить, оскільки майже одночасно з відкриттям нового моста один з чотирьох старих автоматично закриють на реконструкцію. Реальна перша «кандидатура» - Південний міст.
У матеріалі використано фото сайту «Друга смуга»
