|
Нафти не буде
Віталій Портников, журнал «Главред»
Коли на зустрічі міністрів закордонних справ країн Європейського Союзу керівник литовського зовнішньополітичного відомства Пятрас Вайтекунас оголосив про додаткові вимоги Вільнюса щодо продовження переговорів з Росією, це здавалося вдалим кроком, що звертав увагу Європи на литовські проблеми.
|
Як відомо, після продажу головного підприємства литовської економіки – нафтопереробного концерну Mazeikiu nafta польському концерну Orlen – російський нафтопровід «Дружба» тимчасово вийшов з ладу, і зробити з ним нічого не вдається. Так що нафту на «Мажейкяй» тепер доставляють танкерами, і залишається тільки згадувати про часи прибутковості комбінату. У Вільнюсі впевнені – і небезпідставно – що ремонт нафтопроводу – лише вигадка, за допомогою якої Росія демонструє своє роздратування з приводу продажу комбінату полякам. До того ж Литва вирішила не обмежуватися тільки економічними претензіями, а ще й додала до своїх вимог політичний пакет, у якому, зокрема, можна було побачити турботу про розв’язання проблем самовиголошених республік на терені колишнього СРСР. І незважаючи на тиск інших країн Європейського Союзу, позицію свою змінювати не збиралася. Розраховуючи, очевидно, на те, що у випадку з Литвою буде так, як сталося із Польщею, яка також блокувала переговори європейців з Росією, вимагаючи відновлення продажу свого м’яса у сусідній країні. Однак литовці не розрахували, що пішли в атаку на Москву в період зміни влади. Новому прем’єру Владіміру Путіну та його найближчому оточенню необхідно продемонструвати, що ніякої зміни зовнішньополітичного курсу за часів президента Дмитра Медвєдєва не буде, навпаки – цей курс може стати тільки більш жорстким. Не випадково з приводу литовських претензій першим висловився віце-прем’єр російського уряду Ігор Сєчін, якого вважають одним з лідерів незадоволеного призначенням Медвєдєва «силового» клану. Сєчін не став говорити про ремонт «Дружби», тільки здивувався, чого це Росія має ділитися з Литвою ресурсами. Згодом до заступника приєднався і сам Путін – російський прем’єр просто дав розпорядження перевести перевалку нафти з балтійських портів у російські. У найкоротший термін. Для Литви це означає, що нафта на «Мажейкяї» не з’явиться ніколи – навіть якщо поляки відмовляться від «золотого» комбінату, купівля його російськими нафтовиками може не змінити ситуацію, яка стала відверто політичною. Більше того, під гаслом захисту власних ресурсів Москва може залишити без нафти всю Балтію – навіть Латвію, відносини з якою останнім часом тільки поліпшувались. І ніякий Євросоюз не зможе вплинути на російську позицію: нафта – російська, нафтові компанії здебільшого – приватні, а як можна змінити думку приватного бізнесмена, тим більше тоді, коли він виконує спеціальне доручення прем’єр-міністра країни? У ситуації з «Мажейкяєм» литовці потрапили у ту ж пастку, в яку раніше потрапляли українці із постачанням російського газу – тут Віктор Ющенко, який нещодавно відві¬дував Вільнюс, міг багато про що розповісти своєму литовському колезі Валдасу Адамкусу. Після перемоги Ющенка на президентських виборах 2004 року у Києві серйозно вважали, що зможуть змінити схему «сірого» постачання енергоносіїв – не усвідомлюючи, що йдеться про пільгове постачання, яке у разі виходу з тіні може перетворитися на серйозний тягар на шиї української економіки. Коли литовці продавали «Мажейкяй» польському концерну, вони виходили з простого припущення, що росіянам вигідно перероблювати нафту на комбінаті – не припускаючи думки, що Росія погодиться на значні втрати, щоб продемонструвати: її нафта може приносити прибуток тільки її нафтовикам, а не якимсь там полякам. Перебуваючи в європейських структурах, також починаєш вірити в їхню ефективність і можливість продиктувати умови Москві – Брюсселю варто тільки захотіти. А в результаті Вільнюс залишає без російської нафти всю Балтію і примушує латвійських політиків, яким так важко далася нормалізація відносин із Москвою, дивитися в бік братів-литовців незадоволеними очима. Можливо, Вільнюсу просто треба було почекати зі своїм демаршем до моменту посилення нового президента – якщо б Медвєдєву були потрібні якісь «ліберальні» жести, нафта могла піти на «Мажейкяй»? Але тепер це буде просто «непатріотично». Нафти не буде.
|