До речі, супермаркет – не вітчизняний і навіть не європейський, а чисто американський винахід, що належить Майклу Каллену - адміністраторові бакалійної крамниці в місті Геррін (штат Ілінойс). У 1930 році Каллен відкрив перший такий магазин у приміщенні… колишнього гаража, при якому для зручності покупців була безкоштовна стоянка автомобілів. Через два роки Каллен володів вже вісьмома такими маркетами з виручкою $6 млн на в рік. Як не смішно, але, вважається, що величезним стимулом розвитку супермаркетів послужив винахід наприкінці 30-х рр. минулого століття власником супермаркету в Оклахомі Сильваном Голдманом металевого візка на коліщатках для продуктів замість ручного кошика!

Усе це чимось нагадує розвиток ринку рітейла (від анг. retail – роздрібний продаж) в Україні кінця 90-х. – можливо, рівнем обслуговування, можливо, торговим оборотом. Але, на відміну від американських, супермаркети в Україні розвиваються на гіпершвидкостях – втім, це можна зрозуміти: адже ми так відстали! А власники мереж рітейла буквально за декілька років увійшли до списку найбагатших (!) людей України - за версією багатьох вітчизняних видань.

Звичайно ж, Київ, столиця, першим, скажімо так, прийняв на себе удар по-американськи: гіпермаркети і супермаркети не лише вже замінили собою більшість звичних «совкових» магазинів і стихійних «супермаркетів», але стають дедалі більше популярними серед мешканців столиці. В зв'язку з цим цікаві такі дані: у 2007 році, наприклад, основним місцем здійснення покупок продуктів і непродовольчих товарів повсякденного попиту для киян були магазини мережі «Сільпо» (24%), «Велика Кишеня» (20%), «Фуршет» (15% респондентів), «Metro C&C» (6%), ринок/вулична торгівля (6%). Такі результати дослідження, проведеного дослідницькою компанією «GfK-Украина». Більш того, в ТОП-30 східноєвропейського рітейла українські та російські компанії посіли аж 20 позицій!

Ну а зараз саме час - про осіб, які ховаються за відомими кожному киянинові брендами.

Найбільший роздрібний торговець України – Володимир Костельман. Він володіє групою компанії «Фоззі», це - гіпермаркети Fozzy, 34 супермаркети «Сільпо» (тільки в столиці), так звані магазини біля будинку «Фора», магазин-самохід GONZA, а також нове для українського ринку рішення, хоча й дуже популярне на заході, - Бутер Точка. Всі бутерброди, які ви могли будь-де бачити, в яких завгодно супермаркетах, нарізані компанією Костельмана.

Аналітики оцінюють його статки більш ніж у $450 млн.

А його магазини «Сільпо» вже не перший рік, за даними компанії GFK-Україна, є найпопулярнішими супермаркетами в країні. У 2007 році по всій Україні їх було 124. У 2006 році саме Костельман першим ввів поняття власний лейбл в український рітейл, і «Сільпо» запустило «ТМ Премію». На цей час під «ТМ Премія» випускається величезна кількість продукції - від загорнених помідорів до фольги для запікання риби, м'яса, овочів тощо.

Торік його компанія придбала мережу маркетів «Бумі» і птахофабрику в Закарпатті. Попри постійні проблеми з Антимонопольним комітетом України, він як і раніше залишається одним з найуспішніших українських рітейлерів. До речі, у вересні минулого року Костельмана оштрафували на 50 тисяч гривень за порушення антимонопольного законодавства під час придбання компанії «Українські вантажні кур'єри», а в березні його супермаркети також «потрапили під роздачу» - за цінову змову.

Але, окрім прибуткового бізнесу, Костельман вкладає свої капітали і в культурний розвиток країни, він є видавцем журналу «ШО».

Роман Лунін очолює одну з мереж супермаркетів, що найдинамічніше розвиваються, – «Квіза трейд». За версією журналу «Фокус», його статки в 2007 році оцінювалися навіть вище, ніж у його, здавалося б, заповзятливішого колеги – в $690 млн.

У 2007 році Лунін зробив дуже важливу операцію – став повноправним власником 100% акцій кіпрської компанії Hazinart Limited, що володіє контрольним пакетом акцій компанії «Квіза трейд». Остання на українському ринку відома такими брендами, як ТМ «Велика Кишеня», «Бегемот», молдавська мережа супермаркетів Green Hills Market. Наразі мережа Луніна бере участь в акції від Київської міськдержадміністрації за поданням карти знижок для ветеранів у розмірі 10% від вартості товарів.

«Квіза трейд» - один з найбільших операторів роздрібної мережі супермаркетів у Києві. Сьогодні це: 11 супермаркетів - 10 розташовані в Києві і один в Обухові, а також чотири супермаркети «Бегемот», які найближчим часом працюватимуть під брендом «Велика Кишеня». У 2007 році «Велика Кишеня» запустила власний продукт – ХІТ-Продукт.

Чистий дохід компанії «Квіза Трейд» у 2007 році становив 3,5 млрд грн. – порівняно з доходом у 2006 році на рівні 2 млрд. грн. Сам Лунін признається, що збирається продати 25–30% акцій компанії через Лондонську біржу найближчим часом, тоді й буде відома чітка і точна капіталізація компанії, а також статки її власника. На даний момент, до речі, його мережа також бере участь у «розборі польотів» з АМКУ.

Не лише в Україні, але і в Молдові з Луніним конкурує ще один український рітейлер. Це Ігор Баленко, президент «найстарішої» мережі супермаркетів у Києві - «Фуршет» (до речі, чоловік відомої співачки і скрипаля Ассії Ахат). У 2007 році його компанія відкрила по два магазини в Кишиневі і в Більцях. В Україні «Фуршет» було засновано в 1991 році, зараз він є другою по капіталізації мережею супермаркетів у країні після «Сільпо».

Сам Баленко торік значно збільшив статки і власні, і своїй компанії. Він узяв кредит у ЄБРР на $90 млн. До тих 94 супермаркетів, що вже є, на ці гроші він планує побудувати ще 30.

Крім того, в 2007-му «Фуршет» придбав девелоперський холдинг ТКС у Трускавці Львівської області, мережу супермаркетів «Сусід», а також домовився про будівництво ТРЦ в промисловій зоні на Петрівці.

У тому ж 2007 році компанія заявила про намір розширити свою мережу дешевих готелів «7 днів» по всій Україні. Зараз відкрито вже два готелі - в Києві та Кам’янці-Подільському.

Крім того, минулоріч французька мережа супермаркетів Auchan придбала близько 20% акцій «Фуршету», що принесло Баленку додаткові кошти для розвитку. На даний момент експерти налічують близько $630 млн у його активах. А вже після відкриття першого гіпермаркету Auchan на Петрівці Баленко заявив про плани створення мережі дешевих ресторанів по всій країні. Вони розміщуватимуться недалеко від супермаркетів і в найбільш забудованих офісами частинах міст.

У політиці бізнесмен теж має успіхи. З 2002 року Баленко – депутат Київради, член Народної партії Володимира Литвина. Трохи раніше указом Президента його було призначено Почесним консулом консульства Перу в Україні. Обов'язки виконує на громадських засадах.

У 2007 році в одному з нових ТРЦ столиці – «Материк», на Індустріальному мосту, відкрився новий супермаркет – «Рейнфорд». Як з'ясувалося пізніше, його власник є також і власником всього ТРЦ. Це Олександр Мартинов. Статки цієї людини експерти оцінюють у $.300 млн, але повні дані про його активи ні пресі, ні громадськості невідомі.

Група компаній «Рейнфорд», власником якої є Мартинов, ще й виробляє - продукти, побутову техніку. А в 2007 році почала випуск мобільних телефонів. Компанія володіє кількома супермаркетами по всій країні, але це не є основним видом бізнесу для її власника. Хоча компанія і планує розвивати мережу маркетів по всій Україні.

Окрім «Рейнфорда», до Києва не так давно прийшла і західно-українська мережа супермаркетів – «Край». Групу компаній заснував у 2001 році в Рівному Анатолій Юркевичем, співвласник АТ «Банкомзв’язок» (Київ).

Компанія стартувала з комунікаційних послуг, але незабаром обросла такими брендами, як «Мілкіленд-Україна», «ТМ Смак», видавничим будинком «Максимум», ТМ «Напої».

На даний момент мережа супермаркетів «Край» налічує 54 магазини, а статки Юркевича оцінюють у $290 млн. «Мілкіленд» до кінця 2007 року впритул наблизилася до показника обороту в один млрд. грн. Цілком логічним стало прагнення групи розширити свою сферу впливу на інші ринки. У січні 2008 року його компанія «Мілкіленд» заради уникнення заборони на ввезення сиро-молочної продукції до Росії придбала Останкінський молочний комбінат.

Сам Юркевич не приховує, що інвестиційна активність його компанії останнім часом пов'язана з планами із виходу на IPO на Франкфуртській фондовій біржі. Перед цим група обростає новими активами, що має позитивно вплинути на її капіталізації. На IPO, імовірно, буде виставлено 20% нідерландською Milkiland B.V., на яку зараз оформляються всі молочні активи.

Зараз компанія «Мілкіленд» є третім за об'ємом виробником сиру і вершкової продукції в Україні, а мережа супермаркетів «Край» представлена практично в кожному місті країни.

Цікаво: у 2005 році Юркевича було призначено заступником Київської обласної державної адміністрації. Подейкують, що лобістами його призначення виступила група впливових бютівців на чолі з Богданом Губським і Сергієм Осикою (щоправда, коли губернатором стала Віра Ульянченко, бютівського протеже «пішли» з цієї посади). Але чи є у цієї трійці спільний бізнес - достеменно невідомо. Та хай там як, але ще одним важливим напрямом бізнесу Юркевича стає земля. Зараз він паралельно очолює девелоперське агентство «Сіті-стейт»: за деякими даними, компанія контролює тисячі гектарів землі в Київській, Черкаській і Житомирській областях.

І якщо в українських бізнесменів у рітейлі поки спостерігаються лише успіхи, то спроба вийти на столичний ринок рітейла російської компанії X5 Retail Group N.V. «увінчалася» невдачею. Хоча голова наглядової ради компанії Ерве Деффоре неодноразово говорив різним ЗМІ, і українським зокрема, що рітейлерський ринок в Україні – найперспективніший ринок в СНД, що швидко розвивається, а тому сюди треба йти.

Найбільша в Росії продуктова роздрібна компанія ще в 2004 відкрила свій перший супермаркет на Оболоні – «Пятерочка». У 2006 році, після злиття мережі «Пятерочка» і «Перекресток», його віддали останньому. Відтоді відкрито лише один маркет на вулиці Васильківській у Києві та два під столицею – у Вишгороді та Броварах. Плани виходу на український ринок росіяни розглядають як туманні.

У самій Росії компанія нараховує 731 магазин «Пятерочка», розташованих у Москві (321), Санкт-Петербурзі (249) та інших регіонах РФ (161), а також 183 супермаркети «Перекресток» в центральному регіоні Росії і в Україні, включно з 108 магазинами в Москві.

Росіяни, на відміну від українських рітейлерів, працюють з 9.00 до 22.00. Чим не можуть задовольнити потребу розпещеного столичного покупця, і, відповідно, конкурувати з сусідніми «Великими Кишенями» або «Фуршетами», що працюють цілодобово.

На початку травня цього року ще один російський мільярдер - Олег Бойко (за версією Forbes, посідає 65-те місце в списку російських мільярдерів), котрий володіє найбільшим гральним холдингом у Східній Європі Ritzio Entertainment Group, заявив, що компанія Finstar, яка управляє його активами, має намір залучити в 2008 році $1,5 млрд для розширення грального бізнесу і рітейлу в Україні. Зокрема, тут компанія має намір зайнятися будівництвом гіпермаркетів і магазинів косметики.

В Україні компанія Ritzio Entertainment Group вже володіє розважальним комплексом River Palace, мережею центрів розваг «Кінг», мережею салонів гральних автоматів «Метро-Джекпот» а також мережею букмекерських контор «Спорт-Парі».

У Києві намагаються вкорінитися і деякі інші компанії, що займаються роздрібною торгівлею. Але… Наприклад, відкриття декількох австрійських супермаркетів «Біла», а також російських «Перехресть» більш схоже на справу іміджу, а не вихід на ринок. Щоправда, наразі про свої плани виходу на столичний ринок рітейлу заявили такі компанії, як «Мідланд» Едуарда Шифріна (2007 року польський журнал Wprost оцінив його статки в $ 1, 7 млрд) і «СКМ» Ріната Ахметова (найбагатший українець!) з брендом «Брусниця», який вони розвивають у східних і південних областях країни. Але поки це – тільки плани. Хоча, якщо виходити з визнаних у цивілізованому світі норм забезпечення торговою площею на одного міського жителя (Київ приблизно в півтора рази відстає від цих показників), то, виходить, можливостей у нових потенційних «годувальників» аж надто.

І ще. За дедалі більшого зростання популярності торгівлі за принципом супермаркету, будь-якій із кампаній, що працюють на столичному ринку, ще дуже далеко, наприклад, до американської компанії «Wal-Mart». Її річний оборот - $315,6 млрд! Хоча, враховуючи той факт, що загальний річний об'єм світового рітейла дорівнює приблизно $10 трлн, то наш вітчизняний має шанс претендувати на частку з цього величезного грошового потоку, який не лише не вичерпується, але поповнюється й поповнюється із гаманців покупців. Бо їсти, як відомо, хочеться завжди!