Заручники президентсько-прем'єрської війни Христина Шандренко, Владислав Мусієнко (фото), «Главред» Збулася мрія прем'єра – до неї «на бесіду з подальшим звільненням» нарешті доїхали чотири з п'яти запрошених губернаторів, у яких найгірші показники інфляції в регіоні.

Вона чекала їх довго, адже раніше главам ОДА був суворо заборонений похід на Грушевського. Ось тільки приїхали вони не вчасно. Сьогодні у прем'єра часу на розбірки зовсім не було – вперше за кілька місяців її покликав до себе Президент.

З п'яти запрошених губернаторів на килим до прем'єр-міністра приїхало тільки четверо. Глава Черкаської ОДА відправив послухати Тимошенко свого першого заступника. Ще двоє з прибулих очолюють області тимчасово – у Львівській і Запорізькій губернаторів досі офіційно не призначено.

Приїхали губернатори не лише поговорити з прем'єром про інфляційні процеси, а й про наболілі проблеми регіонів, розв’язання яких безпосередньо залежить від уряду. Наприклад, тимчасово виконуючий обов'язки глави Запорізької області Валерій Черкаска прийшов нарікати на те, що надто вже погана ситуація з виплатою боргів по заробітній платі на державних підприємствах. На питання, чи боїться він того, що прем'єр його звільнить, сказав коротко: «Не прем'єр призначає і не прем'єр звільняє».

Відкриваючи засідання уряду, Юлія Тимошенко умовно замахнулася булавою над головою регіональної п'ятірки. «Сьогодні, за нашими даними, керівники обласних адміністрацій є складовою абсолютно реального саботажу у боротьбі з інфляцією. Сьогодні не робиться нічого, навпаки, саботується те, що робить уряд, у тому числі й через Державний резерв. І сьогодні ми слухатимемо тих губернаторів, які мають якнайгірші показники по інфляційних процесах. Багато разів критикували режим Кучми, але там за зростання на 1% цін знімали губернаторів за лічені хвилини, тому що влада, вона повинна відповідати, а не саботувати. І якщо хтось думає, що, саботуючи всі заходи щодо інфляції, вони житимуть за принципом «чим гірше, тим краще», тому що необхідно знищувати демократичний уряд і знищувати одну з демократичних команд, то так не вийде. Годі! Терпіли 4 місяці, і сьогодні цьому покладемо край. Сьогодні заслуховуватимуть керівників обласних державних адміністрацій, і якщо будуть незрозумілі відповіді, то я думаю, що уряд радитиметься і ухвалюватиме відповідне рішення», - сказала Тимошенко.

Але не лише Юлія Володимирівна була налаштована категорично, та й не знала вона ще, що на неї чекає рояль у кущах, причому не один.

Відволік уряд від губернаторської теми віце-прем'єр Іван Васюник. І хоча він говорив особисто від себе, зрозуміло було, що він озвучує позицію «нашоукраїнської» частини уряду. Іван Васильович сьогодні вирішив усіх здивувати, заговоривши про політичну кризу і протистояння двох інституцій влади. «Політика сварок, інтриг, протистояння інституцій Президента і уряду себе вичерпала. Переможців не буде, а програє держава і народ України», - несподівано заявив Васюник і запропонував план виходу. Нічого нового, на думку віце-прем'єра, вилікувати політиків зможе чергова робоча група і відмова від ідеї внесення змін у Конституцію.

Пропозицію колеги прем'єрка вислухала уважно, та тільки серйозно не сприйняла. З часткою скепсису вона прокоментувала Васюника. «Я хотіла б побачити, як у вас вийде організувати все це», - посміхаючись, сказала вона, додавши, що оскільки він запропонував план дій, то це означає, і його організацією займеться, адже у самої вже 4 місяці нічого не виходить.

Недовго думаючи, уряд повернувся до губернаторів. Але тут першим вступився за них «нашоукраїнський» міністр молоді і спорту Юрій Павленко. Він запропонував не розглядати роботу обраних глав ОДА, а зібрати всіх на окреме засідання.

Непокоїть Юрія Павленка і Верховна Рада. Він висловив обурення з приводу того, що вчора Президент не зміг звернутися з посланням. Та й якось не пам'ятає міністр, щоб уряд приймав пакет антиінфляційних законопроектів, які нібито не хоче розглядати Рада. За словами Павленка, було прийнято всього лише кілька документів, на що прем'єрка не витримала і відрізала, що саме про них іде мова.

Юлія Володимирівна двічі перебивала колегу і в кінці заявила, що всьому виною Президент і глава його Секретаріату. За словами Тимошенко, саме вони роблять усе, щоб відсторонити її як конкурента на майбутніх виборах Президента «в 2004 році». Чому в 2004-му – незрозуміло, адже вибори мають відбутися в 2010-му, але прем'єр акцентує увагу на цій даті вже втретє за останні 2 дні, дозволяючи собі таку обмовку.

До губернаторів руки Тимошенко так і не дійшли. Їй зателефонував Президент і викликав терміново на переговори за участю спікера і голів парламентських фракцій. Юлія Володимирівна відмовити главі держави не змогла, каже, давно він їй не дзвонив - вже кілька місяців. Щоправда, пізніше прес-служба Банкової уточнила, що нібито прем'єра покликав туди саме спікер Арсеній Яценюк. Та хай там як, а залишивши Кабмін і губернаторів на Олександра Турчинова, Тимошенко поїхала до Ющенка. Притому попросила зробити перерву в засіданні на годинку до її повернення. Ось тільки годинка це затягнулася, а в цей час у ЗМІ з'явилася інформація, що на Банковій «верхам» полюбовно домовитися так і не вдалося, а учасники цих зборів просто пересварилися між собою.

Поки тривали переговори у Президента, губернатори, що приїхали, просто не знали, куди себе подіти. Вони те й робили, що купкою бігали з Банкової на Грушевського, адже їм з хвилини на хвилину обіцяли повернення і прем'єра, і прес-конференцію в Секретаріаті.

Повернулася Юлія Володимирівна в Кабмін не скоро, але не в поганому настрої. Сил на розбірки з губернаторами їй уже забракло. Тому коротко зробила їм «останнє китайське попередження» і відправила по домівках.

Як розповів журналістам голова Держкомрезерву Михайло Поживанов, «було вирішено дати їм шанс до 1 червня виправити ситуацію і за підсумками інфляції в травні, якщо нічого не зміниться, направити подання Президентові про їхнє звільнення».

Але що пообіцяли Юлії Тимошенко за те, щоб вона так швидко змінила свій гнів на милість до губернаторів, так і залишилося загадкою. Як і те, хто ж сьогодні виграв черговий бій у «холодній війні, що захлеснула владу».