Арсеній Яценюк: «Не треба мені керувати ні з Банкової, ні з Грушевського» «Главред» Промова спікера Яценюка була найкоротшою з тих, які прозвучали сьогодні на прес-пойнті біля його робочого кабінету.

Після двох «дзеркальних» спічів глави держави та керівника уряду – мовляв, демкоаліції нічого не загрожує і про вибори думати зарано – Яценюкові нічого не залишалося, як вибачитись перед українським народом за чергову кризу у Верховній Раді. Втім, спікер не втрачав оптимізму: безвихідних ситуацій не буває, і цього разу щось придумаємо.

Тоді ще Яценюк не знав, що погоджувальна рада лідерів парламентських фракцій у його кабінеті закінчиться нічим, і переговори-торги-консультації доведеться продовжити завтра. Український парламент знову вразила масштабна криза, і хтозна, чи вдасться з неї вийти такими ж малими силами, як під час недавнього «НАТОвського» клінча...

Промова Арсенія Яценюка

Я в першу чергу хотів би вибачитися від імені українського парламенту перед українським народом за те, що твориться в стінах українського парламенту. На превеликий жаль, перманентні політичні кризи, які виникли не вчора, не позавчора, навіть не три чи п’ять років тому, а які існують протягом усього періоду української незалежності, у них тільки часто-густо проходить період загострення. І сьогодні ми є свідками ще одного такого загострення.

Добре те, що парламент вже готовий до таких політичних конструкцій і, як правило, не було ситуації, з якої ми не знаходили б виходу. І думаю, що і ця ситуація раніше чи пізніше вирішиться. Але мене вона турбує, в першу чергу, як одного з керівників держави. Так держава не може працювати. Так країна не може розвиватися. Ми деградуємо політично і економічно, як всередині країни, так і на зовнішньому фронті. Тому заклики про те, що треба об’єднуватися, – вони вже всіма почуті. Бажано, щоб ці заклики нарешті стали вирішуватись.

Зрозуміло, що є різні політичні течії в парламенті. Зрозуміло, що є різні політичні конструкції. Але є ключові національні пріоритети, які не можуть стояти осторонь політичних інтересів жодної політичної сили.

Щодо формування порядку денного парламента, я ще раз хотів би всіх вас запевнити: будь-які законопроекти, які треба розглянути, будуть розглянуті. На сьогоднішньому пленарному тижні у нас призначено 34 урядові законопроекти. Треба перенести розгляд питань щодо тих чи інших тарифних квот і тих інших тарифних мит – так будь ласка, тільки для цього не треба блокувати парламент. Ми це вирішимо. Треба вирішити інші питання – будь ласка, але коаліція, яка взяла на себе всю повноту відповідальності за те, що проходить в державі, повинна зреалізувати цю відповідальність і повинна довести те, що вона вміє виконувати задеклароване і наобіцяне перед виборами.

На першу годину я покликав всіх керівників фракцій. Будемо сподіватись на те, що розум з’явиться і парламент повернеться до тієї роботи – вона навряд чи є нормальною, але до парламентської нормальної роботи, яка раніше існувала.

Мені соромно, соромно особисто і, знаєте, іноді навіть руки опускаються, але це – не та ситуація, руки ми не опустимо. Я зроблю максимум всього, щоби парламентські сили все-таки виконували ті основні функції, які на них покладені українським народом.

Процес становлення демократичних перетворень дуже дуже складний. За відповідальність треба, як-то кажуть, відповідати. І відповідати в тому числі персонально, відповідати і політичними силами.

Дочекаємося погоджувальної ради, але хотів би зазначити, що погоджувальна рада і те, що навіть буде вирішено в стінах парламенту, не вирішить інституційного і персонального конфлікту.

І останнє, що я хотів би сказати. Не треба мені керувати ні з Банкової, ні з Грушевського. Ми самостійно в стінах парламенту розберемся. Дякую.