Політика


13.05.08 // 14:52 Версія для друку

Арсеній Яценюк: «Не треба мені керувати ні з Банкової, ні з Грушевського»

Арсеній Яценюк: «Не треба мені керувати ні з Банкової, ні з Грушевського»

«Главред»

Промова спікера Яценюка була найкоротшою з тих, які прозвучали сьогодні на прес-пойнті біля його робочого кабінету.


Після двох «дзеркальних» спічів глави держави та керівника уряду – мовляв, демкоаліції нічого не загрожує і про вибори думати зарано – Яценюкові нічого не залишалося, як вибачитись перед українським народом за чергову кризу у Верховній Раді. Втім, спікер не втрачав оптимізму: безвихідних ситуацій не буває, і цього разу щось придумаємо.

Тоді ще Яценюк не знав, що погоджувальна рада лідерів парламентських фракцій у його кабінеті закінчиться нічим, і переговори-торги-консультації доведеться продовжити завтра. Український парламент знову вразила масштабна криза, і хтозна, чи вдасться з неї вийти такими ж малими силами, як під час недавнього «НАТОвського» клінча...

Промова Арсенія Яценюка

Я в першу чергу хотів би вибачитися від імені українського парламенту перед українським народом за те, що твориться в стінах українського парламенту. На превеликий жаль, перманентні політичні кризи, які виникли не вчора, не позавчора, навіть не три чи п’ять років тому, а які існують протягом усього періоду української незалежності, у них тільки часто-густо проходить період загострення. І сьогодні ми є свідками ще одного такого загострення.

Добре те, що парламент вже готовий до таких політичних конструкцій і, як правило, не було ситуації, з якої ми не знаходили б виходу. І думаю, що і ця ситуація раніше чи пізніше вирішиться. Але мене вона турбує, в першу чергу, як одного з керівників держави. Так держава не може працювати. Так країна не може розвиватися. Ми деградуємо політично і економічно, як всередині країни, так і на зовнішньому фронті. Тому заклики про те, що треба об’єднуватися, – вони вже всіма почуті. Бажано, щоб ці заклики нарешті стали вирішуватись.

Зрозуміло, що є різні політичні течії в парламенті. Зрозуміло, що є різні політичні конструкції. Але є ключові національні пріоритети, які не можуть стояти осторонь політичних інтересів жодної політичної сили.

Щодо формування порядку денного парламента, я ще раз хотів би всіх вас запевнити: будь-які законопроекти, які треба розглянути, будуть розглянуті. На сьогоднішньому пленарному тижні у нас призначено 34 урядові законопроекти. Треба перенести розгляд питань щодо тих чи інших тарифних квот і тих інших тарифних мит – так будь ласка, тільки для цього не треба блокувати парламент. Ми це вирішимо. Треба вирішити інші питання – будь ласка, але коаліція, яка взяла на себе всю повноту відповідальності за те, що проходить в державі, повинна зреалізувати цю відповідальність і повинна довести те, що вона вміє виконувати задеклароване і наобіцяне перед виборами.

На першу годину я покликав всіх керівників фракцій. Будемо сподіватись на те, що розум з’явиться і парламент повернеться до тієї роботи – вона навряд чи є нормальною, але до парламентської нормальної роботи, яка раніше існувала.

Мені соромно, соромно особисто і, знаєте, іноді навіть руки опускаються, але це – не та ситуація, руки ми не опустимо. Я зроблю максимум всього, щоби парламентські сили все-таки виконували ті основні функції, які на них покладені українським народом.

Процес становлення демократичних перетворень дуже дуже складний. За відповідальність треба, як-то кажуть, відповідати. І відповідати в тому числі персонально, відповідати і політичними силами.

Дочекаємося погоджувальної ради, але хотів би зазначити, що погоджувальна рада і те, що навіть буде вирішено в стінах парламенту, не вирішить інституційного і персонального конфлікту.

І останнє, що я хотів би сказати. Не треба мені керувати ні з Банкової, ні з Грушевського. Ми самостійно в стінах парламенту розберемся. Дякую.

Думка наших читачів

Версія для друку
Ваше ім'я:  
Текст  
повідомлення:
  
 
Медиа-центр
По темі

Політика

Олег Тягнибок: Про те, що Україна має бути президентською республікою, ми говорили ще в серпні 2004-го

Оксана Козак, журнал «Главред»
ВО «Свобода» і її лідер Олег Тягнибок намагаються брати активну участь у політичному житті країни, незважаючи на те, що ні в 2006-му, ні в 2007-му цій політичній силі не вдалося подолати прохідний бар’єр у 3% і потрапити до парламенту.

Політика

Анатолій Морозов: «Було б справедливо, аби депутати вибачилися перед розробниками системи «Рада»

Віталій Червоненко, «Главред»
Процес впровадження персонального голосування у Верховній Раді пішов й має завершитися до кінця літа.

Політика

Сергій Сас: «Парламентську конституційну комісію може очолити Арсеній Яценюк»

Віталій Червоненко, «Главред»
Найвпливовіші парламентські фракції вже домовилися про утворення своєї конституційної комісії, питання залишається тільки в даті її офіційної появи.

Новини УНIАН
загрузка...
Загрузка...
Новини від redtram
Загрузка ...
Нашi проекти
Рiк конституцiї

Спецпроект

Рiк конституцiї
Щоденник євроатлантиста

Спецiальний проект Альони Гетьманчук

Щоденник євроатланстиста
Перед выбором

Спецiальний проект Олесi Яхно

Доля Росiї
НАТО ВПРИТУЛ

Спiльний проект журналу «Главред» та української служби ВВС

НАТО ВПРИТУЛ
Картинка

Спецпроект журналу «Главред»

Коалiцiя - опозицiя
Картинка

Авторський проект Свiтлани Пиркало

Кухня егоїста

Читайте також:
Віктор Ющенко: Я кажу категоричне «Ні!» достроковим парламентським виборам та переформатуванню коаліції

«Сьогодні вперше в нашій історії ми маємо безпрецедентний випадок, коли коаліційна більшість, яка несе відповідальність за роботу українського парламенту, приступила …

Юлія Тимошенко: «Я починаю діяти, і діяти достатньо жорстко»

Промова прем’єр-міністра прозвучала у кулуарах Ради одразу після того, як свій спіч закінчив Президент. …

Олег Тягнибок: Про те, що Україна має бути президентською республікою, ми говорили ще в серпні 2004-го

ВО «Свобода» і її лідер Олег Тягнибок намагаються брати активну участь у політичному житті країни, незважаючи на те, що ні …

Хто за НАТО у владі?

Останнім часом доводиться розпочинати розмову з різними представниками країн-членів НАТО з їхнього питання: «Кого з українських можновладців можна вважати щирим …

Гегемонія великого капіталу в Україні та Росії

Попри позірні істотні зовнішні відмінності, насправді в Україні та Росії встановився однаковий режим – гегемонії великого капіталу. …