Вірус навчить людей боротися з раком, вважають учені
Вірус, проникаючи в клітину людського організму, може відключати механізми, що перешкоджають безконтрольному клітинному розмноженню, встановили американські біологи. На їхню думку, отримані дані можуть допомогти не тільки боротьбі з вірусними інфекціями, а й створенню протиракових засобів, повідомляє «РИА «Новости». У статті, опублікованій в журналі Science, учені з університету Вісконсін-Медісон і медичної школи Гарварду описали результати вивчення цитомегаловіруса людини, що належить до групи вірусів герпесу. Цитомегаловірус може викликати такі хвороби, як інфекційний мононуклеоз, гепатит, ретиніт (запалення сітківки оболонки ока). Віруси є внутріклітинними паразитами і використовують для розмноження механізми клітки-господаря. Для цього вірус «перехоплює управління» систем з виробництва білка, після чого клітина замість власних білків починає проводити вірусні. Автори дослідження встановили, що один з білків цитомегаловіруса - UL97 - може маскуватися під один з клітинних ферментів, щоб модифікувати білок клітки, що пригнічує її безконтрольне розмноження, - тобто розвиток раку. Проте, на відміну від звичайного ферменту, який може включати і вимикати механізм розмноження, якщо це потрібно клітці, у вірусного немає «вимикача». Клітки мають надійний механізм, який вирішує розмноження лише в певних випадках, наприклад, для заміщення вибулих кліток або загоєння ран. Зокрема, обмежувачем розмноження є білок ретинобластома. «Ретинобластома працює як гальма автомобіля. Вона не дозволяє раковим кліткам рости безконтрольно. Цей механізм суттєво міняється при раковій пухлині», - говорить професор Роберт Калейта (Robert Kalejta) з університету Вісконсін-Медісон, який керував дослідженням. Його слова цитуються в прес-релізі університету. Калейта відзначає, що вірусний білок діє так само, як білок клітки, проте він уміє обходити механізми контролю. По суті, UL97 «відключає гальма і тисне на газ». Коли клітка готова до зростання, цитомегаловірус захоплює її механізми і використовує їх для відтворення себе. На думку ученого, здатність вірусу подібно до шукача знаходити найважливіші механізми клітки може бути корисна для біологів. «Віруси розумніші за нас. Вони набагато більше знають про клітку, оскільки від них залежить їх життя - адже вони облігатні (нездібні жити поза господарем) внутріклітинні паразити. Якщо вони атакували щось в клітці - процес або білок - це означає, що він дуже важливий для клітки. Якщо вірус приділяє увага чомусь, ви повинні піти його прикладу», - вважає Калейта. Він сподівається, що його робота знайде клінічне застосування: цитомегаловірусная інфекція вельми поширена (хоча у більшості носіїв вона залишається в прихованому стані) і може викликати рак, а також проблеми у людей з ослабленою імунною системою, зокрема, у хворих СНІДОМ або у тих, що піддалися трансплантації органів. Білки, подібні UL97, були знайдені у семи інших різновидів вірусу герпесу, деякі з яких безпосередньо пов'язані з раком. На думку Калейти, ці дослідження приносять подвійну користь: «Ми вивчаємо віруси, які викликають у людей хвороби, і можемо знайти спосіб лікувати інфекцію і допомогти пацієнтам. В той же час, ми вивчаємо, як працює клітка... Ми отримуємо дві речі за ціною однією».
Версія для друку
|
