На держсистему інтелектуальної власності чекає реорганізація
Роботу держсистеми інтелектуальної власності у частині забезпечення охоронними документами як українських, так і іноземних заявників буде припинено приблизно на рік. Це неминуче у разі реорганізації системи. Про це поінформували представники структури на прес-конференції, присвяченій Міжнародному дню інтелектуальної власності, пишуть «Подробности». «Треба буде переробити всі форми документів. Внести зміни до автоматизованої системи діловодства, до програмного забезпечення по заявках на об'єкти інтелектуальної власності, змінити відомчі нормативні акти, правила, положення про державний реєстр і багато чого іншого», — зазначила директор єдиного у країні підприємства експертизи заявок на об'єкти інтелектуальної власності — Інституту промислової власності — Алла Жаринова. «Заявки приймати будемо, а ось видавати охоронні документи не зможемо поки не закінчитися весь процес реорганізації. Якщо сьогодні заявник може отримати свідоцтво, скажімо, на товарний знак у середньому за рік, то реорганізація може затримати цю процедуру більш ніж на рік», — пояснила директор, посилаючись на попередній досвід «перебудови» інтелектуальної власності. Міністерство освіти й науки України підтримує ідею повної реорганізації Державної системи інтелектуальної власності нашої держави. Про це заявив заступник міністра освіти і науки Віталій Стріха на тій самій прес-конференції. Він наголосив, зокрема, на тому, що шляхом реорганізації вдасться підвищити статус державної системи інтелектуальної власності і тоді, мовляв, справи підуть зовсім інакше, особливо в частині інноваційного процесу, комерціалізації винаходів. Бо саме у цьому зараз велика проблема. А що стосується придбання прав на об'єкти інтелектуальної власності, патентування, чим фактично і займається нинішня держсистема згідно зі своїми функціями, то цей процес він назвав сучасним, прозорим і навіть європейським. Навіщо ж руйнувати успішну систему у такий важливий для держави час підтвердження міжнародного іміджу країни на шляху вступу до СОТ, підготування до приєднання до Євросоюзу, підготовки до Євро-2012, якщо головні проблеми інтелектуальної власності — впровадження винаходів — у компетенції зовсім іншого відомства? Виявляється, вся справа «у колізії, яку потрібно ліквідувати». Саме так пояснив ситуацію Стріха, інформуючи пресу про те, що в новому законі про Кабінет Міністрів не передбачені державні департаменти. Тому, за словами заступника міністра, колізію можна прибрати лише разом із Держдепартаментом, головне завдання якого зараз — забезпечення придбання прав на об'єкти інтелектуальної власності. А на базі Держдепартаменту створити нову структуру — патентне відомство, підпорядковане Кабміну, бо міністерство не може підвищити чинну структуру, вважає Стріха. А як же виконання зобов'язань, узятих Україною перед міжнародною громадськістю в контексті вступу до СОТ? Адже для того, щоб захищати інтелектуальну власність іноземців на території України, треба, щоб державна система правової охорони інтелектуальної власності працювала стабільно, безперебійно? «На жаль, виконати ці гарантії буде практично неможливо. І можна спрогнозувати, що якщо проводити реорганізацію системи під час інтеграційних процесів, це може серйозно зашкодити міжнародному іміджу країни і призведе до негативних наслідків», — зазначили представники держструктури. «Навіщо ж саме зараз підвищувати статус системи, якщо це завдасть більше шкоди, ніж користі? Отримати переконливу відповідь на це питання здається нереальним. Адже перш ніж узятися перебудовувати настільки важливу для України структуру, потрібно було, перш за все, уважно проаналізувати проблеми, які накопичилися у сфері інтелектуальної власності, намітити шляхи їх розв’язання, професійно проаналізувати діяльність організаційних структур, задіяних у вирішенні комплексу завдань у цій сфері, спрогнозувати можливі наслідки реорганізації і лише після цього приймати рішення про те, як і що змінювати. Це якраз і не було зроблено», — зауважують фахівці в інтелектуальній власності.
Версія для друку
|
