ФСБ уточнить поняття шпигунства

До Держдуми буде внесено підготовлені ФСБ поправки до КК РФ і КПК РФ, що розмежовують умисне шпигунство і розголошування держтаємниці без ознак шпигунства. Про це у понеділок, 5 травня, повідомляють "Відомості" з посиланням на громадську раду при ФСБ.

За словами голови ради Василя Титова, які наводить видання, поправки вносяться "з метою виключити навіть щонайменшу можливість необґрунтованого притягнення громадянина до кримінальної відповідальності за шпигунство". Разом із тим, як підкреслює Титов, запропоновані зміни спрямовані також "на посилення захисту державної таємниці від злочинних посягань". Як повідомив голова однієї з комісій ради, адвокат Павло Астахов, доопрацьовувати законопроект до 10 травня буде спеціально створена експертна група.

Нині Кримінальним кодексом Росії вже передбачено окрему статтю за розголошування державної таємниці за відсутності ознак державної зради (стаття 283). Про те, які зміни автори поправок мають намір вносити до цієї статті, не повідомляється.

У Росії було останніми роками декілька гучних справ щодо звинувачення у розголошуванні держтаємниці і шпигунстві. Академіка Ігоря Решетіна було минулого року засуджено до 11 з половиною років ув’язнення за передачу ракетно-космічних технологій подвійного призначення Китаю. У липні 2007 року прокуратура Москви порушила кримінальну справу за підозрою у розголошуванні держтаємниці проти адвоката Бориса Кузнєцова. Фізика Валентина Данилова у 2004 було засуджено до 14 років позбавлення волі за державну зраду і шахрайство. У тому ж році винним у державній зраді у формі шпигунства на користь США було визнано вченого Ігоря Сутягіна. Його було засуджено до 15 років ув’язнення, пише «Lenta.ru ».

Версія для друку