Олена Лукаш: Партія регіонів не колеться! Оксана Козак, «Главред» Закритий з'їзд Партії регіонів дав поштовх для появи різноманітних версій подальшого існування партії, рейтинг якої останнім часом почав падати. На перший погляд, все виглядає як спроба консолідації навколо лідера – Віктора Януковича, і ослаблення групи Ріната Ахметова.

З іншого боку, необхідність реформування Партії регіонів з порядку денного не знято. До того ж перебування в опозиції дуже багато партійців не сприймають.

Про те, що відбувається в Партії регіонів і за її межами, «Главред» говорив з Оленою Лукаш, котра стала на останньому з'їзді заступником голови Партії регіонів.

«Інтриги не було»

Насправді назвати цей з'їзд закритим язик не повертається: там було більш як 13 представників різних політичних партій, понад 20 громадських організацій, 36 представників дипломатичного корпусу, ряду зарубіжних партій, представників Європарламенту, Фонду Фрідріха Еберта тощо.

Безумовно, закритість від преси створила неймовірну інтригу і ажіотаж навколо з'їзду: всім здавалося, що це буде щось. Насправді інтриги не було – був звітно-виборний з'їзд, необхідність у якому назріла давно. Адже останніми роками наші з'їзди були присвячені – на жаль чи на щастя, передвиборним питанням: висуненням кандидатів, затвердженням передвиборних програм тощо.

Звіту і зміни статуту, адаптації програми партії до нових умов не відбувалося. Тому з'їзд був необхідним, важливим організаційним заходом, а не передвиборним шоу. Думаю, насправді інтрига була зайвою.

Річ у тім, що розмови про можливий розкол ПР, зміну лідера і взаємопоборювання груп впливу усередині партії тривають давно. Тому цілком природно, що від з'їзду очікували якихось кроків, що дозволяють визначити, в якому напрямі рухатиметься партія...

Жодних радикальних змін у цілях і програмі ПР не відбулося. Наша структура стала мобільніша.

Проте все виглядає як централізація влади в партії в руках її лідера – мовляв, це сигнал до мобілізації і припинення «внутрішньовидової» боротьби, і Янукович перетворився на «триголового дракона»...

Ні, це всього лише метафора! Насправді структура партії буде адаптована для негайного розгортання у виборчий штаб, і структура її первинок буде такою самою.

< b> Чи означає це, що розпочалася мобілізація під дострокові вибори – парламентські чи президентські?

Радше за все, дострокових виборів не уникнути – про це багато говорилося на з'їзді. Їх формат, час і умови проведення поки що невідомі. Але з'їзд проводився у тому числі й для того, щоб не було окремо існуючих політичного та ідеологічного органу і окремо – виконавчого. Йшлося про оптимізацію структури управління, а не про якісь конкретні прізвища. Всі, хто був із партією і хотів пов'язати з нею свою долю, залишилися і як і раніше, в рамках своїх повноважень, впливатимуть на хід подій і ухвалення рішень.

Але от, наприклад, Азаров – фактичний засновник ПР, не увійшов до президії...

Він очолив центральну контрольну комісію, яка займатиметься всіма спірними і конфліктними моментами, що виникають у партії. Його діяльність буде також пов'язана з контролем за використанням партійних коштів. Думаю, Миколі Яновичу лише додасться роботи.

Насправді кожен з нас отримав додаткові функції і завдання: кожен розуміє, що не буде такого, що хтось сидить у президії і ухвалює рішення, а хтось їх виконує. І часто між цими людьми, як між двома паралельними прямими, немає контакту.

Проте кажуть, що важливі рішення в ПР – наприклад, складання списків, приймають двоє людей за закритими дверима. Я маю на увазі Януковича і Ахметова.

Це легенда. Я була присутня при складанні списків і відповідала за їх реєстрацію в ЦВК. Тому можу сказати, що цей процес довший, складніший і відбувається за набагато більшої кількості учасників і завершується з'їздом.

< b> Чи є в такому разі легендою, що практично всі ключові фігури ПР були після з'їзду незадоволені, оскільки ніхто не домігся того, що хотів, повною мірою – ні Янукович, ні Колесніков, ні решта?

Якщо хтось і висловлює незадоволення, то це незадоволення не з'їздом, а непрогнозованою і іноді навіть небезпечною ситуацією в країні, пов'язаною з діяльністю її керівництва.

А ситуацією всередині ПР всі задоволені? І в поглядах на різні речі – зокрема, на ставлення до Президента, чи спостерігається єдність? Наприклад, Ахметова не було на з'їзді...

Він був на похороні...

Так, але в Сіверодонецьку його теж не було.

Що ви хочете почути? Повірте, цей матеріал – Партія регіонів, не колеться! Всіляке буває, і в будь-якій сім'ї можуть виникати якісь складнощі: у партії, в якій понад мільйон членів, є різні погляди на певні ситуації – є ліберальне крило, є радикальне... Це цілком нормально, це і є партія! Будь-яка партія - це організм, і дуже важливо, як він функціонує. Якщо збудувати жорстку вертикальну модель, то нічого не буде, партія не зможе працювати. Дискусії в партії були, є і будуть, але до ухвалення рішення. Після його ухвалення воно виконується.

Ви хочете сказати, що Партія регіонів – взірець демократії?

Я хочу повторити, що цей матеріал не колеться.

«Богатирьова свідомо залишається членом нашої партії»

Але один «камінчик» все-таки відколовся – я маю на увазі Раїсу Богатирьову, яка пішла працювати в президентську структуру. Адже її вчинок викликав вельми неоднозначну реакцію однопартійців, аж до її виключення...

Питання про Богатирьову на з'їзді не порушували. У всіх делегатів на руках був список членів політради, в якій була і Раїса Василівна, але жоден не висловив свого зауваження на її адресу. Одностайно кількісний і персональний склад політради був проголосований найвищим партійним органом.

< b> Чи означає це, що сьогодні партійці схвалюють крок Богатирьової і її позицію, враховуючи її слова, що в РНБО вона проводить політику Партії регіонів?

Офіційно партія заявляла, що не підтримує її переходу в РНБО і не бачить можливості реалізовувати там програму Партії регіонів. Але Богатирьова свідомо залишається членом нашої партії. Я також хочу нагадати, що опозиційна «Наша Україна» мала шість міністрів у Кабміні Януковича, стверджуючи при цьому про свою опозиційність і спровокувавши пізніше дострокові вибори разом з БЮТ.

А що означає обіцянка про очищення партійних лав? Кого мав на увазі Янукович, кажучи про пристосованців, що рвуться в прохідну частину списку?

Це означає чесну дискусію про моральні якості деяких наших «попутників». Вона відбуватиметься в рамках роботи Центральної контрольної комісії партії і на місцях. Добре, коли якась кадрова помилка не замовчується, а вирішується. Ми хотіли б уважніше придивитися до дій людей, що представляють інтереси Партії регіонів на місцях і зробити висновки. На з'їзді прізвища таких людей називали. Зокрема, називали мера Сіверодонецька Грицишина і депутатів Північнодонецької міськради.

Повертаючись до інтриги з'їзду, очікувалося, що в цій якості будуть названі інші прізвища з тієї або іншої групи впливу – залежно від результату внутріпартійної боротьби. Таке враження, що напередодні з'їзду на ПР було надіто обручі, щоб уповільнити процес розпаду...

Процесу розпаду не буде.

А участь частини ПР в інших проектах – наприклад, у витікаючому з надр Секретаріату Президента тому ж «Єдиному центрі»?

Неможливо! Не шукайте у нас «хвороби» інших політичних сил.

< b> Чи може ПР підтримати ідею другого президентського терміну Ющенка?

У нас один кандидат у Президенти – це Янукович. І це питання теж озвучували на з'їзді. Звичайно, передвиборний процес ще не почався і формально немає можливості ухвалити рішення, але те, що кандидатом від ПР буде саме Віктор Янукович, поза сумнівами.

Логічно, але це означає, що ПР виводить ідеального спаринг-партнер для Юлії Тимошенко...

Поживемо – побачимо. Мені здається, що для Тимошенко ідеальний спаринг-партнер – це народ. Просто зараз потрібно переглянути її передвиборні ролики і запитати, чому не дешевшає бензин, що робити з інфляцією, де скасування призову тощо? Люди не настільки дурні, щоб весь час думати про те, що заважає танцювати поганому танцюристові.

Є інформація, що до фінансових донорів ПР належить Дмитро Фірташ, причому не без допомоги Сергія Льовочкіна. Таким чином проведено диверсифікацію потоків фінансового забезпечення партії і відсунення Ахметова...

Можна вже замовляти зібрання творів «Легенди і міфи про Партію регіонів». Наведу приклад: із ЗМІ я зі здивуванням кілька разів дізнавалася, що належу до так званої групи Фірташа. Це для мене дуже серйозне відкриття, тим паче, що я не знаю цієї людини, жодного разу з нею не розмовляла і не уявляю, як вона виглядає. Про його роль у розвитку нашої партії, якоїсь іншої партійної або громадської організації мені невідомо.

Ну, насправді, вас відносили якраз до групи, близької до Льовочкіна. Льовочкін останнім часом добився досить багато чого, ставши першим заступником лідера партії. Чим пояснюється таке наближення до Януковича, не враховуючи дивовижної здатності Льовочкіна наближатися до не останніх свого часу людей у країні – Кучми, Литвина?

Думаю, мені некоректно коментувати будь-якого із заступників або членів політради. Сергій Льовочкін у партії організовує роботу секретаріату – це копітка, складна, щоденна робота. Саме ця робота на сьогодні за ним і закріплена.

< b> Чи має ПР консолідоване рішення з приводу кандидатури на пост першого віце-спікера парламенту? Це буде Льовочкін чи Клюєв?

Рішення фракції із цього приводу не було. Ці кандидатури публічно озвучували, але з огляду на останні події в Харкові питання про віце-спікерів на невизначений час втратило свою актуальність.

< b> Чи слід чекати дострокових виборів міської влади в Харкові?

Ми зробимо все, щоб київська ситуація там не повторилася.

А чому мер Добкін просив не блокувати парламентську трибуну з цього питання і заявив, що готовий іти на вибори?

Це відповідальна позиція політика: він готовий перевірити себе в бою і підтвердити свою політичну спроможність. Він не боїться дізнатися, довіряють йому громадяни Харкова чи ні. Питання такої довіри давно торпедує НУНС, але тоді у мене зустрічна пропозиція: нехай Президент, у якого близько 10% рейтингу, також з'ясує відсоток довіри чи недовіри громадян до себе. Адже саме опозиція часів Леоніда Кучми весь час йому дорікала, що 90% громадян йому не довіряють. Сьогодні у Віктора Ющенка цей рейтинг нижчий, ніж у був Леоніди Кучми.

«Конституційний процес ніколи і не був під контролем Президента!»

На підставі останнього рішення Конституційного Суду, що забороняє приймати нову Конституцію на референдумі, можна говорити про якийсь тактичний союз БЮТ і ПР. Чи можливий союз ПР із БЮТ надалі – в питаннях зміни Конституції, дострокових виборів тощо?

Обговорення такого питання, як зміни в Конституцію, можливе лише в рамках конституційної комісії, створеної в парламенті. Я не розумію, чому її створення стало каменем спотикання між ВР і Банковою: КС уже в котрому зі своїх рішень роз'яснив, що конституційний процес має відбуватися у Верховній Раді України. Яким чином без створення робочої групи в парламенті можна буде голосувати за зміни в Конституцію? Усліпу? Якщо Президент і його Секретаріат стверджують, що ці зміни пройдуть через парламент, чому відбувається така протидія?

Тому що тоді конституційний процес виходить з-під контролю Президента...

Конституційний процес ніколи і не був під контролем Президента! І не буде в парламентсько-президентській республіці! Для того, щоб цей процес був підконтрольний Президентові, потрібна президентська республіка...

Але така ідея була – проект Конституції з, по суті, президентською формою правління є в Секретаріаті Президента і розглядався Національною конституційною радою. Напевно, невипадково в іншому місці – в Кабміні, народилася ідея суто парламентської республіки, озвучена Юлією Тимошенко в Страсбурзі...

У 2004 Тимошенко жадала бачити сильного Президента, в 2008 – сильний парламент. Саме тому необхідно побачити проект БЮТ і вивчити його. Сьогодні у нас є тільки концепція Президента. У ній він виявив бажання: забезпечити взаємодію держорганів і органів місцевого самоврядування, особисто вносити подання на посади суддів Конституційного Суду, особисто призначати і звільняти суддів за поданням Вищої ради юстиції, очолювати цю Раду, призначати і звільняти Генерального прокурора, давати доручення формувати персональний склад Кабміну представникам політичних сил, особисто призначати і звільняти глав державних адміністрацій тощо. Щедра пропозиція для наступного Президента.

Кожен з нас має право на подібні пропозиції, але чиясь позиція в чистому вигляді у будь-якому випадку не пройде з однієї простої причини: Конституція – це суспільно-політичний договір. Договір, а не наказ!

< b> Чи можливо, що БЮТ і ПР домовляться про модель парламентської республіки, за якої пост Президента скасовується, прохідний бар'єр підвищується до 7-11% і створюється двопартійна система? І ми маємо концентрацію влади.

Ні, такого не буде. Відповідно до проголосованої на з'їзді програми ПР ми рухаємося до завершення реформи зі створення парламентсько-президентської республіки.

А які конкретні пропозиції, окрім реформи місцевого самоврядування, у вас є? Зокрема, що стосуються взаємин між Президентом і урядом – теми, яка важлива і актуальна вже котрий рік, особливо після політреформи 2004-го...

У нас єдина пропозиція – виконувати Конституцію. Насправді розмови про розхитаність Конституції, може, й мають під собою ґрунт, але більшою мірою носять штучний характер. Переписуванням Основного Закону питання його виконання не вирішити.

А як, на вашу думку, можна змусити всіх – і в першу чергу владу, виконувати Конституцію?

Невідворотність покарання за порушення закону буде лише за стабільної влади. Насправді сьогодні неналежна робота чиновників, суддів, правоохоронних органів, парламентаріїв – це дзеркально пов'язані процеси. Доки не буде політичної стабільності, ні бажання, ні можливості, ні воля політиків наводити лад не з'являться.

Сьогоднішнє розбалансування – це не проблеми Конституції, це проблеми керівників країни: на дзеркало нічрго нарікати, коли пика крива. Турбує інше: люди втомляться від псевдодемократії і внутрішньо шукатимуть людину, сильній руці якої довірятимуть. Неважливо, як він називатиметься - канцлером, президентом, гетьманом, спікером парламенту або якось іще, але ті невеликі пагонці демократії, які у нас є, не виживуть. Все це може призвести до народження диктатури в Україні. Сьогоднішня ситуація в країні дуже нагадує ситуацію в Німеччині 1933-34 років.

Чи можлива відставка уряду Тимошенко найближчим часом?

Емоційно дивлячись на роботу уряду – на заправках, в магазинах, в аптеках, безумовно, хочеться попросити цей уряд піти у відставку. Фактично ж за чинним законодавством голосування за це питання у Верховній Раді нічого не дає. Юлія Тимошенко залишиться виконувати обов'язки прем'єра, її міністри – також. До формування нової коаліції, внесення подання нового прем'єра і формування нового складу уряду. На сьогодні можливості створити коаліцію з кимось із наших «помаранчевих» колег ми не бачимо. Тому голосування у Верховній Раді за відставку уряду практичного значення, на жаль, не матиме.

Тож все-таки, чи можливий союз БЮТ і Партії регіонів?

Про який союз йде мова? Про коаліцію? Ні, на сьогодні ми не бачимо такої можливості.

А, наприклад, після дострокових виборів?

Річ у тім, що у мене є дуже сильна підозра, що питання конституційної реформи і істерія навколо нього – це відволікаючий маневр. Суспільству потрібен хліб. Хліба немає – пропонують видовища. Видовища йдуть поцінно, до речі, часто за рахунок платників податків.

Чи мітинги протесту проти НАТО, кульки в залі...

Це робить опозиція! А коли влада влаштовує такі самі бої Президент проти Прем'єра, то ті, хто б'ються, дещо відволікаються від розв’язання нагальних державних проблем. А мета єдина…

Мета – це 2010 рік?

Так, мета – це влада, яку наші «демократи» судорожно намагаються одне в одного вирвати.