Чи дозволив КС референдум по Конституції? Віталій Червоненко, «Главред» Конституційний суд своїм рішенням передав парламенту всі важелі в конституційному процесі, а загроза проведення конституційного референдуму в обхід парламенту стає тільки мрією.

Ще вчора представники БЮТ в розмовах з журналістами висловлювали побоювання, що поки парламентарі відпочиватимуть три тижні, Президент може ініціювати конституційний референдум вже під час Великодніх канікул. Проте від сьогодні подібні побоювання стали не актуальними.  

В п’ятницю Конституційний суд оприлюднив рішення, що стосується можливості приймати Конституцію та законів України на всеукраїнському референдумі. Дозволив він це таким чином, що на практиці застосувати конституційний референдум на сьогодні видається не можливим. Самі судді КС зізналися, що їм вчасно вдалося врегулювати суперечності навколо процедури прийняття Конституції й тепер все може відбутися тільки відповідно до чинної Конституції. Але все по порядку...

Найперше, Конституційний суд дозволяє, щоб Основний Закон приймав на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою сам народ. Відтепер в Україні «народ  як носій  суверенітету  і  єдине  джерело  влади  в  Україні   може реалізувати   на   всеукраїнському   референдумі   за   народною ініціативою   своє   виключне  право   визначати   і   змінювати конституційний  лад  в  Україні  шляхом  прийняття   Конституції України  у  порядку,  який  має бути визначений  Конституцією  і законами України». Так як референдум за народною ініціативою призначає саме Президент, то не важко зрозуміти, кому таке формулювання дало б право винести на референдум власний проект Конституції. Але... тільки після того, як відповідна процедура буде записана у Конституції. А зробити це можна тільки через... Верховну Раду.

Наступний пункт рішення Конституційного суду неабияк мав би не сподобатися Верховній Раді. Адже запроваджується можливість прийняття законів на референдумі: «народ  як  носій суверенітету  і  єдине джерело влади в Україні, здійснюючи  своє волевиявлення  через  всеукраїнський  референдум за народною ініціативою, може в порядку, який має бути визначений Конституцією   і законами України, приймати закони України (вносити  до  них  зміни)». Але тут та сама ситуація - право народу надається, але механізми його реалізації має визначити Верховна Рада шляхом внесенні відповідних змін до Конституції.  

Потурбувалися конституційні судді й про те, аби рішення всеукраїнського референдуму не пропали даремно. Судді вирішили, що коли народ вже скаже своє слово, то це слово ніхто інший затверджувати не має. Тому прийнятий на референдумі закон чи зміна до нього не потребує ні схвалення парламентом, ні підпису спікера або Президента: «Рішення всеукраїнського референдуму щодо прийняття законів є  остаточним і  не  потребує будь-якого затвердження, в тому числі  Верховною Радою України».  

Проте й тут процедуру набуття чинності закону, прийнятому на референдумі, має визначити Верховна Рада.  

Останній пункт резолюційної частини ухвали Конституційного суду вказує на те, що «КС звертає увагу Верховної Ради України, народних депутатів України, Президента України на необхідність ініціювання та приведення існуючого законодавства України з питань референдумів у відповідність до норм чинної Конституції України».  

Закони в Україні поки що має право приймати тільки Верховна Рада. І тільки сліпий депутат не побачить, які повноваження Президенту може дати законодавче й конституційне врегулювання проведення референдумів за народною ініціативою. Фактично, парламент тоді стане не дуже то й потрібним у державі. Багато хто закине, що Верховна Рада і зараз не дуже продуктивна, проте вона є частиною балансу гілок влади. Коли ж один елемент прибрати, то логічно, що баланс сил зникне.

У будь-якому разі, розклад сил у парламенті та їх позиція щодо конституційних змін дозволяє стверджувати, що Партія регіонів, БЮТ, Блок Литвина та КПУ не погодяться на посилення повноважень Президента. В парламенті не набереться голосів не те, щоб прийняти конституційні зміни, які б дозволили народу приймати нову Конституцію, а й 226, щоб затвердити новий закон про референдум. Більше того, БЮТ та Партія регіонів публічно виступають за перехід до парламентської республіки й давати Президенту в руки законодавчі повноваження в їх плани точно не входить.

Рішення ж Конституційного суду насправді є Соломоновим. З одного боку, Президенту нібито дане повноваження виносити на референдум проекти Конституції та законів. Також ніби узгоджується право народу на визначення державного ладу. З іншого ж боку, Конституційний суд саме парламенту передав право вирішити чи дозволяти на референдумах приймати Конституцію та закони. Якщо парламент не самогубця, то звісно, подібних змін він не затвердить. Важко уявити, який склад парламенту має скластися в майбутньому, щоб таки здійснити політичне самогубство.  

Схоже на те, що в дебатах навколо процедури прийняття конституційних змін можна ставити крапку. Є чітка відповідь, що прийняття Конституції в обхід парламенту буде неконституційним. Тепер Верховна Рада, і тільки вона має конституційну ініціативу.

Андрій Стрижак, голова Конституційного суду:

Всіх цікавить, чи може після нашого рішення Президент винести Конституцію на референдум. Виходячи з нашого рішення можу чітко сказати – не може. Ми написали, що народ може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні. Проте ми ж написали, що народ може це зробити шляхом прийняття Конституції у порядку, який має бути визначений чинним Основним Законом та законами. Давайте відкриємо Конституцію – там порядок прийняття Конституції на референдумі не визначений. Його ще має визначити парламент. Закон про референдум також не дає народу право приймати Конституцію. Тобто, КС не сказав народу, що він не може приймати Конституцію. Проте ми попросили парламент розписати всі ці процедури.  

Така сама ситуація з прийняттям народом законів на референдумі. Ми у народу нічого не забираємо, але відповідний порядок прийняття ще треба затвердити в парламенті.

Після нашого рішення заговорили, що воно нібито вигідно Президенту, інші кажуть, що воно вигідне його опонентам. Так і має бути. Рішення давалося нам важко, але воно є збалансованим та конституційним.

Президент має діяти згідно сьогоднішнього рішення Конституційного суду, він його поважає, і, я так вважаю, віно його не порушить. На сьогоднішній день ніяких змін до Конституції окрім як в стінах парламенту бути не може.

Іван Домбровський, суддя КС, доповідач по даній справі:

Своїм рішенням ми намагалися не годити жодним політичним силам. Можливо, ми запізнилися з ним на місяць. Але добре, що встигли. Ось тепер вже всі ті можливі якісь незрозумілі плани щодо зміни Конституції мають узгоджуватися з нашим рішенням, подобається це комусь чи ні. На землі царя небесного немає, й ні Президент, ні парламент ним не є. Якщо Президент видасть указ про конституційний референдум, то депутати зможуть подати до нас подання щодо неконституційності такого указу. Конституційний контроль ситуації буде. Та навіть рішення ЦВК про реєстрацію груп, що будуть збирати підписи для конституційного референдуму можна буде оскаржувати. Вже не говорячи про рішення ЦВК про проведення референдуму.    

Михайло Сирота, депутат від блоку Литвина:

Конституційний суд, з одного боку, зробив приємне Президенту, а з іншого - приємне парламенту. КС чітко сказав, що приймати на референдумі Конституцію можна, але перед цим парламент має внести відповідні зміни до Конституції та законів. Я не бачу можливості, щоб парламент такі зміни вніс. Наша фракція точно не голосуватиме за зміни, які б дозволили такого роду референдуми. В сесійному залі зараз не голосуються на порядок менш конфліктніші рішенні, ніж ті, про які ми з вами говоримо.

З іншого боку, рішення КС може ще більше зблизити ПР та БЮТ в конституційному процесі та стимулюють їх запроваджувати парламентську республіку.

Андрій Портнов, депутат від БЮТ:

Блок Юлії Тимошенко вітає рішення Конституційного суду, яке чітко регламентує прийняття законів та Конституції України на загальноукраїнському референдумі.

Протягом останніх пів року, БЮТ наполегливо відстоював позицію і пояснював українському суспільству, що Конституцію не можна приймати антиконституційним шляхом. Ті, хто таким чином намагається змінити Конституцію України не лише ставлять під загрозу демократію в країні – такі дії можуть призвести до втрати її суверенітету.

Сьогодні, своїм рішенням Конституційний суд постановив: для того, щоб проводити конституційний референдум – спочатку необхідно внести зміни до діючої Конституції України, тобто, через Верховну Раду.

З огляду на це, ми можемо заявити, що опоненти БЮТ, які блокували створення Тимчасової спеціальної комісії з питань внесення змін до Конституції – не мали для цього жодних юридичних підстав.

Конституційний суд, своїм рішенням, фактично зобов’язав парламент взяти на себе всю відповідальність за конституційний процес у державі.