Підрив, розрив чи прорив коаліції?
Раніше Юлія Володимирівна пропонувала просто вирішити, хто в державі має бути головнішим – Президент чи Прем’єр-міністр та прибрати дуалізм в управлінні виконавчою владою: «Або посаду Прем’єра, або посаду Президента з української Конституції треба забрати».
Проте політичне протистояння між Банковою та Кабінетом Міністрів посилюється з кожною годиною, то ж Юлія Володимирівна стає радикальнішою в своїх планах конституційного реформування. Сьогодні під час свого виступу на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи вона заявила: «Нам потрібно зробити розмежування функцій влади і зробити Україну традиційною парламентською республікою, як це характерно для європейських держав». Як бачимо, всі двозначності, хто в державі є зайвим, Тимошенко прибрала.
В цей час Президент продовжує стимулювати свій сценарій внесення конституційних змін. Віктор Андрійович негативно відреагував на створення парламентської конституційної комісії. НУНС гостро поставив питання перед БЮТ, що у разі створення конституційної комісії нею та Партією регіонів коаліція постане перед загрозою розвалу. Після таких радикальних заяв питання створення комісії відклали, проте обіцяли повернутися до нього трохи пізніше.
Не бажаючи віддавати конституційну ініціативу Верховній Раді, Президент почав підганяти Національну конституційну раду. Під час свого виступу на нараді з питань боротьби з корупцією Віктор Андрійович закликав парламент припинити спекуляції на конституційній темі й дати можливість НКР розробити потрібні конституційні зміни. Президент наголосив, що розроблені НКР зміни будуть направленні до Верховної Ради, де їх вже розгляне парламентська конституційна комісія: «Конституційні напрацювання, які розробить НКР будуть моїм Указом внесенні на розгляд Верховної Ради. І парламент створить свою конституційну комісію, яка опрацює запропоновані зміни та доповнення до Конституції, комісія також зможе внести свої зміни та доповнення». Очевидно, таким чином зробивши посил тим, хто боїться, що найближчим часом Ющенко винесе проект Конституції на референдум.
Тут виникає логічне запитання – навіщо рубати ідею конституційної комісії в парламенті зараз й створювати навколо цього конфлікт, якщо через кілька місяців цій комісії все одно доведеться розглядати президентські конституційні ініціативи? Тут явно щось не сходиться, і це мабуть, розуміють в парламентському таборі... Депутати навіть надіслали подання до Конституційного Суду, в якому просять прояснити повноваження Президента щодо призначення референдуму за народною ініціативою.
В будь-якому разі, президентська конституційна рада пожвавила свою роботу й секретар робочої групи НКР Марина Ставнійчук сьогодні дала брифінг для журналістів. Марина Іванівна розказала, що робота робочої групи кипить й вже є перші результати. По-перше, робоча група зійшлася на тому, що конституційні зміни можуть бути внесені лише Верховною Радою відповідно до чинних норм Основного Закону. По-друге, Конституція потребує системного реформування, то ж до парламенту зміни до неї потраплять у формі нової редакції. Марина Іванівна закликала не спекулювати на конституційній тематиці й почати критикувати НКР вже після того, як буде розроблено якісь конкретні напрацювання, які з’являється вже до кінця квітня. За її словами, «конституційні зміни, як і гроші, люблять тишу». Проте двічі озвучене Банковою запевнення, що проект Конституції таки буде подано до парламенту, бажаного ефекту не дало.
Як бачимо, на конституційному полі боротьба пожвавлюється, й всі основні політичні гравці не бажають втрачати ініціативу. Після Страсбурзьких заяв Тимошенко представники БЮТ знову заговорили про парламентську конституційну комісію. На їх думку загроза конституційного референдуму не зникла й парламентська комісія просто необхідна, а проект постанови про неї ще досі лежить в Раді. На думку БЮТ, поява парламентської комісії є простою справою часу, якщо не на цьому тижні, то на наступному. Навіть обіцяють підключити до процесу НУНС.
НУНС же у свою чергу не змінив свою позицію й негативно оцінює парламентські конституційні ініціативи. Більше того, «нунсівці» говорять про можливий розвал коаліції у разі результативного голосування БЮТ та ПР по конституційній комісії.
Спікер Арсеній Яценюк також намагається не випустити конституційні процеси з-під контролю й обіцяє власну постанову про парламентську конституційну комісію. При чому, за словами Яценюка, він придумає таку «чудо-комісію», яка помирить і об’єднає усіх в сесійній залі. Очікувати появи документу про створення «комісії від Яценюка» в сесійному залі можна відразу після того, як до порядку денного внесуть «бютівський» проект постанови про конституційну комісію.
Можна тільки здогадуватися як Арсеній Петрович усіх помирить, проте очевидно, що НУНС погодиться тільки на таку конституційну комісію, з якою погодиться Президент. За словами самого Віктора Ющенка, потреба в парламентській комісії виникне тільки після закінчення роботи НКР. То ж, можливо, Яценюк пропонуватиме створення комісії з відтермінованим початком роботи, а саме з внесенням Президентом нової редакції Конституції. Таким чином можна було б і парламентаріїв ніби то заспокоїти й не дати їм можливості працювати на конституційному полі в обхід НКР.
Конституційне протистояння триває, то ж будемо слідкувати стане конституційне питання підривом, розривом чи проривом коаліції...
Павло Жебрівський, депутат НУНС:
Будь-який політик має право озвучувати свою позицію щодо форми державного правління в Україні, в тому числі і Прем’єр-міністра. Проте, на сьогоднішній день, більше 70% українців виступають за президентську державу. Не зрозуміло, яким чином пані Тимошенко на перекір бажанням українців хоче будувати парламентську модель. Насправді, це прагнення побудувати модель під себе, а не під бажання українського народу. Такий підхід не правильний.
БЮТ не відмовився від прагнення створити парламентську конституційну комісію, проте від такого їхнього кроку буде залежати існування коаліції між БЮТ та НУНС. Сьогоднішній вихід БЮТ з зали, небажання голосувати за закон про Кабмін й прагнення створити конституційну комісію є серйозними ударами по коаліції.
БЮТ та Партія регіонів можуть ухвалити конституційні зміни й зробити Україну парламентською республікою. Наскільки мені відомо, переговори з цього приводу між ними ведуться. Якщо БЮТ буде приймати рішення разом з Партією регіонами, то ми їм не дозволимо «однією попою всидіти на двох стільцях». Проте я надіюсь, що розум переможе й компроміс буде знайдено.
Віктор Швець, депутат БЮТ:
Юлія Володимирівна висловилася за створення парламентської республіки, й ми її підтримуємо. Проте ми хочемо зберегти посаду Президента й наділити його відповідними повноваженнями.
Наша фракція не відмовилася від прагнення створити парламентську конституційну комісію. Я автор постанови про її створення, така постанова зареєстрована й скоро буде розглянута. Погоджувальна нарада вирішує, що винести на розгляд сесійного залу.
Минулого понеділка питання конституційної комісії внесено не було. Але це можуть зробити в будь-який момент – керівники фракцій зберуться й приймуть рішення.
Ми хочемо, щоб наші дії були узгоджені з колегами по коаліції. Заради цього погодилися відкласти розгляд постанови. То ж ми не форсуємо питання конституційної комісії, але це питання все одно буде розглянуте найближчим часом, адже зміни до Конституції можуть проводитися тільки через парламент. БЮТ проти будь-яких змін до I,III та XIII розділів до Конституції, що вимагає проведення референдуму.
Говорять, що ми разом з Партією регіонів хочемо провести у парламенті конституційні зміни. Але ж ми пропонуємо всім партнерам у Верховній Раді спільно почати розробляти зміни до Конституції. Думаю, конституційне питання не посварить коаліцію й ми досягнемо спільну позицію.
Олексій Гарань, науковий директор Школи політичної аналітики НаУКМА:
Раніше значна частина українських фахівців, в тому числі і я, вважали, що баланс повноважень між Президентом і Верховною Радою для України має бути схожим на французьку модель. За нею Президент є сильнішим, ніж уряд та парламент. Зараз же, спостерігаючи розвиток української політичної системи, я схиляюсь більше до італійської чи польської моделі. Польща - парламентська республіка, але президент обирається прямими виборами й має певні контрольні повноваження. Така модель була би прийнятною для України – зберегти прямі вибори Президента, але всю виконавчу владу має контролювати уряд, сформований на підставі парламентської більшості. Це і є класична модель парламентської республіки.
В парламентській республіці є більша можливість компромісу для різних груп еліт, адже сильного прем’єра боятися будуть менше. Його влада буде обмежуватися коаліційними комбінаціями в парламенті та тим же Президентом.
