Луцький синдром Марта Стрілець, «Главред» Питання особливостей проведення земельних аукціонів, що загострилися минулого тижня на рівні Секретаріату Президента і прем'єр-міністра, знайшли своєрідне віддзеркалення на місцях, де, власне, й відбувається горезвісний розподіл землі.

І якщо нагорі такі питання неминуче набувають політичного забарвлення, то внизу, «на землі», головним був і залишається все-таки матеріальний інтерес. Щоправда, в світлі останніх подій земля і практично неминучі зловживання під час її розподілу через недосконалу законодавчу базу стають знаряддям політичної боротьби.

Нагадаємо, що наприкінці минулого року до Земельного кодексу були внесені зміни про обов'язковість проведення земельних аукціонів для продажу і оренди земельних ділянок, а порядок їх проведення був затверджений в лютому ухвалою Кабміну. Після проведення кількох аукціонів у Харкові, Львові та Житомирі Асоціація міст і громад України звернулася до Президента з проханням зупинити дію ухвали, аргументуючи це критичною масою незрозумілих норм і суперечностей між ними. Представники місцевого самоврядування висловили стурбованість тим, що запропонований урядом порядок повністю централізує як процедуру проведення аукціонів, так і порядок надходження виручених коштів до бюджетів різних рівнів. Президент задовольнив вимогу Асоціації міст і направив відповідне звернення до Конституційного суду.

У відповідь Юлія Тимошенко минулого четверга скликала позачергове засідання уряду, де ухвала Кабміну про порядок проведення аукціонів була поставлена на голосування повторно і прийнята за основу дев'ятьма голосами проти восьми, що утрималися («за» голосували міністри бютівської квоти і Юрій Луценко, «проти» - квота Президента).

Після цього відбувся обмін репліками з Банковою і Грушевського: глава Секретаріату Президента звинуватив прем'єра в бажанні «очолити земельну мафію», а прем'єр у відповідь зазначила, що зі скасуванням Президентом лютневої ухвали Кабміну «земельна мафія святкує перемогу».

Остаточне рішення про порядок проведення земельних аукціонів має бути ухвалене на завтрашньому засіданні Кабінету Міністрів.

А тим часом на місцях розгортаються свої «маленькі трагедії», спалахують свої скандали і вирішуються свої політико-майнові справи. Наприклад, завтрашня сесія Луцької міськради обіцяє бути не менш гарячою, ніж баталії на Печерських пагорбах. Не дарма деякі депутати Луцької міськради і сам Луцький мер провели сьогоднішній день у Києві – виступали публічно і відвідували різноманітні владно-політичні кабінети.

Каменем спотикання стали три гектари землі в центрі міста, продані на аукціоні в листопаді минулого року за 30 мільйонів 400 тисяч гривень, – це більше половини всіх виручених містом грошей від продажу землі. Але предметом скандалу став не сам аукціон чи особа покупця, або цільове використання ділянки (там передбачається побудувати торгово-розважальний центр), а так званий додаток до договору купівлі-продажу, таємно підписаний луцьким мером Богданом Шибою. У додатку йшлося про те, що місто зобов'язується з власних бюджетних коштів за рік провести роботи із прокладання інженерних комунікацій і зміцнення берегової лінії річки Поцуп. Виходило, що фірма-забудовник ТОВ «Адентум», що виграла аукціон, принаймні половину витрачених коштів повертала собі з міського бюджету у вигляді оплати за облаштування об'єкту, що зводився. При цьому невиконання цих умов давало покупцеві можливість розірвати договір купівлі-продажу і вимагати повернення грошей.

Про укладення таємної угоди мера і забудовника дізналися депутати міськради і виступили з протестом проти дискредитації луцьким міським головою Богданом Шибою механізмів прозорого продажу землі. Далі було прокурорське подання до місцевого господарського суду на предмет законності дій мера Шиби. А з подачі мера на сесію міськради 16 квітня внесено проект рішення про затвердження договору і горезвісного сумнівного додатку для його легітимації.

«Ми розцінюємо цей крок луцького міського голови як спробу сховатися за колегіальною відповідальністю міськради від відповідальності персональної, - заявив на прес-конференції депутат Луцької міськради, лідер Волинського громадського об'єднання «Варта громади» Олександр Мартинюк.

Мартинюк також повідомив, що на порядок денний винесено питання встановлення порядку виділення земельних ділянок під програму «Доступне житло»: ним питання виділення землі під багатоповерхове будівництво виводиться з компетенції міськради і повністю передається у відання управління капітального будівництва міської адміністрації.

Цікаво, що інтереси будівельної організації, яка фактично є монополістом будівництва багатоповерхового житла в Луцьку, обстоює депутат міськради з фракції «Наша Україна».

Адвокат, член Вищої Ради юстиції України Сергій Сафулько, присутній на прес-конференції, розповів, що з правової точки зору і договір, і додаток про продаж горезвісної ділянки в 3 га, підписані луцьким міським головою Богданом Шибою, суперечать Земельному і Цивільному кодексам України, а також закону «Про місцеве самоврядування». Зокрема, мова йде про те, що про додаток, який передбачає фінансування інженерних робіт на користь забудовника, не було відомо ні всім учасникам аукціону, ні органам місцевого самоврядування. На думку Сафулька, використання бюджетних коштів на користь забудовника не відповідає інтересам міської громади. Сафулько також упевнений, що в Луцьку створюється вельми небезпечний прецедент кулуарного укладання так званих додаткових угод, які докорінно міняють умови і суть аукціонів вже після проведення торгів.

Земельний скандал став останньою краплею для лучан у питанні за відставку мера. На сьогоднішній день «Варта громади» зібрала більш як 20 тисяч підписів. Враховуючи розпочату в Києві кампанію дострокових виборів у місцеві ради, яка має перспективу продовжиться в Харкові, Луцьк може стати одним із низки міст, де керівництво ризикує бути достроково повалене напередодні президентських виборів. І знову причиною цього стане земля.