Тетяна Корнякова: «Черновецький нам жодних земельних ділянок ніколи не виділяв» Юлія Кім, «Главред» Про те, що земельна корупція у країні досягла небачених масштабів, ми чуємо щодня, день за днем і з року в рік. Чому ж за весь цей час так нічого і не змінилося?

Саме це питання ставилося на нещодавній колегії Генеральної прокуратури, присвяченої проблемам у земельній сфері. Заступник Генерального прокурора Тетяна Корнякова під час виступу метала «громи й блискавки» в основному у бік контролюючих відомств, які, на її переконання, недостатньо добре працюють. Представники ж прокуратури отримали виключно слова подяки. Але чіткої відповіді на питання - чому боротьба із земельною корупцією неефективна - отримати так і не вдалося. «Главред» поставив його ще раз - особисто Тетяні Всеволодівні, яка у ГПУ вважається «спецом» із земельних питань, а так само поцікавився - чому не діють правоохоронці, чи «кришує» прокуратура місцеву владу, і коли врешті-решт буде поставлено крапку у боротьбі із земельною корупцією.

Тетяна Всеволодівна, ви давно вже займаєтеся у прокуратурі земельними проблемами. Останнім часом виникає відчуття, що корупція у цій сфері з кожним роком тільки набирає обертів. У чому причина ситуації, що склалася, і що потрібно зробити, щоб її змінити?

Для початку потрібного привести у відповідність до реалій законодавчу базу. У державі не вистачає приблизно 25 законів і нормативних актів. Останні зміни до законів вносилися разом із прийняттям Земельного кодексу, тоді ж допрацювалися і деякі підзаконні акти. Але багато які з них так і залишилися незавершеними. Сьогодні все ще не розроблено державного земельного кадастру, як і раніше не розмежовано землі природно-заповідного фонду. Тобто досі не зрозуміло, де у нас заповідні землі, а де звичайні, чим і користуються нечисті на руку люди. Саме тому на територіях заповідників, парків останнім часом йде активне будівництво різноманітних ресторанів, барів, готелів - це стосується Криму, Одеси, Херсонської, Київської областей, Києва.

У нас все ще не проведено грошової оцінки землі. А це означає, що, коли ми її приватизуємо через державні структури - бюджет отримує копійки. Встановлено якісь умовні коефіцієнти, в яких розібратися дуже складно. Адже повинна бути чітко визначена ціна кожного клаптика землі. Скажімо, земля у центрі Києва або під Києвом, або в передмісті Дніпропетровська - коштує абсолютно різні гроші. І ці гроші повинна отримати держава. А поки що їх отримує хтось інший, і ці гроші розходиться по чиїхось кишенях.

Якщо ми проведемо розмежування і оцінку земель - зникне можливість захоплювати землю. Адже захоплення зазвичай відбуваються у тих випадках, коли незрозуміло, кому ділянка належить, є певна невизначеність з документами. Ось уявіть, чи можна було б у Німеччині безкарно захопити чийсь шматок землі? Ні. Тому що там кожна ділянка належить або конкретній приватній особі, або державі.

Я говорю про основу корупції. Якби ми з боку держави поставили у всіх цих питаннях крапку, тоді, я думаю, земельна корупція стала б просто неможливою.

Все це, звичайно, правильно. Але, я пам'ятаю, ми з вами розмовляли рік тому і говорили приблизно про ті ж самі проблеми. Чому за цей рік нічого не змінилося? Чому прокуратура не вживає активніших заходів?

Але це ж не питання прокуратури. Це не наша функція. Ми можемо тільки виявляти ці проблеми. Що ми і робимо, а потім пишемо до всіх органів влади, б'ємо на сполох.

Тоді чому, на вашу думку, органи влади не вживають цих заходів?

Органи влади заходи вживають, певні процеси відбуваються, але, на жаль, дуже і дуже повільно. Скажімо, на 1 січня цього року в Україні прийнято 1047 рішень про розділення 2,7 тисяч гектарів - при загальній площі українських земель - 60 мільйонів га. Такими ось темпами ми рухаємося до кінцевої точки боротьби з корупцією. Проінвентаризовано лише 69% земель несільськогосподарського призначення - 8 мільйонів га. Нормативно-грошову оцінку земель проведено лише у 22 000 населених пунктах (72%). Скажімо, у Криму землі оцінили лише на 10,9%. І з року в рік ця цифра збільшується лише на 1-2%.

Які схеми найчастіше використовуються для незаконного отримання землі?

Схем дуже багато. Злочинний світ удосконалюється, і сьогодні на зміну старим технологіям приходять нові. Я думаю, що над цими схемами працюють дуже досвідчені юристи. Причому, я спостерігаю це не тільки у сфері земельних відносин, але й при відмиванні грошей, відшкодуванні ПДВ. На жаль, багато юристів замість того, щоб працювати над удосконаленням законодавчої бази, працюють на тіньовий сектор.

Найчастіше незаконне виділення земель, зміна їх цільового призначення відбувається за допомогою відповідних рішень органів місцевого самоврядування і контролюючих органів. Таким чином вилучаються землі сільськогосподарського, історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду. У Києві і Київській області для цього використовувалися підроблені документи. Зараз у принципі збільшилася кількість фактів підробки рішень органів самоврядування, самовільного захоплення землі.

За останні 7 років землі оздоровчого призначення скоротилися на 600 га - таке неможливо в жодній країні світу. Розбазарюються землі лісового фонду. Я тільки по Київській області наведу приклад - 350 га землі пішло в нікуди». Як взагалі таке можливе? А дуже просто. Я розповім, як наші спритні «люди» користуються лазівками у законах. Річ у тому, що у нас 1 га землі можна виділяти рішеннями Верховної Ради, а 0,99 - рішеннями сільської ради. Що робиться? Береться великий шматок землі, ділиться на шматочки по 0,99 га, і таким чином виділяється кому завгодно.

Ви проводили масштабну перевірку дотримання земельного законодавства в Одеській області. Чи було в її результаті порушено кримінальні справи відносно високопосадовців?

Найчастіше порушення виявляються на рівні голів і заступників сільрад, райадміністрацій. Можу навести кілька прикладів. Скажімо, у Роздільнянському районі Одеської області заступник голови місцевої райдержадміністрації незаконно підписав розпорядження про передачу земельних ділянок і надання дозволу на розробку проектів землеустрою трьом приватним кооперативам. Вартість однієї такої ділянки - 25 мільйонів гривень. Аналогічна кримінальна справа стосується першого заступника голови Комінтернівської райдержадміністрації, який особисто затвердив проект землеустрою про відведення ділянки сільськогосподарського призначення приватному товариству і передав цю ділянку в оренду терміном на 49 років. У Крижанівському районі відзначилася голова сільради, яка, діючи на користь приватної структури, винесла на розгляд сесії питання про затвердження неіснуючої і неузгодженої проектної документації для комплексу сервісного обслуговування громадян. І Одеська область - не виняток. Приблизно так само поводяться представники місцевої влади у всіх регіонах.

Із чим пов'язана така увага до Одеської області?

Насправді ми говоримо не тільки про Одеську область. Корупція у сфері земельних відносин вразила всю країну. Перш за все, це стосується Київської і Одеської областей, Києва і республіки Крим. Чому ми називаємо саме ці області? Та тому що це найблагодатніші земельні регіони. Хоча факти таких порушень є скрізь. У нас до суду направлено вже понад 1500 кримінальних справ, пов'язаних із порушеннями у земельній сфері.

Судячи з вашого останнього виступу, найбільше незадоволення у прокуратури викликають контролюючі відомства.

У нас є дві інспекції, які повинні виявляти порушення у земельній сфері, складати протоколи і направляти матеріали до правоохоронних органів - Державна інспекція із земельних питань і Державна інспекція з екологічних питань. Контролюючими функціями наділено і багато інших відомств і міністерств. На жаль, активність їх залишає бажати кращого. Скажімо, в інспекції Міністерства охорони природи і навколишнього середовища працює 3000 інспекторів, вони провели 16 000 перевірок, а в результаті до органів прокуратури направлено аж 156 матеріалів, і врешті-решт ми змогли порушити лише 38 кримінальних справ. Для порівняння - в органах прокуратури працює 232 прокурори, які, зокрема, займаються і земельними питаннями. Минулого року вони порушили 555 кримінальних справ із земельних питань. Завдяки чому відшкодовано 52 мільйони гривень, і повернено 14 тисяч га земель. Я вже не говорю про масові зловживання з боку інспекторів - ми зареєстрували їх у 12 областях.

У результаті таких дій (або, точніше, бездіяльності) наших контролерів відбувається те, що зараз відбувається, корупція набирає оберти, і прокуратура мало що може з цим вдіяти.

Доречи, не так давно окремі ЗМІ почали дорікати у бездіяльності і прокуратуру. Зокрема, мова йшла про Київ, йшлося про те, що прокуратура нібито покриває тутешню міську владу - в обмін на земельні ділянки, які їй свого часу виділялися.

Навколо цієї теми піднявся абсолютно неадекватний галас. Це питання після однієї з колегій задав мені один журналіст. «Ви, - говорить, - спеціально колегію проводите, щоб «прикрити» те, що ви землю брали». Мені його навіть шкода стало - це якою же потрібно бути вбогою людиною, щоб так мислити. Можу сказати абсолютно точно, що прокуратура у Київської міської адміністрації брала землю вперше і востаннє у 2003 році. Тоді ще було видано Указ Президента «Про інвестування житла для військовослужбовців і членів їх сімей». Головою адміністрації тоді був Омельченко. Черновецький нам жодного разу ніяких ділянок ніколи не виділяв.

Не так давно відбулися парламентські слухання з приводу нового проекту «Закону про прокуратуру». Більшість тих, хто виступав, сходилися на тому, що прокуратура повинна залишатися незалежним органом, як і закладено у цьому проекті. Водночас висловлювалися пропозиції передати ваше відомство «під крило» якого-небудь міністерства. Що ви думаєте з цього приводу?

На мій погляд, прокуратура повинна залишатися незалежним органом, повинна здійснювати нагляд за дотриманням законодавства, захищати соціальні інтереси громадян, економічні інтереси держави. Суспільство ще не готове до того, щоб ці функції передали комусь іншому. І я не бачу, хто б у найближчому майбутньому міг займатися цими питаннями. Передавати прокуратуру тому ж Мін’юсту - це все одно, що різати по-живому.

Не можна повністю забирати у прокуратури і слідство. Ось у нас зараз розслідування посадових злочинів передали міліції. А ви знаєте, хто там працює, у людей іноді навіть уявлення нормального немає. І наші прокурори розповідали, як сьогодні на вбивства виїжджає слідчо-оперативна група, і як міліціонери іноді топчуться біля трупа, не знають, що робити. І починають дзвонити до прокуратури, й наші прокурори за давнім звичаєм виїжджають. Це реалії. Тому що у нас працюють професіонали, добре навчені слідчі, у нас є інститут підвищення кваліфікації, і порівнювати наших співробітників з міліційними не можна. І я впевнена, що урізати сьогодні прокуратуру в повноваженнях - це скоювати злочин перед людьми.