Земельні розбірки в Генпрокуратурі Юлія Кім, «Главред» На сьогоднішній колегії ГПУ, присвяченій земельним питанням, під шквалом критики опинилися практично всі контролюючі відомства й міністерства. Себе прокурори, ясна річ, не критикували. Декілька неприємних питань від Олександра Медведька дісталося хіба що прокурорам Києва і Вінницької області.

Основний месидж сьогоднішньої колегії з легкістю прочитували навіть необізнані: прокуратура щосили намагається подолати земельну корупцію, тоді як усі решта – в першу чергу контролери й ревізори – б'ють байдики. Саме їм найбільше дісталося від Тетяни Корнякової, що виступала з доповіддю. «Контролюючі органи направляють нам матеріали, і ми повинні прийняти щодо них якесь рішення. І що ми бачимо? В органи прокуратури було направлено 5 000 матеріалів, і за ними ми змогли порушити всього лише 88 кримінальних справ, при тому, що ці матеріали довелося ще допрацьовувати. Наприклад, у Донецькій області, отримавши 300 матеріалів, ми не змогли порушити жодної кримінальної справи. А коли самостійно пішли з перевірками – порушили 23 кримінальні справи щодо посадових осіб. Ще приклад: у Житомирську природоохоронну прокуратуру направлено матеріал щодо самовільного захоплення 4 квадратних метрів! А потім на адресу прокуратури лунають звинувачення, що нам нібито направляють матеріали, а вони у нас гинуть! Хочу запевнити: якщо є за що зачепитися, ми жодного матеріалу не повертаємо, починаємо допрацьовувати. А коли присилають всяку нісенітницю, то тоді вже – даруйте», - в звичній емоційній манері виступила Тетяна Всеволодівна.

За її словами, в інспекції Міністерства охорони природи і навколишнього середовища працює 3000 інспекторів, вони провели 16 000 перевірок, у результаті в органи прокуратури направлено 156 матеріалів, за якими порушено 38 кримінальних справ. Для порівняння - в органах прокуратури працює 232 прокурори, які, зокрема, займаються і земельними питаннями. Торік вони порушили 555 кримінальних справ із земельних питань. Завдяки чому відшкодовано 52 мільйони гривень і повернено 14 тисяч га земель.

Закінчила виступ Корнякова подячним спічем своїм колегам: «Спасибі вам велике за ту шалену роботу, яку ви ведете. Коли б не ви, то, напевно, ніхто б цією роботою не займався». На підтвердження, що це справді так, на колегії наводили цифри – за 2007-2008 роки порушено 77 кримінальних справ у земельній сфері, опротестовано 7,6 тисячі незаконних рішень органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. За документами прокурорського реагування до відповідальності притягнуто 4,3 тисячі посадових осіб, з них 400 – представники органів держконтролю, відшкодовано 58,5 мільйона гривень, повернено понад 25,4 тисячі га землі. Заявлено 13,3 тисячі позовів, за результатами яких відшкодовано 46 мільйонів гривень.

Слідом за Корняковою виступили прокурори «проблемних» регіонів – Криму, Києва, Вінницької, Київської області. Щоправда, решта виступаючих особливою експресивністю не відрізнялися, і їхні доповіді звучали як одна довга тужлива пісня – нескінченні цифри і вже звичні скарги – землі не розмежовані, земля не оцінена, органи місцевого самоврядування загрузнули в зловживаннях, відсутнє необхідне законодавство. Пожвавив обстановку хіба що Олександр Медведько, який супроводжував кожен виступ іронічними зауваженнями, і ставив декому зі своїх «підопічних» глибокодумні питання.

Найбільшу порцію питань від Генерального отримали прокурор Вінницької області та Києва.

Прокуророві Вінниччини Олександру Шморгуну «дісталося» за пікет, який біля стін ГПУ влаштували вінницькі фермери. Пікетники, за їхніми словами, втратили свої земельні паї, і так і не змогли добитися справедливості на своїй батьківщині.

«Розбирайтеся на місці, щоб люди не їхали і не створювали тут фон, - незадоволено порадив Шморгуну Медведько. - А то приїхала сотня людей з Вінницької області і пікетують ГПУ. Є й невінниччани. Тут три жінки з Донецької області такий галас створюють, що й сотню замінять».

«Просто у нас створилося враження, що у вас таке ставлення до людей, - висловилася і Тетяна Корнякова. - Люди до вас звертаються, показують – ось паспорт, ось договір підроблений, вони написали заяви ще в жовтні – і на них ніякої реакції. Потрібно реагувати, а не чекати, щоб вони стояли біля ГПУ з прапорами. Я проситиму Олександра Івановича, щоб ми спочатку поїхали з перевірками у Вінницьку область».

Питання до прокурора Києва були цілком передбачені – аж надто багато нарікань останнім часом на роботу столичного відомства у сфері земельних відносин. Євген Блажівський протягом семи хвилин доводив, що Київська прокуратура працює добре, і на рішення Київради реагує адекватно – мовляв, за рішеннями сесії від 1 жовтня було подано 18 позовів і оскаржено виділення понад 1500 тисяч га землі. В цілому прокуратура відреагувала майже на 500 документів. «Більшість позовів ще в судах. Але вчора було розглянуто 5 наших позовів з приводу сесії 1 жовтня – і рішення першої інстанції були скасовані, відповідно анульовані й рішення Київради, і міській громаді повернуто понад 400 га землі», - повідомив радісну новину київський прокурор.

Але, очевидно, його виступ не повністю задовольнив Генпрокурора: «Скажіть, у ЗМІ звучить інформація, що вам направлено багато матеріалів КРУ про порушення у сфері земельного законодавства? Скільки вам надійшло таких матеріалів?»

«Будь-яких матеріалів з КРУ про порушення земельного законодавства до нас не надходило», - відрапортував Блажівський.

«А ось є така думка, - не вгамовувався Медведько, - що кримінальну справу по трьох районах (пов'язану зі зловживаннями на сесії 1 жовтня. – Авт.) закрито. Я знаю, що ця справа є, але все-таки скажіть, що з нию...»

«Ця кримінальна справа є, її порушено 22 січня, проведено понад 50 виїмок документів, призначено десятки експертиз, напрацьовано понад 10 слідчих томів, - виправдовувався Євген Блажівський. - Там, де чітко «відпрацьовані» епізоди, на 30 ділянок накладено заборону про проведення будь-яких дій з їх відчуження, заявлено позови про повернення їх у міську власність».

Олександр Гардецький, новий прокурор одного з найпроблемніших регіонів - Київської області - злегка «підбадьорив» журналістів відеофільмом, знятим «по слідах» прокурорських рейдів, і розповіддю про нові схеми відчуження землі за допомогою фіктивних державних актів на землю. Для того, щоб таким чином отримати землю, реєструється у нотаріуса неіснуючий договір купівлі-продажу землі на основі неіснуючого ж акту на землю, потім імітується крадіжка з управління земельних ресурсів і нотаріальної контори, а потім акт узаконюється за допомогою судового рішення.

Але, за великим рахунком, складалося враження, що суть проблеми злегка потонула у великій кількості наведених цифр і скарг на погану роботу міністерств і контролюючих органів. Важко підрахувати, яка це за рахунком земельна колегія прокуратури – явно, що не друга й не третя. Але нічого принципово нового так і не було сказано, і питання: як подолати земельну корупцію? – так і залишилося риторичним. Адже від того, що прокуратура проведе на 1000 перевірок більше і порушить на 150 справ більше – земельна проблема не вирішиться. Очевидно, що розв’язувати її потрібно концептуально. Сьогодні всім вже зрозуміло, що система безкоштовного виділення землі місцевими органами влади давно вичерпала себе – вона саме породжує корупцію і зловживання. Всі ці роки держава виступала в ролі ханжі, не бажаючи визнавати, що земля – самий ходовий товар. А цим не можуть не скористатися місцеві ради – якщо землю не продає держава, це роблять шельмуваті чиновники і кладуть гроші собі в кишеню. Невідомо, чи подолає корупцію запровадження аукціонів з продажу землі, яке пропонує новий Закон про бюджет, але принаймні держава вперше офіційно визнає факт, що землею можна торгувати.